Журнали

Медична бухгалтерія 06 березня, 2023
5
Н

Нюанси надання публічної інформації на запити в умовах воєнного стану

Чи можна відмовити / відстрочити в задоволенні запиту на інформацію у зв’язку із запровадженням воєнного стану? Такі запитання періодично надходять до редакції. В цій статті спробуємо внести ясність, і допоможе нам у цьому судова практика.

-A
A+

Відстрочення

Умови Згідно із ч. 6 ст. 22 Закону № 2939 відстрочити задоволення запиту на інформацію можна, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені Законом № 2939 строки в разі настання обставин непереборної сили.

Строки За загальним правилом, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше 5 робочих днів з дня отримання такого запиту. Але якщо запит стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

Розгляд запиту можна продовжити до 20 робочих днів за наявності хоча б однієї з таких умов:

  • запит стосується надання великого обсягу інформації;
  • запит потребує пошуку інформації серед значної кількості даних.

Про продовження розгляду запиту треба обов’язково повідомити запитувача в письмовій формі, зазначивши обґрунтування такого продовження, не пізніше 5 робочих днів з дня отримання запиту (ч. 4 ст. 20 Закону № 2939).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Не вважається належним обґрунтуванням необхідності продовжити строк надання відповіді на запит лише посилання в повідомленні на ч. 4 ст. 20 Закону № 2939 (див. постанову ВП ВС від 05.11.2019 у справі № 9901/133/191).

Обставини непереборної сили Листом № 2024 Торгово-промислова палата України засвідчила обставини непереборної сили — воєнну агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою ввести воєнний стан. Звичайно, тільки через сам факт запровадження воєнного стану відстрочувати задоволення запитів неправомірно. Має бути причинно-наслідковий зв’язок між війною та неможливістю КНП надати відповідь у встановлений строк. Наведемо приклади вже з нової воєнної судової практики.

Так, Сумський окружний адміністративний суд у рішенні від 04.08.2022 у справі № 480/3676/222 вказав, що ворожі авіаційні атаки й бойові дії на території розпорядника інформації можна вважати поважними причинами пропуску строку розгляду запиту на інформацію. Проте, якщо немає таких обставин (немає ворожих авіаційних атак і бойових дій у певні періоди протягом робочого дня), розпорядник інформації повинен виконати свій обов’язок і надати заявнику запитувану інформацію. Подібно в рішенні Львівського окружного адміністративного суду від 20.06.2022 у справі 380/7189/223 доводи щодо місця розташування відповідача, а також щодо неодноразових авіаційних атак ворога взято до уваги, але тільки на той час, коли розпорядник інформації не міг через ці обставини надати інформацію, яку просив запитувач.

Отже, відстрочувати задоволення запиту на інформацію до закінчення воєнного стану в будь-якому разі не можна. Якщо внаслідок обставин непереборної сили технічно неможливо надати інформацію, що запитується, у строк, визначений Законом № 2939, у рішенні про відстрочення необхідно зазначити конкретно про ці обставини та доцільно прив’язати строк задоволення запиту до появи можливості надати інформацію на запит. Що ще обов’язково має бути в рішенні про відстрочення, визначено ч. 6 і 7 ст. 22 Закону № 2939.

ВАЖЛИВО! Рішення про відстрочення доводять до відома запитувача в письмовій формі незалежно від того, у якій формі надійшов сам запит. До оформлення рішення про відстрочення, його змісту слід підходити відповідально, щоб не було потім у разі виникнення спору питань, вирішення яких буде не на користь КНП.

Відмова

Підстави Згідно із ч. 1 ст. 22 Закону № 2939 розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє та не зобов’язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 2939;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені ст. 21 Закону № 2939 фактичні витрати, пов’язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених ч. 5 ст. 19 Закону № 2939.

Розберемо детально кожну із цих підстав.

Немає інформації та не має бути За змістом п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону № 2939 у задоволенні запиту може бути відмовлено, якщо є сукупно 2 умови:

1) у володінні розпорядника інформації немає такої інформації;

2) обов’язку володіти цією інформацією в розпорядника інформації також немає.

Як діяти КНП за різних обставин, окреслимо в табл. 1.

Таблиця 1. Обставини  дії КНП

Обставини

Дії

Щоб відповісти, необхідно створити нову інформацію

Визначальним для публічної інформації є те, що вона заздалегідь зафіксована будь-якими засобами та на будь-яких носіях і є у володінні розпорядників публічної інформації (п. 1 ППВАСУ № 10). Велика Палата ВС неодноразово зазначала, зокрема в постановах від 24.11.2022 у справі № 9901/337/21 від 10.02.2021 у справі № 9901/22/20 від 25.06.2019 у справі № 9901/925/18 , що вжиття заходів для того, щоби створити інформацію, якої у володінні розпорядника немає, але щодо якої подано інформаційний запит, не охоплюється поняттям доступу до публічної інформації. Розпорядник не може нести тягар відповідальності за ненадання запитувачу інформації, якої немає в його володінні.

Тож у такому разі КНП відмовляє в задоволенні запиту на інформацію за п. 1 ч. 1 ст. 22 Закону № 2939.

НЮАНС. За загальним правилом, дії щодо проведення підрахунку інформації, володільцем якої є розпорядник, не призводять до створення нової інформації в розумінні положень Закону № 2939 (див. постанову ВС від 04.04.2018 у справі № 824/72/16-а ).

Запитуваної інформації немає, але КНП зобов’язане володіти нею

З огляду на принцип законності розпорядник інформації повинен усунути порушення закону та вжити заходів щодо набуття (створення) запитаної інформації, за потреби продовжити строк розгляду інформаційного запиту (п. 12.3 ППВАСУ № 10).

КНП не володіє запитуваною інформацією, але за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє

Неналежний розпорядник має спрямувати цей запит належному розпоряднику, одночасно повідомивши про це запитувача (ч. 3 ст. 22 Закону № 2939).

Інформація з обмеженим доступом Правила обмеження публічної інформації не змінились: обмеженню може підлягати лише конфіденційна, таємна чи службова інформація за умови витримання «трискладового тесту» (ч. 1, 2 ст. 6 Закону № 2939) (див. табл. 2).

Таблиця 2. Умови обмеження доступу до публічної інформації

Вид інформації

«Трискладовий тест»

Конфіденційна Інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежила фізична або юридична особа, крім суб’єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону (абз. 1 ч. 2 ст. 21 Закону про інформацію).

Так, законодавець до конфіденційної відніс інформацію про:

1) національність особи, її освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, а також адресу проживання, дату й місце народження (ч. 2 ст. 11 Закону про інформацію);

2) відомості з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків, крім відомостей про взяття на облік ФОП та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (пп. 70.15.2 ПКУ), тощо.

По-перше, необхідно установити відповідність обмеження доступу до запитуваної інформації інтересам національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, охорони здоров’я населення, захисту репутації або прав інших людей, запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або підтримання авторитету й неупередженості правосуддя. Перелік інтересів вичерпний.

По-друге, слід установити можливість завдання істотної шкоди зазначеним інтересам у разі розголошення конкретної інформації та обґрунтувати це, відповівши на такі запитання: у чому конкретно полягає шкода правомірному інтересу (інтересам), яким є причинно-наслідковий зв’язок між наданням доступу та можливим настанням шкоди, чому ця шкода істотна, яка ймовірність настання шкоди, якщо надати доступ до інформації?

По-третє, потрібно порівняти можливу шкоду із суспільним інтересом у її отриманні (ч. 2 ст. 6 Закону № 2939).

ДО ВІДОМА. Лише дуже вагомі аргументи на користь суспільного інтересу в розголошенні інформації можуть переважити потенційну шкоду інтересам захисту права на невтручання в особисте життя та захисту персональних даних, коли йдеться про вразливі персональні дані (зокрема, дані про расове або етнічне походження, що стосуються здоров’я, статевого життя, біометричних або генетичних даних) (п. 6.4 ППВАСУ № 10).

Якщо немає хоча б однієї підстави «трискладового тесту», обмежити доступ до інформації не можна, адже відмова в доступі до публічної інформації буде вважатися необґрунтованою.

Таємна Інформація містить державну, професійну, банківську, розвідувальну таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.

Так, зокрема, у ст. 40 Закону № 2801 установлено, що відомості про хворобу, медичне обстеження, огляд і їхні результати, інтимний і сімейний боки життя громадянина, які стали відомі особі у зв’язку з виконанням нею професійних або службових обов’язків, становлять лікарську таємницю.

До державної таємниці інформацію відносять, якщо державний експерт із питань таємниць ухвалить рішення про віднесення категорії відомостей або окремих відомостей до державної таємниці, а також включенням цієї інформації до Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, та з опублікуванням цього Зводу, змін до нього (абз. 3 ст. 1 Закону про державну таємницю).

Службова З огляду на зміст ч. 1 ст. 9 Закону № 2939, службову інформацію КНП не створює. Проте в ч. 3 ст. 9 Закону № 2939 закріплено, що перелік відомостей, які становлять службову інформацію, складають ОМС, зокрема на виконання делегованих повноважень.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Відповідно до ч. 5 ст. 6 Закону № 2939 не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, зокрема до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, ПІБ фізосіб і найменування юросіб, які отримали ці кошти або майно. Не підлягає обмеженню також інформація про стан і результати перевірок і службових розслідувань фактів порушень, допущених у цих сферах діяльності. Отже, такі відомості про працівників КНП, як ПІБ, займані посади, розміри їхніх заробітних плат, не підлягають обмеженню (див. постанову ВС від 14.03.2018 у справі № 815/1216/164, розбір цієї постанови — на с. 47 газети «Медична бухгалтерія», № 7/2018).

Витрати не відшкодовано Згідно зі ст. 21 Закону № 2939 розпорядник інформації може вимагати в запитувача відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк, якщо:

1) задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок;

2) до дня отримання запиту на інформацію розпорядник визначив розміри плати за копіювання / друк у межах Граничних норм № 740;

3) запитувана інформація не є інформацією про себе або інформацією, що становить суспільний інтерес.

Інакше інформацію в будь-якій кількості надають безкоштовно.

Згідно із ч. 5, 7 ст. 6, ст. 13 Закону № 2939, п. 2.5 ППВАСУ № 10 КНП є розпорядником інформації щодо його діяльності, використання бюджетних коштів, володіння, користування та розпорядження комунальним майном, надання медичних послуг, іншої інформації, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідна). При цьому вся ця інформація є такою, що становить суспільний інтерес. Тобто КНП не повинне надавати на запити інформацію, яка не є суспільно необхідною. Доходимо висновку, що і плату за копіювання та друк КНП ніколи стягувати не має.

Суспільно необхідна інформація Якщо законодавець не вказав, що певну інформацію надає розпорядник інформації, як наприклад у ч. 5, 7 ст. 6 Закону № 2939, вона підлягає оцінці КНП на предмет суспільного інтересу під час надання доступу до неї.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону про інформацію предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка:

  • свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України;
  • забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов’язків;
  • свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

Ще є ч. 2 ст. 13 Закону № 2939, якою до інформації, що становить суспільний інтерес, віднесено інформацію про стан довкілля; про якість харчових продуктів і предметів побуту; про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися й загрожують здоров’ю та безпеці громадян; іншу інформацію, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідну інформацію).

На цьому нормативно-правове регулювання питання віднесення інформації до такої, що становить суспільний інтерес, закінчилося.

Тож звертаємося до судової практики по розтлумачення.

Велика Палата ВС у постанові від 08.07.2021 у справі № 9901/235/205 зауважила, що суспільний інтерес виникає щодо питань, які впливають на громадськість настільки, що вона може на законних підставах цікавитися ними, які привертають її увагу або які значно стосуються її, особливо якщо такі питання впливають на добробут громадян чи життя громади. Це також стосується питань, здатних призвести до значних суперечок щодо важливих соціальних викликів або проблем, про які громадськість бажатиме отримати інформацію. Суспільний інтерес не може зводитися до прагнення громадськості отримати інформацію про приватне життя інших людей або до бажання аудиторії дізнатися сенсацію чи навіть до вуаєризму. Для того щоби з’ясувати, чи має документ важливе загальне значення, необхідно оцінити його загалом з урахуванням контексту, у якому він з’являється (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Центр демократії та верховенства права проти України», пункт 85).

У п. 6.4 ППВАСУ № 10 закріплено, що під час визначення інформації суспільно необхідною варто враховувати:

  • особу запитувача: якщо інформацію запитує журналіст або особа, яка, користуючись сучасними засобами комунікації, створює майданчик для суспільного обговорення важливих питань, систематично інформує суспільство про суспільні події, представник громадської організації, це є додатковим аргументом на користь наявності суспільного інтересу запитуваної інформації;
  • кількість осіб (фізичних або юридичних), яких стосується запитувана інформація: що більша кількість осіб, на чиї права, обов’язки та інтереси впливає запитувана інформація, то більший суспільний інтерес до неї;
  • наявність суспільної дискусії на момент отримання розпорядником інформації запиту (стосується актуальної дискусії, яку ведуть, наприклад, у засобах масової інформації, парламенті чи місцевій раді);
  • час, який минув з моменту створення інформації / документа: так, що більше часу проходить з моменту створення інформації / документа, то меншою здебільшого є потенційна шкода в розголошенні й, відповідно, більша перевага надається розкриттю інформації;
  • що менша ймовірність завдати шкоди, то більша перевага надається розкриттю інформації.

