Платник єдиного податку 16.12.2019

(коментар до ІПК ДПСУ від 21.11.2019 р. № 1485/6/99-00-07-03-02-01-15/ІПК)

Щоб агротоваровиробники були конкурентоспроможними, уряд України запровадив доволі солідний набір різних видів державної підтримки. Серед них можна відшукати держпідтримку для розвитку галузі тваринництва, для зміцнення фермерських господарств тощо. Щоб отримати певний вид держпідтримки, аграрій має виконати цілу низку операцій і дій. Якщо все зроблено правильно, то він досягає своєї мети — отримує фінансову допомогу. Після отримання держпідтримки аграрій може зітхнути з полегшенням.
Але насправді розслаблятися ще зарано. Отриману держпідтримку ще слід правильно відобразити в обліку. Поговоримо про те, як це зробити.

Через ті чи інші обставини (наприклад, відсутність сировини, матеріалів, комплектуючих від постачальника, відсутність замовлень, проблеми з електроенергією, аварія, перепрофілювання виробництва) суб’єкт господарювання може тимчасово призупинити діяльність повністю або частково (зупинення окремих робочих місць, цехів, підрозділів тощо).
Сьогодні поговоримо про те, як це задокументувати і яка доля «простійних» витрат.
А з матеріалу «Простій: зарплатні питання» цього номера ви дізнаєтеся, як нараховувати виплати працівникам у цей період і як простій впливає на подальші виплати працівникам.

З матеріалу «Простій: оформлення та облік витрат» ви вже дізналися, як задокументувати запланований або такий, що виник несподівано, простій, а також як обліковувати витрати, які підприємство зазнало в цей період. Тепер поговоримо про те, що робити з працівниками в період простою, як правильно оплачувати їм цей час, оподатковувати та як це вплине на подальші виплати їм.

Питання оподатковування виплат нерезиденту, який надає транспортно-експедиторські послуги резиденту за межами території України, має свій початок у 2017 році, а продовження — у 2019 році (з виданням податківцями ІПК та формуванням судової практики).

У касі підприємства як розмінна монета накопичилися монети номіналом 1, 2 та 5 копійок, які на сьогодні вийшли з обігу.
Як можна позбутися їх залишків, якщо обміняти їх у банку підприємство не встигло до встановленого НБУ строку обміну для юросіб (18 жовтня)?

Підприємство не має грошей, щоб вчасно перерахувати до бюджету суму узгодженого грошового зобов’язання.
Ми готові до того, що за прострочення доведеться сплатити штраф та пеню. Однак директор переймається тим, що податківці можуть ще й арештувати майно підприємства.
Чи дійсно це так?

Як відобразити у бухобліку повернення митним органом суми надмірно сплаченого мита?
Чи слід коригувати вартість товару, якщо він вже був частково розпроданий у попередньому періоді?

Бухгалтер, перш ніж розслабитися за новорічним столом, має подбати про закриття року.
У довіднику нагадаємо, які процедури слід провести, щоб святкувати спокійно.

Державна податкова служба України
Індивідуальна податкова консультація від 21.11.2019 р. № 1485/6/99-00-07-03-02-01-15/ІПК

Додаток до матеріалу:
Приложение к материалу:

• "Експортуємо сою за договором комісії: що з ПДВ?" // «ПЄП», 2019, № 47

Державна фіскальна служба України
Індивідуальна податкова консультація від 22.02.2018 р. № 724/6/99-99-12-02-03-15/ІПК

Додаток до матеріалу:

• "Облік та оподаткування держпідтримки аграріїв" // «ПЄП», 2019, № 47