Версія для друку

Законом України від 21.12.2016 р. №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі —  Закон №1797), що набрав чинності з 01.01.2017 р., внесені зміни до Податкового кодексу України <…> (далі — Кодекс).

Так, зокрема, п.п. 5 п. 135 розд. І Закону №1797 підрозділу 10 «Інші перехідні положення»  розділ XX «Перехідні положення» Кодексу доповнено пунктом 38, яким визначено особливості справляння податків і зборів, а саме, установлено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції, для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, визнана такою відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями», або населені пункти на лінії зіткнення, та/або платників податків, які мають об'єкти оподаткування, з яких сплачуються місцеві податки, збори, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті. Дія цього пункту не поширюється на територію України, визнану тимчасово окупованою відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Відповідно до п.п. 38.9 п. 38 підрозділу 10 розділу XX Кодексу встановлено, що під час нарахування (виплати) фізичним особам — підприємцям, місцезнаходженням або місцем проживання яких є тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення (незалежно від системи оподаткування), доходу від здійснення ними підприємницької діяльності суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов'язані утримати податок на доходи у джерела виплати.

При цьому на таких осіб не поширюється дія п. 177.8 <…> Кодексу, відповідно до якого під час нарахування (виплати) фізичній особі — підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб’єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою — підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб’єкта підприємницької діяльності.

Порядок оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку на доходи податковим агентом встановлено п. 168.1 <…> Кодексу.

Відповідно до п.п. 168.1.1 <…> Кодексу, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 <…> Кодексу.

Пунктом 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 <…> Кодексу (підпункт 1.1 пункт 16 прим.1 підрозділу 10 Кодексу), тобто:

• фізична особа — резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи;
• фізична особа — нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні;
• податковий агент.

Підпунктом 1.2 пунктом 16¹ підрозділу 10 Кодексувстановлено, що об’єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 Кодексу, зокрема: доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Тобто, якщо фізична особа — підприємець, місцезнаходженням або місцем проживання якого є тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення (незалежно від системи оподаткування), отримує дохід від здійснення ним підприємницької діяльності то суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, зобов'язані утримати податок на доходи фізичних осіб за ставкою, визначену в ст. 167 Кодексуа військовий збір у розмірі 1,5 відсотка.

Відповідно до п.п. 14.1.172¹ <…> Кодексу індивідуальна податкова консультація — роз'яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Згідно із п. 52.2 <…> Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Звертаємо увагу, що листи ГУ ДФС у м. Києві не є нормативно-правовими актами, а мають лише інформаційний характер і не встановлюють правових норм та діють до набрання чинності нормативно-правових актів, що змінюють відповідні правовідносини.   

Заступник начальника В.Варгіч