Журнали

Платник єдиного податку 07 травня, 2018
17-18
«

«Покой нам только снится»: чергові зміни до декларації з ПДВ

(коментар до наказу МФУ «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року № 21» від 23.03.2018 р. № 381)

-A
A+

Наказом, що коментується, Мінфін нарешті привів у відповідність до вимог чинного наразі законодавства додаток ДС9 до декларації з ПДВ, а також підрихтував додатки Д1 та Д5. Наказ набирає чинності з першого числа місяця, наступного за місяцем його офіційного опублікування (на момент підготовки номера ще не опубліковано). Розглянемо усі зміни по порядку.

Додатки Д1 та Д5 Внесення змін до цих додатків, ймовірно, має на меті зібрати додаткову інформацію від платників та упорядкувати бази даних фіскалів. Ризикнемо припустити, що нічого позитивного ці зміни платникам не обіцяють.

Так, додаток Д1 (розрахунок коригування сум ПДВ) доповнили таблицями 1.1 та 1.2:

  • до таблиці 1.1. буде вноситися інформація щодо «збільшуючих» РК, які складені у звітному періоді, але не зареєстровані в ЄРПН на дату подання декларації;
  • у таблиці ж 1.2 слід зазначити всі інші РК, які було складені, починаючи з 01.07.2015 р., та не зареєстровані у ЄРПН. Зверніть увагу! Таблиця 1.2 буде заповнюватися одноразово за звітний (податковий) період, за який вперше подається податкова декларація з ПДВ, з урахуванням змін.

У свою чергу, додаток Д5 (розшифровки ПЗ та ПК у розрізі контрагентів) також отримав дві нові таблиці. Логіка така ж, як і в попередньому випадку. До таблиці 1.1 додатка Д5 буде вноситися інформація щодо ПН, які складено у звітному періоді та які з певних причин не потрапили до ЄРПН. У таблиці 1.2 додатка Д5 має міститися інформація про ПН, складені починаючи з 01.07.2015 р., включені до ПЗ в минулих періодах та не зареєстровані в ЄРПН. Таблиця 1.2 також заповнюватиметься одноразово.

Тобто фактично платникам ПДВ пропонують зробити інвентаризацію ПЗ за минулі періоди та надати інформацію щодо незареєстрованих ПН/РК. За словами податківців, це допоможе їм краще адмініструвати показник ΣПеревищ та належним чином виконувати норми п. 2001.9 ПКУ.

НАГАДАЄМО. У п. 2001.9 ПКУ йдеться про реєстрацію ПН/РК, які складені за звітні періоди, у яких виник показник Σперевищ, незалежно від розміру реєстраційного ліміту (ΣНакл).

Ми тут також вбачаємо можливість фіскалів отримувати інформацію щодо незареєстрованих ПН та РК з метою накладення штрафів за їх несвоєчасну реєстрацію. Податківцям не доведеться довго шукати «проблемні» ПН та ПК. Платник ПДВ сам на тарілочці надасть інформацію щодо періодів та кількості «запізнілих» документів.

Інший камінь спотикання полягає у тому, що віднайти інформацію про такі ПН/РК залежно від особливостей обліку, програмного забезпечення та наявності вільного часу може бути складно. Постає запитання: чим загрожує платнику ПДВ ситуація, коли інформацію про окремі ПН/РК буде не розкрито в додатках Д1 та Д5? Зважаючи на те, що така помилка не призведе до недоплати ПДВ, оскільки ПЗ було сформовано та включено до декларації минулих періодів, то максимум, що загрожує, — це адмінштраф за порушення ведення податкового обліку. Він накладається відповідно до ст. 1631 КпАП та складає:

  • від 85,00 грн до 170,00 грн за перше протягом року таке порушення;
  • від 170,00 грн до 255,00 грн при повторному порушенні протягом року.

Аграрії: причина змін Нагадаємо, що починаючи з 2017 року сільгосптоваровиробники мали право отримувати бюджетну дотацію для розвитку та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції (далі — агродотацію). Для цього вони повинні були дотримуватися вимог, прописаних у розділі V1 Закону № 18771.

Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» від 24.06.2004 р. № 1877-IV.

ДО ВІДОМА. Вимоги такі. Аграрії повинні були:

  • мати питому вагу вартості сільгосптоварів, вироблених ними на власних або орендованих основних засобах, не менше 75 % вартості всіх товарів, поставлених ними протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів сукупно;
  • здійснювати види діяльності, визначені п. 161.3 Закону № 1877;
  • значитися в Реєстрі отримувачів бюджетної дотації.

Крім того, аграрії мали щомісяця подавати разом з декларацією з ПДВ специфічний додаток (додаток ДС9). У ньому відповідно до п. 51 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ у 2017 році сільгосптоваровиробники вказували інформацію про розрахунок:

  • позитивної різниці між сумою ПЗ звітного (податкового) періоду та сумою ПК звітного (податкового) періоду з ПДВ за результатами діяльності за операціями, визначеними ст. 161 Закону № 1877 (тобто пов’язаними з виробництвом дотаційних товарів), протягом звітного (податкового) періоду. Такі дані підприємства вносили до таблиці 1 додатка ДС9;

НЮАНС. Щоб заповнити цю таблицю, аграрії мали докласти немало зусиль. Вони в ручному режимі визначали не тільки дотаційну суму ПЗ, але й, що було найбільш проблематично, показували, яка сума ПК стосувалася поставки дотаційних товарів. Такі дані вони відображали у відповідних колонках додатків Д1 та Д5. А це потребувало сили і часу.

  • питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців), тобто сільгоспчастки. Ці дані відображалися у таблиці додатка ДС9.

З 01.01.2018 р. перелік інформації, яку аграрій має вказувати у додатку ДС9 до декларації з ПДВ, змінився. Так, Законом № 22452було підкориговано п. 51 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Після цього для отримання агродотації у 2018 році сільгосптоваровиробник зобов’язаний вказувати у додатку ДС9:

Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» від 07.12.2017 р. № 2245-VIII.

  • обсяг ПЗ з ПДВ з постачання товарів за результатами діяльності за операціями, визначеними п. 161.3 Закону № 1877, розрахований за даними ПН за відповідний звітний податковий період, зареєстрованих у ЄРПН. Напевно, такі дані слід відображати у таблиці 1 додатка ДС9;

ДО ВІДОМА. Йдеться про ПН, у правій частині порядкового номера яких вказано код «2», а у графі 11 розділу Б табличної частини — код дотаційного виду діяльності, при здійсненні якої отримано сільгосптовари, що реалізуються;

  • розрахунок питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів (місяців). Цю інформацію доведеться вказувати у таблиці 2 додатка ДС9.

Після таких коректив аграрії зраділи: у них має зменшитися обсяг роботи щодо заповнення цього додатка, оскільки відтепер не потрібно буде мучитися із розподілом ПК на дотаційний і звичайний, а також розраховувати позитивну різницю між дотаційними ПЗ і ПК.

Лишалося чекати, доки Мінфін оновить форму додатка ДС9, щоб він відповідав вимогам, які висуває до аграрія — отримувача дотації п. 51 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ. Проте Мінфін із цим не поспішав і от тільки зараз зробив те, чого від нього чекали ще на початку року.

ДС9: що змінилося Візуально сама форма додатка ДС9 містить ту ж структуру, що і раніше, тобто він складається з трьох частин, шапки та двох таблиць. Кожна з цих частин зазнала змін тією чи іншою мірою.

Так, у шапці відтепер з’явилася графа, в якій аграрій буде вказувати дату свого включення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації. Дізнатися цю дату аграрій може із другої квитанції, яку він отримав після подання заяви про внесення сільськогосподарського товаровиробника до Реєстру, форма якої затверджена наказом Мінфіну від 23.02.2017 р. № 275 (п. 3 Порядку ведення Реєстру отримувачів бюджетної дотації, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2017 р. № 179). Всі інші дані в шапці цього додатка лишилися без змін.

Що стосується табличної частини цього додатка, то найбільше змін було внесено до таблиці 1. Воно і не дивно. Відтепер у ній аграрій, як ми і передбачали, буде вказувати обсяг дотаційних ПЗ, вказаний у ПН, які зареєстровані у ЄРПН, а не проводити розрахунок позитивної різниці між дотаційним ПЗ і ПК.

