У п. 292.4 ПКУ наведено чіткий перелік договорів, які дають право єдиннику скористатися посередницькими правилами оподаткування (див. таблицю).
При здійсненні операцій у рамках таких договорів враховуйте таке:
- при порівнянні з граничним річним доходом, що надає право на перебування у відповідній групі платників ЄП, враховується тільки сума винагороди, що отримує посередник (лист ДПСУ від 27.03.2012 р. № 5472/6/15-2216є);
- до доходу, оподатковуваного ЄП, посередник включає тільки суму отримуваної винагороди (п. 292.4 ПКУ);
- якщо діяльність для єдинників заборонена, то її не можна здійснювати і у межах посередницького договору (категорія 107.03 ЗІР);
- при розрахунках між комісіонером і комітентом треба дотримуватися обмежень для готівкових розрахунків (10000,00 грн і 50000,00 грн);
- за фактом виконання завдання (доручення) посередник повинен скласти звіт про виконану роботу;
- суму винагороди краще виплачувати окремим платежем. В іншому разі (якщо винагорода утримується з тих сум, що належать комітентові (довірителю)) стежте, щоб не було ознак негрошових розрахунків за продані товари (виконані роботи, надані послуги).
Види посередницьких договорів
Вид договору |
Визначення |
Примітка |
Договір комісії |
Одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або декілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (ч. 1 ст. 1011 ЦКУ) |
Комісіонеру, як правило, за договором комісії передаються товари для продажу. Чи, навпаки, комісіонер за дорученням комітента придбаває товар і за це отримує винагороду |
Договір доручення |
Одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені і за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя (ч. 1 ст. 1000 ЦКУ) |
Головна відмінність від договору комісії — посередник діє від імені довірителя, а не від свого імені. Договір доручення може бути оформлений у формі доручення на виконання певних дій (наприклад, на укладення договору, на придбання товарів тощо) |
Договір транспортного експедирування |
Одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу (ч. 1 ст. 929 ЦКУ) |
У разі залучення експедитором до виконання його зобов’язань за договором транспортної експедиції іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта. Детальніше див. консультацію «Єдиноподатник-експедитор: питання ЄП і ПДВ» //«ПЄП», № 13/2016, с. 12 |
Агентський договір |
Одна сторона (комерційний агент) зобов’язується надати послуги другій стороні (суб’єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб’єкта і за його рахунок (ч. 1 ст. 297 ГКУ) |
Не є комерційними агентами підприємці, які хоч і діють в чужих інтересах, але від свого імені (ч. 3 ст. 295 ГКУ). Прикладами осіб, що працюють на підставі агентських договорів, є страхові агенти і туристичні агенти |
Виникає запитання: чи можуть скористатися посередницькими правилами генпідрядники? На жаль, ні.
За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ч. 1 ст. 875 ЦКУ).
Договір підряду — це прямий договір, тому посередницькі правила оподаткування застосувати тут не можна. Той факт, що для виконання своїх зобов’язань за договором підрядник залучає третіх осіб (субпідрядників), не змінює ситуації. Інша річ, якби між замовником і будівельною організацією спочатку був укладений посередницький договір (наприклад, договір доручення на організацію будівельних робіт, що дозволяє від імені і за рахунок замовника укладати договори з третіми особами — виконавцями робіт), тоді — так, до доходу можна було б включати тільки суму своєї винагороди.