Журнали

Практика МСФЗ 25 травня, 2020
5
«

«Зараз тривають широкі дискусії щодо необхідності ліцензування бухгалтерів»

Дайва Чібіріене (Daiva Čibirienė) — президент литовської Асоціації бухгалтерів та аудиторів, найстарішої та найбільшої професійної організації, яка була заснована в 1990 році. Ця асоціація входить до складу Accountancy Europe та є асоційованим членом Міжнародної федерації бухгалтерів.
Ми попросили пані Чібіріене відповісти на деякі запитання, що цікавлять наших читачів.

-A
A+

Дайва Чібіріене, президент литовської Асоціації бухгалтерів та аудиторів, ліцензований аудитор
 
 

Наскільки широко застосовують МСФЗ у Литві?

Д. Ч.: У Литві МСФЗ застосовують близько ста підприємств. Це менше ніж 0,01 % від загальної кількості активних суб’єктів, що готують фінансову звітність.

Відповідно до нормативно-правових актів Литовської Республіки фінансова звітність за МСФЗ обов’язкова для:

  • брокерських будинків;
  • операторів регульованих ринків;
  • центрального депозитарію цінних паперів Литви;
  • страхових компаній;
  • перестрахувальних компаній;
  • компаній з управління активами, що працюють на підставі Закону про спільне інвестування Литовської Республіки, Закону про підприємства спільного інвестування, призначені для інформованих інвесторів, Закону про компанії з управління активами підприємств спільного інвестування, призначених для професійних інвесторів, та Закону про додаткове добровільне накопичення пенсій;
  • кредитних установ, крім кредитних спілок;
  • консолідованої фінансової звітності перелічених підприємств.

Інші суб’єкти господарювання також можуть застосовувати МСФЗ. Однак ті компанії, які не зобов’язані користуватися МСФЗ, не можуть застосовувати їх лише для того, щоб уникнути використання нацстандартів з бізнес-обліку у випадку, коли ті мають більш чіткі та вичерпні методичні рекомендації, ніж МСФЗ, і немає установи, яка відповідала б за тлумачення МСФЗ.

Чи застосовують литовські бухгалтери англійські тексти МСФЗ?

Д. Ч.: Важко сказати, але я припускаю, що бухгалтери здебільшого використовують литовську версію МСФЗ та лише звіряються з оригіналом МСФЗ англійською мовою тоді, коли виникають якісь невизначеності.

Чи значні відмінності між литовськими національними та міжнародними стандартами?

Д. Ч.: Національні стандарти бізнес-обліку (Business Accounting Standards — BAS), які застосовуються в Литві, та МСФЗ майже однакові. До появи нового МСФЗ 16 «Оренда» було заведено вважати, що положення BAS приблизно на 95 % відповідають положенням МСФЗ. Наразі, оскільки нові положення МСФЗ 16 про оренду не були впроваджені до BAS, різниця мала збільшитися і схожість зараз може дорівнювати приблизно 93 %.

Досить часто іноземні підприємства, які мають дочірні підприємства в Литві, вирішують застосовувати BAS, а потім просять аудитора підтвердити відмінності між BAS та МСФЗ наприкінці року для консолідації. Часто відмінностей немає або вони незначні.

Литовські BAS розроблено на основі принципів МСФЗ, які були спрощені та адаптовані до литовських вимог, викладених у чинних правових актах щодо формування власного капіталу суб’єкта господарювання, прав та обов’язків акціонерів щодо резервів власного капіталу.

На сьогодні існує дев’ять суттєвих відмінностей між BAS та МСФЗ:

  1. Вплив подальших подій на визнання зобов’язань як непоточних чи поточних. Згідно з BAS короткострокові зобов’язання можуть бути визнані довгостроковими зобов’язаннями, якщо до дати подання фінансової звітності відомо, що термін дії договору про фінансування буде продовжений, а договір діятиме більше ніж рік. В МСФЗ це не так: рефінансовані поточні позики визнаються короткостроковими зобов’язаннями, навіть якщо на дату балансу відомо, що існує угода про продовження позики, а в балансі наступного року позика визнається довгостроковими зобов’язаннями.
  2. BAS передбачає уніфікований формат фінансової звітності, коли порожні рядки не можна видалити, а нові не можна додавати. Групи доходів і витрат за операціями з пов’язаними особами відрізняються в BAS та МСФЗ. BAS повністю відповідають положенням щодо груп доходів, викладеним у Директиві 2013/34/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 26 червня 2013 року. Структура пояснювальних приміток також відрізняється: наприклад, згідно з BAS положення стандартів не потрібно описувати в пояснювальних примітках і не потрібно детально роз’яснювати, як майбутні зміни стандартів впливатимуть на інформацію у фінансовій звітності. На відміну від МСБО 33 «Прибуток на акцію», BAS не вимагають подавати інформацію про прибуток на акцію в примітках. Інші вимоги до розкриттів у пояснювальних примітках аналогічні.
  3. Облік нематеріальних активів. Відповідно до BAS нематеріальні активи можна обліковувати лише за вартістю придбання і ніколи — за переоціненою сумою. Згідно з BAS нематеріальні активи з невизначеним терміном корисного використання підлягають амортизації, і це не відповідає вимогам МСФЗ.
  4. Відповідно до BAS гудвіл оцінюють інакше. Положення МСФЗ 3 «Об’єднання бізнесу» впроваджені до BAS лише частково. За вимогами BAS у бізнес-об’єднанні покупець оцінює всі частки участі, що не забезпечують контролю в об’єкті придбання, за єдиним принципом — пропорційно частці чистих ідентифікованих активів. МСФЗ передбачає можливість застосування і другого принципу оцінки — за справедливою вартістю. Згідно з BAS гудвіл має амортизуватися, а відповідно до МСБО 36 «Зменшення корисності активів» слід визнавати лише зменшення його корисності. Але, незважаючи на те, що застосовуються різні принципи оцінки гудвілу, можливо, його балансова вартість у фінансовій звітності, складеній згідно з BAS, не буде відрізнятися від такої у фінансовій звітності, підготовленій за МСФЗ.
  5. Відповідно до BAS капіталізація відсотків та витрат на позики у складі вартості придбання необоротних активів не допускається. За вимогами BAS відсотки та всі витрати на позики визнають витратами тоді, коли вони були понесені.
  6. Оцінка фінансових інструментів у BAS простіша. Згідно з BAS інвестиції в цінні папери, «призначені для продажу», які не мають справедливої вартості через те, що вони не котируються на активному ринку, оцінюють за вартістю придбання та вирахуванням зменшення корисності.
  7. Згідно з BAS оцінка фінансових зобов’язань базується на поділі між тими, які пов’язані з ринковими цінами, і тими, які не пов’язані. Зобов’язання, пов’язані з ринковими цінами, оцінюють за справедливою вартістю, а ті, що не пов’язані з ринковими цінами, оцінюють за амортизованою вартістю.
  8. Відповідно до BAS конвертовані облігації визнаються зобов’язаннями. Класифікація їх як інструментів власного капіталу заборонена.
  9. Відповідно до BAS оренду визнають або операційною, або фінансовою. Існують певні умови, які полегшують перехід від операційної оренди до фінансової оренди, але вони не відповідають загальним умовам МСФЗ 16 . Коли лізингову операцію визнають фінансовою орендою, як початкові, так і наступні оцінки активу схожі з умовами МСФЗ 16 .

Литовський переклад МСФЗ для МСП опубліковано на вебсайті РМСБО. Чи застосовують цей стандарт у Литві?

Д. Ч.: МСФЗ для МСП не застосовують у Литві. Литовські правові акти не передбачають такої можливості.

Чи багато труднощів з оподаткуванням ПДВ в литовській практиці?

Д. Ч.: Насправді труднощів немає. Винятком є цей рік, оскільки в Законі про ПДВ відбулися зміни щодо нових вимог до застосування ставки ПДВ 0 % для товарів, які перевозять з Литви в інші країни ЄС. Ми звикли отримувати детальні роз’яснення від нашого податкового адміністратора, але зазначена зміна ще не отримала належних роз’яснень.

Я припускаю, що нові вимоги щодо перевезення вантажів були реалізовані у 2020 році не лише в Литві, але, ймовірно, в усіх країнах — членах ЄС (у законодавстві про ПДВ) після ухвалення Директиви Ради (ЄС) 2018/1910 від 04.12.2018 р. про внесення змін до Директиви 2006/112/ЄС про ПДВ.

Чи повністю литовські навчальні заклади задовольняють бізнес-попит на професійних бухгалтерів?

Д. Ч.: У Литві професійні бухгалтери готуються в університетах та коледжах. Практично кажучи, фахівці бухгалтерської професії, підготовлені в коледжах, кращі. Хоча студенти в університетах більш працездатні, їх не навчають практично застосовувати знання, і, таким чином, освічені університетські професійні бухгалтери менш зручні для бізнесу, ніж ті, хто навчається в коледжах. Коледжі зосереджуються на практичному застосуванні знань, тоді як університети наголошують на теоретичних та універсальних знаннях, які точно не є затребуваними у світі бізнесу. На литовському ринку домінує малий бізнес. Фінансова звітність малого бізнесу не включає складних бухгалтерських оцінок та не потребує детального розкриття інформації. Здобувши свою офіційну освіту, нові бухгалтери, як правило, починають працювати в невеликих компаніях і через 5–10 років переходять до більших, де університетська освіта може стати в пригоді, але відповідні знання на той час уже можуть застаріти. Професійні бухгалтери, які мають університетську освіту, можуть застосовувати свої знання, працюючи як банківські аналітики чи помічники аудитора. Досить часто випускники університетів стають помічниками професійних бухгалтерів, що не займаються приватною практикою, з метою здобути практичні знання, необхідні в роботі головного бухгалтера, який не займається приватною практикою. Порівняно з працівниками, які навчаються в коледжах, ті, хто навчається в університетах, краще ознайомлені з МСФЗ та технічними термінами, що використовуються в стандартах бухгалтерського обліку. Однак у них немає практичних навичок, тож виникають труднощі об’єднання своїх знань із практичними ситуаціями, і коли нарешті виникає потреба використати здобуті університетські знання, їх значна частина вже забута, і працівники починають знову вчитися.

Литовська асоціація бухгалтерів та аудиторів орієнтується на розширення та підтримку кваліфікації бухгалтерів, які вже мають досвід 10 і більше років роботи. Тренінги, які організовує асоціація, іноді відвідують викладачі коледжів та університетів. З 2001 року асоціація організовує іспити для професійних бухгалтерів. У Литві подібні іспити організовує також Литовська аудиторська палата. Аудит вимагає ліцензії в Литві, хоча майже будь-хто може вести бухгалтерський облік. Зараз тривають широкі дискусії щодо необхідності ліцензування бухгалтерів. Наразі Литовська держава вирішила залишити моніторинг якості бухгалтерських послуг у руках професійних асоціацій, членство в яких добровільне, отже, сам бізнес повинен вирішити, чи потрібен йому бухгалтер, якість роботи якого може бути підтверджена асоціацією.

№ 5, 2020  (с. 12)
Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку