Коли йдеться про інвентаризаційні різниці, слід усвідомлювати, що глобальних причин розбіжностей між даними бухобліку та даними про фактичну наявність активів може бути дві:
- несвоєчасне відображення в обліку вибуття або надходження активів внаслідок облікових помилок. Такі помилки ми виправляємо керуючись нормами П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах». Зверніть увагу: якщо йдеться про лишки активів, то здебільшого їх причина — саме облікові помилки. Наприклад, якщо в лишках виявили товар, то при проведенні інвентаризації заборгованості напевне з’ясуються розбіжності з контрагентом;
- реальні нестачі та лишки унаслідок псування, розкрадання тощо. І тут маємо зробити ремарку щодо лишків активів. Варто пам’ятати, що відповідно до НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» активи — ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигод у майбутньому. Отже, перш ніж оприбуткувати виявлені лишки матцінностей, перш за все слід протестувати їх на відповідність критеріям визнання активом. І тут не зайвим буде ознайомитися зі статтями 335–343 ЦКУ (стосовно набуття права власності на безхазяйне майно, знахідку тощо).
Надалі йтиметься саме про реальні нестачі та лишки.
|
1. Нестача ОЗ та НМА |
|||
|
Бухоблік |
Зміст операції |
Дебет рахунку |
Кредит рахунку |
|
1. Списано залишкову вартість |
976 |
10, 11, 12 |
|
|
2. Списано знос |
13 |
10, 11, 12 |
|
|
3. Нараховано ПЗ з ПДВ |
976 |
641 |
|
|
ЄП |
Нестачі у єдинника формують тільки витрати, а отже, на базу оподаткування ЄП не вплинуть.
|
||
|
ПДВ |
Фіскали погоджуються з ненарахуванням ПЗ з ПДВ на підставі абз. 2 п. 189.9 ПКУ тільки у разі, якщо виявлена нестача ОЗ стала наслідком форс-мажору або крадіжки (за умови наявності документів, які можуть підтвердити настання таких обставин). Детальніше — у статті «Нестача основних засобів: документування, бухоблік та податкові наслідки» цього номера). У разі ліквідації НМА та МНМА фіскали наполягають нараховувати «компенсуючі» ПЗ на підставі п.п. «г» п. 198.5 ПКУ (подробиці у статті «Інвентаризація-2017: нестачі та ПДВ-облік» цього номера). |
||
|
2. Лишки1ОЗ та нематеріальних активів (НМА) Ще раз наголосимо: в більшості випадків виявлені нестачі — це саме результат виявленої облікової помилки (несвоєчасне оприбуткування). А отже, і виправляти її слід в порядку, визначеному П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах». |
|||
|
Бухоблік |
Зміст операції |
Дебет рахунку |
Кредит рахунку |
|
1. Оприбутковано лишки |
10, 11, 12 |
69 |
|
|
Далі суму, віднесену на рахунок 69 «Доходи майбутніх періодів», варто пропорційно нарахованій в звітному періоді амортизації визнати доходами звітного періоду (використовуйте субрахунок 746 «Інші доходи»). В обліку робіть таку проводку: Дт 69 — Кт 746 |
|||
|
ЄП |
В цілях податкового обліку активи, що виявлені у лишку, податківці традиційно класифікують як безоплатно отримані. Як результат вимагають відображати їх вартість у складі доходу єдинника відповідно до п. 292.3 ПКУ. Причому стосовно ОЗ податківці прагнуть включити до доходу одразу усю суму «надлишкових» ОЗ (див. лист ДФСУ від 30.12.2015 р. № 29929/5/99-99-15-03-01-16). Хоча, ґрунтуючись на бухгалтерських даних (а виходячи із п.п. 296.1.3 ПКУ, орієнтуватися слід саме на них), до бази оподаткування ЄП повинна потрапити сума, яка збільшує доходи в бухобліку, що відображається кореспонденцією Дт 69 — Кт 746. Не бентежить фіскалів і те, що згідно з п. 292.3 ПКУ безоплатно наданими (а на цій підставі вони і вимагають відображати доходи одразу у всій сумі) вважаються товари (роботи, послуги), надані за письмовими договорами, чого в цьому випадку немає |
||
|
ПДВ |
Досить часто причиною лишків є те, що в обліку не проведено оприбуткування активів. Якщо причина саме в цьому, то можлива ситуація, коли сума «вхідного» ПДВ не була включена до складу ПК. У такому випадку податківці дозволяють включити до складу ПК таку ПН у наступних звітних (податкових) періодах протягом 365 к. дн. з дати її складання, якщо виконано такі умови:
Якщо ж строк 365 к. дн. з дати складання ПН закінчився, але ще не минули 1095 к. дн., платник ПДВ може подати уточнюючий розрахунок до декларації з ПДВ, у якій не було відображено свого часу ПН, і включити суму ПДВ за такою ПН до складу ПК |
||
|
3. Нестачі запасів |
|||
|
Бухоблік |
Зміст операції |
Дебет рахунку |
Кредит рахунку |
|
1. Списано запаси: |
|||
|
91, 947 |
20, 21, 23, 25, 26, 27, 28 |
|
|
947 |
20, 21, 23, 25, 26, 27, 28 |
|
|
2. Проведено залік нестач та лишків за пересортицею |
20, 21, 23, 25, 26, 27, 28 (лишки) |
20, 21, 23, 25, 26, 27, 28 (нестача) |
|
|
3. Нараховано ПЗ з ПДВ |
947 |
641 |
|
|
ЄП |
Такі операції на оподатковуваний дохід єдинника не впливають. Дохід виникне лише у разі відшкодування збитків винною особою |
||
|
ПДВ |
Списання запасів у межах норм природного убутку та залік нестач та лишків за пересортицею на об’єкт оподаткування ПДВ не вплинуть. Такі операції вписуються у межі госпдіяльності суб’єкта господарювання. На понаднормові нестачі податківці вимагають нараховувати «компенсуючі» ПЗ відповідно до п.п. «г» п. 198.5 ПКУ. Деталі у матеріалі «Інвентаризація-2017: нестачі та ПДВ-облік» цього номера |
||
|
4. Лишки2запасів Ще раз наголосимо: в більшості випадків виявлені нестачі — це саме результат виявленої облікової помилки (несвоєчасне оприбуткування). А отже, і виправляти її слід в порядку, визначеному П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах». |
|||
|
Бухоблік |
Зміст операції |
Дебет рахунку |
Кредит рахунку |
|
1. Виявлено лишки |
20, 21, 23, 25, 26, 27, 28 |
719 |
|
|
ЄП |
Як і в ситуації з ОЗ, усі виявлені лишки доведеться включити до складу доходів єдинника |
||
|
ПДВ |
Така ситуація не підпадає під об’єкт оподаткування ПДВ. Проте можливо, що за такими запасами ви «забули» відобразити ПК. Тоді ваші дії будуть аналогічні до описаних у ситуації з лишками ОЗ та НМА |
||
|
5. Каса |
|||
|
Бухоблік |
Зміст операції |
Дебет рахунку |
Кредит рахунку |
|
1. Оприбутковано лишки готівки в касі |
30 |
719 |
|
|
2. Списано нестачу готівки в касі |
949 |
30 |
|
|
ЄП |
Нестачі на оподатковуваний дохід єдинника не вплинуть, а ось на суму виявлених лишків готівки дохід платника ЄП доведеться збільшити |
||
|
ПДВ |
Такі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ |
||
|
6. Дебіторська заборгованість |
|||
|
Бухоблік |
Зміст операції |
Дебет рахунку |
Кредит рахунку |
|
1. Відкориговано резерв сумнівних боргів (РСБ) у збільшення |
944 |
38 |
|
|
2. Відкориговано РСБ у зменшення |
38 |
719 |
|
|
3. Списано безнадійну дебіторську заборгованість за рахунок РСБ |
38 |
36, 37 |
|
|
4. Списано безнадійну дебіторську заборгованість понад межі РСД (або коли на підприємстві не створювали РСБ) |
944 |
36, 37, 63, 68 |
|
|
ЄП |
Ситуація зі збільшенням РСБ та списанням дебіторки до податкових наслідків не призведе. А ось коригування РСБ у напрямку зменшення, тобто виникнення доходу в бухобліку, може насторожити фіскалів. Проблема ця стара. Як ви, мабуть, знаєте, що усі доходи, які єдинник відображає в бухобліку, податківці, посилаючись на п.п. 296.1.3 ПКУ, вимагають оподатковувати. Така доля спіткала, наприклад, курсові різниці, безнадійну кредиторку у неплатників ПДВ тощо. Тож якщо ви надумали коригувати РСД, отримайте письмову консультацію податківців.
|
||
|
ПДВ |
Продавець (списання дебіторки за поставленими, але не оплаченими товарами) ПЗ з ПДВ не коригує. Покупець (списання дебіторки за оплаченими, але не отриманими товарами) повинен відкоригувати ПК з ПДВ |
||
|
7. Кредиторська заборгованість |
|||
|
Бухоблік |
Зміст операції |
Дебет рахунку |
Кредит рахунку |
|
1. Списано безнадійну кредиторську заборгованість |
50, 55, 60, 61, 63, 68 |
717 |
|
|
ЄП |
Включається до бази оподаткування ЄП. Якщо списується кредиторка по отриманому авансу, за яким так і не відбулася поставка товарів (робіт, послуг), то при її списанні, на наш погляд, відображати дохід не потрібно (ця сума вже потрапила під обкладання ЄП при отриманні авансу)/ Докладніше див. у статті «Безнадійна кредиторка у підприємства: розбираємо “по кісточках”» // «ПЄП», № 45/2016, с. 12 та коментарі «Спірні нюанси списання кредиторської заборгованості зі строком позовної давності, що минув» до листів ДФСУ від 23.05.2016 р. № 8754/5/99-99-12-02-03-16 і від 23.05.2016 р. № 8755/5/99-99-12-02-03-16) // «ПЄП», № 22/2016, с. 10. |
||
|
ПДВ |
Покупець (списання кредиторки за отриманими, але неоплаченими товарами) коригує ПК з ПДВ (лист ДФСУ від 05.10.2015 р. № 21062/6/99-99-19-03-02-15). Коригування ПК у вказаному випадку рекомендується здійснювати на підставі бухгалтерської довідки. Продавець (списання кредиторки за оплаченими, але не поставленими товарами) має право відкоригувати ПЗ з ПДВ (ІПК ДФСУ від 11.10.2017 р. № 2211/6/99-99-15-03-02-15/ІПК), але тут є проблема, якщо з дня виписки ПН сплило 1095 днів |
||
|
8. Резерв (забезпечення) виплат відпускних |
|||
|
Бухоблік |
Зміст операції |
Дебет рахунку |
Кредит рахунку |
|
1. Збільшено суму резерву на виплату відпускних |
23, 91, 92, 93, 94 |
471 |
|
|
2. Зменшено суму резерву на виплату відпускних |
471 |
719 |
|
|
ЄП |
Збільшення резерву не вплине на оподатковуваний ЄП дохід. А ось його зменшення може призвести до негативних податкових наслідків, як і в ситуації з РСБ. Тут норми п. 8 розд. І П(С)БО 25 суб’єктам мікропідприємництва та єдинникам групи 3 також дозволяють не створювати забезпечення наступних витрат і платежів. Тому радимо користуватися подарунком долі |
||
|
ПДВ |
Такі операції не є об’єктом оподаткування ПДВ |
||





