Версія для друку

Отримання безоплатної грошової допомоги на розвиток власного бізнесу ФОП стало досить поширеною практикою. Згідно з п.п. 14.1.257 ПКУ такі надходження підпадають під визначення безповоротної фінансової допомоги: «сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів».

Кошти, що надходять у вигляді безповоротної фінансової допомоги, включаються в дохід одержувача — звичайно ж, якщо на них не поширюються правила пільгового оподаткування. Але якщо одержувачем виступає ФОП, то закономірно виникає запитання, за якими правилами вона має оподатковуватися: підприємницькими або цивільними? Шкода, але ПКУ однозначної відповіді на нього не дає, тоді як аргументи можна навести на користь обох підходів.

Підхід 1. Дохід звичайної фізичної особи

Так, у згаданому листі фіскали дійшли висновку, що безповоротну фіндопомогу потрібно оподатковувати за правилами, встановленими для оподаткування доходів звичайних фізичних осіб. Вони вважають, що такі кошти не пов’язані з підприємницькою діяльністю, оскільки надійшли незалежно від її результатів, для їх одержання не докладалися будь-які зусилля (не надавалися послуги, не виконувалися роботи тощо) (аналогічна думка є в категорії 107.03 ЗІР). Фактично фіскали просувають ідею про те, що незалежно від цілей надання безповоротної фіндопомоги (благодійної допомоги, гранту тощо), з точки зору ЦКУ, її одержувач — громадянин. Він, у свою чергу, може мати статус ФОП і використовувати ці кошти у своїй діяльності.

Відповідно, безповоротна фінансова допомога має оподатковуватися як цивільний дохід за нормами розд. IV ПКУ (перелік доходів, оподатковуваних ПДФО і ВЗ — ст. 164 ПКУ, неоподатковуваних — ст. 165 ПКУ).

Такі суми, надані фізичній особі, згідно з п.п. «ґ» п.п. 164.2.17 ПКУ включаються до складу його оподатковуваного доходу як дохід у вигляді додаткового блага.

ВАЖЛИВО! Якщо такий дохід нараховує (виплачує) податковий агент (юридична особа або ФОП), то така особа має утримати з цієї суми ПДФО за ставкою 18 % і ВЗ за ставкою 1,5 %. У розділі I форми № 1ДФ надану безповоротну фінансову допомогу відображають з ознакою доходу «126».

Зауважимо, що при такому підході частково уникнути оподаткування можна, виплачуючи нецільову благодійну допомогу. В цьому випадку ПДФО і ВЗ утримуються із суми, що перевищує у 2017 році 2240 грн. Причому якщо таку фіндопомогу надає суб’єкт підприємництва, то утримання покладається на податкового агента. Проте якщо укладено договір, за умовами якого фіндопомога надається на певні цілі, у тому числі пов’язані з відкриттям або розвитком бізнесу, то вона не може розглядатися як нецільова.

Звичайно ж, якщо безповоротна фіндопомога оподатковуватиметься за загальноцивільними правилами, то це вигідніше для поповнення бюджету. В усякому разі, з тієї самої суми допомоги звичайна фізична особа заплатить більше, ніж ФОП-єдинник, а крім того, суми ПДФО і ВЗ швидше потраплять до бюджету, оскільки податковий агент зобов’язаний перерахувати їх до бюджету «негайно».

ФОП і його благодійник можуть погодитися з роз’ясненнями податківців, але, вважаємо, що в нього є всі шанси з ними посперечатися. Далі наведемо аргументи на користь того, що безоплатна допомога може розглядатися як підприємницький дохід.

Підхід 2. Дохід ФОП

Тут розумно відштовхуватися від того, що безповоротна фінансова допомога надається для цілей, пов’язаних з веденням господарської діяльності. Але, як було сказано вище, ПКУ не говорить, чи належатиме вона до підприємницьких доходів. Договір про надання фіндопомоги укладають у письмовій формі та застерігають умови витрачання коштів. Благодійник, що надає фіндопомогу (грант), у договорі вказує, хто є стороной-одержувачем: ФОП або звичайний громадянин.

Якщо згідно з договором кошти виплачуються (перераховуються) ФОП, який підтвердив свій статус (а це, вважаємо, станеться ще на етапі укладення договору), податковий агент1не повинен утримувати з їх суми ні ПДФО, ні ВЗ на підставі п.п. 165.1.36 ПКУ. У розділі I форми № 1ДФ ці кошти відображаються з ознакою «157». Очевидно, що благодійник вважатиме за краще залишити «на совісті» єдинника оподаткування суми безповоротної фінансової допомоги, тобто за правилами гл. I розд. XIV ПКУ.

А про те, що така сума стає доходом ФОП, сказано в листі ГУ ДФС у м. Києві від 26.04.2016 р. № 3185/Х/26-15-13-02-152.

Аргументи в цьому листі зводилися до того, що в доходи платника ЄП за загальним правилом включають вартість безоплатно одержаних товарів (робіт або послуг) (п. 292.3 ПКУ). Останніми вважають товари (роботи, послуги), надані платникові ЄП згідно з письмовими договорами дарування та іншими письмовими договорами, укладеними відповідно до законодавства, за якими не передбачено грошової чи іншої компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг) або їх повернення. У свою чергу, фіндопомога нічим не гірша й, до того ж, передається ФОП за письмовими договорами3. Крім того, у п.п. 3 п. 292.11 ПКУ є пряма вказівка до дії для ФОП-єдинників, які не повернули поворотну фінансову допомогу протягом 12 календарних місяців з дня її одержання. Вона включається в дохід наступного дня після закінчення 12 календарних місяців з дня її одержання, а дохід «не сторнується» навіть після її повернення.

Ще раз зауважимо, що такий варіант вигідніший з позиції оподаткування. В усякому разі, одержувач — платник ЄП заплатить менше, якщо фінансова допомога буде включена до складу його єдиноподатного доходу. Тоді вона оподатковується ЄП за ставками, визначеними в пп. 293.2 і 293.3 ПКУ, за умови, що не була перевищена сума граничного доходу для відповідної групи. Ідеться про фіксовану ставку для ФОП-єдинників груп 1 і 2 (якщо ліміт не перевищено, то додатково із суми фіндопомоги нічого платити не доведеться) та звичайну ставку 3 або 5 % для третьогрупників.

Але мабуть, саме це спонукає фіскалів відсилати одержувачів фіндопомоги до цивільних правил оподаткування доходів фізичних осіб.

Якщо брати за основу перший підхід, то на благодійника, який оформив таку виплату як підприємницький дохід і не утримав ПДФО і ВЗ, покладатиметься відповідальність як на податкового агента. Водночас шанс відкараскатися від претензій фіскалів дає згаданий вище лист київських податківців. Оскільки навіть серед податківців це питання не вирішується однозначно, варто «спробувати щастя», звернувшись до фіскалів за ІПК (раптом пощастить, і ваші місцеві податківці займуть лояльну позицію), і на її підставі погоджувати нюанси оподаткування при укладенні договору про надання безповоротної фіндопомоги.