Версія для друку

Віра Качура, консультант газети «Бухгалтерія: бюджет»

Щоб дати відповідь на це запитання, потрібно пригадати, що собою являє ПДВ. Відповідно до п.п. 14.1.178 ПКУ1 ПДВ — це непрямий податок, який нараховують та сплачують відповідно до норм розд. V ПКУ.

Якщо ПДВ — це непрямий податок, то ні сума нарахованого ПДВ при продажу товару / послуги, ні сума вхідного ПДВ, яку отримує платник ПДВ при придбанні товару / послуги, не включаються у вартість товарів / послуг, що продаються чи купуються. Сума нарахованого ПДВ при продажу товару / послуги відображається як податкові зобов’язання, а суму вхідного ПДВ покупець товарів / послуг має визнати податковим кредитом.

Оскільки в запитанні читача ідеться про вхідний ПДВ, то будемо далі говорити про облік саме цього ПДВ.

Нагадуємо, що податковий кредит з ПДВ покупець формує за всіма придбаними товарами / послугами / необоротними активами. Водночас не має значення, чи буде він використовувати ці товари / роботи / необоротні активи в господарській діяльності або ж у негосподарській, необ’єктній, а можливо, пільговій. Якщо у покупця на руках є належним чином складена й зареєстрована у ЄРПН податкова накладна, то у нього виникає право на податковий кредит.

Отже, із цього випливає висновок, що в загальному випадку при придбанні товарів / робіт / послуг у платника ПДВ і за наявності складеної та зареєстрованої ним податкової накладної в обліку має бути відображено дві операції:

• формування вартості придбання робіт з технічного та авторського нагляду (без урахування ПДВ) і визнання на цю суму кредиторської заборгованості;
• формування податкового кредиту з ПДВ.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Звідси й висновок: сума вхідного ПДВ, тобто податкового кредиту, що стосується робіт з технічного та авторського нагляду, які збільшують вартість будівлі, що підлягає реконструкції, не повинна збільшити вартість такої будівлі.

Але, як і з будь-якого правила, тут теж є виняток. А саме йдеться про випадок, коли будівля, яка підлягає реконструкції, використовується в негосподарській діяльності, необ’єктній чи пільговій. У такому разі платник ПДВ — покупець втрачає право на отриманий податковий кредит, що пов’язаний за такою будівлею. А тому йому варто компенсувати податковий кредит щодо робіт з технічного та авторського нагляду будівлі, яка підлягає реконструкції, шляхом нарахування компенсувальних податкових зобов’язань з ПДВ згідно з п. 198.5 та ст. 199 ПКУ.

Водночас якщо платник ПДВ в момент придбання робіт з технічного та авторського нагляду у платника ПДВ знав, що будівля, яку реконструюють, буде використовуватися в негосподарській діяльності, необ’єктній чи пільговій, то йому вже в цей момент слід було нарахувати компенсувальні податкові зобов’язанням на суму отриманого вхідного ПДВ. Тобто в цьому випадку сума вхідного ПДВ за придбаними роботами з технічного та авторського нагляду щодо будівлі, яка підлягає реконструкції, має збільшити її первісну вартість.

Інша річ, якщо будівля вже після закінчення реконструкції почне використовуватися в негосподарській діяльності, необ’єктній чи пільговій. Тоді слід також компенсувати податковий кредит, пов’язаний з роботами з технічного та авторського нагляду, але в цьому випадку сума податкового кредиту потрапить не до первісної вартості такої будівлі, а буде віднесена до витрат, адже після того, як за результатами реконструкції було збільшено вартість будівлі, що підлягала такій реконструкції, і така будівля була повернена у користування, змінити її первісну вартість на суму такого податкового кредиту не можна — цього не дозволяють стандарти бухобліку.