Версия для печати

Нове фінансування

З 01.01.2018 р. набрала чинності ціла низка документів, які запроваджують зміни в уже звичному порядку фінансування медичних закладів. Так, у головному фінансовому документі — Законі про держбюджет-2018 — з’явилося нове положення, яке внесло більше плутанини, аніж ясності в це питання: з 01.07.2018 р. видатки на надання первинної медичної допомоги здійснюються з державного бюджету за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення для первинної медичної допомоги у порядку, встановленому Кабміном (ст. 30 Закону про держбюджет-2018).

Цією ж статтею Кабміну надано право перерозподіляти видатки, передбачені за бюджетною програмою 2308020 «Надання первинної медичної допомоги населенню», для спрямування з 01.07.2018 р. медичної субвенції місцевим бюджетам залежно від укладання комунальними закладами охорони здоров’я договорів про медичне обслуговування населення за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення для первинної медичної допомоги.

Нагадаємо, що до цього часу вже декілька років поспіль заклади первинної медицини фінансувалися одночасно з державного бюджету (медична субвенція) та місцевих бюджетів за принципами, встановленими БКУ. У 2018 році ці принципи дещо змінилися, а саме:

1) з державного бюджету можна здійснювати не тільки видатки у вигляді медичної субвенції, а й інші видатки на первинну медичну допомогу, крім видатків на оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальними закладами охорони здоров’я (п. «д» ч. 1 ст. 87 БКУ);

2) із місцевих бюджетів рівня міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад проводять видатки на такі цілі (ст. 89 БКУ):

• оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальними закладами охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу, на місцеві програми розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу, та місцеві програми надання населенню медичних послуг з первинної медичної допомоги населенню;
• співфінансування оплати медичних послуг, що надаються в межах програми державних гарантій медичного обслуговування населення, для покриття вартості комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров’я, які належать відповідним територіальним громадам або є об’єктами права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні районних рад;
• місцеві програми розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров’я, які належать відповідним територіальним громадам або є об’єктами права спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, що перебувають в управлінні районних рад, і місцеві програми надання населенню медичних послуг понад обсяг, передбачений програмою державних гарантій медичного обслуговування населення.

Первинна медицина

Варто зазначити, що й поняття «первинна медицина» докорінно змінилося з ухваленням Закону про фінгарантії (набрав чинності 30.01.2018 р.), яким унесені зміни до ст. 351 Закону про основи законодавства, відповідно до якої надавати первинну медичну допомогу зможуть:

• лікарі загальної практики — сімейні лікарі, лікарі інших спеціальностей, визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я, інші медичні працівники, які працюють у закладах охорони здоров’я;
• фізичні особи — підприємці, які одержали відповідну ліцензію в установленому законом порядку.

І саме від вибору пацієнтів залежить порядок фінансування та обсяг коштів, які отримають з бюджету заклади медицини.

До 01.07.2018 р. заклади первинної медицини мають перейти на прямі відносини із новим головним розпорядником коштів державного бюджету — Національною службою здоров’я України (далі — НСЗУ), яка буде безпосередньо перераховувати кошти медичним закладам без зарахування до місцевого бюджету.

Суми коштів розраховуватимуть на підставі кількості декларацій про вибір лікаря з надання первинної медичної допомоги (далі — Декларація), укладених кожним лікарем медзакладу із пацієнтами, та капітаційної ставки, встановленої для окремих груп населення1.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Пацієнти мають право на вільний вибір лікаря незалежно від місця реєстрації та будь-яких інших факторів.

Незадоволені пацієнти можуть «розірвати стосунки» з уже обраним лікарем та змінити його на іншого у будь-який час після підписання Декларації. Такий принцип законотворці декларують як «Гроші ходять за пацієнтом». На їхню думку, такий підхід сприятиме зацікавленості медзакладів у збереженні своїх пацієнтів та задоволенні усіх їхніх потреб. Адже, втративши пацієнта, медзаклад втратить і кошти, які держава сплачує за його обслуговування.

Така система фінансування передбачає повну самостійність медзакладів щодо визначення напрямів витрат. Однак варто пам’ятати, що заклади первинної медицини повинні виконати свої зобов’язання щодо прийому пацієнтів, проведення необхідних лабораторних аналізів, можливо, виїзду додому чи застосування засобів телемедицини.

Усі ці можливості кожен заклад первинної медицини повинен визначити для себе самостійно, як визначено у проекті наказу МОЗ «Про затвердження Порядку надання первинної медичної допомоги», який на сьогодні оприлюднено на сайті МОЗ.

Для переходу на нову систему фінансування медичні заклади повинні до 01.07.2018 р. виконати низку вимог.

Автономізація

Перша і найголовніша умова, за якої можливий перехід на нову систему фінансування, — автономізація медзакладу, яка має на меті свободу дій щодо витрачання коштів від медичної практики. Для цього потрібно пройти процедуру перетворення2.

Важливий нюанс: під час реєстрації нового підприємства потрібно визначити його як неприбуткове. Інакше вам доведеться сплачувати податок на прибуток3 із кожної суми, що надходить у вигляді доходів. Кошти за надання медичних послуг населенню не виняток. ДФС у листі від 11.07.2017 р. № 18066/7/99-99-12-02-04-17 підтвердила, що відповідно до п. 4 ст. 133 ПКУ такі суб’єкти господарювання, як комунальні підприємства, що здійснюють некомерційну господарську діяльність, можуть бути включені до Реєстру неприбуткових установ, якщо вони не мають на меті здійснювати підприємницьку діяльність.

Некомерційну господарську діяльність провадять суб’єкти господарювання державного або комунального секторів економіки в галузях (видах діяльності), в яких відповідно до ст. 12 ГКУ забороняється підприємництво, на основі рішення відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.

Електронна система

Медичні заклади повинні будуть вести облік пацієнтів, які підписали Декларацію з лікарем, та вносити всю інформацію про них до єдиного реєстру пацієнтів України, застосовуючи електронну інформаційну систему, в якій проводиться обмін даними та документами в електронному вигляді. Відповідно, заклади первинної медицини повинні потурбуватися про придбання медичної інформаційної системи для доступу до системи eHealth (як це зробити з урахуванням усіх вимог законодавства, див. за посиланням).

Оптимізація медичних закладів

Звичайно, що не всі заклади первинної медицини зможуть забезпечити свої потреби на 100%, і причиною цьому може бути їх розташування (здебільшого в сільській місцевості) та невелика кількість населення, яка може укласти Декларацію із медичним закладом. Законодавці відповідно до Закону № 2206 передбачають поліпшення медичного обслуговування населення в сільській місцевості через такі заходи:

• наближення якісного медичного обслуговування до населення шляхом сприяння розвитку лікувальних закладів усіх форм власності в сільській місцевості, створення умов для діяльності лікарів загальної практики — сімейних лікарів та лікарів інших спеціальностей, які надають первинну медичну допомогу, зареєстровані як фізичні особи — підприємці та одержали в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, проведення в сільській місцевості періодичних виїзних прийомів лікарів-спеціалістів;
• впровадження сучасних технологій з медичного обслуговування в сільській місцевості, зокрема використання телемедицини, особливо якщо відстань та час є критичними чинниками для надання медичної допомоги;
• розроблення та реалізація програм з медичного обслуговування в сільській місцевості щодо діагностики, лікування, реабілітації та профілактики захворювань населення, насамперед дітей, вагітних жінок та літніх людей;
• залучення до медичного обслуговування в сільській місцевості кваліфікованих медичних і фармацевтичних працівників, зокрема, шляхом створення для таких працівників додаткових гарантій оплати праці та забезпечення житлом і транспортом;
• оптимізація наявної мережі сільських закладів первинної медицини. Під оптимізацією мається на увазі не просто скорочення сільських медзакладів, а формування спроможної мережі таких закладів, критеріями якої є кількість населення, віддаленість від інших населених пунктів, наявність дорожнього покриття, наявність робочих закладів медицини.

На сьогодні МОЗ оприлюднило лише проект спільного наказу МОЗ та Мінрегіону «Про затвердження Порядку формування спроможних мереж надання первинної медичної допомоги», тож як тільки він буде офіційно виданий, інформуватимемо читачів про всі нюанси формування мережі.

На заходи з оптимізації мережі закладів первинної медицини в сільській місцевості передбачено надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам відповідно до Порядку № 983. Інформацію про те, як реформа реалізовуватиметься далі, шукайте в наступних номерах газети.

Використані документи

ПКУ — Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VI.

БКУ — Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.

ГКУ — Господарський кодекс України від 16.01.2003 р. № 436-IV.

Закон про держбюджет-2018 — Закон України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 р. № 2246-VIII.

Закон про фінгарантії — Закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» від 19.10.2017 р. № 2168-VIII.

Закон про основи законодавства — Закон України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 р. № 2801-XII.

Закон № 2206 — Закон України «Про підвищення доступності та якості медичного обслуговування у сільській місцевості» від 14.11.2017 р. № 2206-VIII.

Порядок № 983 — Порядок та умови надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів, спрямованих на розвиток системи охорони здоров’я у сільській місцевості, затверджені постановою КМУ від 06.12.2017 р. № 983.

Методрекомендації — Методичні рекомендації з питань перетворення закладів охорони здоров’я з бюджетних установ у комунальні некомерційні підприємства, схвалені Робочою групою з питань реформи фінансування сфери охорони здоров’я України від 14.02.2018 р.