Відомо, що сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця — фізичної особи. Працівники-сумісники мають такі самі трудові права й гарантії як і основні працівники. Це ж стосується й питань прийняття та звільнення працівників-сумісників. При прийнятті на роботу укладається трудовий договір, звільнити ж сумісника можна за такими ж підставами, що і основного працівника. Втім, на практиці часто-густо трапляється, що сумісник звільняється з основної роботи й роботодавець пропонує йому посаду за сумісництвом зробити основною. Якщо сумісник згоден, місце роботи за сумісництвом визначається як основне. А от коли сумісник відмовляється, то чи має право роботодавець його звільнити? Чи буде таке звільнення мати законні підстави. Розберемося в цьому питанні, аналізуючи постанову Хмельницького апеляційного суду від 17.01.2024 у справі № 676/2527/231.