Дійсно, ч. 1 ст. 139 КАСУ1передбачено, що у разі задоволення позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень КАСУ, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Суд вирішує питання щодо судових витрат під час ухвалення рішення, про що зазначає у його резолютивній частині (ч. 1 ст. 143, ч. 5 ст. 246 КАСУ).

Відповідно до ст. 1291 Конституції України та ст. 14 КАСУ судові рішення, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об’єднаннями на всій території України.

Отже, підприємству, перш ніж звертатись за стягненням суми сплаченого судового збору, потрібно переконатись, що відповідне рішення адміністративного суду набрало законної сили.

ВАЖЛИВО! Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 255 КАСУ).

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ст. 373 КАСУ).

Чинна редакція КАСУ передбачає, що виконавчі листи викладаються в електронній формі з використанням ЄСІТС2шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів та підписуються ЕЦП3судді (суддів — в разі колегіального розгляду справи). Протягом 5 днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ вноситься до ЄДРВД4, а його копія (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого документа у ЄДРВД, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу або (у разі її відсутності) рекомендованим чи цінним листом (ст. 373 КАСУ).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Наразі до дня початку функціонування ЄСІТС суд вручає судові рішення та видає виконавчі документи в паперовій формі (п. 15 ч. 1 розд. VII Перехідних положень КАСУ5).

Виконавчий лист є виконавчим документом і має відповідати вимогам, встановленим ст. 4 Закону № 14046.

ВАЖЛИВО! У випадку, що розглядається, виконавчий документ може бути пред’явлений до примусового виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання відповідним судовим рішенням законної сили (ст. 12 Закону № 1404).

Відповідно до загального правила, встановленого ч. 1 ст. 5 Закону № 1404, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках — на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються спеціальним законом.

Але з цього правила є декілька винятків. Так, відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 1404 рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Тож виконання рішення суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган (в нашому випадку — орган ДФС), буде проводитися не за положеннями Закону № 1404, а відповідно до спеціального Закону № 49017та Порядку № 8458.

Відповідно до ст. 3 Закону № 4901 виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень — за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників визначено вже згаданим Порядком № 845.

Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (п. 3 Порядку № 845).

Відповідно до п. 6 Порядку № 845 стягувач9подає до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням такі документи:

• заяву із зазначенням реквізитів банківського рахунку (у разі наявності — довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунку (поточного, транзитного, карткового), повне найменування юридичної особи — власника рахунку, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв’язку, що здійснюється за рахунок стягувача (реквізити банківського рахунку поштового відділення);
• оригінал виконавчого документа;
• судові рішення про стягнення коштів (за наявності);
• оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Відповідно до п. 8 Порядку № 845 після надходження зазначених документів органи Казначейства: приймають їх до розгляду та реєструють відповідно до вимог організації діловодства; здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів; повідомляють стягувачеві на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів.

Звертаємо увагу на те, що орган Казначейства може повернути виконавчий документ стягувачу з підстав, передбачених п. 9 Порядку № 845 (однією з таких підстав є, наприклад, пропуск строку пред’явлення документа до виконання).

Відповідно до п. 25 Порядку № 845 безспірне списання коштів з рахунку боржника здійснюється в першочерговому порядку. Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до органу Казначейства необхідних для цього документів та відомостей (ч. 4 ст. 3 Закону № 4901).

ДО ВІДОМА. Дії органів Казначейства з виконання виконавчих документів можуть бути оскаржені до Казначейства або до суду (п. 15 Порядку № 845).

Таким чином, для відшкодування суми судового збору підприємству-позивачу (стягувачу) необхідно звернутися до адміністративного суду з заявою про видачу виконавчого листа, який (разом з іншими документами, про які зазначено вище) необхідно пред’явити до органу Держказначейства для безспірного списання коштів з рахунку відповідача (органу ДФС).

Як свідчить практика, у разі дотримання стягувачем всіх вимог щодо оформлення та своєчасної подачі документів проблем зазвичай не виникає.