Версія для друку

Платник чи неплатник?

Найперше питання, від вирішення якого залежить подальша доля обліку сум ПДВ в установі, — це статус розпорядника. Тобто чи є установа платником ПДВ чи ні. Зауважимо, що шляхів стати платником ПДВ лише два: обов’язковий та добровільний.

Обов’язковий Почнемо з обов’язкового. Відповідно до п. 181.1 ПКУ бюджетна установа підлягає обов’язковій реєстрації, коли сума здійснених операцій з постачання товарів і послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, нарахована (сплачена) протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ).

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! До розрахунку граничного «мільйона» беруть не тільки суми, отримані від надання платних послуг, а також і інші доходи установи (наприклад, від реалізації майна чи надання майна в оренду). Не враховують під час розрахунку «мільйона» лише суми операцій, які не є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 196 ПКУ.

Документальним підтвердженням того, що установа перевищила встановлений поріг, може стати виписка з Казначейства (установи банку) за відповідними рахунками, а також накопичувальна відомість нарахування доходів спеціального фонду (відкрита на відповідні види доходів).

Добровільний Коли установа не підлягає обов’язковій реєстрації, але надає платні послуги та хоче стати платником ПДВ, то може використати шлях добровільної реєстрації, наданий п. 180.1 ПКУ.

Відповідно до нього бюджетна установа, яка провадить або планує провадити господарську діяльність, може добровільно зареєструватися платником ПДВ у порядку, визначеному ст. 183 ПКУ.

НАГАДАЄМО. Господарською є діяльність, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, при цьому спрямована на отримання доходу і проводиться особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи (п.п. 14.1.36 ПКУ). Типовим прикладом провадження господарської діяльності для бюджетної установи є надання платних послуг, дохід від надання яких зараховують до спецфонду кошторису. Тоді як діяльність, що фінансується за рахунок загального фонду, не може бути господарською, оскільки спрямована не на отримання доходу, а на виконання законодавчо визначених функцій установи.

Отже, бюджетна установа може бути зареєстрована платником ПДВ або в обов’язковому порядку, якщо сума операцій з постачання товарів і послуг перевищує встановлений ліміт — 1 млн грн, або за її бажанням у порядку добровільної реєстрації.

Які операції обкладаються ПДВ?

Оподатковувані операції ПДВ є непрямим податком на споживання, адже в загальному випадку він стягується з операцій постачання товарів і послуг на митній території України, а також ввезення і вивезення товарів за межі цієї території (ст. 185 ПКУ). Тож вартість виготовленої продукції, наданих послуг, виконаних робіт бюджетні установи мають обкладати цим податком відповідно до п. 193.1 ПКУ за ставкою 20%. Поряд з цим, ПКУ передбачає меншу ставку для лікарських засобів1, медичних виробів2 та інших медикаментів, медвиробів, медобладнання, що можуть застосовуватись лише у межах клінічних випробувань та дозвіл на проведення яких надає МОЗ, — 7%.
 

Звільнені від ПДВ Для операцій, наведених у ст. 197 ПКУ, пп. 2, 3, 12, 23, 26–28, 32, 38, 41, 45–47 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, передбачено «пільгу» у вигляді звільнення від оподаткування. Це типові операції з постачання товарів чи послуг, на які платник ПДВ складає податкову накладну, але з певних міркувань законодавці дозволили їх «здешевити», надавши виключний статус «звільнені від оподаткування ПДВ». До таких операцій належать, наприклад, освітні, медичні та реабілітаційні послуги, утримання соціально незахищених осіб, безоплатне постачання товарів/послуг власного виробництва, платні послуги державних або комунальних бібліотек.

Неоподатковувані операції Не є об’єктом оподаткування ПДВ тільки ті операції, що визначені у ст. 196 ПКУ. Типовими прикладами таких операцій є виплата заробітної плати і прирівняних до неї виплат, а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій (крім тих, що надаються у майновій формі), платні послуги у сфері позашкільної освіти, оплата орендної плати, якщо орендодавцями виступають органи держвлади чи органи місцевого самоврядування, а платежі зараховуються до державного або місцевого бюджету.

ВИСНОВОК. Щоби визначити, чи обов’язково установі потрібно реєструватися платником ПДВ, необхідно додати суми оподатковуваних і звільнених операцій (а неоподатковувані не враховувати). Відповідно, складати і реєструвати податкові накладні необхідно і за оподатковуваними, і за звільненими операціями.

Розрахунок зобов’язань перед бюджетом

Установа, зареєстрована платником ПДВ, зобов’язана перераховувати до бюджету суми ПДВ, отримані в ході реалізації власних послуг, продукції тощо. Податкові зобов’язання установа має право зменшити на суму ПДВ, сплаченого своїм постачальникам — платникам ПДВ. Такий сплачений ПДВ називають податковим кредитом. Зауважимо: суми, сплачені постачальникам — неплатникам ПДВ, не включаються до податкового кредиту.

Підставою для відображення податкових зобов’язань і податкового кредиту є зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) Податкова накладна3. Скоригувати суми, наведені у Податковій накладній, можна у виняткових випадках, визначених ст. 192 ПКУ. Для цього складають і реєструють в ЄРПН Розрахунок коригування.

Отже, установі — платнику ПДВ необхідно:

1) за усіма операціями постачання товарів і послуг зареєструвати відповідні податкові накладні у строки, визначені п. 201.10 ПКУ, а в обліку відобразити податкові зобов’язання;

2) за отриманими від постачальників — платників ПДВ податковими накладними відобразити в обліку податковий кредит;

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Відносити ПДВ до податкового кредиту можна також на підставі квитків, готельних рахунків, рахунків на оплату послуг зв’язку чи комунальних послуг, касових чеків тощо, тобто без отримання Податкової накладної. Для цього підтвердні документи мають містити загальну суму платежу, суму ПДВ та податковий номер продавця (надавача послуг), а на касові чеки — ще й фіскальний номер чека та податковий номер постачальника. Ще одна обов’язкова умова — загальна сума касового чека (або кількох чеків за один день) не може перевищувати 200 грн без ПДВ (п. 201.11 ПКУ).

3) якщо були підстави для коригування раніше вказаних сум, скласти і зареєструвати Розрахунок коригування та відобразити в обліку відповідні зміни;

ВАЖЛИВО! Якщо зміни призводять до збільшення податкових зобов’язань установи, то Розрахунок коригування реєструє вона сама; якщо Розрахунок коригування зменшує податкові зобов’язання, то установа складає документ, а реєструє його покупець. Аналогічно, якщо Розрахунок коригування збільшує податковий кредит установи, то зареєструвати документ має постачальник, а якщо зменшує — установа.

4) за підсумком місяця визначити суму до сплати в бюджет (суму податкових зобов’язань зменшити на суму податкового кредиту), скласти і зареєструвати Податкову декларацію.

Складання податкових накладних

Згідно з п. 187.1 ПКУ датою, на яку складають Податкову накладну за операцією постачання товарів чи послуг (тобто дата виникнення податкових зобов’язань), у загальному випадку вважається дата будь-якої з подій, що сталася раніше:

• зарахування коштів — дата надходження оплати на банківський (казначейський) рахунок або оприбуткування оплати у касі від споживача;
• відвантаження товарів чи постачання послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт початку відвантаження товарів чи факт постачання послуг платником податку.

З виникненням податкового кредиту ситуація, можна сказати, дзеркальна. Датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту згідно з п. 198.2 ПКУ вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

• дата списання коштів з банківського рахунку установи на оплату товарів (послуг);
• дата отримання товарів (послуг).

ДО ВІДОМА. Відобразити в Податковій декларації суми податкового кредиту можна тільки на підставі зареєстрованої Податкової накладної. До того часу, як постачальник не зареєструє накладну, податковий кредит є непідтвердженим.

Бухоблік сум ПДВ

Окремою роботою для бухгалтера установи, яка є платником ПДВ, є відображення всіх ПДВ-нюансів та відповідних господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку та у фінансовій звітності.

Для того щоб було зручно складати Податкову декларацію, радимо в аналітичному обліку виділяти окремо на рахунках податковий кредит і податкові зобов’язання. Крім того, з метою дотримання принципу обачності пропонуємо виділяти в Робочому плані рахунків ще й субрахунки для окремого обліку сум податкового кредиту, підтверджених Податковою накладною і непідтверджених, оскільки дата віднесення сум ПДВ до податкового кредиту згідно з п. 198.2 ПКУ і дата отримання Податкової накладної від постачальника, як правило, відрізняються. Можна використовувати, наприклад, таку аналітику:

• 6311/1 «Розрахунки з бюджетом за ПДВ (податкові зобов’язання)»;
• 6311/2 «Розрахунки з бюджетом за ПДВ (податковий кредит непідтверджений)»;
• 6311/3 «Розрахунки з бюджетом за ПДВ (податковий кредит підтверджений)»;
• 6311/4 «Розрахунки з бюджетом за ПДВ (до сплати)».

З урахуванням останніх змін у Типовій кореспонденції4 розглянемо кореспонденцію рахунків під час нарахування податкових зобов’язань та податкового кредиту (див. табл. 1).

У Балансі (форма № 1-дс) поточну заборгованість за платежами до бюджету відображають в однойменному рядку 1540.

Більш детально схему відображення ПДВ у бухобліку розглянемо на прикладі.

Приклад. Професійний ліцей (платник ПДВ) за рахунок спеціального фонду придбав 15 комп’ютерних столів загальною вартістю 17532,00 грн, у тому числі ПДВ — 2922,00 грн. Окрім того, професійний ліцей надає швацькі послуги на замовлення. У липні послуги надавались одному замовнику на загальну суму 30000,00 грн з ПДВ. Умовою договору є попередня оплата у розмірі 30% від загальної вартості послуг. Собівартість виготовлення продукції становить 18000,00 грн5.

Суму взято умовно.

Припустимо, що інших операцій, пов’язаних з обліком сум ПДВ, у липні–вересні установа не проводила.

Вартість одного столу становить: 17532,00 грн : 15 шт. = 1168,80 грн. Відповідно до п.п. 3.2.3 розд. ІІ НС 121 «Основні засоби» такі предмети є малоцінними необоротними матеріальними активами.

Оскільки установа буде використовувати придбані столи у господарській діяльності (надання платних послуг), вона отримує право на податковий кредит.

Покажемо, як провести операції з нарахування та сплати ПДВ у бухобліку, у табл. 2.

Таблиця 2. Бухоблік нарахування та сплати ПДВ