Платник єдиного податку 04.11.2019

(коментар до Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення сприятливих умов для діяльності фізичних осіб — підприємців» від 17.10.2019 р. № 761/2019)

(коментар до наказу МФУ «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України з бухгалтерського обліку» від 16.09.2019 р. № 379)

У житті кожного суб’єкта господарювання рано чи пізно настає дуже відповідальний момент — інвентаризація. Це час, коли підводять підсумки і підраховують різниці між тим, що на папері, й тим, що по факту. На жаль, часто-густо ці різниці, тобто нестачі або псування матеріальних цінностей, бувають досить суттєвими. Але замало лише виявити нестачу, її бажано відшкодувати.
Отже, виникають запитання: хто винен і що робити? Про це і поговоримо в нашій статті.
Про види ж матеріальної відповідальності ви дізнаєтеся у наступному номері.

Здавалося б як «тривіальна» бухгалтерська процедура може бути пов’язана із ПДВ? А річ тут у тім, що нестачі з подальшим списанням активів з балансу податківці прирівнюють до їх негосподарського використання. Це у свою чергу тягне за собою обов’язок нарахувати «компенсуючі» ПЗ на підставі п.п. «г» п. 198.5 ПКУ.
Це якщо стисло, але найбільш цікаве — в деталях. Подивимось, що до чого.

У розпалі річна інвентаризація. У зв’язку з цим пропонуємо згадати, чи встановлені на сьогодні норми природного убутку товарів, як відображати в обліку списання в межах та понад норми.
Також пропонуємо вам ознайомитися з матеріалом «ПДВ-наслідки нестач під час інвентаризації: свіжий погляд» цього номера.

Вимога податківців провести інвентаризацію під час перевірки часто застає платників податків зненацька. Тут недивно й розгубитися, адже ПКУ дуже скупо окреслює порядок дій у цій ситуації. Однак щоб не вскочити в халепу, важливо чітко розуміти межу повноважень контролерів та власних обов’язків.
Розібратися в цьому часом допомагають суди. Тож пропонуємо взяти на озброєння чужий досвід.

Під час інвентаризації виявили зіпсовані товари, у зв’язку з чим списуємо їх з балансу.
Хочемо скористатися обережним варіантом та нарахувати ПЗ за п. 198.5 ПКУ. Проте виникли складнощі із визначенням бази оподаткування. Виходячи із даних обліку незрозуміло, товари із якої партії зіпсувалися.
Як бути?

Уперше приймаємо на роботу студента, який навчається у закладі вищої освіти на денній формі навчання.
Він надав нам довідку з місця навчання про те, що дійсно є студентом і не отримує стипендії з бюджету. Трудової книжки в нього немає.
Чи можна його прийняти за основним місцем роботи (більше він ніде не працює), і якщо так, то чи потрібно заводити на нього трудову книжку?

Для надання відпустки сторожам необхідно мати підмінного сторожа, який замінює сторожа на основному місці (маємо три невеликі відокремлені об’єкти, які необхідно охороняти).
Чи можна назвати посаду прийнятого працівника «Підмінний сторож» (згідно з КП1код КП — 9152, код ЗКППТР2— 18883)?

Як відомо, із жовтня у розпалі обов’язкова річна інвентаризація активів та зобов’язань.
І хоча сама процедура не нова й, ба більше, її доводиться проводити щонайменше раз на рік, ми вирішили створити невеличке нагадування бухгалтеру про основні етапи її проведення та принципи документального супроводу.

Кожен бухгалтер повинен знати: щорічна суцільна інвентаризація — процедура обов’язкова, її не уникнути.
Кінцевою метою її проведення є складання достовірної річної фінзвітності, для чого і проводиться перевірка всіх активів та зобов’язань.
У нашій скарбничці ми зібрали основні типові ситуації та кореспонденцію рахунків, які допоможуть з оформленням наслідків інвентаризації.

Міністерство фінансів України
Наказ від 16.09.2019 р. № 379

Додаток до матеріалу:

• "П(С)БО: трансформація стандартизації" // «ПЄП», 2019, № 41

Які документи підтверджують знищення або зруйнування основних виробничих або невиробничих засобів з метою не нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за наслідками такого знищення?
(категорія 101.06 ЗІР; відповідь діяла до 21.10.2019 р.)

Додаток до матеріалів:

• "ПДВ-наслідки нестач при інвентаризації: свіжий погляд" // «ПЄП», 2019, № 41

Чи нараховуються податкові зобов’язання при здійсненні операцій із списання (ліквідації) малоцінних необоротних матеріальних активів?
(категорія 101.04 ЗІР)

Додаток до матеріалів:

• "ПДВ-наслідки нестач при інвентаризації: свіжий погляд" // «ПЄП», 2019, № 41

Як в податковому обліку з ПДВ відобразити недостачу/викрадення ТМЦ/нематеріальних активів, якщо сума компенсації відшкодовується винною особою або її не встановлено?
(категорія 101.15 ЗІР)

Додаток до матеріалів:

• "ПДВ-наслідки нестач при інвентаризації: свіжий погляд" // «ПЄП», 2019, № 41

Як в податковому обліку з ПДВ відображається операція зі списання товарів в межах норм та/або понад норми природного убутку, які втратили товарний вигляд?
(категорія 101.04 ЗІР)

Додаток до матеріалів:

• "ПДВ-наслідки нестач при інвентаризації: свіжий погляд" // «ПЄП», 2019, № 4

Чи мають право працівники контролюючих органів в ході перевірки СГ вимагати проведення інвентаризації ОЗ, ТМЦ, коштів та зняття їх залишків?
(категорія 136.01 ЗІР)

Додаток до матеріалів:

• "Інвентаризація під час перевірки: порядок та нюанси проведення" // «ПЄП», 2019, № 41

Як визначається ціна придбання імпортованого на митну територію України товару з метою нарахування податкових зобов’язань при їх подальшому постачанні?
(категорія 101.07 ЗІР)

Додаток до матеріалів:

• "«Компенсуючі» податкові зобов’язання: чи так легко нарахувати?" // «ПЄП», 2019, № 41