Нормативне підґрунтя Підприємство потрапило в дуже цікаву ситуацію. Що ж насправді робити з отриманими коштами? Тим більше, що договір розірваний та припинені всі господарські зобов’язання за таким договором. Давайте виплутуватися разом.

Через те, що відсутні правові відносини з контрагентом, отримані кошти можна вважати «помилковими».

Визначитися з тим, що можна вважати помилковими коштами, можна за допомогою Інструкції № 221. Так, у п. 1.4 цього документа йдеться, що «<…> помилкове списання/зарахування коштів — списання/зарахування коштів, унаслідок якого з вини банку або клієнта відбувається їх списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача <…>». У свою чергу неналежний отримувач — це особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі. Договір у вас відсутній, тож підстав для отримання та використання коштів немає.

Також слід згадати тут і про ст. 1212 ЦКУ. Так, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Кошти, отримані без наявності договірних відносин, підпадають у цю категорію (див., наприклад, постанову Касаційного господарського суду Верховного Суду від 05.05.2018 р. у справі № 911/1305/17). При цьому відповідно до ч. 2 ст. 1214 ЦКУ у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними у порядку, передбаченому ст. 536 ЦКУ. Проте про нарахування процентів, вважаємо, можна говорити лише тоді, коли на вимогу платника ви відмовилися повернути кошти.

Вже зрозуміло, що кошти слід повернути. Проте коли це слід зробити? Як видно із запитання, помилкові кошти ви отримали від колишнього контрагента, а це означає, що, скоріше за все, він сам наплутав із реквізитами платежу. Раніше це питання регулювала ст. 6 Указу № 227/952. Підприємства незалежно від форм власності мали повертати помилково зараховані на їхні рахунки кошти у п’ятиденний строк. В іншому випадку керівнику та головбуху загрожували санкції3. Проте ми недарма сказали, що так було раніше. Вищезгаданий Указ втратив чинність з 07.02.2019 р. у зв’язку із набранням чинності Законом про валюту4. Нові ж постанови Нацбанку це питання не регулюють. Отож строк повернення коштів лишається на відкуп сторін.

Як правило, підставою для повернення таких помилкових коштів є лист неналежного платника з проханням про їх повернення. Але навіть якщо ви такого листа не отримали, ви можете ініціювати переказ і без нього.

ДО ВІДОМА. А от помилковий переказ, який стався з вини банку, слід повернути протягом 3 р. дн. від дати надходження повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу. У разі своєчасного повідомлення банком-порушником неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу та порушення неналежним отримувачем строку він має повернути суму переказу, а також сплатити банку-порушнику пеню в розмірі 0,1 % цієї суми за кожний день починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно, яка не може перевищувати 10 % суми переказу (ст. 35 Закону № 23465).

ПДВ Мабуть, всім дуже добре відомо, що об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції з постачання товарів, послуг, місцем постачання яких є митна територія України. Про це йдеться у п. 185.1 ПКУ.

Тобто ані слова щодо помилково перерахованих коштів суб’єкту господарювання. Справедливості заради зазначимо, що з метою визначення ПЗ за правилом «першої події» дійсно орієнтуються на дату зарахування коштів. Проте важливу роль грає те, надходять ці кошти як передоплата за товари/послуги або ні. Ми ж не оподатковуємо ПДВ, наприклад, отримані позики тощо. Отже, розуміємо, що не є об’єктом оподаткування ПДВ помилково перераховані кошти на рахунок контрагента. Тому немає жодних підстав для нарахування ПЗ за такою операцією.

А що ж говорять фіскали? Подивимось. Так, у листі ДФСУ від 15.03.2016 р. № 5575/6/99-99-19-03-02-15 податківці погоджувалися, що у разі відсутності між суб’єктами господарювання договірних відносин ПЗ з ПДВ не нараховуються. При цьому жодних вимог до строку повернення таких коштів не висували.

Потім, на їх погляд, для ненарахування ПЗ повинні виконуватися дві умови (див. ІПК ДФСУ від 20.04.2018 р. № 1767/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, ІПК ГУ ДФС у Дніпропетровській обл. від 12.05.2017 р. № 151/ІПК/10/04-36-12-01-16):

• відсутність договірних відносин;
• повернення помилкових коштів у п’ятиденний термін.

