Версия для печати

Передання основних засобів від одного медичного закладу до іншого може дійсно визнаватися як безоплатне передання або як внутрішнє переміщення в межах органу, уповноваженого управляти об’єктами державної (комунальної) власності. І щоб «не промахнутися» з обліком та оформленням, головне, що потрібно визначити, — чи мають медзаклади спільного засновника та головного розпорядника бюджетних коштів. Тож розберімося.

Спільний розпорядник — спільне майно Центри первинної медико-санітарної допомоги (далі — ЦПМСД) було створено на базі центральних районних лікарень (далі — ЦРЛ) шляхом ухвалення відповідного рішення органу місцевої ради (у нашому випадку — районної). Відповідно до ст. 32 Закону про місцеве самоврядування1 розвиток сфери охорони здоров’я належить до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад. Про підпорядкування районним радам прямо не зазначено, але в ч. 4 ст. 22 БКУ2 наголошено, що головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет, тобто на правах засновника рада має повне право розпоряджатися і коштами, і майном.

Та нові реалії вносять свої корективи, і створення сучасних формувань в образі об’єднаних територіальних громад довело, що «риба шукає, де глибше». Тож на сьогодні все більше ЦПМСД переходять «під крило» громад на підставі відповідного рішення місцевої ради, а це значить, що змінюється орган, що уповноважений управляти майном, хоча засновник, звичайно, залишається колишнім. Таким чином, ЦПМСД, змінивши головного розпорядника бюджетних коштів, виходить зі складу мережі районного бюджету і щодо ЦРЛ вже буде не пов’язаним бюджетним закладом. І в такому разі передання майна між двома юрособами буде вважатися безоплатним.

Внутрішнє переміщення Не тільки НС 121 «Основні засоби»3 та МР з обліку ОЗ4, але й Типова кореспонденція5 досить чітко визначає особливості обліку операцій з внутрішнього переміщення основних засобів у межах одного органу: у суб’єкта державного сектору, що передає майно, проводять його списання, а в суб’єкта, що отримує, — оприбуткування. Оскільки основні засоби формують внесений капітал суб’єктів державного сектору, то цілком логічним буде і відображення відповідних змін у капіталі шляхом збільшення на суму надходження в одній установі і зменшення на ту саму суму в іншій (пп. 1.12, 1.13 Типової кореспонденції). І загальною вимогою та основним принципом такого обліку є збалансованість, адже зведений (консолідований) баланс головного розпорядника бюджетних коштів у загальному розумінні зовнішньо має навіть «не відчути» будь-якого руху майна, оскільки фактично не виникає ні доходів, ні витрат.

Важливим моментом, який став новаційним ще в минулому році, є те, що відображення внутрішнього переміщення основних засобів супроводжується деталізацією амортизаційних нарахувань за періодами (пп. 1.12, 1.13 Типової кореспонденції). Зауважимо, що на суму цих нарахувань внесений капітал не зменшують, адже знос списують спочатку на витрати поточного періоду, а потім — на фінансовий результат виконання кошторису (за попередні роки та завершені звітні періоди поточного року).

НАГАДАЄМО. Установа, що передає необоротні матеріальні активи, востаннє нараховує амортизацію в місяці вибуття активу, а установа, що отримує, вперше — у наступному місяці після введення активу в експлуатацію (п. 5 розд. IV НС 121 «Основні засоби»).

Основні засоби, що передають, як правило, є частково зношеними, а деякі зовсім «відпрацювали своє», тобто 100% замортизовані, але де-факто ще є придатними до використання (абз. 3 п. 3 розд. VIII МР з обліку ОЗ). Тож у такому випадку визначають ліквідаційну вартість активу і передають його з її врахуванням (не забудьте відобразити такий актив у річній формі № 5-дс!). Щоб документально продовжити життя активу, можна піти двома шляхами: дооцінка або збільшення строку корисного використання. Як вирішить керівник, так і буде. Але ми все ж радимо подовжити строк корисного використання і закріпити це рішення в розпорядчому документі.

А тепер від теорії до практики.

Приклад 1. У зв’язку з реорганізацією КЗ «ЦПМСД» районна рада, якій підпорядковані медичні комунальні заклади, ухвалила рішення про придбання нового медичного обладнання і передання вживаного (апарата штучної вентиляції легень (далі — апарат ШВЛ) та лабораторного обладнання) до КЗОЗ «Центральна районна лікарня»:

1) апарат ШВЛ: первісна вартість за первинними документами становить 240000,00 грн, знос станом на 01.01.2018 р. — 192000,00 грн (строк корисного використання — 10 років). Нараховано знос за січень–лютий 2018 року в сумі 4000,00 грн. Загалом знос за весь період користування становить 196000,00 грн;

2) лабораторне обладнання: первісна вартість обладнання становить 150000,00 грн. Залишкова вартість дорівнює нулю.

Медичне обладнання передано та введено в експлуатацію в лютому 2018 року.

Таблиця 1. Бухоблік внутрішнього переміщення медичного обладнання

Внутрішнє переміщення оформлюють актом внутрішнього переміщення основних засобів, що затверджений наказом № 8186, на підставі якого об’єкт вводять в експлуатацію.

Отже, первісну вартість переданого майна слід відображати як залишкову (або як справедливу, якщо немає достовірної інформації), адже саме таке трактування запобігає викривленню звітності, хоча дещо «відступить» від норм НС 121 «Основні засоби». Та Мінфін сказав «поїхали!», тож керуємося його тлумаченням.

Оформлюють безоплатне передання актом приймання-передачі основних засобів за формою, затвердженою наказом № 818.

Розглянемо операції з безоплатного передання основних засобів від однієї комунальної установи до іншої на прикладі.

Приклад 2. Районна рада, на виконання звернення селищної ради, вирішила передати від КЗОЗ «Центральна районна лікарня» до КЗ «ЦПМСД», що підпорядкований селищній раді, медичне обладнання (кисневі концентратори). Залишкова вартість обладнання — 9000,00 грн, нарахований знос за попередні періоди — 5200,00 грн.

Таблиця 2. Бухоблік безоплатного передання медичного обладнання