Версія для друку

Як усі знають, з початку 2017 року відійшов у небуття спецрежим з ПДВ — ст. 209 ПКУ припинила своє існування відповідно до п.п. 2 п. 2 розд. XIX «Прикінцеві положення» ПКУ. Але для аграріїв дія спецрежиму закінчилася не з 01.01.2017 р., а набагато пізніше. Річ у тім, що для прощання із спецрежимом вони мали виконати дві умови:

• по-перше, подати останню спецрежимну декларацію з ПДВ (місячні платники її подавали за грудень 2016 року – не пізніше 20.01.2017 р., а квартальні за ІV квартал 2016 року — не пізніше 09.02.2017 р.);
• по-друге, сплатити (якщо була задекларована сума до сплати) податкові зобов’язання за цією спецрежимною ПДВ-декларацією.

З першою умовою всі аграрії справилися без проблем. А от що стосується другої, то тут у них виникли значні проблеми.

Річ у тім, що проводити розрахунки за останньою спецрежимною декларацією з ПДВ аграрії мали за спецрежимними правилами. Тобто суму податкових зобов’язань, задекларовану у спецрежимній ПДВ-декларації, аграрій мав розподілити між бюджетом і спецрахунком, відкритим у Держказначействі, у пропорції, визначеній у п. 209.2 ПКУ.

При цьому аграрій розподіляв таку суму самостійно лише при заповненні спецрежимної декларації з ПДВ (суми, що ідуть у бюджет, указував у ряд. 18.1, а на спецрахунок — у ряд. 18.2).

А насправді такий розподіл відбувався без участі платника ПДВ. Аграрій тільки перераховував на відповідний додатковий спецрежимний електронний ПДВ-рахунок, відкритий йому до основного електронного ПДВ-рахунку, загальну суму, вказану у спецрежимній декларації (суму ряд. 18.1 та 18.2).

Кошти, які надходили на ці додаткові електронні ПДВ-рахунки, Держказначейство перераховувало протягом наступного операційного дня після такого надходження на спецрахунок сільгосппідприємства та на загальний електронний ПДВ-рахунок у відповідній пропорції (п. 2001.5 ПКУ). Важливо, що кошти, які потрапляли на будь-який спецрежимний електронний ПДВ-рахунок, відразу збільшували реєстраційний ліміт (п. 2001.3 ПКУ).

Виходить, що у ідеалі для мирного прощання із спецрежимом додаткові електронні ПДВ-рахунки мали функціонувати у звичайному режимі до закінчення строку сплати податкових зобов’язань з ПДВ за грудень (ІV квартал) 2016 року.

Про те, щоб так і було, законодавці попіклувалися під час скасування спецрежиму з ПДВ. Так, з 01.01.2017 р. у п. 48 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ з’явилася вимога, за якою додаткові електронні ПДВ-рахунки закриваються з дня, наступного за граничним строком сплати податкових зобов’язань з ПДВ:

• для місячних платників — за грудень 2016 року, тобто не пізніше 31.01.2017 р.;
• для квартальників, — за IV квартал 2016 року, тобто не пізніше 20.02.2017 р.

На перший погляд здавалося, що уже після таких змін розпрощатися із спецрежимом (а саме провести розрахунок) буде простіше простого.

Та, на жаль, не так сталося, як бажалося. Уже на початку 2017 року Держказначейство, посилаючись на листи податківців, які воно отримало ще до 01.01.2017 р., заблокувало додаткові електронні ПДВ-рахунки аграріїв. А отже, аграрії фактично втратили право провести розрахунки за останньою декларацією у звичному для них режимі.

Певна річ, агроспільнота збунтувалася. Тому Держказначейству довелося змилостивитися над сільгосппідприємствами і відкрити додаткові ПДВ-рахунки ще на 8 годин у п’ятницю 13 січня (символічна дата знаходите чи не так?). Той, хто встиг втиснутися в це вікно і перерахував кошти на такі електронні ПДВ-рахунки, зміг провести розрахунки за останньою декларацією у звичному режимі. Крім того, їм вдалося легально збільшити на цю суму розмір реєстраційного ліміту.

Водночас багато хто цього зробити не встиг. А тому їм довелося розраховуватися за останньою спецрежимною декларацію за правилами, передбаченими для добровільної відмови від спецрежиму. Тобто вони були змушені перераховувати податкові зобов’язання до бюджету і на спецрахунок зі свого поточного рахунку у пропорції, вказаній у останній спецрежимній ПДВ-декларації.

Ті, хто саме так проводили свої розрахунки за останньою декларацією, опинилися у завідомо програшній ситуації. Річ у тім, що такі платники на суму коштів, що була перерахована безпосередньо на спецрахунок, відкритий у Держказначействі, не збільшили собі розмір реєстраційного ліміту.

Так-от, у Законі, що коментується, законодавці вирішили виправити цю ситуацію. Вони доповнили підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ новим п. 60. Відповідно до нього до кінця 2017 року сільгосппідприємствам, які постраждали від дій ДФСУ і Держказначейства і не змогли провести розрахунок за останньою спецрежимною ПДВ-декларацією у звичайному порядку, буде збільшено розмір реєстраційного ліміту на суму коштів, перераховану з 1 по 30 січня 2017 року з поточних на спецрахунків, відкритих у Держказначейств і.

ДО ВІДОМА. Збільшувати будуть реєстраційний ліміт не на всю суму, що потрапила в такий спосіб на спецрахунок, відкритий у Держказначействі, а тільки на суми, які аграрій мав перерахувати на цей рахунок за результатами подання останньої спецрежимної ПДВ-декларації. При цьому, якщо хтось проводив уточнення даних такої декларації, то такі суми не мають вплинути на суму, на яку вам можуть збільшити такий ліміт.

Провести таке збільшення аграріям мають право тільки один раз до кінця року. Для того щоб ДФСУ виконала такі дії, аграрій має подати контролерам:

1) заяву на збільшення реєстраційного ліміту в довільній формі;

2) копії платіжних доручень на перерахування коштів з поточного рахунку сільгосппідприємства на спецрахунок, відкритий у Держказначействі.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Такі копії слід завірити у банку, в якому відкритий поточний рахунок підприємства.

Звичайно, поява таких норм у ПКУ не відновить нервові клітини бухгалтерів агропідприємств, але хоча б відновить справедливість.

Зауважте, що крім цих змін, законодавці дозволяють аграріям, яким буде збільшено реєстраційний ліміт у вказаний вище спосіб, повернути цю суму на свій поточний рахунок. Щоб це зробити, потрібно подати до ДФСУ заяву на повернення таких коштів із загального ПДВ-рахунку (додаток Д4 до декларації з ПДВ).

Водночас, чи користуватися таким правом, вирішуйте самі. Річ у тім, що доцільно подавати таку заяву тільки у тому випадку, коли для реєстрації спецрежимних ПН у січні 2017 року ви перераховували кошти на збільшення реєстраційного ліміту на загальний ПДВ-рахунок. У цьому випадку у вас після реєстрації спецрежимної ПН було зменшено реєстраційний ліміт на всю суму поповнення. Але до бюджету пішла не вся сума, яку ви перерахували на загальний ПДВ-рахунок для поповнення ліміту, а тільки частина (дані ряд. 18.1 останньої спецрежимної декларації). Інша частина «зависла» на загальному ПДВ-рахунку. І повернути ви її не могли, бо не вистачало розміру реєстраційного ліміту. Після збільшення реєстраційного ліміту на підставі п. 60 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ у вас така змога буде.

Якщо ж у січні ви не перераховували кошти на основний ПДВ-рахунок для збільшення реєстраційного ліміту і реєстрації спецрежимних ПН, то повертати гроші із загального ПДВ-рахунку не варто. Річ у тому, що збільшення реєстраційного ліміту на суму зарахованих коштів на спецрахунок в цьому випадку не будуть підтверджені грошима. Тому, якщо ви повернете кошти з основного ПДВ-рахунку, то це лише дасть вам змогу ними користуватися до дати сплати зобов’язань зі звітної декларації з ПДВ.

Закон, що коментується, набрав чинності з 15.04.2017 р.1.

Микола Проценко, консультант