Версія для друку

Останні штрихи до обліку МШП зроблено Спочатку кілька слів — саме про «малоцінку». Майже півроку бухгалтери працювали із оновленою нормативкою, де постійно наголошувалося на специфічності бухобліку малоцінних та швидкозношуваних предметів (далі — МШП). І ось нещодавно наказом № 571 цю «специфічність» скасували, остаточно прибравши з норм, що застосовують до запасів, застереження «крім МШП». Таким чином, було уніфіковано облік усіх запасів та упорядковано проводки з їх внутрішньовідомчого передання зокрема. Нагадаємо, що відповідні зміни було внесено до МР з обліку запасів ще у травні, але застосовувати їх без внесення змін до НС 123 «Запаси» було неможливо. Тепер же наведено лад не лише у Типовій кореспонденції, але й у НС 123 «Запаси», тож наразі сміливо користуємося запровадженими змінами. Ця новація є, безумовно, позитивною як для обліку МШП, так і для обліку запасів загалом.

«Малоцінні» особливості Часто бухгалтер стикається з проблемою — віднести об’єкт обліку до МШП чи до інших необоротних матеріальних активів (далі — ІНМА). Відзначимо, що строк використання МШП визначений Порядком № 1219 і становить не більше ніж один рік чи операційний цикл, а ІНМА — понад один рік. Але питання саме і полягає у тому, як правильно встановити цей орієнтовний строк використання. Наприклад, придбаваючи господарський інвентар чи інструмент (ці позиції є й у складі запасів, і у складі необоротних активів), вартість якого менше ніж 6000,00 грн, маємо визначитися із субрахунком, на який буде віднесено і в подальшому обліковано активи.

Вартісний критерій є, призначення теж відоме, тож залишається лише визначитися зі строками використання, а цей аспект і, відповідно, подальше відображення у бухобліку та звітності залежить саме від бухгалтера, його розуміння сутності предмета придбання. Оскільки МШП списують відразу після видачі їх у користування, а ІНМА — ні, тобто продовжують відображати в обліку та звітах, саме ці фактори і мають бути вирішальними для визначення субрахунку.

Списання з балансу1 одразу після видачі є особливим моментом обліку МШП, що відрізняє їх від інших запасів. І п. 9 розд. IV НС 123 «Запаси», і п. 37 розд. ІІ МР з обліку запасів наголошують про необхідність ведення оперативного кількісного обліку МШП після списання запасів на місцях фактичного використання та відповідальними особами. Та чи стосується ця норма всіх МШП без винятку? Поговоримо про канцтовари. Бо вони є «новенькими» серед МШП, адже офіційно розмістилися на субрахунку 1812 зовсім недавно.

Підставою для оприбуткування канцтоварів є первинні документи, що супроводжують товарно-матеріальні цінності, такі як чек, рахунок-фактура, накладна, товарна накладна тощо. Бюджетна установа, у свою чергу, складає прибутковий ордер (ф. № М-4) або акт про приймання матеріалів (ф. № З-1). Внутрішній рух канцтоварів може оформлюватись накладною (вимогою) (ф. № З-3), а от вибуття — відповідно, актом про списання (ф. № З-2). Синтетичний облік канцтоварів слід вести за меморіальними ордерами № 4, 6, 102 тощо залежно від операції.

Бухоблік Канцтовари можуть «потрапити» до бюджетної установи зазвичай такими способами:

• придбання за плату;
• благодійна допомога;
• внутрішньовідомче отримання;
• виявлення надлишків за результатами інвентаризації.

У наказі № 571 упорядковано відображення операцій щодо подарованих запасів та в оновленій Типовій кореспонденції подано відповідним блоком проводок, про що детальніше читайте у газеті «Новий бюджетний облік», № 1/2017, с. 8. Розглянемо приклади бухобліку операцій з придбання канцтоварів та обліку канцтоварів, раніше не врахованих у балансі.

Приклад 1. Районний відділ освіти за рахунок загального фонду придбав офісний папір (20 уп.) та інші дрібні канцтовари (ручки, олівці, клей, скріпки тощо) на загальну суму 2500,00 грн. Відразу частину канцтоварів на суму 500,00 грн було видано у користування.

Відобразимо операції з придбання та видачі у використання канцтоварів.

Таблиця 1. Облік придбання та видачі у використання канцтоварів

Приклад 2. У сільській раді за результатами інвентаризації у матеріально відповідальної особи було встановлено надлишки канцтоварів: 1 діркопробивач (вартість — 50,00 грн) та 20 швидкозшивачів (вартість — 2,50 грн/шт.), які за даними оперативно-кількісного обліку раніше не передавалися цій матеріально відповідальній особі.

Усі запаси було оприбутковано, а швидкозшивачі передано в експлуатацію до канцелярії.

Відобразимо операції з бухобліку раніше не врахованих канцтоварів.

Таблиця 2. Облік канцтоварів, оприбуткованих як надлишки

ПАМ’ЯТАЙТЕ! У разі оприбуткування активів, отриманих у натуральній формі, необхідно подати до Казначейства Довідку про надходження у натуральній формі не пізніше останнього робочого дня місяця. Оскільки за сутністю надлишки є безоплатно отриманими активами, то і відображати операції слід аналогічно тим, що проводять з безоплатно отриманими запасами, тобто Дт 1812 — Кт 6211, 2117, 6415; Дт 2313 — Кт 7112 (аналогічно п.п. 5.5 Типової кореспонденції); Дт 6211, 2117, 6415 — Кт 2313.

У прикладі 2 виявлені під час інвентаризації надлишки зараховуються до складу доходу — на субрахунок 7112 «Дохід від оприбуткування активів, раніше не врахованих в балансі», який нещодавно поповнив План рахунків № 1203. Тепер не буде виникати суперечок з приводу того, до якого виду доходу віднести невраховані активи.

Минулорічні МШП Одне із запитань, які постійно виникають, є таке: на який субрахунок списувати минулорічні МШП? Адже проблема полягає саме у тому, чи резонно ще раз списувати те, що вже було віднесено на витрати, оскільки залишок за колишнім субрахунком 411 вже було перенесено на субрахунок 5512 під час перенесення залишків на початку цього року. У п. 3.14 Типової кореспонденції подано лише одну проводку щодо «списання отриманих у минулому році запасів, які відчужуються шляхом реалізації згідно із законодавством»: Дт 5512 — Кт 15, 18. Але у цьому випадку йдеться про «відчуження», тобто передання права власності (продаж), коли зменшується фінансовий результат виконання кошторису. А у випадку передання в експлуатацію «минулорічних» запасів відбувається звичайне списання МШП, тобто мова йде про збільшення витрат: Дт 8013, 8113 — Кт 15, 18. Тож з метою достовірного відображення операцій слід дотримуватися правила — одночасно зі зменшенням активів відображати збільшення витрат.