Не дотримано вимог до запиту Відповідно до ч. 5 ст. 19 Закону № 2939 запит на інформацію має містити:

1) ім’я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв’язку, якщо такий є;

2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо;

3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Як бачимо, запитувач може навіть не вказувати повністю прізвище, ім’я, по батькові. Достатньо одного будь-якого імені: розпорядник не має перевіряти особу запитувача.

Звертаємо увагу, що запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту (ч. 2 ст. 19 Закону № 2939).

Непоодинокі випадки бувають, коли надходить запит на інформацію, оформлений згідно із Законом № 2939, але за своїм змістом є зверненням громадянина відповідно до Закону № 393. Так, згідно з п. 2 ч. 5 ст. 19, п. 4 ч. 1 ст. 22 Закону № 2939 КНП повинне відмовити в задоволенні такого запиту через невідповідність його предмета вимогам закону та з урахуванням принципів добросовісності й розсудливості розглянути запит за Законом № 393. У листі про відмову в задоволенні запиту доцільно вказати, що запит на інформацію будуть розглядати як звернення відповідно до Закону № 393.

А якщо запит на інформацію, який подано згідно із Законом № 2939, за своїм змістом поєднує предмет регулювання Закону № 393 та Закону № 2939, то такий «запит-звернення» треба розглядати у відповідних частинах у строк і порядку, що передбачені відповідними законами. При цьому розпорядник у п’ятиденний строк повинен відповісти по суті запиту, а також повідомити запитувача, що решту питань розглядатиме як звернення згідно із Законом № 393 (п. 3.4 ППВАСУ № 10).

Відповідальність

Особи, на думку яких їхні права та законні інтереси порушені розпорядниками інформації, мають право вимагати відшкодування матеріальної та моральної шкоди (ч. 2 ст. 24 Закону № 2939).

Згідно зі ст. 23 Закону № 2939 запитувач має право оскаржити до керівника розпорядника, вищого органу або суду:

1) відмову в задоволенні запиту на інформацію;

2) відстрочення задоволення запиту на інформацію;

3) ненадання відповіді на запит на інформацію;

4) надання недостовірної або неповної інформації;

5) несвоєчасне надання інформації;

6) невиконання розпорядниками обов’язку оприлюднювати інформацію відповідно до ст. 15 Закону № 2939;

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! На КНП, як розпорядника інформації, вимоги Закону № 2939 поширюються лише в частині надання відповідної інформації на запити (ч. 3 ст. 13 Закону № 2939). Тобто обов’язку оприлюднювати інформацію відповідно до ст. 15 Закону № 2939 у КНП немає.

7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

До посадових осіб КНП може бути застосована адміністративна відповідальність. За порушення Закону № 2939, а саме за необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом, ненадання відповіді на запит на інформацію, ненадання інформації, неправомірну відмову надати інформацію, несвоєчасне / неповне надання інформації, надання недостовірної інформації, передбачено штраф від 25 до 50 НМДГ (425–850 грн) (ч. 2 ст. 212 3 КУпАП).

Протоколи про адміністративні правопорушення складають уповноважені особи секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або представники Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а розглядають справи районні, районні в місті, міські чи міськрайонні суди.

Використані документи

КУпАП — Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 № 8073-X.

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI.

Закон № 393 — Закон України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР.

Закон № 2801 — Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-XII.

Закон № 2939 — Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI.

Закон про державну таємницю — Закон України «Про державну таємницю» від 21.01.1994 № 3855-XII.

Закон про інформацію — Закон України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-XII.

Граничні норми № 740 — Граничні норми витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію, затверджені постановою КМУ від 13.07.2011 № 740.

ППВАСУ № 10 — постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації» від 29.09.2016 № 10.

Лист № 2024 — лист ТПП від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1.

№ 5, 2023  (с. 6)

Архiв номерiв

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку