Журнали

Медична бухгалтерія 11 березня, 2024
5
Д

Добірка запитань за мотивами «гарячої лінії»

Щодня редакція нашої газети отримує багато бухоблікових запитань, які хвилюють наших читачів. У цій публікації ми зібрали запитання, які отримали останнім часом, і підготували на них відповіді.

-A
A+

Лідія Безкоровайна, експертка газети

У ЗОЗ проводять реконструкцію будівлі. Підрядна організація надала акт виконаних робіт, у якому також навела перелік установленого обладнання. Чи треба таке обладнання ставити на облік як окремий об’єкт, чи всю вартість списати на збільшення вартості будівлі?

Згідно з п. 14 НП(С)БО 7 «Основні засоби»1 первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов’язаних із поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводить до збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання об’єкта.

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом МФУ від 27.04.2000 № 92.

Для обліку витрат, пов’язаних із реконструкцією основних засобів, використовують субрахунок 151 «Капітальне будівництво» або 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів». Після закінчення таких робіт сума буде зарахована до первісної вартості об’єкта основних засобів на відповідний субрахунок рахунку 10 «Основні засоби».

Реконструкція, здійснена підрядним способом, підтверджується актом виконаних робіт, який надає підприємство, що виконувало відповідні роботи. В акті може бути зазначено як вартість виконаних робіт, так і вартість установленого обладнання. Якщо таке обладнання невід’ємне від будівлі й самостійно не може виконувати необхідні функції, то його вартість разом із вартістю робіт включають у вартість реконструйованої будівлі.

Однак якщо під час реконструкції підрядник установив обладнання, яке відповідає визначенню об’єкта основних засобів, наведеному в абз. 9 п. 4 НП(С)БО 7 «Основні засоби», то його слід оприбуткувати окремо.

ЦИТАТА. «Об’єкт основних засобів — це: закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього; конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій; відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс — певну роботу тільки в складі комплексу, а не самостійно; інший актив, що відповідає визначенню основних засобів, або частина такого активу, що контролюється підприємством».

(абз. 9 п. 4 НП(С)БО 7 «Основні засоби»)

Крім того, якщо один об’єкт основних засобів складається із частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожну із цих частин можна визнавати в бухгалтерському обліку як окремий об’єкт основних засобів (абз. 9 п. 4 НП(С)БО 7 «Основні засоби»).

Тож якщо у процесі реконструкції будівлі в ЗОЗ з’явилися нові активи, які відповідають критеріям основних засобів, то їх слід оприбуткувати як окремі об’єкти обліку, а не включати у вартість будівлі.

Чи треба встановлювати ліквідаційну вартість основних засобів, бо в нас завжди була нульова? Якщо треба, то як це правильно зробити?

Згідно з абз. 7 п. 4 НП(С)БО 7 «Основні засоби» ліквідаційна вартість — це сума коштів або вартість інших активів, яку підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання (експлуатації), за вирахуванням витрат, пов’язаних із продажем (ліквідацією). Тобто цю вартість установлюють не під час ліквідації основного засобу, як це може здатися з її назви, а під час уведення об’єкта основних засобів в експлуатацію і використовують для визначення суми амортизації.

Чи можна встановити ліквідаційну вартість у сумі нуль гривень? Теоретично так. Відповідальності за нульову ліквідаційну вартість законодавство не встановлює. Однак слід обґрунтувати саме такий рівень ліквідвартості. Тобто нульова ліквідвартість можлива в тому випадку, коли зрозуміло, що під час ліквідації певного основного засобу неможливо буде оприбуткувати жоден актив.

Враховуючи вимоги законодавства, радимо все ж таки встановити обґрунтовану величину ліквідаційної вартості об’єктів основних засобів. Підтверджують цю думку зміни, внесені до НП(С)БО 7 «Основні засоби» від 26.05.2022, згідно з якими ліквідаційну вартість об’єкта основних засобів треба переглядати на кінець звітного року в разі зміни очікуваних економічних вигід від його використання (п. 25 НП(С)БО 7 «Основні засоби»). Тож навіть якщо встановили нульову ліквідаційну вартість певного об’єкта основних засобів, а з часом зрозуміли, що під час ліквідації зможете отримати певну вигоду — слід переглянути розмір такої вартості.

Ліквідаційну вартість визначає комісія, створена наказом керівника КНП. Як же її визначити? Наприклад, придбавши автомобіль, підприємство може очікувати, що після завершення його експлуатації зможе реалізувати отриманий від розбирання автомобіля брухт. Оціночна вартість такого брухту і є ліквідаційною вартістю авто.

Як варіант, можна визначити розмір ліквідвартості як певний відсоток його первісної вартості та затвердити цей відсоток у розпорядчому документі про облікову політику.

Узяли приміщення в оренду. Як його поставити на облік, за якою вартістю? Чи треба нараховувати амортизацію?

Формують у бухобліку інформацію про орендні операції відповідно до вимог НП(С)БО 14 «Оренда»2.

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 14 «Оренда», затверджене наказом МФУ від 28.07.2000 № 181.

У ньому оренду поділяють на фінансову й операційну. Відповідно, оренда, про яку ми говоримо, тобто на певний строк без переходу права власності на об’єкт оренди після закінчення цього строку, є операційною. У п. 4 розд. ІІ НП(С)БО 14 «Оренда» знаходимо таке формулювання: «об’єкт операційної оренди відображається орендарем на позабалансовому рахунку бухгалтерського обліку за вартістю, указаною в договорі оренди».

В Інструкції № 2913 для обліку орендованих об’єктів передбачено позабалансовий рахунок 01 «Орендовані необоротні активи». На цьому рахунку обліковують активи у формі основних засобів, нематеріальних активів, зокрема отримане в користування авторське право та суміжні з ним права, за користування якими сплачують роялті, та інших необоротних активів, що отримані підприємством на підставі відповідних договорів, зокрема, але не виключно оренди (лізингу), та обліковуються на балансі орендодавця.

Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом МФУ від 30.11.1999 № 291.

Обліковують отримані в оренду активи за їх видами. Під час прийняття в операційну оренду необоротні активи зараховують на рахунок 01 за залишковою вартістю орендодавця, що зазначають у договорі оренди. Залишок рахунку 01 зменшується під час повернення орендодавцю його необоротних активів.

Оскільки згідно з договором оренди орендар приймає майно у строкове платне користування, то таке майно залишається у власності орендодавця й на баланс орендаря не зараховується, а отже, підстав нараховувати амортизацію орендованого об’єкта в орендаря немає. Орендодавець продовжує нараховувати амортизацію об’єкта, переданого в операційну оренду.

Вирішили списати медичний апарат. Яка процедура та які проводки треба скласти?

Підприємства найчастіше списують із балансу необоротні активи у зв’язку з їх повним зношенням, непридатністю для подальшого використання або невідповідністю критеріям визнання активами.

Нагадаємо, що КНП може списати майно, яке перебуває на його балансі, на підставі ухваленого засновником рішення про надання згоди списати таке майно. Деякі об’єкти можуть бути списані на підставі рішення керівника КНП (умови такого списання визначають місцевим порядком списання майна комунальної власності). Загалом процедуру списання основних засобів комунальних підприємств затверджують у порядку списання майна комунальної власності, тож перш ніж почати таке списання, слід ознайомитись із цим документом, щоб розуміти, які документи треба скласти і які етапи пройти для списання майна.

Відображення в бухобліку ліквідації основних засобів залежатиме від того, як КНП отримало конкретний об’єкт (за рішенням засновника, придбано за власні кошти, придбано за кошти цільового фінансування, отримано від благодійника тощо). У табл. 1 наведено кореспонденцію рахунків з відображення списання основних засобів та МНМА.

Таблиця 1. Списання основних засобів та МНМА

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

дебет

кредит

Ліквідація основних засобів із залишковою вартістю

1. Списано залишкову вартість об’єкта основних засобів1

Згідно з п. 189.9 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі — ПКУ), якщо основні засоби ліквідують за самостійним рішенням платника податку, таку ліквідацію для цілей оподаткування розглядають як постачання таких основних засобів за звичайними цінами, але не нижче від балансової вартості на момент ліквідації. Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні засоби ліквідують у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням унаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли таку ліквідацію здійснюють без згоди платника податку або коли платник податку подає до контролюючого органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних засобів, унаслідок чого їх не можна використовувати за первісним призначенням.

