Журнали

Новий бюджетний облік 26 червня, 2023
6
Р

Російську літературу — на макулатуру: обов’язок чи право?

На тлі тих подій, що наразі тривають в Україні, розгорнуто не менш важливий фронт — інформаційний. І небезпеку становить контент, який ми споживали тривалий час до війни, а нині й далі зберігаємо як нібито невинні книжки на поличках. Ідеться про російську та радянську літературу, до якої нарешті в законотворців потроху доходять руки. Тож у статті розглянемо, на які законодавчі акти та інші документи спиратися, списуючи такі активи, та як показати це в обліку.

-A
A+

Законодавчий екскурс

Згідно зі стратегією Не так давно, а саме в березні 2023 року, Кабмін ухвалив Стратегію розвитку читання, мета якої — формувати звичку та потребу читати як обов’язковий компонент життєвої стратегії громадян, поліпшувати читацьку грамотність і сприяти розвитку людського потенціалу. Реалізація Стратегії розвитку читання — необхідна умова забезпечення національної безпеки України, оскільки саме формування стійкого інтересу до читання української книги як ніколи стає потужною зброєю проти російської всебічної агресії.

Хай якими пишномовними, на перший погляд, нам здаються тези, що прописані у Стратегії розвитку читання, у них однозначно є глибокий сенс, покликаний реанімувати інформаційний простір та очистити його від нав’язливих постулатів «руского міра». Та перші кроки на шляху до самоідентифікації українського населення було зроблено й раніше.

Обмежувальні закони Ще 2016 року Законом № 1780 було внесено зміни до ст. 28 Закону про видавничу справу, якими заборонено випускати у світ, виготовляти та/або розповсюджувати продукцію, що містить:

  • матеріали (висловлювання, заклики тощо), зміст яких спрямовано на ліквідацію незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким способом, порушення суверенітету й територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади, пропаганду війни, насильства, комуністичного та/або націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів та їхньої символіки, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини, здоров’я населення;
  • популяризацію або пропаганду органів держави-агресора та їхніх окремих дій, що створюють позитивний образ працівників держави-агресора, працівників радянських органів державної безпеки, виправдовують або визнають правомірною окупацію території України.

Окрім того, було введено на законодавчому рівні обмеження ввозити з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України видавничу продукцію, що може бути розповсюджена на території України. Таке обмеження прописано у ст. 281 Закону про видавничу справу.

На продовження попередніх законодавчих актів Президент України 22 червня 2023 року нарешті підписав Закон № 7459 про обмеження ввозити та розповсюджувати видавничу продукцію з Росії, Білорусі та тимчасово окупованої території України, яким передбачено заборону імпортувати видавничу продукцію з Росії, тимчасово окупованих нею територій України та з Республіки Білорусь, видавати та продавати книжки авторства російських громадян.

Окрім того, на розгляді ВРУ — законопроєкт № 7633 щодо заборони використовувати джерела інформації держави-агресора або держави-окупанта в освітніх програмах, у науковій та науково-технічній діяльності.

Ця низка документів, що буде наступним рішучим кроком до заборони російської пропаганди, незабаром запрацює та стане підставою для вилучення російської літератури з бібліотечних фондів.

Актуалізація бібліотечних фондів

Рекомендації Мінкульту 2022 року за ініціативи Мінкульту створено консультативно-дорадчий орган — Раду з питань розвитку бібліотечної справи, одне із завдань якої — розробити механізм вилучення пропагандистської літератури з бібліотечних фондів та її заміщення якісною літературою та книжками українських видавництв. Цей орган розробив Рекомендації Міністерства культури та інформаційної політики України щодо актуалізації бібліотечних фондів у зв’язку зі збройною агресією російської федерації проти України (далі — Рекомендації). Про це Мінкульт написав на своїй сторінці повідомлення від 23.05.2022 (https://mkip.gov.ua/news/7171.html).

У повідомленні йдеться про те, що в умовах російсько-української війни зберігати в бібліотечних фондах види документів, зазначені в Рекомендаціях, неприпустимо з погляду інформаційної безпеки нашої країни та впливу на суспільну свідомість громадян. Наведені Рекомендації можуть використовувати органи місцевого самоврядуванняпублічні бібліотекипідприємстваустановиорганізації різних форм власностіякі мають у своїй структурі бібліотеки.

Тож, по-перше, маємо не нормативний документ, а повідомлення, у якому є посилання на РекомендаціїПо-друге, будь-які рекомендації, відповідно, не передбачають обов’язку. Тому поки що йдеться про право саме бібліотек актуалізувати фонди. Але, враховуючи загальну тенденцію до забезпечення інформаційної безпеки, що передбачено Стратегією інформаційної безпеки та положеннями Стратегії розвитку читання, все-таки радимо переглянути літературний арсенал і поступово позбутися російсько-радянського непотребу.

Література до знищення Тож яку саме літературу Мінкульт рекомендує «не залишати» у складі бібліотечних фондів? Сюди Рекомендації відносять такі видання:

1) зміст яких порушує вимоги ч. 3 ст. 2 Закону про захист моралі (зауважимо: на сьогодні цей закон утратив чинність згідно із Законом про медіа), а саме:

  • які пропагують війну, національну та релігійну ворожнечу, зміну через насильство конституційного ладу або територіальної цілісності України;
  • які містять виправдання, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, зокрема подання збройної агресії Російської Федерації проти України як внутрішнього конфлікту, громадянського конфлікту, громадянської війни, заперечення тимчасової окупації частини території України;
  • які глорифікують осіб, що здійснювали збройну агресію Російської Федерації проти України, представників збройних формувань Російської Федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд і груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих і фінансованих Російською Федерацією, а також представників окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи та інші структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних Російській Федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України, зокрема визначаючи їх як «повстанців», «ополченців», «ввічливими військовими людьми»;

2) внесені до Переліку книжкових видань, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини, що його веде Державний комітет телебачення й радіомовлення України та розміщує в рубриці «До уваги розповсюджувачів видавничої продукції» на офіційному вебсайті Держкомтелерадіо;

3) внесені до Переліку видавничої продукції держави-агресора, на ввезення якої надано відмови у видачі дозволів, на підставі негативних висновків експертної ради Держкомтелерадіо у зв’язку з невідповідністю видань Критеріям оцінки видавничої продукції, що його веде Державний комітет телебачення й радіомовлення України та оприлюднює на своєму офіційному вебсайті;

4) автора (одного з авторів) яких унесено до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, що його веде Міністерство культури та інформаційної політики України й оприлюднює на своєму офіційному вебсайті;

5) до видавців або авторів яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до рішень Ради національної безпеки і оборони України, ухвалених згідно із Законом про санкції та уведених у дію відповідними указами Президента України, зокрема видавництв «Эксмо», АСТ, «Центрполиграф», «Издательский дом “Питер”», «Яуза», «Яуза-пресс», «Вече», «Алгоритм», «Книжный мир» (позиції 20–28 додатка 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 березня 2019 року «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», уведеного в дію Указом Президента України від 19 березня 2019 року № 82/2019);

6) автори яких публічно підтримали агресію Російської Федерації проти України, інформація про що міститься у відкритому доступі в мережі «Інтернет».

Окремо зазначено, що не рекомендовано зберігати в бібліотечних фондах фізично зношені та морально застарілі виданнязокрема періоду СРСРза винятком окремих документів, що становлять ядро бібліотечного фонду (зокрема, видання краєзнавчого характерукнижкові пам’ятки тощо).

ВАЖЛИВО! Відповідно до ст. 19 Закону про бібліотеки незалежно від форми власності не мають права вилучати та реалізовувати документи, віднесені до цінних і рідкісних виданьунікальних документальних пам’яток, крім випадків, передбачених законодавством.

Тож, перш ніж прибрати з поличок непотрібну літературу, необхідно проаналізувати, а іноді й перечитати підозрілі видання, що, звичайно, потребує часу. Тому за великої кількості небезпечної літератури радимо списувати її поступово.

Бібліотечні фонди Бухоблікова нормативка не містить визначення поняття бібліотечних фондів, а от опис тих активів, які мають включатися до складу цього об’єкта обліку, міститься в Порядку № 1219. Так, до бібліотечного фонду належать: наукова, художня й навчальна література, спеціальні види літератури та інші видання.

Згадка про бібліотечні фонди міститься в пп. 3.2.2 п. 2 розд. II НС 121 «Основні засоби», де зазначено, що вони входять до складу основних засобів, а точніше — до інших необоротних матеріальних активів.

А от у ст. 1 Закону про бібліотеки визначено, що бібліотечний фонд — це упорядковане зібрання документів, які зберігаються в бібліотеці. Своєю чергою, бібліотека — це інформаційний, культурний, освітній заклад (установа, організація) або структурний підрозділ, що має упорядкований фонд документів, доступ до інших джерел інформації та головне завдання якого — забезпечити інформаційні, науково-дослідні, освітні, культурні та інші потреби користувачів бібліотеки.

Із цього випливає, що далеко не всі установи мають бібліотеку, а отже, і бібліотечні фонди. Рішення про віднесення літератури до таких фондів установа ухвалює самостійно з огляду на необхідність і можливість (наявність місця) довго зберігати конкретну інформацію.

Списуємо з користю

Порядок Щодо того, що саме списувати, розібралися, тож тепер пригадаймо, як саме це відобразити в бухобліку.

Оскільки бібліотечні фонди є складовою інших необоротних матеріальних активів, то їх облік регламентовано НС 121 «Основні засоби» та МР з обліку ОЗ. Зверніть увагу, що згідно з п. 15 розд. ІІІ МР з обліку ОЗ книги, посібники та інші видання, що входять до фонду бібліотек, обліковують за груповим обліком.

Списують бібліотечні фонди за загальним порядком списання основних засобів, передбаченим розд. VI НС 121 «Основні засоби». У Рекомендаціях зазначено, що бібліотечні фонди установ державної форми власності списують згідно з Порядком № 1314, а установ комунальної форм власності — порядком, що його розробив орган місцевого самоврядування. При цьому слід також керуватися МР з обліку ОЗ.

Будь-який об’єкт бібліотечних фондів рано чи пізно вибуває з установи. І причиною цього може бути ліквідація, продаж, передання, установлена нестача чи невідповідність критеріям визнання активом. У випадку з російсько-радянською літературою причиною вибуття буде невідповідність критеріям визнання активом, бо немає потенціалу корисності.

Для визначення непридатності бібліотечних фондів та оформлення відповідних документів з вибуття керівник установи створює комісію, яка:

  • безпосередньо оглядає об’єкт, що підлягає списанню;
  • установлює причини невідповідності критеріям активу;
  • визначає можливість продати об’єкт іншим підприємствам, організаціям та установам;
  • складає та підписує акти про списання бібліотечних фондів.

Згідно з п. 3 розд. VI НС 121 «Основні засоби» в разі вибуття об’єкта інших необоротних матеріальних активів з балансу списують його первісну, балансову вартість і суму накопиченого зносу.

Документування Підставою для списання бібліотечних фондів є Акт списання вилучених документів з бібліотечного фонду, форма якого затверджена наказом № 818 (приклад заповнення — у газеті «Новий бюджетний облік», № 3/2019, с. 30). Цей документ комісія, призначена розпорядженням (наказом) керівника суб’єкта державного сектору, складає у двох примірниках на підставі опису на вилучення документів з бібліотечного фонду. У цьому описі зазначають номенклатурний номер, назву й автора книжки (видання), кількість, вартість та інші відомості.

НЮАНС. Мінкульт рекомендує вести окремий облік службових документів, списаних у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, щоб надалі врахувати під час поповнення бібліотечних фондів за рахунок відповідних бюджетних програм. Напевне, ідеться про складання окремих документів на списання таких активів, що необхідно для подальшого планування обсягу поновлення вилученої літератури новими виданнями.

Принагідно нагадуємо, що відповідно до абз. 2 п. 9 Інструкції № 1686 списують підручники та навчальні посібники для таких навчальних закладів, як загальноосвітні, професійно-технічні та ВНЗ І–ІІ рівнів акредитації, на підставі Акта про списання з балансу бюджетних установ і організацій вилученої з бібліотеки літератури за формою згідно з додатком 4 до цієї Інструкції. Тож не буде помилкою використовувати й цю форму акта згаданими установами.

Вторсировина У разі вибуття бібліотечних фондів оприбутковують макулатуру, яку обліковують у складі запасів (субрахунок 1518) або у складі активів для розподілення, передання, продажу (субрахунок 1815). Якщо установа планує реалізувати макулатуру, то треба відобразити дохід на субрахунку 7211 «Дохід від реалізації активів» та подати довідку про надходження в натуральній формі.

Та чи правомірно буде не оприбуткувати макулатуру, а знищити вилучену літературу або відразу передати спеціалізованому підприємству на переробку? Ні, адже згідно з абз. 2 п. 5 розд. VI НС 121 «Основні засоби» непридатні для використання вузли, деталі, матеріали та агрегати оприбутковують як вторинну сировину. Потім її використовують у діяльності закладу або здають спеціалізованим підприємствам, які збирають і переробляють такий вид вторинної сировини. У нашому випадку макулатуру слід здати, а не використовувати.

Кошти, одержані від списання майна, належать до четвертої підгрупи першої групи власних надходжень як надходження бюджетних установ від реалізації в установленому порядку майна (крім нерухомого майна) — п. 4 ст. 13 БКУ.

За нормами п. 4 ст. 13 БКУ такі кошти використовують на:

  • ремонт, модернізацію чи придбання нових необоротних активів та матеріальних цінностей, покриття витрат, пов’язаних з організацією збирання та транспортування відходів і брухту на приймальні пункти;
  • господарські потреби, включно з оплатою комунальних послуг та енергоносіїв.

Отже, БКУ дозволяє використовувати такі надходження як для придбання нових українських або зарубіжних видань, так і на покриття витрат, пов’язаних з організацією збирання та транспортування вторсировини.

Оскільки, як зазначено вище, ми прирівнюємо отриману вторсировину до тієї, яку отримано від ліквідації та розбирання необоротних активів, цілком логічно було б оприбуткувати макулатуру за чистою вартістю реалізації, як про те зазначено в п. 15 розд. II МР з обліку запасів. Тож залишається тільки дізнатися ціну, за якою переробна організація приймає макулатуру, переважити та зафіксувати в акті оцінки вартість, за якою й зарахувати на баланс активи.

А зараз розглянемо на прикладі, як списати бібліотечні фонди, які втратили свою актуальність, оприбуткувати вторсировину та відобразити кошти, які надійшли від реалізації макулатури.

Приклад. Бюджетна установа згідно з Актом списання вилучених документів з бібліотечного фонду списала російську й радянську літературу загалом первісною вартістю 9 300,00 грн. Вилучену літературу оприбутковано згідно з Актом оцінки на суму 612,00 грн. Цю ж суму отримано в результаті продажу макулатури.

Бухоблік вибуття бібліотечних фондів

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн

Меморіальний ордер

дебет

кредит

1. Нараховано амортизацію на бібліотечні фонди

8014

1412

4 650,00

№ 17

2. Списано нарахований знос

1412

1112

9 300,00

№ 9

3. Відображено зміни в капіталі

5111

5512

9 300,00

№ 17

4. Оприбутковано макулатуру

1815

6211

612,00

№ 6

5. Відображено дохід

2313

7211

612,00

№ 3 та № 14

6. Відображено касові видатки

6211

2313

612,00

№ 3 та № 6

7. Нараховано дохід від продажу макулатури

2111

7211

612,00

№ 4 та № 14

8. Віднесено на собівартість вартість реалізованої макулатури

8211

1815

612,00

№ 13

9. Отримано кошти від продажу

2313

2111

612,00

№ 3 та № 4

10. Віднесено доходи від оприбуткування та від продажу макулатури на фінансовий результат (612,00 + 612,00 = 1 224,00 грн)

7211

5512

1 224,00

№ 14

11. Віднесено витрати на фінансовий результат

5512

8211

612,00

№ 17

№ 6, 2023  (с. 3)

Архiв номерiв

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку