Версія для друку

Головне управління Держпраці в Одеській області (далі — Держпраці) на своєму вебпорталі розмістило консультацію1, у якій зазначило, що саме працівник визначає, яке місце роботи в нього буде основним, з огляду на такі норми.

Згідно із ч. 2 ст. 21 Кодексу законів про працю України від 10.12.1971 № 322-VIII працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної та творчої праці через укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Визначення основного місця роботи законодавцем міститься в Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі — Закон № 2464).

ЦИТАТА. «основне місце роботи — місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору та визначене ним як основне згідно з поданою заявою (до відкликання) та відомостями, що обліковуються в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру на її підставі».

(п. 12 ст. 1 Закону № 2464)

Пункт 3 1 ч. 2 ст. 16 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV зобов’язує працівника повідомляти роботодавця, у якого він працює за основним місцем роботи, про визначення цим працівником такого місця роботи як основного згідно з поданою ним заявою (до її відкликання).

Крім того, Держпраці узагальнило, де вказують інформацію про основне місце роботи:

1) працівник — у заяві про прийняття на роботу;

2) роботодавець — у наказі про прийняття на роботу та в повідомленні про прийняття працівника на роботу, яке він направляє до ДПС.