Але дані консультації також базуються на Указі № 227/95, який втратив чинність. І зовсім недавно з’явилося свіже роз’яснення фіскалів. Так, в ІПК ДФСУ від 15.03.2019 р. № 1069/6/99-99-15-03-02-15/ІПК фахівці відомства дозволяють не нараховувати ПЗ з ПДВ за умови:

• відсутності будь-яких договірних відносин на постачання товарів/послуг між платником ПДВ, який отримав грошові кошти, і особою, що перерахувала такі кошти на його банківський рахунок;
• повернення платником податку таких грошових коштів особі, що їх перерахувала, у встановлений чинним законодавством термін.

Ось щодо другої умови хочеться зробити невеличку ремарку. У самій ІПК податківці не беруться визначати порядок та строки повернення помилкових коштів. Вони справедливо зазначають, що це питання поза межами їх компетенції. Ми ж з вами вище з’ясували, що строк повернення наразі законодавчо не регламентовано. Отож вважаємо, що, незалежно від дати повернення коштів, ПЗ з ПДВ вам не загрожують.

НЮАНС. Можлива ситуація, коли ви плануєте подальшу співпрацю із колишнім контрагентом. Тоді можна потурбуватися про пролонгацію договору. Тоді отримані кошти з розряду «помилкових» потраплять до «авансових». У бухобліку вони потраплять на рахунок 681 «Розрахунки за авансами одержаними». Водночас ПЗ з ПДВ тут також виникає (п. 187.1 ПКУ).

Єдиний податок Під час визнання свого доходу платник ЄП керується п. 292.1 ПКУ. Саме в цьому пункті говориться про те, що в дохід включається те, що надійшло в грошовій формі. То логічно, що у єдиника виникне питання щодо доходності «помилкових» коштів.

На думку фіскалів (категорія 108.01.02 ЗІР), відображення таких сум в податковому обліку єдинника залежить від того, у якому звітному періоді такі кошти повернули. Вони вважають, що юрособа-єдинник:

1. за умови повернення помилково отриманих коштів протягом встановленого терміну та в одному податковому (звітному) періоді не включає зазначені суми до складу доходів;
2. за умови повернення помилково отриманих коштів протягом встановленого терміну але в наступному податковому (звітному) періоді, включає зазначені суми до складу доходів податкового (звітного) періоду із здійсненням перерахунку доходів у наступному звітному періоді.

Зауважимо що в наданому роз’ясненні мова йде про кошти, що помилково попали на поточний рахунок з вини банку, але гадаємо наведений підхід можна застосувати й в ситуації з помилковими коштами від контрагента чи екс-контрагента.

ВИСНОВОК. На думку податківців, уникнути сплати ЄП з помилково отриманих коштів можна, лише повернувши їх неналежному платнику протягом поточного кварталу. Тож намагайтеся вирішувати такі проблеми оперативно.

Як же зробити «перерахунок доходів», якщо не вдалося повернути помилкові кошти до закінчення звітного періоду? В цьому випадку підемо шляхом, котрий фіскали радили для ситуації з поверненням авансів (категорія 108.01.05 ЗІР). А саме: відкоригувати дохід через механізм виправлення помилок (подати уточнення до раніше поданої податкової декларації або уточнити показники доходу у складі звітної податкової декларації). Проте якщо помилково отримані кошти було повернуто в межах року, вважаємо за можливе на їх суму просто зменшити доходи звітного періоду. Але якщо ви бажаєте уникнути несподіванок, то радимо звернутися до податкового органу за ІПК.

При цьому єдиннику краще мати у наявності всі підтверджуючі документи про «помилковість» коштів (лист-пояснення банківської установи або іншого суб’єкта господарювання).

Бухоблік Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону про бухоблік підставою для бухобліку господарських операцій є первинні документи. В цьому випадку джерелом інформації про отримані «помилкові» кошти є банківська виписка, яка згідно з Переліком № 578/56належить до первинних документів. Те, що виписка банку може вважатися первинкою, підтверджують і фіскали в УПК № 5837. Тож ми маємо всі підстави для відображення надходження коштів у бухобліку. Проте одночасно з надходженням коштів слід показати і заборгованість, адже гроші нам не належать. Для цього радимо використати рахунок 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».

Зауважимо: якщо з’ясується, що договір поставки з контрагентом у вас все ж є або ви отримали поворотну чи безповоротну позику, а бухгалтерію про це повідомили із запізненням, доведеться провести коригування в обліку. Проте до відкриття всіх обставин кореспонденція буде такою, як говорилося вище.

Приклад. Від контрагента, з яким розірвали договір, отримані кошти на суму 16000,00 грн. Пізніше він надіслав лист-заяву з проханням повернути помилковий платіж. Наступного робочого дня кошти повернули.

Відображення отримання помилкових коштів в бухобліку