Версия для печати
<...> за результатами звернення Управління щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі — Податок), та керуючись статтею 52 глави 3 розд. ІІ Податкового кодексу України (далі — Кодекс) <...>.
Управління без надання підтверджуючих документів, поінформувало, що за своєю організаційно-правовою формою є органом державної влади. Управління у своїй службовій діяльності використовує об’єкти нерухомого майна (надалі — Об’єкти) на праві оперативного управління.
Документів, підтверджуючих форму права власності Управлінням не надано.
Управління запитує про виникнення у нього податкових зобов’язань з Податку за Об’єкти.
Платниками Податку є власники об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Кодексу).
Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Кодексу).
Разом із цим, пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Кодексу визначено перелік об’єктів нерухомості, які не є об’єктами оподаткування, до яких віднесено, зокрема, підпунктом «а» об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності).
Одночасно, держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб’єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління (п. 5 ст. 22 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 133 Господарського кодексу України від 16.01.2003 № 436-IV основу правового режиму майна суб’єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права — право господарського відання, право оперативного управління.
Господарським кодексом України визначено, що право оперативного управління — це речове право суб’єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених Господарським кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).
Право власності виокремлено у правовому режимі майна суб’єктів господарювання, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є виключно власники нерухомого майна.
Враховуючи зазначене, в Управління не виникає обов’язку справляння Податку в частині об’єктів нерухомості, закріплених за ним на правах оперативного управління.
<...>.
