Нагадайте нашим читачам специфіку вашого проєкту.

А. П.: MacroFin 9™ — це науково-практичний проєкт, який дозволяє банкам за принципом SaaS-сервісу «без надмірних зусиль» використовувати складні математичні моделі для реалізації вимог МСФЗ 9 щодо управління кредитним ризиком. Це дозволяє автоматизовано здійснювати оцінки стресової ймовірності дефолту позичальників (PD TTC), прогнозувати макроекономічні показники, розраховувати вплив системної складової на ймовірності дефолту на позичальників (PD PIT) та, у результаті, розрахувати очікувані кредитні збитки.

Яким чином команда MacroFin 9™ адаптувалася до ведення проєкту під час воєнних дій?

В. С.: На нашу думку, якщо говорити про технічні аспекти, ключову роль у забезпеченні стабільної роботи сервісу MacroFin 9™ мали три компоненти: хмарна IT-архітектура, централізована підтримка, високий рівень автоматизації.

Хмарна архітектура — унікальний підхід для сфери реалізації компонентів автоматизованих банківських систем. Розрахункові модулі сервісу були розташовані на захищених серверах за кордоном ще з 2018 року, а їх функціонування супроводжує фахівець із кваліфікацією Google cloud certified Professional cloud developer. Обмін даними здійснюється у знеособленій та закодованій формі.

Такий підхід було закладено, коли проєктували сервіс, для зручності клієнтів та мінімізації їхніх витрат на IT, але він став у пригоді в умовах масштабних бойових дій, евакуації персоналу банків та надав безперешкодний доступ незалежно від локації персоналу та з мінімальними вимогами до мережі «Інтернет». Ми навіть маємо приклад здійснення разового розрахунку за допомогою смартфону, коли з робочого місця в банку з технічних причин не вдавалося цього зробити.

А. П.: Хмарна архітектура сервісу дозволяє також забезпечувати висококваліфіковану централізовану підтримку. Багаторічні наукові дослідження дали змогу реалізувати в сервісі моделі оцінки стану макроекономічного середовища України, що надало можливість адаптивно відображати унікальні кризові явища. Незважаючи, що кризи є, безумовно, безпрецедентними, вони все одно мають бути враховані згідно з вимогами МСФЗ 9 та Національного банку України (минулого разу під час кризи Covid-19). Такий підхід вкотре себе виправдав. Буквально напередодні вторгнення окупаційних військ за допомогою моделей MacroFin 9™ було відповідним чином оновлено макроекономічні прогнози, а 24.02.2022 змінено відповідні налаштування сервісу.

Високий рівень автоматизації в сервісі всіх етапів оцінки фінансових інструментів за МСФЗ 9 обумовлює можливість взаємозамінювати фахівців, що виявилося критично важливим в умовах активних бойових дій і необхідності евакуювати персонал банків (інколи в регіони без стабільного доступу до інтернету). В окремих випадках у банку відбувався внутрішній перерозподіл функціоналу, інколи ми на прохання клієнтів допомагали проводити відповідні розрахунки.

MacroFin 9™ концентрує увагу на виконанні вимог МСФЗ 9. Однією з найбільш проблемних ділянок обліку для українських бухгалтерів є розрахунок резерву очікуваних кредитних збитків. Під час воєнного періоду стан окремих позичальників далеко не найкращий. Крім цього, є значна невизначеність. Як сервіс MacroFin 9™ реагує на подібний форс-мажор?

В. С.: Наша «концентрація уваги» саме на МСФЗ 9 була обумовлена його складністю, що диктувало необхідність застосовувати відповідні математичні та статистичні підходи для впровадження вимог МСФЗ 9 на належному рівні. Маючи ґрунтовну наукову базу, напрацювання у сфері системного аналізу та математичного моделювання, а також багаторічний досвід роботи в банківській сфері, ми змогли створити модульну IT-платформу, яка надає фахівцю гнучкий інструментарій, що базується на різноманітній модельній основі. На відміну від суто емпіричних підходів на «професійних судженнях» або поширених моделях «історичної екстраполяції», моделі MacroFin 9™ у звичайних умовах мінімізують для банків вплив недоліків зазначених вище підходів, а в умовах значної невизначеності — надають фахівцю підґрунтя для застосування несуперечливих професійних суджень.

Наприклад, «двокомпонентна» методологічна концепція оцінки PD позичальників, яка детально описана нами в попередньому інтерв’ю, дозволяє фахівцю для оцінки ймовірності дефолту в безпрецедентних умовах широкомасштабної агресії враховувати як системний ризик, так і ідіосинкратичний (індивідуальний) ризик позичальника, у тому числі за рахунок формалізованої оцінки факторів підвищеного кредитного ризику. При цьому наявність базової модельної основи надає певні «орієнтири» таких оцінок, що значно звужує «потенційні» межі для емпіричних професійних суджень.

Таким чином, оскільки в сучасних умовах «вага» професійних суджень в оцінці кредитного ризику збільшується, їх застосування також потребує науково обґрунтованого підходу, який дозволить мінімізувати суб’єктивізм або недостатність / неповноту інформації для оцінки. Загальновідомими тут є, наприклад, метод аналізу ієрархій Сааті, а також використання критеріїв Вальда, Гурвиця тощо для ухвалення рішень в умовах невизначеності.

Ми провели дослідження міжнародного досвіду, відповідних наукових напрацювань та здійснили експертне опитування, щоб визначити актуальні фактори підвищеного кредитного ризику, а також їх вплив на ймовірність дефолту позичальника.

На підставі цього для методологічної та технічної підтримки наших клієнтів наразі розробляється IT-модуль, який дозволить обґрунтовано враховувати та автоматизовано коригувати ідіосинкратичний (індивідуальний) ризик позичальників на актуальні фактори впливу, пов’язані з війною.

Поряд із цим, сервіс забезпечує можливість оцінювати весь портфель кредитних інструментів одночасно на І та ІІ стадіях знецінення, розраховувати ефект від модифікації, ураховувати плинність вартості застави в часі, моделювати рівень завантаження кредитних ліній для коректного розподілення норми резервування на балансову та позабалансову частину тощо. Все це надає банкам розгорнуту аналітику, щоб ефективно управляти кредитним ризиком у форс-мажорних умовах.

На які показники під час аналізу макроекономічних даних ви спираєтеся зараз?

А. П.: Як і в недавніх оцінках МВФ та Уряду, одним з основних залишається реальний ВВП, поряд з яким ми використовували ВВП в поточних цінах за паритетом купівельної спроможності на душу населення (PPP), а також рівень безробіття. Проте, на нашу думку, проблематика більше полягає не в потребі переглядати склад показників.

Набагато складніше сформувати «правдоподібні» очікування щодо реакції на руйнівні воєнні дії тих макроекономічних процесів, що є системними предикторами кредитного ризику. З другого боку, важливо також урахувати компенсаторний вплив завдяки щораз більшій економічній підтримці України від країн Заходу. Досвідом тут не може з нами, на жаль, поділитися ніхто у світі. Проте МСФЗ 9 дозволяє в таких умовах на основі обґрунтованої та підтвердженої інформації, яка вказує на значне збільшення кредитного ризику («SICR»), використовувати професійні судження. Вони, однак, мають, на нашу думку, ґрунтуватися на твердій модельній основі, тобто як мінімум не бути внутрішньо суперечливими.

Ситуація невизначеності посилюється відсутністю актуальних статистичних даних, публікацію яких Державна служба статистики припинила у зв’язку з воєнними діями. Аналогічну проблематику мають профільні державні регулятори, які наразі працюють над пошуком альтернативних підходів до визначення макроекономічних орієнтирів, квазі-ідентифікаторів та високочастотних індикаторів. Ми також адаптуємось, ураховуючи реалії, щоб забезпечити максимально можливу обґрунтованість рішень під час оцінки фінансових інструментів.

Тут, можливо, доречно нагадати про параграф 46 (c) резюме ITG 1, де стверджується, що інформація у згаданому контексті не обов’язково має проходити через статистичну модель або процес кредитного рейтингу, щоб визначити розумність в обґрунтуванні та підтвердженні.

Які зараз головні напрями співпраці з компаніями?

В. С.: Наразі можна виділити два глобальні напрями нашої діяльності.

Основним є підтримка та вдосконалення сервісу MacroFin 9™ на банківському ринку в частині автоматизації розрахункових процедур за МСФЗ 9. Важливо згадати також про розширення функціоналу сервісу — упровадження IT-рішення для управління всіма банківськими ризиками на основі уведення модельних підходів до їх оцінки та системного підходу для визначення інтегральних показників ризик-апетиту, профілю ризику тощо відповідно до настанов Національного банку України, пакету CRD IV (Директива ЄС № 36 та Регламент ЄС № 575).

Цікавим є те, що саме під час широкомасштабної російської агресії активізувалась наша співпраця з українськими IT-компаніями. Зокрема, на основі продукту https://d5.ua/ реалізується інтеграційний проєкт для банків, який має на меті впровадити «безшовний» обмін даними між АБС та розрахунковими модулями сервісу MacroFin 9™ на основі API-протоколів. Також BIS-інструментарій 2D5 дозволить суттєво розширити аналітичні можливості ризик-менеджменту та змістить акценти його роботи з розрахункових процедур на ретельний аналіз для ухвалення рішень.

Важливо сказати, що моделі управління ризиками з математичного погляду часто універсальні, розрізняються лише сферою застосування. Наприклад, математична теорія виживаності може бути єдиною теорією як для визначення ймовірності дефолту однорідного портфеля кредитів за МСФЗ 9, так і для дослідження ймовірності виживання в когортах пацієнтів, хворих на рак.

Саме тому іншим напрямом діяльності є впровадження наших компетенцій у сфері моделювання та управління ризиками в інших галузях як в Україні, так і за кордоном.

Протягом 2021 року було реалізовано декілька проєктів з міжнародними промисловими корпораціями щодо впровадження в систему ціноутворення та фінансового управління їхніх українських підприємств ризик-орієнтованого вартісного методу управління — методу економічної доданої вартості (Economic Value Added, EVA).

Наші наукові напрацювання в медичній сфері стали підґрунтям у реалізації проєкту MACROMEDHIFU — інноваційного підходу застосування елементів штучного інтелекту під час розроблення плану, моніторингу та прогнозу результативності лікування новоутворень за допомогою технології HIFU. Цей проєкт створювався на базі Центру ядерної медицини КНП «Київський міський клінічний онкологічний центр», але має достатній експортний потенціал, оскільки українська інтелектуальна спроможність високо цінується за кордоном. Уже досягнуто попередньої домовленості щодо співпраці з польською клінікою EvaClinic. Також готується документація для фінансування Google for Startups Ukraine Support Fund. До речі, за польським напрямом ми вже маємо ІТ-проєкт зі створення фінансової та операційної моделі управління підприємством.

Загалом, є багато проєктів на різних стадіях зрілості — від уже започаткованих до ідейного рівня. Але, повертаючись до профільної термінології журналу, — висока невизначеність сьогодні не додає наснаги. Інакше кажучи, морально-психологічній стан, спричинений жахливими наслідками вторгнення російської здичавілої орди, не додає сил. Але, пам’ятаючи про захисників України на фронті, дякуєш за їхній неймовірний подвиг і розумієш, що твої складнощі — це ніщо і треба рухатись далі. Бо це, можливо, теж фронт — інтелектуальний, економічний…