Журнали

Медична бухгалтерія 15 березня, 2018
1
К

Комунальне некомерційне підприємство: які податки платитиме

— Добридень! Дозвольте відрекомендуватися, ми податки та збори. Таке відчуття, що ми з вами десь зустрічалися, але ніяк не згадаємо…

— Я тепер комунальне некомерційне підприємство, а раніше було бюджетною установою. Тоді ми з вами і зустрічалися. Зараз після реорганізації навіть не знаю, які податки та збори слід сплачувати. Не допоможете?

— Залюбки! Почнемо все з початку. Освіжимо, так би мовити, почуття!

-A
A+

Анна Хомюк, експерт газети

ПДВ: загальні правила

У контексті ПДВ для КНП1 нічого не зміниться. На всі підприємства та установи поширюються норми ПКУ щодо реєстрації платником ПДВ. Вона, у свою чергу, може бути обов’язкова або добровільна (п. 180.1 ПКУ). Відповідно до п. 181.1 ПКУ особа зобов’язана зареєструватися платником ПДВ в разі перевищення граничного обсягу постачання — 1 млн грн. При цьому за п. 181.1 ПКУ обсяг постачання беруть за останні 12 календарних місяців. В інших випадках можлива добровільна реєстрація платником ПДВ.

Комунальне некомерційне підприємство.

До розрахунку мільйонного обсягу потраплять такі операції (категорія 101.02 ЗІР2):

Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс Державної фіскальної служби (http://zir.sfs.gov.ua/).

1) операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою — 20%;

2) операції, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7%;

3) операції, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою (ст. 195 ПКУ);

4) операції, звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ (ст. 197 ПКУ, пп. 2, 3, 41, 12, 23, 26–28, 32, 38, 45–47 підрозд. 2 розд. XX ПКУ).

При цьому обсяг операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, під час обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг, в цілях реєстрації платником ПДВ, значення не має.

У КНП до розрахунку мільйону потраплять, зокрема, обсяги постачання від:

  • надання платних послуг;
  • реалізації майна КНП;
  • надання рухомого та нерухомого майна в оренду;
  • реалізації ліків та медвиробів тощо.

ПДВ: перехідні операції

Більш цікаві перехідні операції. Наприклад, що робити, якщо майбутнє КНП у статусі бюджетної установи вже є платником ПДВ? Чи дозволить реорганізація все почати з чистого аркуша? Розберімося разом.

Відповідно до п. 183.17 ПКУ особа, утворена в результаті реорганізації платника податку (крім особи, утвореної шляхом перетворення), реєструється платником податку як інша новоутворена особа в порядку, визначеному ПКУ. У нашому випадку відбувається реорганізація шляхом перетворення, оскільки змінюється організаційно-правова форма (ст. 106 ЦКУ) — бюджетна установа перетворюється на КНП. Отже, наново починати обрахунок мільйону після перетворення не потрібно. Йдемо далі.

Допоможе розставити крапки над «і» Положення № 1130. Так, за п. 3.15 Положення № 1130 особа, утворена шляхом перетворення платника ПДВ, реєструється платником ПДВ з урахуванням таких особливостей:

1) якщо датою державної реєстрації юрособи, утвореної в результаті перетворення, є дата державної реєстрації платника ПДВ — юрособи, припиненої в результаті перетворення, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію новоутвореної юридичної особи, то реєстрацію платником ПДВ новоутвореної юридичної особи проводять за процедурами перереєстрації;

НЮАНС. Дата реєстрації платника ПДВ за такого варіанта не зміниться. Підтверджує це Держкомпідприємництва в листі від 20.05.2010 р. № 6333 та ВАСУ в ухвалі від 20.10.2015 р. № К/800/50350/143.

http://reyestr.court.gov.ua/Review/52625690

2) якщо датою державної реєстрації юридичної особи, утвореної в результаті перетворення, є дата завершення перетворення та така юридична особа протягом 10 робочих днів, що настають за датою завершення перетворення, одночасно подає контролюючому органу заяви про реєстрацію її платником ПДВ та про анулювання такої реєстрації особи, припиненої шляхом перетворення, то у цьому випадку датами реєстрації платником ПДВ новоутвореної юридичної особи та анулювання такої реєстрації припиненої юридичної особи є дата внесення до Реєстру відповідних записів.

Судячи із досвіду вже реорганізованих установ, керуватися слід першим варіантом, оскільки дата держреєстрації в результаті реорганізації не змінюється. Відповідно, слід провести перереєстрацію платника ПДВ. Для цього протягом 10 робочих днів, що настають за днем перетворення, необхідно подати до ДФС за основним місцем обліку реєстраційну заяву за формою № 1-ПДВ (додаток 1 до Положення № 1130) з позначкою «Перереєстрація». При цьому другий аркуш реєстраційної заяви не заповнюють та не подають до контролюючого органу (пп. 4.1 та 4.2 Положення № 1130). Зверніть увагу: відповідно до змін, які Мінфін затвердив наказом від 16.01.2018 р. №74, якщо юрособа, утворена в результаті перетворення, не подала до контролюючого органу протягом 10 робочих днів, що настають за датою завершення перетворення, заяви для реєстрації або перереєстрації в порядку, передбаченому Положенням № 1130, контролюючий орган після спливу цього строку ухвалює рішення про анулювання реєстрації юрособи, припиненої в результаті перетворення.

Набирає чинності з дня офіційного опублікування. На момент підготовки номера не опубліковано.

ВИСНОВОК. У процесі реорганізації КНП не втрачає статусу платника ПДВ. Єдине, що слід зробити, — це провести процедуру перереєстрації. При цьому дата реєстрації платником ПДВ нової особи не змінюється.

Податок на прибуток: статус неприбутковості

У розумінні податкового законодавства КНП є неприбутковим, адже створюється для провадження діяльності, спрямованої на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержати прибуток. Проте порівняно з бюджетними установами слід уважніше стежити за дотриманням умов неприбутковості та цільовим використанням коштів. Поговоримо про це детальніше.

Так, статус неприбуткового підприємства передбачає одночасне виконання таких умов (п.п. 133.4.1 ПКУ):

1) утворене та зареєстроване в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

2) установчі документи (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування ЄСВ), членів органів управління та інших пов’язаних із ними осіб;

3) установчі документи (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передання активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету в разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення);

4) внесене контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

При цьому доходи (прибутки) неприбуткової організації мають використовуватися виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п. 134.4.2 ПКУ).

Як ви помітили, головне послання ПКУ — це фінансування видатків виключно на утримання та оформлені належним чином установчі документи.

ВАЖЛИВО! КНП має здійснювати витрати відповідно до фінансового плану, до витратної частини якого можна віднести, зокрема, такі статті:

  • заробітна плата працівників (за штатним розписом, трудовими договорами, ЄСВ, нарахований на заробітну плату);
  • витрати на відрядження;
  • виплати фізособам, які надавали послуги / виконували роботи за договорами цивільно-правового характеру;
  • витрати на утримання неприбуткової організації (опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, газопостачання, проведення ремонту, оплата послуг зв’язку тощо);
  • оренда приміщень, транспортних засобів, обладнання;
  • закупівлі товарів для провадження діяльності (канцелярське приладдя, медичні вироби тощо);
  • банківські послуги (наприклад, розрахунково-касове обслуговування).

Якщо КНП дотрималося зазначених вище вимог, йому залишається тільки подавати Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, затверджений наказом № 553 (далі — Звіт). Бюджетні установи також подавали його, а отже, новиною це не буде. Подавати Звіт слід протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп. 133.4.7 та 49.18.3 ПКУ). Таким чином, Звіт за 2017 рік слід було подати не пізніше 01.03.2018 р., за 2018 рік КНП звітуватимуть, відповідно, не пізніше 01.03.2019 р.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Якщо ви порушите умови неприбутковості (п. 133.4 ПКУ), то тоді необхідно:

  • подати Звіт протягом 20 календарних днів, що настають за місяцем порушення (за період з початку року до кінця місяця порушення);
  • сплатити податок на прибуток з суми нецільового використання доходів (прибутків) за ставкою 18%.

Після цього КНП підлягає виключенню контролюючим органом із Реєстру та з наступного місяця, що настає за місяцем вчинення порушення, буде вважатися платником податку на прибуток на загальних підставах.

Податок на майно

Податок на нерухоме майно У ході перетворення закладу охорони здоров’я на КНП територіальна громада передає такому суб’єкту об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які закріплюються за таким підприємством на праві оперативного управління без набуття права власності на таке майно. У свою чергу, п.п. 266.1.1 ПКУ зобов’язує сплачувати податок на нерухоме майно тільки власників такого майна. Отже, в загальному випадку КНП податок на нерухоме майно сплачувати не буде.

Зобов’язання зі сплати такого податку можуть виникнути тільки в разі набуття права власності на нерухоме майно та якщо таке майно буде об’єктом оподаткування.

Земельний податок Платниками земельного податку є (п.п. 14.1.72 ПКУ, п. 269.1 ПКУ):

  • власники земельних ділянок та
  • постійні землекористувачі.

Найімовірніше, КНП буде належати до постійних землекористувачів, які мають право володіти і користуватися земельною ділянкою, що перебуває в державній або комунальній власності, без встановлення строку (ч. 1 ст. 92 ЗКУ). Підтвердити статус постійного землекористувача можуть такі документи на земельну ділянку:

  • державні акти, свідоцтва про реєстрацію речових прав тощо;
  • дані земельного кадастру.

За наявності відповідних документів ви можете вважатися повноцінним платником земельного податку.

Звісно, багато хто згадає, що більшість бюджетних установ мала пільги зі сплати цього податку, та поцікавиться, як ідуть із цим справи в КНП.

Дійсно, відповідно до п.п. 282.1.4 ПКУ від сплати земельного податку, зокрема, звільняються заклади охорони здоров’я, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. Саме цією пільгою користувалася більшість медичних закладів. Тепер варто бути уважними! Відповідно до ст. 13 БКУ власні надходження бюджетних установ отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету, тобто є складовою частиною бюджету. У свою чергу, власні надходження КНП вже не є складовою бюджету, тому що воно більше не належить до бюджетних установ.

Виходить, що в разі надання платних послуг, отримання благодійних внесків, реалізації власного майна тощо КНП втрачає право на пільгу.

Проте засмучуватися зарано. Пільгу зі сплати земельного податку вам можуть надати органи місцевого самоврядування (ст. 284 ПКУ). Сподіваємося, вони з цим не забаряться.

Транспортний податок Якщо КНП має у власності легковий автомобіль, то слід дізнатися, чи підпадає він під об’єкт оподаткування транспортним податком. Так, за п.п. 267.2.1 ПКУ об’єктом оподаткування є легкові автомобілі:

1) з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно);

2) середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів МЗП, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Таку вартість визначає Мінекономрозвитку за Методикою № 66 станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об’єму циліндрів двигуна, типу пального. В усіх інших випадках нараховувати та сплачувати транспортний податок не потрібно.

Зарплатні податки

Тут усе залишається по-старому. У разі використання праці найманих працівників, а важко уявити роботу закладу охорони здоров’я без таких smiley, КНП виступає податковим агентом, який відповідальний за нарахування та сплату ПДФО та ВЗ до бюджету під час нарахування та виплати оподатковуваних доходів (пп. 162.1.3, 168.1.1 ПКУ).

Механізм сплати та нарахування ПДФО та ВЗ у зв’язку з реорганізацією при цьому залишається незмінним.

Крім цього, використання праці фізосіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами потягне за собою сплату та нарахування ЄСВ. Щоправда, і тут жодних змін не відбулося.

На цьому завершимо наше знайомство із податковими буднями КНП. Звісно, залишається ще багато відкритих питань, але сподіваємося, що починати роботу в новому статусі буде значно легше. До нових зустрічей!

 

Використані документи

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

БКУ — Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.

ЦКУ — Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. № 435-IV.

ЗКУ — Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. № 2768-III.

Положення № 1130 — Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затверджене наказом МФУ від 14.11.2014 р. № 1130.

Методика № 66 — Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена постановою КМУ від 18.02.2016 р. № 66.

Наказ № 553 — наказ МФУ «Про затвердження форми Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації» від 17.06.2016 р. № 553.

№ 1, 2018  (с. 13)

Архiв номерiв

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку