Журнали

Платник єдиного податку 03 червня, 2019
21
П

Податкові аспекти фінансового лізингу

З матеріалів «Фінансовий лізинг: правила гри» та «Фінансовий лізинг: бухгалтерський облік у сторін» ви можете переконатися, що правові та бухгалтерські правила здійснення операцій з фінансового лізингу не назвеш легкими і прозорими. Наразі ж настав час зануритися у податкові глибини.
Пропонуємо разом дослідити загальний порядок та окремі нюанси податкового обліку фінлізингу.

-A
A+

Визначень багато не буває

Фінлізинг має багато визначень, кожне з яких використовується відповідно до призначення. Для правових відносин застосовуються визначення ЦКУ, ГКУ та Закону про фінлізинг1; для бухобліку — визначення, наведені у П(С)БО 14 «Оренда» та МСФЗ 16 «Оренда». Але законодавцю цього замало. Для цілей податкового обліку додали ще одне визначення лізингу взагалі та фінлізингу зокрема (п.п. 14.1.97 ПКУ).

Закон України «Про фінансовий лізинг» від 16.12.1997 р. № 723/97-ВР.

Рис. 1. 	  Визначення лізингу за ПКУ  Лізингова (орендна) операція — господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних засобів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк  Оперативний лізинг — господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає передачу орендарю основного фонду, придбаного або виготовленого орендодавцем, на умовах інших, ніж ті, що передбачаються фінансовим лізингом  Фінансовий лізинг — господарська операція, що здійснюється фізичною або юридичною особою і передбачає передачу орендарю майна, яке є основним засобом і придбане або виготовлене орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу  Зворотний лізинг — господарська операція, що здійснюється фізичною чи юридичною особою і передбачає продаж основних засобів фінансовій організації з одночасним зворотним отриманням таких основних засобів такою фізичною чи юридичною особою в оперативний або фінансовий лізинг  Оренда житлових приміщень  Оренда житлова з викупом

Одразу впадає в око, що поняття фінлізингу з ПКУ не є стовідсотково тотожним правовому та бухгалтерському аналогам. Зокрема, ПКУ передбачає, що об’єктом фінлізингу може бути виключно ОЗ (при цьому орієнтуватися потрібно саме на податкове визначення ОЗ, наведене у п.п. 14.1.138 ПКУ). Ця ознака перекликається з вимогами Закону про фінлізинг.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Правила бухобліку операцій фінлізингу оперують поняттям «актив», яке є ширшим за ОЗ, але з метою оподаткування під фінансовий лізинг операція підпадає лише тоді, коли предмет договору відповідає податковим критеріям визначення об’єкта ОЗ.

Крім того, ПКУ не виключає здійснення операції з фінлізингу фізичною особою. І тут не зовсім зрозуміло, що мається на увазі: чи фізособа може бути просто стороною договору (наприклад, лізингоотримувачем), чи їй дозволено виступати як лізингодавець. Нагадаємо, що Закон про фінлізинг категорично виключає останню можливість.

Також ПКУ висуває окремі вимоги до фінлізингу. Отже, з метою оподаткування лізинг вважається фінансовим, якщо лізинговий договір містить хоча б одну з таких умов:

  1. об’єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 % його первісної вартості, а орендар зобов’язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об’єкт лізингу з наступним переходом права власності від орендодавця до орендаря за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;
  2. балансова (залишкова) вартість об’єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 % первісної вартості ціни такого об’єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору;
  3. сума лізингових платежів з початку строку оренди дорівнює первісній вартості об’єкта лізингу або перевищує її;
  4. майно, що передається у фінлізинг, виготовлене за замовленням лізингоотримувача та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача, з огляду на його технологічні та якісні характеристики.

ДО ВІДОМА. Під терміном «строк фінлізингу» ПКУ розуміє передбачений лізинговим договором строк, який розпочинається з дати передання ризиків, пов’язаних із зберіганням або використанням майна, чи права на отримання будь-яких вигод чи винагород, пов’язаних з його використанням, або будь-яких інших прав, що слідують з прав на володіння, користування або розпоряджання таким майном, лізингоотримувачу та закінчується строком закінчення дії лізингового договору, включаючи будь-який період, протягом якого лізингоотримувач має право прийняти одноосібне рішення про продовження строку лізингу згідно з умовами договору.

Практичне застосування деяких з наведених умов податкової ідентифікації фінлізингу потребує додаткового осмислення. Зокрема, якщо ви плануєте орієнтуватися на 1 або 2 умову, ви з самого початку маєте розуміти, яка частина первинної вартості об’єкта фінлізингу замортизується протягом строку фінлізингу або якою буде його залишкова вартість на момент закінчення дії договору. Тут буде доречно додати до договору певні базові розрахунки з огляду на «вхідні» дані. Це має бути «страховкою» на випадок майбутніх змін, які можуть вплинути на відповідні параметри (перегляд методу амортизації, збільшення балансової вартості об’єкта фінлізингу у зв’язку зі здійсненням його поліпшень тощо). Орієнтуючись на умову 4, доцільно потурбуватися про підтвердження непридатності подальшого використання об’єкта фінлізингу іншими особами. Тут можуть стати в пригоді, зокрема, відповідні технічні документи.

Якщо договір не відповідає жодній з перелічених умов, маємо справу з оперативним лізингом (орендою).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Навіть якщо операція відповідає наведеним умовам та з метою оподаткування може вважатися фінлізингом, сторони договору мають право під час укладення договору (правочину) визначити таку операцію як оперативний лізинг. У подальшому сторони не матимуть права змінити статус операції до закінчення дії відповідного договору2.

Оподатковувати таку операцію слід за правилами оперативного лізингу (оренди), а не за тими правилами, про які будемо говорити у цьому матеріалі.

Не забувайте, що правила бухобліку операції не залежать від того, як ви класифікували лізингову операцію, а залежить виключно від сутності такої операції. Отже, щоб не заплутатись у термінах та порядку обліку, радимо перш за все визначитись із сутністю бажаної операції, а вже потім надавати їй юридичну форму шляхом укладання договору. Погодьтеся, що зручніше все ж таки синхронізувати податковий та бухгалтерський обліки. Проте якщо маєте з цього приводу інші міркування, вам і карти у руки.

Наразі ж поговоримо про оподаткування саме операцій з фінлізингу.

Податок на додану вартість

Відповідно до п.п. 196.1.2 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з передачі майна у лізинг, крім передачі у фінансовий лізинг та повернення майна, попередньо переданого в лізинг, крім переданого у фінансовий лізинг.

ВИСНОВОК. Операції з передачі майна у фінансовий лізинг та повернення майна, переданого у фінансовий лізинг, є об’єктом оподаткування ПДВ.

Але не все так просто. Оподаткування ПДВ операцій з фінлізингу грає різними барвами. У межах фінлізингу лізингодавець отримує від лізингоотримувача грошові кошти різних категорій: кошти, що компенсують вартість об’єкта фінлізингу; винагорода лізингодавця (проценти та комісії); відшкодування інших витрат лізингодавця тощо. Складність у тому, що правила оподаткування ПДВ тут будуть різними. Крім того, на окрему увагу заслуговують нюанси оподаткування ПДВ здійснених лізингоотримувачем поліпшень об’єкта фінлізингу, а також повернення об’єкта фінлізингу лізингодавцю. Розглянемо все по черзі.

Вартість об’єкта фінлізингу У п.п. «а» п. 185.1 ПКУ прямо зазначено, що передача об’єкта фінлізингу в користування лізингоотримувачу є об’єктом оподаткування ПДВ. Крім того, така операція є операцією з постачання товарів у розумінні п.п. 14.1.191 ПКУ.

ВАЖЛИВО! ПЗ у лізингодавця виникають на дату фактичної передачі об’єкта фінлізингу у користування лізингоотримувачу (п. 187.6 ПКУ).

Платники податку, які звикли застосовувати правило «першої події», зазвичай хвилюються, як бути у разі авансування лізингоотримувачем частини вартості об’єкта фінлізингу. З цього приводу податківці в ІПК ОВП ДФС від 16.03.2018 р. № 1046/ІПК/28-10-01-03-11 заспокоюють: на дату отримання лізингодавцем авансового платежу від лізингоотримувача, який зараховується як частина лізингових платежів за фінлізинг відповідного об’єкта, обов’язку щодо нарахування ПЗ з ПДВ у лізингодавця не виникає.

Однак в ІПК ДФСУ від 09.08.2018 р. № 3496/6/99-99-15-03-02-15/ІПК фіскали вносять плутанину та зазначають таке: якщо авансування придбання об’єкта фінансового лізингу включається до складу лізингового платежу, то така плата є складовою частиною операції з нарахування та сплати комісій у складі лізингового платежу у межах договору фінансового лізингу, яка не є об’єктом оподаткування ПДВ. Якщо ж такий аванс не входить до складу лізингового платежу, то така плата розцінюється як оплата вартості послуг із авансування придбання об’єкта фінансового лізингу та підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку (тобто, як ми розуміємо, за правилом «першої події») за основною ставкою.

При цьому не тільки ми, а, схоже, й самі податківці не зрозуміли, що хотіли сказати, та відправили платника до Нацкомфінпослуг за роз’ясненнями з питання можливості включення оплати за авансування придбання об’єкта фінлізингу до складу лізингового платежу.

Ми ж вважаємо, що у цьому випадку не потрібно мудрувати, адже норми ПКУ досить чітко визначають порядок дій. На дату фактичної передачі об’єкта фінлізингу лізингоотримувачу у лізингодавця виникає обов’язок нараховувати ПЗ одразу на усю вартість об’єкта фінлізингу, визначену за правилами п. 188.1 ПКУ. Тут потрібно перш за все орієнтуватися на договірну вартість, але не забувати про «мінбазні» правила:

  • якщо лізингодавець передає власну продукцію, то база оподаткування ПДВ не може бути меншою за звичайну ціну;
  • якщо лізингодавець придбав об’єкт фінлізингу за замовленням лізингоотримувача, то для нього такий об’єкт є товаром, а отже, мінімальна база оподаткування — це ціна його придбання;
  • якщо у фінлізинг передається власний ОЗ лізингодавця, то тут мінбазою буде його балансова (залишкова) вартість за даними бухобліку, що склалася на початок звітного періоду, протягом якого відбулась передача.

Хочемо також зупинитися на спеціальному правилі визначення бази оподаткування за операціями з повторного надання у фінансовий лізинг або продажу об’єкта, який був повернений лізингодавцю (п. 189.5 ПКУ). Але спочатку наголосимо, що для застосування цього правила є дві передумови:

  • лізингоодержувач, який повернув об’єкт фінлізингу, має бути не зареєстрованим як платник ПДВ;
  • таке повернення має бути наслідком невиконання умов договору фінлізингу.

Так ось у такому разі базою оподаткування буде різниця між ціною продажу та ціною придбання об’єкта. При цьому ціна продажу визначатиметься за загальними правилами, встановленими п. 188.1 ПКУ, а ціною придбання буде сума лізингових платежів у частині компенсації вартості об’єкта фінлізингу, що не сплачені за такий об’єкт лізингу на дату такого повернення.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Оскільки у процесі здійснення послуги фінлізингу відбувається постачання об’єкта фінлізингу, то у ПН необхідно вказувати номенклатуру такого об’єкта із зазначенням його коду згідно з УКТ ЗЕД (ІПК ДФСУ від 13.09.2018 р. № 4022/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Для лізингоотримувача датою збільшення ПК буде дата фактичного отримання об’єкта фінлізингу (п. 198.2 ПКУ). Однак, як завжди, ПК лізингоотримувача залежатиме від правильності складання та факту реєстрації лізингодавцем ПН в ЄРПН.

Проценти та комісії Згідно з абз. 3 п.п. 196.1.2 ПКУ нарахування та сплата процентів або комісій у складі лізингового платежу в межах договору фінлізингу не є об’єктом оподаткування ПДВ. Тож на цю частину лізингового платежу ПЗ лізингодавцем не нараховуються та ПН не складається. Проте відповідно до п.п. 6 п. 3 розд. V Порядку № 215такі суми мають бути відображені лізингодавцем у рядку 5 розділу І декларації з ПДВ та розшифровані у додатку Д6.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затверджений наказом МФУ від 28.01.2016 р. № 21.

Отже, виходить, що здійснення операції з фінлізигу автоматично обумовлює наявність у «ПДВ-портфелі» лізингодавця одночасно оподатковуваних та неоподатковуваних операцій. А це, у свою чергу, призводить до необхідності нараховувати ПЗ за п. 199.1 ПКУ, якщо придбані з ПДВ товари (послуги) використовуються для здійснення операцій з фінлізингу. Зокрема, це стосується товарів (послуг, необоротних активів) загальновиробничого та адміністративного призначення (наприклад, комунальні послуги, оренда офісного приміщення, меблі й техніка для офісу тощо).

Відшкодування інших витрат Звичайно, лізингодавець не буде витрачатись «за дякую». А отже, усі витрати, понесені ним у зв’язку з операцією з фінлізингу (це може бути, зокрема, митне оформлення, транспортування тощо), мають бути відшкодовані лізингоотримувачем. Вони можуть бути «зашиті» безпосередньо у вартість об’єкта фінлізингу або «ховатися» у складі комісій (та таким чином уникати нарахування ПДВ), а можуть виділятися в окрему складову лізингового платежу.

До речі, податківці в ІПК ДФСУ від 14.01.2019 р. № 118/6/99-99-15-03-02-15/ІПК натякають: усе, що входить до складу лізингового платежу, але не є лізинговою винагородою (процентами та комісіями), складає договірну вартість об’єкта фінлізингу з відповідним оподаткуванням, про що йшлося вище. При цьому в ІПК ДФСУ від 13.09.2018 р. № 4022/6/99-99-15-03-02-15/ІПК фіскали зазначають, що у випадку, коли у договорі фінлізингу, крім вартості об’єкта фінансового лізингу, виділено окремо вартість послуги, то у ПН окремим рядком вказується така послуга з кодом згідно з ДКПП.

Повернення об’єкта фінлізингу6  Незалежно від того, чи є повернення об’єкта фінлізингу «плановим» та відбувається у зв’язку із закінченням строку фінлізингу, або таке повернення пов’язане з невиконанням умов договору, на дату такого повернення у лізингоотримувача — платника ПДВ виникає обов’язок нарахувати ПЗ. Це випливає з п.п. 14.1.191 ПКУ, який зрівнює операцію з повернення об’єкта фінлізингу з операцією з постачання товарів. При цьому база оподаткування має бути визначена за правилами п. 188.1 ПКУ: договірна вартість, але не менша за «мінбазу» (категорія 101.07 ЗІР). Оскільки для лізингоотримувача об’єкт фінлізингу є необоротним активом, то рівнятися тут потрібно на балансову (залишкову) вартість за даними бухобліку лізингоотримувача, що склалася на початок звітного періоду, протягом якого відбулося повернення (ІПК ДФСУ від 17.08.2018 р. № 3575/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Обов’язок складання та реєстрації ПН у цьому разі покладено на лізингоотримувача. Лізингодавець за загальними правилами матиме право на збільшення ПК (лист ДФСУ від 18.07.2016 р. № 15383/6/99-99-15-03-02-15).

Поліпшення об’єкта фінлізингу Усі нюанси оподаткування ремонтів та поліпшень орендованого майна ми детально розглядали у матеріалі «Ремонт орендованого майна: аспекти обліку та оподаткування у орендаря» // «ПЄП», № 15/2019, с. 10. Аналогічні правила діють і у разі поліпшення об’єкта, отриманого у фінансову оренду (лізинг). Наразі ж хочемо зазначити, що Законом про фінлізинг передбачена можливість здійснення лізингоотримувачем поліпшень об’єкта фінлізингу. При цьому, якщо такі поліпшення є санкціонованими лізингодавцем, лізингоотримувач має право на відшкодування понесених витрат або на зарахування їх у рахунок лізингових платежів7. У такому разі явно має місце постачання робіт/послуг лізингоотримувачем на адресу лізингодавця, а це вже є оподатковуваною ПДВ операцією.

Платникам ЄП варто уникати такого заліку, адже це буде порушенням вимог п. 291.6 ПКУ, який наказує проводити розрахунки виключно у грошовій формі.

А от у разі самовільного поліпшення лізингоотримувачем об’єкта фінлізингу на компенсацію витрат йому годі й сподіватися. Однак у цьому випадку у разі повернення об’єкта фінлізингу лізингодавцю у лізингоотримувача також виникає обов’язок нарахування ПЗ, адже податківці розглядатимуть ситуацію як безоплатне постачання лізингоотримувачем робіт/послуг з поліпшення об’єкта фінлізингу. Єдиний спосіб для лізингоотримувача відкараскатися від оподаткування ПДВ — вилучити «несанкціоновані» поліпшення перед тим, як повертати об’єкт фінлізингу лізингодавцю. Проте зробити це можна тільки у разі, якщо таке вилучення не зашкодить об’єкту фінлізингу.

А ось якщо після закінчення строку фінлізингу повернення об’єкта фінлізингу лізингодавцю не відбувається, а право власності на такий об’єкт переходить до лізингоотримувача, то про безоплатну передачу лізингодавцю «несанкціонованих» поліпшень також не може бути й мови. А отже, ризик нарахування ПДВ в цьому разі відсутній.

Єдиний податок

Як ми вже зазначали у матеріалі «Фінансовий лізинг: правила гри» на с. 6, платник ЄП може виступати не тільки як лізингоотримувач, а за певних обставин — ще й як лізингодавець.

На практиці значно частіше можна зустріти платника ЄП — лізингоотримувача. У цьому разі за договором фінлізингу жодних доходів суб’єкт господарювання не отримує, а лише несе певні витрати. Отже, впливу на суму ЄП, а також на перебування на спрощеній системі оподаткування така операція не матиме.

Далі розглянемо більш екзотичну ситуацію, коли платник ЄП — юридична особа відважився приміряти на себе роль лізингодавця. Одразу зазначимо, що жодних особливих умов ПКУ в цьому разі не висуває, тож орієнтуємося на загальні норми:

  • доходом платника ЄП — юридичної особи є будь-який дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (п. 292.1 ПКУ);
  • датою отримання доходу є дата надходження коштів (п. 292.6 ПКУ);
  • до складу доходу не включаються суми ПДВ (п.п. 1 п. 292.11 ПКУ).

Хочемо звернути увагу на таке: доходи лізингодавця — платника ЄП будуть збільшуватися поступово за фактом отримання лізингових платежів, тоді як ПЗ з ПДВ необхідно нарахувати одразу під час передачі об’єкта у фінлізинг. Тож наочно виокремити ПДВ із суми лізингових платежів може бути непросто. Щоб уникнути зайвих питань від податківців, радимо і у графіку лізингових платежів, встановленому договором, і у призначені платежу в платіжних дорученнях «розбивати» кожен із лізингових платежів на складові та окремо виділяти суму ПДВ.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! У разі надання власного об’єкта ОЗ у фінансовий лізинг (якщо за умовами договору право власності на об’єкт переходить до лізингоотримувача), застосовувати спеціальні правила оподаткування для продажу ОЗ, передбачені п. 292.2 ПКУ, на наше переконання, не можна. Адже ці правила передбачені лише для продажу ОЗ. Платник єдиного податку — лізингодавець отримує доходи у вигляді лізингових платежів, а не у вигляді коштів від продажу об’єкта, тому зменшувати базу оподаткування на балансову вартість такого об’єкта неможливо.

І ще одна порада. Щоб зменшити податкове навантаження, краще відмовитись від схеми, коли лізингодавець несе певні витрати (страхування, транспортування, монтаж тощо), а потім отримує компенсацію від лізингоотримувача. У цьому випадку суми отриманих відшкодувань потрібно буде включити до складу доходу лізингодавця — платника ЄП, а отже, сплатити додаткову суму податку. Розумніше буде покласти усі «додаткові» витрати одразу на лізингоотримувача.

Також пам’ятайте про неможливість зарахування зустрічних вимог, якщо стороною договору є єдиноподатник (наприклад, не можна понесені лізингоотримувачем витрати на ремонт та поліпшення об’єкта враховувати в рахунок сплати лізингових платежів за договором).

Податок на майно

Якщо об’єкт фінансового лізингу є об’єктом оподаткування податком на майно (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, або транспортний податок), сплачувати його повинен лізингодавець на тій простій підставі, що протягом строку фінлізингу він залишається власником відповідного майна. У свою чергу, платниками податку є саме власники об’єкта нерухомості (п.п. 266.1.1 ПКУ) або транспортного засобу (п.п. 267.1.1 ПКУ). Аналогічну думку висловлюють й податківці у категорії 111.02 ЗІР.

Світлана Куртенок, бухгалтер-експерт

№ 21, 2019  (с. 14)

Архiв номерiв

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку