Орендні опціони: обґрунтування та впевненість

Договір оренди нерухомості з періодом дії січень 2018 року – грудень 2022 року.
Є опціон на дострокове припинення оренди. Умови опціону припинення: орендар має за 6 місяців до закінчення кожного року оренди повідомити про зупинення оренди з наступного року. Під час первісного визнання орендар визначив строк оренди з огляду на загальний строк у 5 років. У вересні 2020 року орендар звернувся до орендодавця з повідомленням, що не має намірів орендувати нерухомість після завершення 2020 року. На річну звітну дату відповіді від орендодавця немає.
Чи треба переоцінювати орендне зобов’язання у звітності 2020 року?
Якщо потрібно, то на основі якого строку оренди?

-A

A+

Версія для друку

Відповідно до вимог параграфа 20 МСФЗ 16 «Оренда» орендар має оцінити, чи є обґрунтована впевненість у тому, що компанія використає опціон на припинення оренди після того, як відбулася значна подія або значна зміна обставин, яка:

а) в межах контролю орендаря; та
б) впливає на те, чи є орендар обґрунтовано впевненим у тому, що він скористається можливістю, яка раніше не була включена в його визначення строку оренди.

Якщо компанія, аналізуючи результати, має обґрунтовану впевненість, що цей опціон буде використаний (орендодавець не може однобічно не дати розірвати договір), і компанія може вийти з договору 31 грудня 2020 року, то компанія має переоцінити строк цієї оренди з огляду на безвідмовний період у момент зміни обставин. Якщо компанія не має обґрунтованої впевненості, що цей опціон буде використаний, і в неї недостатньо можливості для підтвердження того, що ця подія — в межах контролю орендаря, то, відповідно, компанія не має підстав для проведення переоцінки виконання такого опціону згідно з вимогами параграфа 20 МСФЗ 16.

Олексій Заноза, директор з аудиту Deloitte

№ 1, 2021 (с. 27)