Для цього у таблиці 1 виділено два рядки. В них аграрій буде вказувати:

  • у ряд. 1 — обсяг операцій з постачання дотаційних товарів (без ПДВ);
  • у ряд. 2 — суму ПДВ, нараховану за операціями з постачання дотаційних товарів відповідно до обсягу постачання, зазначеного в ряд. 1.

Спираючись на формулювання, вказані у ряд. 2, здається, що для його заповнення аграрію потрібно взяти із ряд. 1 обсяг постачання дотаційних товарів (туди вона потрапить із ПН на поставку дотаційних товарів, тобто тих, у яких у правій частині порядкового номера вказано код «2») і знайти від неї суму ПДВ (тобто, ряд. 1 × 20 %).

Більше того, для заповнення цієї таблиці аграрій самостійно не буде розраховувати обсяг дотаційних постачань чи розмір дотаційного ПДВ. За нього все зробить бухгалтерське програмне забезпечення, яке він використовує для заповнення декларації з ПДВ.

Але зовсім без аграрія не можна обійтися. Так, йому доведеться внести дані про обсяг постачань і суми нарахованих ПДВ за зареєстрованими у ЄРПН дотаційними податковими накладними у таблицю 1 додатка Д1 та таблицю 1 додатка Д5. При цьому аграрій не просто має вказати у цих додатках інформацію про дотаційні податкові накладні, а і визначити (поставити позначку «+») у відповідному полі (ряд. 3.2 таблиці 1 додатка Д1 та ряд. 4 таблиці 1 додатка Д5), що такі ПН дотаційні. І тоді суми із цих накладних автоматично будуть перенесені до ряд. 1 та 2 таблиці 1 додатка ДС9.

Про це, зокрема, свідчить також алгоритм заповнення старого додатка ДС9.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! У таблиці 1 додатка ДС9 інформація повинна вказуватися лише із зареєстрованих у ЄРПН дотаційних ПН. Тому якщо така ПН не зареєстрована, тобто інформацію про неї аграрій вкаже у таблицях 1.1 та 1.2 додатків Д1 та Д5, то такі дані у таблиці 1 додатка ДС9 потрапити не повинні.

Що стосується таблиці 2 додатка ДС9, то в ній, як і раніше, аграрій буде розраховувати сільгоспчастку (за усіма сільгосптоварами і окремо за дотаційними) та частку недотаційних постачань.

При цьому відтепер він буде це робити не тільки сукупно за останні 12 послідовних звітних податкових періодів, а й окремо щодо кожного звітного періоду. Навіщо така інформація податківцям — не зрозуміло. Про те, щоб сільгоспчастка за звітний період на щось впливали чи враховувалися в певних розрахунках, в жодному нормативно правовому акті не ідеться.

Згадавши про це, хочемо зауважити, що це не єдина інформація, зазначення якої не потрібно для заповнення декларації з ПДВ чи розрахунку агродотації. Наприклад, не зрозуміло навіщо у таблиці 2 додатка Д1 та додатка Д5 потрібно вказувати, яка сума ПК із отриманих ПН стосується дотаційних видів діяльності, а яка — ні.

Ця інформація була актуальна тоді, коли діяла стара форма додатка ДС9 і в таблиці 1 аграрій розраховував позитивну різницю між дотаційними ПЗ і дотаційним ПК. Тепер же, коли в таблиці 1 вказуємо тільки нараховані ПЗ за поставкою дотаційної продукції, інформація про дотаційний ПК, за фактом, нікому не потрібна. Водночас чомусь навіть після оновлення додатків Д1 та Д5 Мінфін бажає, щоб аграрій виділяв такі дані.

На наш погляд, це просте недопрацювання Мінфіну. Тому, якщо ви не будете визначати, яка сума ПК є дотаційною, а яка — ні, нічого страшного не станеться.

Анна Хомюк, бухгалтер-експерт
Микола Проценко, консультант

№ 17-18, 2018  (с. 5)

Архiв номерiв

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку