Журнали

Платник єдиного податку 02 квітня, 2018
13
Н

НГО ріллі у 2018 році: з коефіцієнтом 1,756 чи без?

Сільськогосподарський товаровиробник — платник єдиного податку групи 4 нещодавно помітив у категорії 108.02.04 ЗІР консультацію з приводу того, що при розрахунку єдиного податку групи 4 до нормативної грошової оцінки ріллі, проведеної станом на 1 липня 1995 року, не потрібно застосовувати коефіцієнт 1,756.
У зв’язку з цим виникає запитання: чи має тепер він право скоригувати на зменшення податкові зобов’язання з єдиного податку групи 4, розраховані на 2018 рік?

-A
A+

Щоб дати відповідь на це запитання, потрібно розпочати з історичного екскурсу. Ще у далекому 1995 році в Україні була проведена нормативно-грошова оцінка (НГО) земель сільськогосподарського призначення, зокрема, ріллі.

І саме цю НГО, але проіндексовану на кумулятивний коефіцієнт індексації1, аграрії використовували для визначення розміру фіксованого сільськогосподарського податку (на сьогодні — єдиного податку групи 4) до початку 2015 року. Розраховували податок, як ви всі пам’ятаєте, завжди однаково: знаходили добуток площі сільгоспугідь, їх НГО та ставки податку.

Див. консультації:

Водночас Кабмін такий стан справ не влаштовував. Річ у тому, що, тільки щорічно індексуючи НГО на кумулятивний коефіцієнт індексації, довести розмір НГО до реалій сьогодення (після спливу більше 10 років від дати проведення останньої НГО) не було можливим. А отже, щороку бюджет втрачав значну суму коштів.

Для проведення всеукраїнської НГО сільгоспугідь коштів не було. Однак бажання збільшити НГО сільгоспугідь було велике. Тому Кабмін вирішив бути хитрішим. Він збільшив НГО не шляхом проведення НГО, а шляхом застосування до неї коригуючого коефіцієнта, який би привів НГО, проведену станом на 01.07.1995 р., до реального значення.

Для цього на початку 2012 року Кабмін доповнив новим п. 191 Методику № 2132. Відповідно до вимог цього пункту показник НГО ріллі, проведеної станом на 01.07.1995 р. (з урахуванням індексації), почав застосовуватися із коефіцієнтом 1,756.

Методика нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджена постановою КМУ від 23.03.1995 р. № 213.

Водночас зміни, внесені до Методики № 213 до початку 2015 року, жодним чином не впливали на розрахунок єдиного податку групи 4. Річ у тому, що в нормативно-правових актах, які на той час регулювали його сплату, було вказано, що базою оподаткування єдиного податку групи 4 (на той час — фіксованого сільгоспподатку) є НГО, проведена саме станом на 01.07.1995 р. А на цю дату коригуючий коефіцієнт ще не був запроваджений. З цим погоджувалися і податківці у листі від 16.02.2012 р. № 4790/7/15-2217ф та Держземресурсів у листі від 13.02.2012 р. № 1979/22/4-12.

Але після того, як з 01.01.2015 р. базою оподаткування єдиним податком групи 4 стала НГО, визначена станом на 1 січня базового податкового (звітного) року, все змінилося. І шлях для застосування коефіцієнта 1,756 був відкритий.

Про те, що при розрахунку єдиного податку групи 4 НГО для ріллі має бути розрахована із урахуванням коефіцієнта 1,756, визнавали самі податківці (див. консультації у категорії 108.02.04 ЗІР, остання втратила чинність з 01.01.2018 р.). Пояснювали вони це тим, що тільки з урахуванням такого коефіцієнта можна адекватно визначити розмір НГО ріллі. Річ у тому, що в основу розрахунку «базової» НГО (вона була визначена ще у далекому 1995 році) покладено рентний дохід, який створюється при виробництві зернових культур і визначається за даними економічної оцінки земель, проведеної в 1988 році. Відтоді минуло багато часу, а тому щоб НГО відповідала дійсності, і було застосовано коефіцієнт 1,756.

А тому з початку 2015 року для розрахунку єдиного податку групи 4 аграрії почали брати базову НГО ріллі, збільшену на коефіцієнт 1,756 і скориговану на кумулятивний коефіцієнт індексації.

Самі аграрії, звичайно, цей коефіцієнт до НГО не застосовували. Це робили органи Держгеокадастру, які видавали платникам ЄП довідку (витяг) про НГО для ріллі. І в цій довідці НГО уже була розрахована з коефіцієнтом 1,756! А тому аграрію нічого не залишалося, як брати суму НГО, вказану у таких довідках і, виходячи з неї, розраховувати розмір єдиного податку.

І все було б так і далі, якби на початку 2017 року (28.02.2017 р.) набрала чинності постанова КМУ від 16.11.2016 р. № 831, якою Кабмін затвердив нову Методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (далі — Методика № 831, вона прийшла на заміну Методиці № 213) та не вніс відповідні зміни до Методики № 213. Відповідно до цих змін п. 191 (яким вводилося в дію використання коефіцієнта 1,756 при розрахунку НГО ріллі) було виключено із Методики № 213. А у Методиці № 831 немає згадки про застосування будь-якого коригуючого коефіцієнта до базової НГО, проведеної станом на 01.07.1995 р.

Такі перипетії відразу наштовхнули аграріїв (як і нашого читача) на думку, а чи потрібно після скасування п. 191 Методики № 213 при розрахунку єдиного податку групи 4 на 2018 рік застосовувати до НГО ріллі коефіцієнт 1,756?

На наш погляд, у аграріїв є цілком реальні підстави цього не робити. Аргументуємо це тим, що на сьогодні жодний нормативно-правовий акт не вимагає застосування до НГО ріллі, яка проведена станом на 01.07.1995 р., коефіцієнта 1,756.

Залишалося лише зачекати підтвердження цієї позиції у роз’ясненнях компетентних органів. І от таке роз’яснення з’явилося у категорії 108.02.04 ЗІР. З нього, на перший погляд, вбачається, що податківці зробили лояльний висновок: коефіцієнт 1,756 платники єдиного податку групи 4 застосовувати до НГО ріллі на 01.01.2018 р. не повинні.

Але це тільки перше враження. Річ у тому, що в цьому роз’ясненні податківці «перевели стрілки» з вирішення цього питання на Держгеокадастр, стверджуючи, що ДФС не має повноважень щодо визначення НГО ріллі.

Тому, щоб довідатися, чи потрібно платнику єдиного податку групи 4 застосовувати коефіцієнт 1,756 до НГО ріллі, потрібно звернутися до Держгеокадастру. І, як стверджують податківці у вищезгаданій консультації, цей орган влади виклав свою позицію з цього приводу на своєму офіційному веб-сайті. Він наполягає, що до значення НГО одиниці площі ріллі станом на 01.01.2018 р. коефіцієнт 1,756 не застосовується.

Але такий висновок Держгеокадастр зробив зі слів податківців. Якщо ж ви самостійно поглянете на висновки, зроблені Держгеокадастром, то все виявиться зовсім не так. Річ у тому, що Держгеокадастр у своїх роз’ясненнях не дає «відмашку» з приводу незастосування коефіцієнта 1,756. Навпаки: він говорить, що коефіцієнт 1,756 застосовується до НГО, зробленої станом на 01.07.1995 р. І робить це сам Держгеокадастр, коли видає аграрію довідку (витяг) про НГО ріллі.

А оскільки в довідці, в якій наведено НГО ріллі станом на 01.01.2018 р., такий коефіцієнт уже застосований, то ще раз (додатково) аграрій застосовувати його самостійно до НГО станом на 01.01.2018 р. не повинен. Якщо він так зробить, то завищить розмір НГО.

Нічого іншого ми і не очікували. Тим паче, що на сьогодні у Держкадастрі міститься саме НГО ріллі, яка розрахована на скасованих нормах Методики № 213, де у п. 191 був прописаний коефіцієнт 1,756. Положення нової Методики № 831 ще не застосовувалися. І відбудеться це тільки після того, як у 2018 році буде проведена оцінка всіх сіль госпяземель по Україні. Тобто виходить, що хоча Методика № 213 і не діє, але визначена нею НГО застосовується до того часу, доки не буде затверджена нова НГО.

Прикро тільки те, що податківці, вирвавши фразу Держгеокадастру із контексту, могли ввести в оману аграріїв. І ті, думаючи, що податківці дали «відмашку» у незастосуванні коефіцієнта 1,756, уже провели уточнення задекларованих на 2018 рік податкових зобов’язань з єдиного податку.

На наш погляд, якщо аграрій не бажає застосовувати коефіцієнт 1,756, то ми б порадили після прочитання консультації податківців піти обхідним шляхом. Спочатку отримати індивідуальну консультацію у контролерів, і якщо вона буде фіскальна, оскаржити її в суді. І тільки після того, як податківці прямо визнають, що коефіцієнт 1,756 не застосовується, коригувати свою звітність з єдиного податку групи 4 за 2018 рік. До того часу це робити доволі небезпечно.

Микола Проценко, консультант

№ 13, 2018  (с. 31)

Архiв номерiв

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку