Версія для друку

Чи потрібний графік З норм ч. 4 ст. 79 КЗпП і ч. 10 ст. 10 Закону про відпустки1випливає, що графік відпусток має бути на будь-якому підприємстві. У цих нормах без жодних альтернатив стверджується: «черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджуються власником або уповноваженим ним органом за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, і доводиться до відома всіх працівників».

Причому Мінсоцполітики уточнює, що графік потрібний навіть у разі, коли на підприємстві працюють, наприклад, 3 особи (лист від 29.07.2015 р. № 191/10/136-15). Не варто розслаблятися й роботодавцям-ФОП: вони теж повинні складати графіки відпусток, адже їх працівники мають такі самі права, у тому числі на відпустку, як і працівники юросіб.

Строки й форма В ідеалі скласти графік слід напередодні нового календарного року, тобто у грудні. Орієнтовний граничний строк — не пізніше за 5 січня поточного року (так зазначено в п. 20 «давніх» Типових правил № 2132, які чинній й досі). Водночас не бачимо «криміналу» в незначному запізненні: головне — зробити це до того, як у відпустку збереться перший працівник. Протягом року до графіка можна вносити зміни (лист Мінсоцполітики від 25.08.2015 р. № 475/13/116-15).

Графік відпусток — це, по суті, розклад відпочинку працівників. Його складають у довільній формі. Один з можливих варіантів див. на рис. 1.

Поради кадровику Формуючи графік, потрібно знайти компроміс між інтересами виробництва та особистими інтересами працівників. При складанні графіка враховуйте певні нюанси.

Нюанс 1. Графік складають на всіх працівників, прийнятих за трудовим договором, у тому числі на сумісників і тимчасових працівників, а також працівників, з якими укладено строкові трудові договори. Майте на увазі: окремі категорії громадян, перелічені в ч. 13 ст. 10 Закону про відпустки, можуть використовувати відпустку в зручний для них час. Крім того, право на відпустку може виникнути й у працівників, прийнятих протягом року (що потребуватиме внесення змін до графіка).

Нюанс 2. Чітко кажучи, КЗпП і Закон про відпустки зобов’язують складати графік тільки для щорічних основних і додаткових відпусток. Проте, на наш погляд, до графіка доцільно включити всі види оплачуваних та обов’язкових відпусток, на які мають право працівники (наприклад, відпустку «на дітей», «бойову» та «чорнобильську»), окрім тих, які неможливо спланувати (наприклад, навчальну відпустку запланувати не вийде, оскільки період її надання визначить ВНЗ).

Нюанс 3. У графіку доцільно вказувати бажаний місяць (два) надання відпустки, а вже конкретний період погоджувати пізніше.

Нюанс 4. Готовий графік потрібно довести до відома працівників (доцільно це зробити під підпис). Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, слід узгоджувати між працівником і роботодавцем (ч. 11 ст. 10 Закону про відпустки). Для цього (не пізніш як за два тижні до застереженого строку) складають письмове повідомлення. Затвердженої форми немає, його складають у довільній формі. Обов’язок роботодавця щодо повідомлення працівника вважається виконаним і тоді, коли працівника ознайомили під підпис з наказом про надання відпустки (з дотриманням строку в 2 тижні).

Якщо в графіку відпусток, з яким були ознайомлені працівники, вказано конкретну дату початку відпусток працівників, то окремо повідомлення не складають.

Відповідальність Нескладання графіка відпусток урешті-решт може призвести до порушення порядку їх надання. А за це доведеться відповідати посадовим особам підприємств або підприємцям-роботодавцям. У цьому випадку:

1. підприємству (підприємцю) може загрожувати відповідальність, як за інші порушення вимог законодавства про працю: штраф у розмірі 1 МЗП на підставі абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП). Причому, як випливає з листа Держпраці від 25.01.2017 р. № 828/4.3/4.1-ДП-17, така відповідальність застосовується за порушення в цілому, а не за кожного працівника;
2. його посадовим особам — адмінштраф у розмірі від 510,00 до 1700,00 грн на підставі ст. 41 КпАП (лист Мінсоцполітики від 29.07.2015 р. № 191/10/136-15).

Питання в тому, як порушення порядку надання відпусток можуть виявити перевіряючі. Нагадаємо, що 16.05.2017 р. набрав чинності Порядок № 2953, який наділив інспекторів праці значними повноваженнями та суттєво спростив порядок проведення ними заходів контролю у сфері дотримання трудового законодавства. Але що цікаво: вичерпний перелік підстав для проведення інспекційних відвідувань у частині дотримання законодавства про працю чітко визначено в п. 5 Порядку № 295. Читаючи цей пункт, бачимо, що підставою для перевірки є звернення або повідомлення про ті чи інші порушення трудового законодавства, але, на жаль, немає застереження на кшталт: «...перевірці підлягають виключно питання, порушені в скарзі або інформації». Стосовно порушень у частині надання відпусток працівників найімовірнішою підставою є звернення працівника про порушення щодо нього законодавства про працю (або аналогічна «кляуза» профспілок щодо порушення прав їх членів). Проведення інспекційних відвідувань/невиїзних перевірок з питань праці за відсутності підстав, зазначених у п. 5, неможливе.

Тож доходимо висновку: для інспектування має бути першопричина або, інакше кажучи, привід завітати — і такі підстави визначені в п. 5 Порядку № 295. А от обсяг питань, які може охопити інспектор у відведений для інспекції час, цей Порядок прямо не обмежує. Утім, у інспектора праці відповідно до п.п. 2 п. 11 Порядку № 295 є право ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачене законодавством про працю, які містять інформацію/відомості з питань, що є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об’єктом відвідування їх копії або витяги з них. З цієї норми можна зробити висновок: досліджуватися все-таки мають питання, які виникли з тієї підстави, що стала приводом для відвідування інспектора.