Версія для друку

Коментований лист присвячено оформленню та веденню трудових книжок (далі — ТК). У ньому розглянуто кілька питань.

Запис ФОП про себе в ТК Чи потрібно період, коли фізособа здійснювала підприємницьку діяльність, вносити в ТК? Відповідь Мінсоцполітики однозначна — ні, не потрібно. Повністю з цим згодні, адже згідно зі ст. 48 КЗпП та Інструкцією № 58 (Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників, затверджена спільним наказом Мін’юсту, Мінпраці та Мінсоцзахисту від 29.07.1993 р. № 58)

ТК є основним документом про трудову діяльність працівника. ТК ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у ФОП понад п’ять днів.

НА ЗАМІТКУ. ТК ведуться також на позаштатних працівників за умови, що вони підлягають загальнообов’язковому державному соцстрахуванню (тобто на зов­нішніх сумісників), студентів ВНЗ і учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації. До речі, запис про роботу за сумісництвом проводиться за бажанням працівника (п. 2.14 Інструкції № 58).

З огляду на те, що робота фізособи «на себе» є не трудовою, а підприємницькою діяльністю, період здійснення такої діяльності в ТК не вноситься. Відповідно, ФОП вести ТК на саму себе не потрібно.

«Мовне» питання Ми спитали у Мінсоцполітики, чи обов’язково записи в ТК робити двома мовами? Річ у тім, що згідно з п. 2.1 Інструкції № 58 ТК і вкладиш до неї заповнюються у відповідних розділах українською і російською мовами. Як бачимо, є пряма норма, але вона дещо суперечить Закону про мови (Закон України «Про засади державної мовної політики» від 03.07.2012 р. № 5029-VI), в ст. 13 якого сказано, що паспорт громадянина України або документ, який його замінює, та відомості про його власника, що вносяться до нього, виконуються державною мовою та поруч, за вибором громадянина, однією з регіональних мов або мов меншин України. А згідно з ч. 1 ст. 6 Закону про мови державною мовою в Україні є українська. Дія ст. 13 Закону про мови поширюється і на інші офіційні документи, що посвідчують особу громадянина України або відомості про нього (записи актів цивільного стану і документи, які видаються органами реєстрації актів цивільного стану, документ про освіту, трудова книжка, військовий квиток та інші офіційні документи).

НА ЗАМІТКУ. Регіональна мова або мова меншини — мова, яка традиційно використовується в межах певної території держави громадянами цієї держави, які складають групу, що за своєю чисельністю менша, ніж решта населення цієї держави, та/або відрізняється від офіційної мови (мов) цієї держави.

Мінсоцполітики обмежилося цитуванням норм Закону про мови без якогось чітко сформульованого висновку. На наш погляд, з цього випливає таке. По-перше, тільки така комбінація мов, як «українська + російська», абсолютно необов’язкова, тобто ТК може бути запов­нена, наприклад, українською і татарською мовами. По-друге, заповнення ТК паралельно з українською іншою мовою здійс­нюється за вибором громадянина. І якщо громадянин не вибрав жодну іншу мову, ТК буде заповнена тільки державною мовою, тобто українською. І це не може бути порушенням порядку ведення ТК.

Треба визнати, що Інструкція № 58 дуже застаріла, як, власне, і таке явище, як ТК.

«Відкриття» ТК підприємцем Це питання, як-то кажуть, з бородою. Роботодавець-підприємець з позиції чинного законодавства вже давно нічим не відрізняється від роботодавця — юридичної особи. На нього поширюються всі вимоги КЗпП, ПКУ та інших документів, що висуваються до роботодавців. І все ж є кілька моментів, коли та чи інша норма законодавства прописана виключно для роботодавців — «підприємств, установ, організацій». Причому найчастіше, це — не свідоме прагнення захистити ФОП-роботодавців від тих чи інших прав/обов’язків, а просто залишки минулого.

У розряд таких випадків і потрапило питання оформлення підприємцем ТК працівнику, який вперше влаштовується на роботу. Вся річ у тому, що згідно з п. 2.12 Інструкції № 58 першу сторінку (титульний аркуш) ТК підписує особа, відповідальна за видачу ТК, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася ТК. За це раніше і чіплялися представники Мінпраці, відмовляючи ФОП в праві відкривати ТК працівникам (листи від 23.03.2006 р. № ДЦ-12-1528/0/6-06 та від 12.03.2007 р. № 66/06/186-07). Трохи пізніше, коли була скасована реєстрація трудових договорів у центрі зайнятості і введена вимога про повідомлення органу фіскальної служби про прийняття працівника на роботу, Мінсоцполітики послабило свої позиції. Так, в листі від 03.12.2015 р. № 492/06/186-15 це відомство вже не бачило перешкод для того, щоб ФОП заводила ТК на новоприйнятих працівників. Коментований лист — доказ того, що Мінсоцполітики остаточно змінило свою позицію і зараз дозволяє ФОП «заводити» ТК. Нагадаємо, що підприємець після заповнення титульного аркуша та внесення запису про прийняття працівника на роботу1 , віддає ТК «на руки» працівнику для зберігання (п. 2.21-1 Інструкції № 58).

НА ЗАМІТКУ. Якщо у ФОП є печатка, то вона завіряє нею записи в ТК (за необхідності), якщо немає печатки — підприємець ставить тільки свій підпис. Це ще раз Мінсоцполітики підтвердило в коментованому листі. Нагадаємо також, що всі записи в ТК про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення вносяться ФОП після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення — у день звільнення і повин­ні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Запис про звільнення ФОП завіряє печаткою (за наявності).

На завершення скажемо, що ця заборона для ФОП завжди була надуманою і не відповідає чинному законодавству, адже ст. 48 КЗпП зобов’язує робити запис в ТК усіх без винятку роботодавців, у т.ч. й ФОП, у яких працівник працює понад 5 днів. Приємно, що ще однією безпідставною забороною в нашому житті стало менше.

Жанна Семенченко, заступник головного редактора