976

10

2. Списано суму накопиченого зносу

131

10

3. Визнано доходом цільове фінансування у сумі недонарахованої амортизації (тільки для об’єктів основних засобів, які було придбано за кошти цільового фінансування або отримано, як цільове фінансування)

69

745

4. Визнано доходом безоплатно одержані необоротні активи в сумі недонарахованої амортизації (тільки для основних засобів, отриманих безоплатно)

424

745

Ліквідація основних засобів, повністю зношених, та МНМА, амортизацію яких нараховують за методом 100 %

Списано суму нарахованого зносу

131, 132

10, 11

Ліквідація МНМА, які амортизують за методом 50/50 %

1. Донараховано другу половину амортизації МНМА (якщо КНП обрало метод амортизації 50/50 %):

  • якщо КНП для обліку витрат застосовує лише рахунки класу 9

23, 91, 92, 93

132

  • якщо КНП для обліку витрат одночасно застосовує рахунки класу 8 та класу 9

832

132

23, 91, 92, 93

832

2. Визнано дохід від цільового фінансування в сумі нарахованої амортизації (тільки для об’єктів, придбаних за кошти цільового фінансування)

69

745

3. Визнано дохід від безоплатно одержаних необоротних активів у сумі нарахованої амортизації (тільки для безоплатно одержаних активів)

424

745

4. Списано суму нарахованого зносу

132

112

У нашому закладі є майно в оперативному управлінні. Прийшло рішення власника припинити право оперативного управління. Ми маємо передати засновнику на баланс це майно. Як відобразити в обліку цю операцію?

Згідно з п. 2 розд. ІІІ Положення № 12134, якщо КНП передає за рішенням органу місцевого самоврядування майно, складають таку кореспонденцію рахунків:

Положення про порядок бухгалтерського обліку окремих активів та операцій підприємств державного, комунального секторів економіки і господарських організацій, які володіють та/або користуються об’єктами державної, комунальної власності, затверджене наказом МФУ від 19.12.2006 № 1213.
  • Дт 13 «Знос (амортизація) необоротних активів» — Кт 10 «Основні засоби» на суму зносу переданих об’єктів;
  • Дт 69 «Доходи майбутніх періодів» — Кт 10 «Основні засоби», якщо зазначені об’єкти збудовано, придбано, реконструйовано, модернізовано тощо за рахунок цільового фінансування, у сумі залишку невизнаного доходу;
  • Дт 41 «Капітал у дооцінках» — Кт 10 «Основні засоби» на суму дооцінки переданих об’єктів (у межах залишку залишкової вартості переданих об’єктів після відображення наведених у цьому пункті попередніх облікових записів), залишок суми дооцінки переданих об’єктів відображають за Дт 41 «Капітал у дооцінках» і Кт 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»;
  • Дт 425 «Інший додатковий капітал» — Кт 10 «Основні засоби», якщо підприємство отримало зазначені активи вартістю понад розмір статутного капіталу, на залишок залишкової вартості переданих об’єктів після відображення наведених у цьому пункті попередніх облікових записів (у межах залишку відповідного додаткового капіталу);
  • Дт 45 «Вилучений капітал» — Кт 10 «Основні засоби», якщо ухвалено відповідне рішення про зменшення статутного капіталу підприємства внаслідок передання активів, або Дт 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» — Кт 10 «Основні засоби», якщо такого рішення не ухвалено, на залишок залишкової вартості переданих об’єктів після відображення наведених у цьому пункті облікових записів.

Найчастіше всі необоротні активи, отримані від засновника на праві оперативного управління, КНП відображають у складі додаткового капіталу (субрахунок 424 «Безоплатно одержані необоротні активи»). Під час передання таких активів треба відобразити зменшення додаткового капіталу та списання накопиченого зносу:

  • Дт 13 «Знос (амортизація) необоротних активів» — Кт 10, 11 на суму зносу переданих об’єктів;
  • Дт 424 «Безоплатно одержані необоротні активи» — Кт 10, 11 у сумі залишку невизнаного доходу.

Отримали від власника земельну ділянку. Як її ставити на облік?

ЗОЗ-КНП — засновник надає земельну ділянку на правах постійного користування, тому її слід обліковувати у складі нематеріальних активів. Мінфін у п. 1 розд. ІІІ Положення № 1213 однозначно визначив, що вартість права постійного користування земельними ділянками державні (казенні) та комунальні підприємства відображають у складі нематеріальних активів у порядку, установленому НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи»5.

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи», затверджене наказом МФУ від 18.10.1999 № 242.

До речі, в абз. 3 п. 5 НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи» вказано, що бухоблік нематеріальних активів ведуть за групами, однією з яких є права користування майном. А ці права, своєю чергою, включають: право користування земельною ділянкою відповідно до земельного законодавства, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо.

Оскільки земельна ділянка перебуває в КНП на правах постійного користування, то це передбачає облік об’єкта нематеріальних активів. Застосовують для цього рахунок 12 «Нематеріальні активи», субрахунок 122 «Права користування майном».

Так, в Інструкції № 291 зазначено, що на субрахунку 122 обліковують права користування майном (право користування земельною ділянкою, право користування будівлею, право на оренду приміщень тощо).

Облік права користування земельною ділянкою, як і інших нематеріальних активів, урегульовано НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи». Особливістю обліку такого нематеріального активу, як право постійного користування земельною ділянкою, є те, що воно не підлягає амортизації (п. 25 НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи»).

Та щоби поставити на баланс КНП право постійного користування земельною ділянкою, слід правильно визначити вартість цього активу. У вирішенні цього питання без професійного оцінювача не обійтись.

Бухоблікова нормативка вимагає відображати нематеріальні активи під час безоплатного отримання за справедливою вартістю.

Справедливою вартістю нематеріального активу згідно з додатком до НП(С)БО 19 «Об’єднання підприємств»6 є поточна ринкова вартість. Якщо такої вартості немає — оціночна вартість, яку підприємство сплатило б за актив у разі операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами на основі наявної інформації.

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 19 «Об’єднання підприємств», затверджене наказом МФУ від 07.07.1999 № 163.

Враховуючи специфіку такого активу, як право постійного користування земельною ділянкою, самостійно визначити його справедливу вартість підприємству неможливо. Тож слід звернутися до професійного оцінювача, який надасть звіт про оцінку майна, у якому й буде зазначено оціночну вартість права постійного користування земельною ділянкою, яку слід взяти за основу для визначення первісної вартості цього активу. Однак не забувайте, що згідно з пп. 13, 14 НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи» справедливу вартість визначають з урахуванням витрат, безпосередньо пов’язаних із доведенням нематеріального активу до стану, у якому він придатний для використання за призначенням.

Отже, первісною вартістю права постійного користування земельною ділянкою є вартість цього права, зазначена у звіті про оцінку майна, що його склав професійний оцінювач, збільшена на суму витрат на підготовку й оформлення документів, що засвідчують таке право, адже без них використання активу неможливе.

Отримане право постійного користування земельною ділянкою відображають кореспонденцією рахунків Дт 122 — Кт 424. Додаткові витрати, пов’язані з доведенням земельної ділянки до стану, у якому можна її використовувати, накопичують спочатку на субрахунку 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів», а потім включають у первісну вартість права користування земельною ділянкою.

Для ремонту автомобіля придбали запасні частини, одна з яких коштує 26 000,00 грн. У закладі вартісна межа основних засобів — 20 000,00 грн. На який рахунок ставити цю запчастину?

Серед принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, наведених у ст. 4 Закону про бухоблік7, є принцип «превалювання сутності над формою», який передбачає, що операції обліковують відповідно до їхньої сутності, а не лише на основі юридичної форми. Тож якщо підприємство купує запасну частину до автомобіля, то її треба обліковувати на субрахунку 207 «Запасні частини».

Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV.

Згідно з Інструкцією № 291 на субрахунку 207 ведуть облік придбаних чи виготовлених запасних частин, готових деталей, вузлів, агрегатів, що їх використовують для проведення ремонтів, заміни зношених частин машин, обладнання, транспортних засобів, інструменту, а також автомобільних шин у запасі та обороті.

Чи має значення в цьому випадку вартість придбаної запчастини? Ні, не має, бо в НП(С)БО 9 «Запаси»8 немає вартісного критерію для віднесення активів до складу запасів. У п. 4 НП(С)БО 9 «Запаси» зазначено, що запаси — це активи, які:

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом МФУ від 20.10.1999 № 246.
  • утримуються для подальшого продажу (розподілення, передання) за умов звичайної господарської діяльності;
  • перебувають у процесі виробництва для подальшого продажу продукту виробництва;
  • утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт і надання послуг, а також управління підприємством.

Ще одним підтвердженням того, що придбану запчастину треба обліковувати у складі виробничих запасів, а не у складі основних засобів, є визначення об’єкта основних засобів, наведене в абз. 9 п. 4 НП(С)БО 7 «Основні засоби», відповідно до якого запасна частина зовсім не відповідає ознакам основного засобу.

Як на сьогодні визначити норми витрат пального?

Донедавна основним нормативним документом, який визначав норми витрат палива, були Норми № 439, що втратили чинність на підставі наказу № 101110. Натомість на перехідний період (до затвердження державного стандарту України у сфері нормування витрат палива на автомобільному транспорті) Мінінфраструктури спільно з ДП «ДержавтотрансНДІпроект» розробило Методичні рекомендації11.

Норми витрат палива і мастильних матеріалів на автомобільному транспорті, затверджені наказом Мінтрансу від 10.02.1998 № 43 (втратили чинність).
Наказ Мінінфраструктури «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства транспорту України від 10 лютого 1998 року № 43» від 02.11.2023 № 1011.
Методичні рекомендації з нормування витрат палива, електричної енергії, мастильних, інших експлуатаційних матеріалів автомобілями та технікою, розроблені Мінінфраструктури та ДП «ДержавтотрансНДІпроект», редакція 1 від 17.11.2023.

І хоча Методичні рекомендації мають рекомендаційний характер, доцільно застосовувати їх у роботі. Коригувальні коефіцієнти щодо норм списання пального застосовують на підставі розпорядчого документа керівника КНП.

У додатку 1 до Методичних рекомендацій зазначено рекомендації щодо розрахунків нормативних витрат палива в експлуатації.

1. Відповідно до п. 3.5 Методичних рекомендацій визначають прийнятні для конкретного суб’єкта, з урахуванням наявних можливостей і внутрішньої політики, підходи до:

  • визначення фактичних витрат палива транспортом та обладнанням;
  • ведення звітності, поточного обліку нормотворчих факторів (умов експлуатації) та управління експлуатаційними витратами.

2. На підставі аналізу фактичних витрат палива суб’єкт установлює нормативні витрати палива в регламентованих межах і відповідні їм значення коригувальних коефіцієнтів (з урахуванням передусім пп. 1.9 і 3.5 Методичних рекомендацій).

3. Згідно з п. 1.9 Методичних рекомендацій, суб’єкт на підставі аналізу причин відхилення фактичних витрат палива, що можуть змінюватися в часі або за певних умов, від установлених ним нормативних витрат може змінювати нормативні витрати відповідно до зміни умов експлуатації або за потреби вживати заходів, щоб усунути причини збільшення фактичної витрати палива понад установлену суб’єктом нормативну витрату палива (або навіть понад її гранично допустиме значення).

Таким чином, завчасно виявляють й усувають технічні несправності автомобіля (обладнання) або вживають заходів для впровадження (дотримання водіями) безпечних та економних методів керування транспортними засобами, забезпечення раціонального використання техніки, цільового використання ресурсів тощо.

Які є правила ведення подорожніх листів?

Форму подорожнього листа й порядок її застосування затверджено наказом № 7412, що втратив чинність ще у 2013 році. Але багато підприємств і далі застосовує подорожній лист, хоча такого обов’язку немає. Підприємство самостійно визначає, використовувати у своїй діяльності подорожній лист чи інший документ, у якому оформлювати роботу автомобіля.

Наказ ДКСУ «Про затвердження типової форми первинного обліку роботи службового легкового автомобіля та Інструкції про порядок її застосування» від 17.02.1998 № 74 (втратив чинність).

У п. 2.6 Положення № 8813 зазначено, що первинні документи складають на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документувати господарські операції можна з використанням виготовлених самостійно бланків, які мають містити обов’язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом МФУ від 24.05.1995 № 88.

Отже, якщо типова форма подорожнього листа не затверджена, то можна самостійно розробити такий або аналогічний документ.

Чи можна використовувати нечинну типову форму подорожнього листа? Якщо вас влаштовує така його форма, то її можна використовувати, обов’язково затвердивши розпорядчим документом керівника. Крім того, доцільно на основі скасованого наказу № 74 розробити порядок заповнення подорожнього листа й також затвердити розпорядчим документом керівника.

Наш заклад придбав безстрокову ліцензію на користування програмною продукцією. Плануємо зарахувати її до складу нематеріальних активів. На якому субрахунку її найкраще обліковувати й чи треба нараховувати амортизацію?

У бухобліку комп’ютерну програму, придбану для кінцевого використання (коли отримано невиняткові майнові права), обліковують на субрахунку 127 «Інші нематеріальні активи». Комп’ютерні програми також можна обліковувати на субрахунку 125 «Авторське право та суміжні з ним права», однак лише якщо на комп’ютерну програму підприємство отримує майнові права й купує її як об’єкт права інтелектуальної власності.

Обліковують такі програми відповідно до вимог НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи». З наступного після введення в експлуатацію місяця треба почати нараховувати амортизацію комп’ютерної програми. Якщо правовстановчими документами не визначено строку дії ліцензії на комп’ютерну програму, то треба самостійно визначити строк корисного використання програми.

Водночас слід урахувати обмеження, установлені пп. 138.3.4 ПКУ. Якщо комп’ютерну програму обліковують на субрахунку 127, то в податковому обліку вона належить до групи 6. Для активів цієї групи строк корисного використання визначають відповідно до правовстановчого документа.

Якщо відповідно до правовстановчого документа строку дії права користування нематеріальним активом не встановлено, такий строк корисного використання підприємство визначає самостійно, але він не може становити менше ніж два та більше ніж 10 років.

У грудні 2023 року ЗОЗ отримав акт на оплату постачання електроенергії та оплатив суму згідно з документом. У лютому 2024 року ЗОЗ отримав новий акт (датою 30.12.2023) зі зменшенням суми, бо була зміна ціни. Фінансову звітність підприємство вже здало. Чи треба провести новий акт у грудні та подати уточнену фінансову звітність?

Відповідно до п. 4 НП(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»14, помилки, допущені під час складання фінансових звітів у попередніх роках, виправляють коригуванням сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).

Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затверджене наказом МФУ від 28.05.1999 № 137.

Оскільки акт надання послуг за 30 грудня 2023 року належить уже до минулого звітного року, то для виправлення помилки в бухобліку треба скоригувати сальдо розрахунків з постачальником і сальдо нерозподіленого прибутку або непокритого збитку на дату виправлення помилки: Дт 631 — Кт 44. У балансі на початок 2024 року слід буде навести виправлене сальдо рахунку 44 та субрахунку 631.

Якщо внаслідок виправлення помилок змінюються показники фінансової звітності (а саме суми доходів, витрат, фінансових результатів, нерозподіленого прибутку, непокритого збитку), то треба скласти уточнюючий Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації та додати до нього виправлену фінансову звітність — так пишуть податківці в ЗІРпідкатегорія 102.20.02.

Тобто в зазначеному в запитанні випадку до органів статистики можна не подавати нової фінансової звітності за 2023 рік, а просто скоригувати сальдо на початок 2024 року, яке буде відображене вже під час подання фінансової звітності за 2024 рік. А ось податківці вимагають подавати нову виправлену фінансову звітність за 2023 рік разом з уточнюючим звітом неприбутківця.

Чи завжди справедливу вартість активу повинен визначати професійний оцінювач, чи можна обійтися власними силами КНП?

Спочатку визначимось, у яких випадках треба визначати справедливу вартість активу. Найчастіше в ЗОЗ це такі ситуації:

1. Об’єкт основних засобів отримано безкоштовно.

2. Об’єкт отримали від ліквідації іншого необоротного активу. Хоча нацстандарт і не містить прямого припису про необхідність застосовувати в цьому випадку справедливу вартість, та все ж таки для оприбуткування на баланс КНП такого об’єкта треба визначити його первісну вартість, і справедлива оцінка цілком для цього підходить.

3. Об’єкт виявлено як лишки під час інвентаризації (абз. 2 пп. 1.5 розд. ІІІ Положення № 87915).

Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджене наказом МФУ від 02.09.2014 № 879.

4. Об’єкт підлягає переоцінці, адже його можна переоцінювати, коли його залишкова вартість суттєво відрізняється від справедливої на річну дату балансу (п. 16 НП(С)БО 7 «Основні засоби»), і під час визначення первісної вартості та суми зносу після переоцінки слід помножити ці показники на відношення справедливої вартості об’єкта до залишкової (п. 17 НП(С)БО 7 «Основні засоби»).

5. Об’єкт основних засобів згідно з абз. 10 п. 4 НП(С)БО 7 «Основні засоби» обліковуватимуть покомпонентно, тобто окремі складові частини будуть самостійною одиницею обліку, при цьому документально вартість складових частин не визначена. Хоч у нацстандарті прямо й не зазначено про необхідність застосовувати в цьому випадку справедливу вартість, вважаємо, що інакше встановити вартість об’єкта буде неможливо.

Бухоблікове законодавство не містить прямих вказівок щодо того, хто саме має право чи повноваження встановлювати справедливу вартість. Чи треба залучати до визначення справедливої вартості основних засобів незалежних оцінювачів, чи це можна зробити силами самого КНП? Діяльність експертів-оцінювачів регламентована профільним Законом № 265816, у ст. 7 якого наведено випадки, коли проводити оцінку із залученням професійного оцінювача обов’язково.

Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 № 2658-ІІІ.

Проаналізувавши ці випадки й порівнявши їх із випадками, коли бухоблікова нормативка вимагає визначати справедливу вартість, знаходимо два спільні випадки: це переоцінювання основних засобів і визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, установлених законом. Тому робимо висновок, що в цих ситуаціях визначати справедливу вартість має професійний оцінювач. А як же інші випадки?

Стосовно інших випадків законодавство не вимагає залучати професійного оцінювача. Тож КНП може визначити справедливу вартість основних засобів самостійно, а може залучити професійного оцінювача.

Для самостійного визначення справедливої вартості активу керівник підприємства має затвердити комісію (це може бути постійна комісія КНП).

У ЗОЗ є відділення переливання крові. Компенсацію донорам за здачу крові ми будемо відшкодовувати готівкою, яка надходитиме з нашого рахунку в Казначействі на наш рахунок у банку, а потім у касу. Як нам відображати ці операції в бухобліку?

У п. 1 Порядку № 182117, яким визначено плату донорам за здавання крові, зазначено, що кров може бути отримана безоплатно або за плату за особистим визначенням донора крові. Давання донорами крові або її компонентів оплачують відповідно до цього Порядку.

Порядок оплати давання донорами крові та (або) її компонентів, затверджений постановою КМУ від 27.12.2006 № 1821.

Тож якщо в ЗОЗ платять донору за надання крові, то оприбутковують таку кров (або її компоненти) за первісною вартістю, яку визначають відповідно до п. 9 НП(С)БО 9 «Запаси».

Оскільки кров використовують для лікування пацієнтів або для перероблення й отримання компонентів крові, що будуть використовувати для лікування пацієнтів, то обліковують її на субрахунку 201 «Сировина й матеріали».

На прикладі розглянемо порядок відображення в обліку оприбуткування крові.

Приклад. Для оплати донорам на казначейський рахунок ЗОЗ-КНП надійшли кошти в сумі 5 000,00 грн. Ці кошти перерахували на поточний рахунок КНП, а потім отримали їх у касу. Протягом дня отримали кров від донорів, за яку заплатили 420,00 грн. Усю цю кров використали для переливання пацієнтам.

У бухобліку ці господарські операції будуть відображені кореспонденцією рахунків, наведеною в табл. 2.

Таблиця 2. Бухоблік забору крові

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн

дебет

кредит

1. Отримано кошти на казначейський рахунок підприємства

313

482

5 000,00

2. Перераховано кошти на поточний рахунок КНП

311

313

5 000,00

3. Отримано готівку

301

311

5 000,00

4. Придбано в донорів кров

201

685

420,00

5. Оплачено донорам

685

301

420,00

6. Використано кров для переливання пацієнтам:

  • якщо КНП для обліку витрат застосовує лише рахунки класу 9

23

201

420,00

  • якщо КНП для обліку витрат одночасно застосовує рахунки класу 8 та класу 9

801

201

23

801

7. Визнано дохід від цільового фінансування

482

718

420,00

 

№ 5, 2024  (с. 18)

Архiв номерiв

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку