Версія для друку

Постанова № 5241, абз. 4 п. 2 якої запроваджує виплату допомоги на оздоровлення медичним і фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів (у розмірі посадового окладу під час надання основної щорічної відпустки), діє вже давно. Однак і досі, час від часу, з’являються питання щодо застосування цієї норми. На деякі з них МОЗ надало відповідь у листі, що коментується. Розберемо по черзі.

А якщо медик (фармацевт) працює на умовах неповного робочого дня або неповного робочого тижня (наприклад, на 0,25; 0,5; 0,75 ставки), то в якому розмірі йому платити допомогу на оздоровлення?

Логічно, що розмір такої допомоги визначають від фактично зайнятого посадового (неповного) окладу. Наприклад, якщо медик займає 0,5 ставки, то і розмір допомоги буде становити: оклад × 0,5 ставки. Це підтверджують і фахівці МОЗ у листі, що коментується. Тому нараховуємо допомогу на оздоровлення, використовуючи інформацію з граф 12 і 13 тарифікаційного списку.

Без медосвіти Допомогу виплачують працівникам, які займають посади медичних та фармацевтичних працівників. Це особи, які мають відповідну спеціальну освіту і відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам, встановленим Довідником № 1172. До них належать:

1) професіонали з повною вищою медичною та фармацевтичною освітою, які закінчили вищі заклади медичної та фармацевтичної освіти;

2) фахівці з неповною вищою медичною та фармацевтичною освітою, які закінчили вищі заклади медичної та фармацевтичної освіти.

Але є і винятки. Так, у деяких випадках, встановлених наказом № 1953, осіб із повною та неповною вищою немедичною освітою може бути допущено до медичної діяльності на посадах лікарів і середнього медперсоналу. Наприклад, посади лікаря-статистика та статистика медичного відповідно до наказу № 195 можуть обіймати фахівці, які мають медичну або економічну, економіко-статистичну, інженерно-економічну чи статистичну освіту. І вони також мають право отримувати допомогу на оздоровлення згідно з постановою № 524.

А ось особи з вищою медичною або неповною вищою медичною освітою, які працюють на посадах, що не віднесені до медичних або фармацевтичних посад (медичний реєстратор, дезінфектор, молодша медична сестра та ін.), допомогу на оздоровлення не отримують, навітьякщо вони мають медичну (фармацевтичну) освіту.

Також не мають права отримувати допомогу на оздоровлення професіонали з вищою немедичною освітою, допущені до медичної діяльності. Перелік їхніх спеціальностей затверджений наказом № 5884 (біологи, бактеріологи, хіміки та ін.).

Сумісництво Наостанок залишилося найбільш спірне питання, а саме чи можна виплачувати допомогу на оздоровлення за постановою № 524 медичним (фармацевтичним) працівникам, які працюють за сумісництвом?

Наша відповідь: так. Адже працю сумісників оплачують на тих же умовах, що й працю основних працівників (якщо обмежень щодо встановлення тієї чи іншої виплати не встановлено безпосередньо в нормативному документі, який визначає умови оплати праці). У свою чергу,постанова № 524 жодних вказівок або обмежень щодо виплати допомоги сумісникам не містить. Тому не вбачаємо підстав для відмови в наданні їм обов’язкової допомоги на оздоровлення за постановою № 542.

Однак МОЗ вже неодноразово наполягало (у тому числі в листі, що коментується), що сумісники не мають права на допомогу на оздоровлення за постановою № 524. Її слід виплачувати тільки за основним місцем роботи. Аргументи при цьому «цікаві». Дивіться самі: оскільки відпустку за сумісництвом надають одночасно з відпусткою за основним місцем роботи, тобто основна щорічна відпустка надається за основним місцем роботи, і допомогу слід надавати тільки за основним місцем. Дуже спірна позиція. Адже працівнику надають щорічну відпустку як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом (середню зарплату обчислюють окремо). Тільки аби працівник мав змогу дійсно відпочити, постанова № 2455 вимагає від роботодавця одночасного надання відпусток за основним місцем роботи та за сумісництвом. І цей факт аж ніяк не впливає на виплату допомоги.