Журнали

Медична бухгалтерія 20 червня, 2022
12
П

ПДВ: непросте повернення на звичайні рейки

Хоча війна триває, але законодавці бажають вже зараз налагодити повноцінний ПДВ-процес. А отже, воєнні ПДВ-послаблення добігають кінця.
Повернення до звичайних правил, звісно, супроводжується певними перехідними нюансами, але, чесно кажучи, не всі ці нюанси повною мірою «покривають» поточні положення ПКУ.

-A
A+

Терміни реєстрації травневих ПН

У матеріалі «А на податковому фронті чергові зміни…» // «МБ», № 11/2022, с. 7 ми зазначали, що платники податків, які мають можливість виконувати податкові обов’язки, зможуть без штрафів зареєструвати ПН/РК, складені в період лютий–квітень 2022 року, до 15.07.2022 р. (тобто не пізніше 14.07.2022 р.).

А от стосовно строків реєстрації травневих ПН/РК однозначності небагато. На думку авторки, з поточних положень абз. 3 п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ вбачається, що їх потрібно реєструвати вже у звичайні строки, визначені п. 201.10 ПКУ: ПН/РК за першу половину травня — не пізніше 31.05.2022 р., а ПН/РК за другу половину травня — не пізніше 16.06.2022 р., зведені ПН та РК до них, складені за пп. 198.5 або 199.1 ПКУ, — не пізніше 20.06.2022 р.

Однак можновладці вирішили піти назустріч платникам податків та «пом’якшити» строки реєстрації травневих ПН/РК. Цікаво, що податківці наводили власну думку щодо цього питання, з якою не погодився Мінфін, тож і ми не будемо на ній зупинятися. Одразу окреслимо позицію Мінфіну, яку він виклав на власній вебсторінці: «<…> платники ПДВ зобов’язані до 15 липня 2022 року зареєструвати в ЄРПН ПН/РК, складені за операціями з постачання товарів/послуг здійсненими протягом лютого–травня 2022 року». І хоча така поблажливість Мінфіну не вписується в чинні положення ПКУ, є надія, що, ухвалюючи рішення про застосування штрафів, податківці будуть її враховувати.

ДО ВІДОМА. А от щоб врегулювати це питання на законодавчому рівні, законопроєктом № 7458 1запропоновані відповідні правки до ПКУ.

Проєкт Закону про внесення змін до пункту 69 Підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України щодо уточнення порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладни від 10.06.2022 р. № 7458.

Що ж стосується ПН/РК, складених у червні, то тут вже орієнтуємося на звичайні строки, встановлені п. 201.10 ПКУ. Звісно, якщо законодавці не зроблять чергового сюрпризу.

НЮАНС. Відповідно до п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ окремі строки реєстрації ПН/РК передбачено для платників податку, які під час війни не можуть виконувати свої податкові обов’язки, а також для тих, хто перейшов на «особливу» спрощенку під 2 %.

Строки подання декларації з ПДВ

Платники податків, які є спроможними вчасно виконувати свої податкові обов’язки, зокрема, з подання звітності, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов’язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 р. до 27.05.2022 р. 2за умови виконання їх у строки, визначені абз. 3 п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. Для подання податкової звітності встановлено строк — до 20.07.2022 р. (тобто не пізніше 19.07.2022 р.).

Дата набрання чинності Законом № 2260.

Із зазначених положень п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ випливає, що вони не поширюються на строки подання декларації з ПДВ за травень 2022 року. Оскільки граничний строк подання декларації з ПДВ за травень 2022 року, встановлений п. 203.1 ПКУ, — 20.06.2022 р. — лежить за межами «пільгового» періоду (з 24.02.2022 р. до 27.05.2022 р.), то послаблень тут вже немає.

Виходить, що зареєструвати травневі ПН дозволили до 15.07.2022 р., а подати декларацію за травень слід встигнути не пізніше 20.06.2022 р. Нелогічно, але факт (принаймні на сьогодні). Водночас вищезгаданий Законопроєкт № 7458 у разі його ухвалення має залагодити, зокрема, і цю нелогічність, продовживши безштрафне подання травневої декларації аж до 20.07.2022 р.

Формування податкового кредиту

ПК за періоди лютий–травень можна формувати в один із двох способів: за первинкою або за загальними правилами.

ПК за первинкою Відповідно до п. 322 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ платники податку мають можливість за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року формувати ПК, не підтверджений зареєстрованими в ЄРПН ПН/РК, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку відповідно до Закону про бухоблік.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Положеннями п. 322 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ не передбачено можливості перенесення права на формування ПК за первинкою на наступні звітні періоди, тож відображати ПК потрібно період в період.

Суттєва незручність формування ПК за первинкою полягає також в тому, що згодом його слід буде «приводити у відповідність» з огляду на те, чи виконають врешті-решт контрагенти-постачальники свої обов’язки з реєстрації ПН/РК (п.п. 69.11 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

При цьому з поточної редакції ПКУ чітко не випливає, коли саме потрібно уточнювати ПК, відображений за первинкою. Якщо контрагент є таким платником, який може виконувати податкові обов’язки, тоді він повинен зареєструвати ПН до 15.07.2022 р. Якщо не зареєструє — необхідно зменшувати ПК. Але якщо контрагент не має можливості виконувати податковий обов’язок, то зареєструвати ПН він має впродовж 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану. І тоді, на нашу думку, ПК можна до того часу не чіпати. Але водночас неможливо напевно знати, до якої категорії належить контрагент-постачальник. Та й взагалі порядок доведення неспроможності виконання податкових обов’язків на сьогодні не затверджений.

Також у категорії 101.15 ЗІР податківці зазначають, що коригувати (зменшувати) ПК за звітні періоди лютий–травень 2022 року, який сформований на підставі первинних документів та який станом на 15.07.2022 р. не підтверджений зареєстрованими ПН/РК у зв’язку з тим, що постачальник перейшов на сплату ЄП за ставкою 2 %, не потрібно. І у своїх висновках контролери спираються на те, що п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ передбачає окремі строки реєстрації ПН/РК для таких платників — 60 к. дн. із дня відновлення реєстрації особи платником ПДВ.

Отже, процес «збирання» з ЄРПН зареєстрованих контрагентами-постачальниками ПН/РК для підтвердження ПК, сформованого на підставі первинки, може затягнутися та потребуватиме неабиякої уважності.

ПК за загальними правилами Платники ПДВ, формуючи ПК за періоди лютий, березень, квітень та травень 2022 року, цілком можуть не користуватися правом «ПК за первинкою», а орієнтуватися на загальні правила, передбачені п. 198.6 ПКУ, які зводяться до такого:

  • якщо «вхідні» ПН зареєстровано з дотриманням строків, встановлених п. 201.10 ПКУ, — ПК відображаємо в періоді складання ПН або в одному з наступних періодів, але не пізніше ніж 365 днів із дати складання ПН;
  • якщо «вхідні» ПН зареєстровано з порушенням строків, встановлених п. 201.10 ПКУ, — ПК відображаємо в періоді реєстрації ПН або в одному з наступних періодів, але не пізніше ніж 365 днів з дати складання ПН.

Перевагою тут є те, що в такий спосіб можна уникнути подальших уточнень відображеного ПК, а отже, і зайвого головного болю для бухгалтера.

Кілька прикладів Розглянемо питання щодо перехідних нюансів формування ПК на прикладах.

Чи можна в декларації з ПДВ за травень включити до складу ПК суми ПДВ з ПН, що складені за період з лютого по квітень, а зареєстровані у травні?

Можна, якщо в деклараціях з ПДВ за лютий, березень та квітень ПК за первинкою не відображали.

Чи можна в декларації з ПДВ за травень відобразити ПК за ПН, складеною в травні, а зареєстрованою 17.06.2022 р.?

У такому разі травневу ПН зареєстровано з порушенням строку, встановленого п. 201.10 ПКУ, тож за загальними правилами її слід було б включити до ПК у червні. Однак, керуючись п. 322 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, в травні можна відобразити відповідну суму ПДВ у складі ПК на підставі первинних документів. При цьому потім уточнювати такий ПК вже не доведеться, адже реєстрація ПН вже відбулася.

ПН складено за лютий, а зареєстровано 15.06.2022 р. Чи можна її включити до ПК в декларації з ПДВ за травень?

Ні, не можна. Якщо керуватися правилом «ПК за первинкою», то формувати ПК слід період в період. Тобто суми лютневого «вхідного» ПДВ мають потрапити саме до декларації з ПДВ за лютий.

Якщо ж спиратися на загальні правила, встановлені п. 198.6 ПКУ, то право на ПК виникає не раніше того звітного періоду, в якому відбулася несвоєчасна реєстрація ПН, тобто ПК слід відобразити в червневій декларації з ПДВ (або в деклараціях за наступні звітні періоди в межах 365 днів з дати складання ПН).

ПН складено в березні, а зареєстровано в травні. Чи можна її включити до ПК у декларації з ПДВ за червень?

Так, можна. Таке право передбачено п. 198.6 ПКУ.

Зменшення податкових зобов’язань

За загальним правилом, встановленим п. 201.10 ПКУ, відсутність факту реєстрації ПН в ЄРПН не звільняє продавця від обов’язку включення суми ПДВ, вказаної в ПН, до суми ПЗ за відповідний звітний період. Отже, формування ПЗ не залежить від факту реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Але тут є одне «але»! Зменшити сформовані ПЗ можна лише після реєстрації зменшувального РК в ЄРПН (п.п. 192.1.1 ПКУ).

Водночас ще до внесення «воєнних» ПДВ-змін до ПКУ податківці у повідомленні від 04.03.2022 р. на своєму офіційному вебсайті розмістили таке роз’яснення: «<…> податкові зобов’язання та податковий кредит, які станом на 24 лютого та до кінця дії воєнного стану на всій території України не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними та розрахунками коригування до них, відображаються в податковій звітності з податку на додану вартість на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів (документи РРО, акти приймання-передачі, акти виконаних робіт/наданих послуг, тощо), складених (отриманих) платником податку за операціями з постачання та придбання товарів/послуг відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансовузвітність в Україні”».

Отже, вбачаємо, що податківці дозволяли не лише формувати ПК, а й зменшувати ПЗ, не чекаючи реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Проте під час внесення «воєнних» змін до ПКУ законодавці випустили з поля зору формування ПЗ, а натомість згадали лише про формування ПК у періодах з лютого по травень на підставі первинки (п. 322 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Тож зменшувати ПЗ у періодах лютий, березень, квітень та травень лише на підставі первинки, не чекаючи реєстрації зменшувального РК, сьогодні здається небезпечним.

Компенсувальні податкові зобов’язання

Для тих платників ПДВ, які мають формувати податкові зобов’язання за пп. 198.5 або 199.1 ПКУ, актуальним є питання: якою датою складати зведені ПН та, відповідно, в якому періоді відображати їх в декларації з ПДВ? На думку авторки, тут є певна свобода вибору підходу:

✓ Підхід 1. Якщо платник формує ПК за первинкою (тобто не чекаючи реєстрації «вхідних» ПН), то і компенсувальні ПЗ слід формувати синхронно. Наприклад, у лютневій декларації відображаємо увесь очікуваний ПК та, відповідно, 28.02.2022 р. складаємо зведену ПН та нараховуємо компенсувальні ПЗ. Однак такий підхід дуже трудомісткий та вимагає подальшого моніторингу ситуації, адже може статися, що не всі контрагенти зможуть врешті здійснити реєстрацію ПН у строки, відведені їм п.п. 69.1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ. І тоді і сформований ПК, і компенсувальні ПЗ доведеться коригувати.

✓ Підхід 2. Не користуватися воєнним дозволом та не формувати ПК на підставі первинки (адже, крім вас, ніхто не знає, коли саме у вас на руках з’явилася первинка, оформлена відповідно до Закону про бухоблік). Тож у такому разі, спираючись на загальне правило, встановлене п. 198.6 ПКУ, наполягаємо, що остаточне право на формування ПК отримано на підставі ПН, зареєстрованих в ЄРПН. За таким підходом і компенсувальні ПЗ формуємо в тому періоді, в якому відбулася несвоєчасна реєстрація «вхідних» ПН. Наприклад, дивимось, які ПН, складені за період лютий–квітень, контрагенти зареєстрували у травні. Ось їх і включаємо до ПК травня та до зведеної ПН від 31.05.2022 р. І, звичайно, не забуваємо про своєчасно зареєстровані травневі «вхідні» ПН, які також включаємо до зведеної травневої ПН. І, відповідно, так само діємо в наступних періодах.

ВІСТІ З ПОЛІВ. Наші підписники інформують, що в телефонних консультаціях фахівці територіальних органів ДПС наполягають на використанні першого підходу. Водночас нам не потрапляли на очі жодні офіційні роз’яснення на цю тему. Не виключаємо, що податківцям більше до вподоби перший підхід. Але! Чесно кажучи, платник податку має усі шанси заплутатися в подальших коригуваннях. Можливо, на це податківці і розраховують. На думку авторки, другий підхід є не менш життєздатним та більш логічним, а також він цілком вписується в положення ПКУ. А роз’яснення податківців (а тим паче телефонні) — річ ненадійна, якщо це не УПК або ІПК у паперовій або електронній формі. Покладатися можна лише на положення ПКУ, а також слід розуміти, як у контексті цих норм будете доводити свої дії. Остаточне рішення завжди за платником податків.

№ 12, 2022  (с. 3)

Архiв номерiв

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку