Версія для друку

Головні тези

• Повністю замортизовані ОЗ (основні засоби) можна далі використовувати в госпдіяльності підприємства.
• Щоб подовжити життя повністю замортизованих ОЗ, їх можна дооцінити.
• Строк корисного використання ОЗ можна переглянути в разі зміни очікуваних економічних вигід від його використання, і це не свідчить про помилку.
• Варіант ведення кількісного обліку «нульових» ОЗ без їх переоцінки є більш прийнятним для єдинника.

Амортизація «в нуль» — підстава для списання?

А чи можна взагалі дати «друге життя» таким ОЗ? Одразу заспокоїмо. Далі використовувати такий об’єкт ОЗ ви можете без жодних сумнівів. Ось чому.

Відповідно до п. 33 П(С)БО 7 «Основні засоби» об’єкт ОЗ списується з балансу внаслідок безоплатного передавання або невідповідності критеріям визнання активом. Така ж норма міститься і у п. 40 Методрекомендацій № 561 (Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджені наказом МФУ від 30.09.2003 р. № 561): об’єкт ОЗ перестає визнаватися активом (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, ліквідації, безоплатного передавання, нестачі, остаточного псування або інших причин невідповідності критеріям визнання активом.

Як бачите, ключовим для вирішення питання про списання ОЗ є те, чи відповідає такий об’єкт критеріям визнання активом. То чи можемо ми визнавати такий «нульовий» ОЗ активом? Чому б ні. Якщо ми плануємо надалі використовувати такий актив, то він, напевно, буде приносити нам користь. А це є головною ознакою активу. Як сказано у Законі України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р.№ 996-XIV, активи — це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому. Тому говорити про підстави для списання тільки через «нульову» вартість ОЗ зарано. Як подарувати таким ОЗ «нове життя» — далі.

Переоцінка

Перший спосіб подовження життя ОЗ — це дооцінити такі «нульові» об’єкти та амортизувати їх. Такий підхід випливає з п. 16
П(С)БО 7, де зазначається, що підприємство може (не зобов’язане!) переоцінювати об’єкт ОЗ, якщо залишкова вартість цього об’єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. Що вважати суттєвою різницею? Знову звернемося до Методрекомендацій № 561. У абз. 2 п. 34 Методрекомендацій № 561 порогом суттєвості для проведення переоцінки може прийматися величина, що дорівнює 1 % чистого прибутку (збитку) підприємства, або величина, що дорівнює 10 % відхиленню залишкової вартості об’єктів ОЗ від їх справедливої вартості. У будь-якому разі поріг суттєвості для проведення переоцінки повинен знайти своє відображення в наказі про облікову політику.

Далі хочемо попередити про додаткові «заморочки», пов’язані з дооцінкою таких «нульових» ОЗ.

По-перше, доведеться звернутися за допомогою професійного оцінювача, а це додаткові, та ще й чималі, витрати для підприємства. На необхідність залучення фахівця нам чітко вказує ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-III. Відповідно до неї при переоцінці основних фондів для цілей бух­обліку проведення оцінки майна є обов'язковим. А що ж буде, коли переоцінку проведемо без залучення фахівця-оцінювача? Звернемося до КпАП. Відповідно до ст. 1642 ведення бухобліку з порушенням установленого порядку загрожує посадовим особам підприємства штрафом у розмірі від 136 до 255 грн.

Але накладання штрафу на посадових осіб єдинника нам видається досить сумнівним. Річ у тім, що його накладають органи державного фінансового контро­лю, а відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 р. № 2939-XII до підконтрольних органам державного фінконтролю установ належать лише підприємства, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соцстрахування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно. Отож, чи варта шкурка вичинки — судіть самі.

Є ще одна загроза, яка може реалізуватися при продажу таких переоцінених не за правилами обєктів. Як відомо, при продажу ОЗ, які були в експлуатації не менше 12 календарних місяців, дохід визначається як різниця між сумою коштів, отриманою від продажу таких ОЗ, та їх залишковою балансовою вартістю, що склалася на день продажу. Балансова вартість переоцінених ОЗ буде дорівнювати переоціненій балансовій вартості (з урахуванням дооцінок). Отже, при продажу ОЗ сума дооцінки зменшить базу оподаткування ЄП. І ось тут і криється небезпека: впевнені, у фіскалів виникнуть претензії, якщо оцінка для цілей переоцінки не буде підтверджена виснов­ком сертифікованого оцінювача.

По-друге, доведеться здійснити переоцінку усієї групи ОЗ (абз. 1 п. 16 П(С)БО 7), а не тільки нашого «нульового». Більше того, надалі проводити переоцінку доведеться регулярно, бо відповідно до абз. 2 п. 16 П(С)БО 7 переоцінка основних засобів тієї групи, об’єкти якої вже зазнали переоцінки, надалі має проводитися з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості.

Щодо власне механізму відображення результатів переоцінки «нульових» ОЗ, то тут є певні особливості. Так, відповідно до абз. 2 п. 17 П(С)БО 7, якщо залишкова вартість об’єкта ОЗ дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об’єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об’єкта. При цьому для таких об’єктів, що продовжують використовуватися, обов’язково визначається ліквідаційна вартість.

Після переоцінки ви можете продовжувати нараховувати амортизацію на такий об’єкт, виходячи вже з його нової вартості, що амортизується: переоціненої вартості за мінусом ліквідаційної.

Приклад. На 31.12.2015 р. на балансі підприємства обліковується комп’ютер первісною вартістю 5400 грн, знос — 5400,00 грн. Строк корисного використання — 5 років. Станом на 31.12.2015 р. об’єкт ОЗ експлуатували 5 років. Амортизація на підприємстві нараховується прямолінійним методом. Справедлива вартість об’єкта за результатами оцінки майна складає 2500,00 грн. Строк корисного використання продовжено з 5 до 7 років. Ліквідаційну вартість встановили на рівні 100,00 грн.

За даними прикладу, проведення дооцінки в обліку ми відобразимо кореспонденцією рахунків Дт 10 «Основні засоби» — Кт 411 «Дооцінка (уцінка) основних засобів» на суму 2500,00 грн. Інші необхідні розрахунки наведемо в таблиці.

Проведення переоцінки «нульового» ОЗ

Як бачите, цей варіант трудомісткий та вимагає від підприємства додаткових витрат (оцінювач, регулярна переоцінка тощо), тому нас він не надто приваблює. До того ж відповідно до п. 8 розд. І П(С)БО 25 «Фінансовий звіт суб’єкта малого підприємництва» юрособи-єдинники можуть вести облік необоротних активів тільки за первісною вартістю без урахувань пере­оцінки ОЗ. Тому для деяких суб’єктів господарювання такий варіант порятунку ОЗ обійдеться змінами в обліковій політиці та непотрібною паперовою тяганиною. А переоцінка — все-таки справа добровільна.

На щастя, на цьому заходи з «реанімації» ОЗ не закінчуються. Як-то кажуть, далі буде…

Кількісний облік

Наступний варіант розвитку подій — це ведення тільки кількісного обліку без проведення дооцінки. У такому разі на рахунку 10 «Основні засоби» та субрахунку 131 «Знос основних засобів» за цим об’єктом ОЗ будуть відображатися однакові суми.

Одразу заспокоїмо вас щодо помилок у визначенні строку корисного використання об’єкта. Якщо ОЗ замортизувався «в нуль», а бажання його використовувати залишилося, це аж ніяк не свідчить про помилку.

Строк корисного використання — прогнозний показник, котрий залежить від безлічі моментів: інтенсивність використання, продуктивність, нормативні обмеження тощо. Відповідно до п. 25 П(С)БО 7 його можна переглянути в разі зміни очікуваних економічних вигід від використання ОЗ. Саме це ми і пропонуємо зробити.

Отож, щоб продовжувати використовувати ОЗ, подовжте строк його корисного використання. Одразу виникає запитання: навіщо це робити, якщо об’єкт повністю замортизувався. Відповідь така: якщо в майбутньому ви захочете його модернізувати, провести реконструкцію, то одразу виникнуть питання щодо амортизації такого ОЗ.

Далі вирішимо питання амортизації. Чи означає перегляд строку корисного використання те, що буде необхідно перерахувати амортизацію за весь минулий період? Ні. Відповідно до п. 26 Методрекомендацій № 561 після перегляду строку корисного використання амортизація нараховується виходячи із залишкової вартості та нового строку корисного використання. Це означає, що зміни стосувалися тільки облікових оцінок, тому коригувати минулі періоди не треба.

І останнє, але не менш важливе. Як оформити цей процес документально? Ми пропонуємо скликати експертну комісію (наприклад постійно діючу інвентаризаційну) та на основі акта комісії видати розпорядчий документ керівника (алгоритм дій див. на рис. 1).

Положення № 879 — Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом МФУ від 02.09.2014 р. № 879.

Цей варіант простий, не вимагає залучення додаткової артилерії у вигляді оцінювача та дозволяє використовувати такий дорогий нашому серцю об’єкт ОЗ. Єдине, що нас бентежить, — фактично ми викривлюємо реальну вартість ОЗ. Якщо використовуємо, то, мабуть, він чогось-таки вартий. Проте незважаючи на це, обрання такого варіанта нам абсолютно нічим не загрожує та цілком законне.

ВИСНОВОК. Зважаючи на те, що перегляд строку корисного використання ОЗ без його дооцінки — дозволена міра продовження життя «нульового» ОЗ, вважаємо цей варіант більш раціональним для єдинника.

 

Анна Хомюк, бухгалтер-експерт