Чому ви обрали для себе цю професію?

Б. З.: Ще в дитинстві батьки розгледіли в мені технічний склад розуму. У школі мені легко давалися точні науки. Тоді ж і вирішив, що пов’яжу своє життя із цифрами та розрахунками. Після школи вступив до військового інституту КНУ імені Тараса Шевченка за цивільною спеціальністю «Фінанси, банківська справа та страхування», а фактично — на військового фінансиста. Після того я неодноразово ставив собі питання, чи не помилився я, чи зробив правильний вибір, і кожного разу все ж таки доходив висновку, що якби міг відмотати час назад, то вчинив би так само.

Які навички найбільш потрібні на посаді? Без чого, так би мовити, не обійтися в армійському обліку?

Б. З.: До основних професійних здібностей на моїй посаді зараховують аналітичний розум, уміння робити висновки з економічних і політичних подій, розбиратися в політиці, знання законодавчої бази, навички якісно прогнозувати ситуацію, комунікабельність і вміння отримувати інформацію, працювати в команді, аналізувати ризики. На мою думку, неможливо обійтися в армійському обліку без аналітичного складу розуму, щоби проводити комплексний аналіз вигідності конкретних угод, знання законодавчої бази, уміння працювати з фінансовою та бухгалтерською звітністю, стресостійкості в умовах воєнного стану, відповідальності, самодисципліни.

Кажуть, одна з головних проблем армійського обліку — неймовірна бюрократія. Як ви справляєтеся? Чи можливо в перспективі змінити кількість документів, які треба оформлювати?

Б. З.: Так, звісно, армійська бюрократія з документообігом забирає тривалий час на оформлення. Наша військова частина безпосередньо веде бойові дії, витрачає значні ресурси на забезпечення паперового документування своєї діяльності. Це постійна потреба не тільки в самому папері, друці та зберіганні документів, а й у комп’ютерній техніці, електроенергії для її роботи та інтернеті для обміну документами. Повільне опрацювання й передання інформації через паперові документи ускладнює оперативність реагування для ухвалення рішень. Помилки, які можуть виникнути під час заповнення паперових документів, призводять до затримок, потреби повторного випуску документів і підписання членами комісій.

Кожен документ також потребує підписів, погоджень і звірення в різних службових осіб, які перебувають у різних підрозділах (у різних місцях дислокації). Це не лише збільшує шанси на помилки, а й забирає час, який міг би бути використаний для виконання первинних обов’язків, а також сповільнює процес.

На перший погляд може здатися, що перехід від паперових документів до електронних автоматично приведе до оптимізації робочих процесів. Однак це далеко не так. Адже суть бюрократії полягає не у формі документів, а в їхньому змісті та процедурах опрацювання. Тому справжній перехід до електронного документообігу потребує не тільки зміни формату документів, а й оптимізації всієї системи. Передусім необхідно вивчити всі наявні процедури документального забезпечення життєдіяльності військових частин і визначити, які з них застарілі, надмірно складні або непотрібні. Це допоможе зменшити кількість документів і спростити їхнє опрацювання.

Як ви вирішуєте проблему визначення строку служби активів? Наприклад, компанії звикли, що авто — це основний засіб, але на фронті це по суті МШП.

Б. З.: Військова частина є бюджетною установою, яку фінансують із державного бюджету й діяльність якої регламентують закони України, постанови КМУ, накази й розпорядження Міністерства оборони України та інші нормативно-правові акти чинного законодавства. Обліковують основні засоби тільки згідно з нормативно-правовими актами, якими, зокрема, передбачено термін корисного використання від 1–3 до 50 років і більше. Для віднесення основних засобів до МШП в умовах ведення бойових дій треба внести зміни до чинного законодавства та нормативно-правових актів з визначенням чітких критеріїв, ознак тощо, за якими можна було б розмежувати майно.

Чи стикалися ви з питаннями, коли важко визначити справедливу вартість активів, які передають безкоштовно? Як відомо з новин, навіть у Пентагоні із цим іноді виникають проблеми.

Б. З.: Якщо отримано майно як благодійну чи гуманітарну допомогу в кількісному виразі без зазначеної вартості, яке надійшло до військової частини від волонтерських організацій чи благодійних фондів, її визначає комісія військової частини зі складанням акта визначення вартості майна. Вартість майна визначають відповідно до вартості аналогічних предметів.

Як ви вирішуєте питання списання розбитих або пошкоджених активів? Адже не завжди в комісії є можливість оглянути їх тощо…

Б. З.: Списують військове (пошкоджене, розбите) майно у військовій частині на підставі нормативно-правових актів МОУ, згідно з якими передбачено списання за єдиним актом, який подають до ФЕС. Повноту та достовірність зазначених в акті даних покладено на комісію зі списання майна. Звичайно, не завжди є можливість оглянути пошкоджене чи розбите майно, відповідно, додатково до матеріалів службового розслідування додають матеріали фото- та відеофіксації обстрілів майна (усі дані фіксують у журналі бойових дій, і, відповідно, є всі матеріали, які свідчать про знищене чи пошкоджене майно), що спрощує роботу комісії з огляду місця ураження майна.