Проблема Відповідно до п. 201.1 ПКУ обов’язковими реквізитами ПН, зокрема, є:
- повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юрособи або прізвище, ім'я та по батькові фізособи, зареєстрованої як платник ПДВ, — покупця (отримувача) товарів/послуг;
- податковий номер платника податку (продавця та покупця). Оскільки на момент складання ПН продавець не знав, що покупець став платником ПДВ, то у полі «Отримувач (покупець)» було зазначено «Неплатник», а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставлено умовний ІПН «100000000000». Саме ці реквізити заповнені невірно. Щоб покупець отримав право на ПК, необхідно виправити помилку в його ІПН. Проблема випливає з механізму такого виправлення. Дивіться.
За рекомендаціями податківців (категорія 101.16 ЗІР), щоб виправити таку помилку, необхідно «обнулити» стару ПН з неправильними реквізитами, склавши РК, а потім виписати нову ПН з вірними даними. Оскільки дата виникнення ПЗ з ПДВ не змінюється, то постачальник наражається на штраф за несвоєчасну реєстрацію ПН в ЄРПН на підставі п. 1201.1 ПКУ.
ДО ВІДОМА. РК в ЄРПН реєструє продавець, оскільки ПН була складена на неплатника ПДВ.
На жаль, уникнути штрафу через недобросовісного контрагента не вийде. Фіскалам все одно, з якої причини ПН/РК зареєстровані несвоєчасно. Так, у ситуації, коли постачальник несвоєчасно надіслав РК покупцю, контролери наполягають (категорія 101.30 ЗІР), що штраф накладається незалежно від причин, які призвели до такого порушення.
На наш погляд, продавець в такій ситуації є постраждалою стороною, оскільки він повинен виправляти помилки у ПН, допущені не зовсім з його вини.
Рішення Які ж способи захисту інтересів продавця від подібних штрафів? Імовірні принаймні два варіанти розвитку подій.
Хоча зазвичай таку перевірку здійснюють лише на початку договірних відносин, щоб переконатися у даних про контрагента, і то не завжди. Тому важко собі уявити, що перевірка реєстру платників ПДВ буде здійснюватись перед складанням кожної ПН. Крім того, це ускладнює і без того трудомісткий процес реєстрації ПН.
До того ж через перебої у роботі електронного кабінету платника податків можливі труднощі з доступом до реєстру або отримання неактуальної інформації. Тож переходимо до другого варіанта.
ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Оскільки законодавством встановлено принцип свободи договору, сторони можуть вільно визначати умови договору з урахуванням вимог ЦКУ, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості та врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами (ст. 627 та 6 ЦКУ).
Таким чином, буде цілком розумно та справедливо закріпити у договорі відповідні положення. Як мінімум, у майбутньому ви зможе захистити себе від невідповідального контрагента та компенсувати збитки. В договорі це може бути зафіксовано так, як показано на рис. 1.
ДО ВІДОМА. Штрафні санкції, передбачені у договорі, не включається до бази оподаткування ПДВ. Це прямо передбачено п. 188.1 ПКУ.