Медична бухгалтерія 02.07.2018

(коментар до Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» від 19.10.2017 р. № 2168-VIII та Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров’я» від 06.04.2017 р. № 2002-VIII)

(коментар до Порядку реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для первинної медичної допомоги на 2018 рік, затвердженого постановою КМУ від 25.04.2018 р. № 407)

(коментар до Порядку укладення, зміни та припинення договору про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, затвердженого постановою КМУ від 25 квітня 2018 року № 410)

Медична реформа набирає обертів: усе більше закладів охорони здоров’я комунальної власності (КЗОЗ) перетворюється на комунальні некомерційні підприємства (КНП). Новоствореним КНП треба вирішити чимало організаційних питань. Одне з головних — зарплатне питання. Чи зміняться умови оплати праці персоналу після реорганізації? Нумо розбиратися.

Поняття «облікова політика» знайоме і бюджетним установам, і підприємствам будь-якої організаційно-правової форми. Однак її елементи в них дещо відрізняються. Так, облікова політика бюджетної установи формується згідно з Методичними рекомендаціями щодо облікової політики та національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку в державному секторі, а підприємства — відповідно до Методичних рекомендацій № 635 та положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Під час реорганізації КЗОЗ на КНП необхідно розробити і затвердити облікову політику, при цьому деякі її елементи будуть такими ж, як у бюджетної установи, а деякі — абсолютно нові. Тож нумо розбиратись.

Примірний статут комунальних некомерційних підприємств, наведений у Методичних рекомендаціях щодо автономізації, передбачає, що «поточне керівництво підприємством здійснює його керівник — директор, який призначається на посаду і звільняється з неї за рішенням засновника, та який відповідає кваліфікаційним вимогам МОЗ». А куди ж подівся звичний для нас головний лікар? Чи, може, це одна й та сама особа?

Пункт 4 розд. ІІ Порядку № 504 (Порядок надання первинної медичної допомоги, затверджений наказом МОЗ від 19.03.2018 р. № 504) встановлює обсяг практики ПМД: 1800 пацієнтів — для сімейного лікаря, 2000 — для лікаря-терапевта та 900 — для педіатра. Проте важливо з’ясувати, чи є ця вимога «залізною», від якої не можна відступати ні на крок. Чи, може, пацієнтом менше-більше, й уже «розстріл»?

Як утворюється статутний капітал комунального некомерційного підприємства під час перетворення комунального закладу охорони здоров’я? Чи існує мінімальний розмір статутного капіталу комунального підприємства? Як визначити його розмір та відобразити в бухобліку внески до статутного капіталу?

До приватного закладу по надання медичної послуги звертається пацієнт та повідомляє, що оплачуватиме послугу благодійний фонд. Як правильно оформити правовідносини з таким пацієнтом та які юридичні моменти слід врахувати, щоб заклад гарантовано отримав ці кошти?

Чи можна придбати легковий автомобіль для амбулаторії загальної практики сімейної медицини? Чи застосовується постанова КМУ № 710 для коштів місцевого бюджету?

Як відомо, зміни ніколи не даються легко. Не стала винятком з цього правила й реформа фінансування медичного обслуговування населення. Незважаючи на те, що зміни почалися відносно нещодавно, уже знайшлися противники цих перетворень, які через суд відстоюють свою точку зору. А ось яке рішення може ухвалити суд, — на користь автономізованих закладів чи навпаки тих, хто намагається цей процес зупинити будь-якими силами, — зараз ми і дізнаємося.

(Затверджений постановою КМУ від 25 квітня 2018 року № 407)

(Затверджено постановою КМУ від 25 квітня 2018 року № 410)