Професія бухгалтера нині переживає кризу (стає непопулярною) як у світі, так і в Україні зокрема. Водночас, якщо в ЄС і США намагаються вирішити цю проблему ребрендингом, то Україна продовжує формувати непривабливу картинку, поширюючи стереотипи щодо професії.
Пане Миколо, як ви вважаєте, чого бракує українському бухгалтеру?
Яких заходів не вистачає в Україні для підвищення кваліфікації та популяризації професії?

М. М.: Щодо непопулярності професії. Це залежить від персоналій, які працюють у ній. Я застав радянський бухгалтерський облік, пострадянський, перехід на національні стандарти, які відповідно до Закону про бухоблік (на той період) не мали суперечити міжнародним (але суперечили за багатьма поняттями), перехід на МСФЗ, з якими я познайомився 1998 року, будучи головним бухгалтером «Чорноморського морського пароплавства» — найбільшої у світі компанії, де понад 36 спільних підприємств вели облік за МСФЗ.

Мені було легше працювати, бо першу освіту мав технічну. Я закінчив факультет «Механізації портів» Одеського інституту інженерів морського флоту (ОІІМФ, нині — Одеський національний морський університет), єдиного в СРСР, який готував топменеджерів для морської галузі всієї країни. Працював в Одеському портовому холодильнику технарем, тож мені було легко працювати з інженерами, які вважали, що головному бухгалтеру можна розповісти казки. Далі я закінчив ВНЗ за спеціальністю «Економіка морського транспорту» та пройшов усі ступені від старшого касира, головного бухгалтера на пасажирських суднах закордонного плавання до головного бухгалтера пароплавства та головного бухгалтера великих підприємств морської галузі (порт «Південний», Одеський морський торговельний порт). Освіта? Звичайно, якщо на той час в Одеському інституті народного господарства навчалися 4 роки та здобували кваліфікацію «економіст», «бухгалтер», то в ОІІМФ  навчалися 5 років та здобували кваліфікацію «інженер-економіст», тому економісти вивчали й валютні операції, опірмат, деталі машин, комерційну роботу флоту, теорію влаштування судна, портові гідротехнічні споруди тощо.

Тепер у бухгалтерів труднощі виникають у тому, що з переходом на МСФЗ з’явилося дуже багато «математики», водночас перехід від національних стандартів до міжнародних — це перехід від правил до суджень. Користуватися правилами легше, ніж робити судження, а для цього потрібні й інші підходи.

Нині хороший бухгалтер повинен мати широкий світогляд. Іноді, під час моєї присутності на нарадах керівництва великих компаній, бачив, як головні бухгалтери відмовчувалися, тоді як головні інженери, постачальники та маркетологи давали свої пропозиції. Я запитував головного бухгалтера, чому немає пропозицій. У відповідь звучало: «Які пропозиції? Моя справа — провести операції в обліку та скласти фінансову звітність». «А ви читаєте договори?» — «Ні, це справа юристів». «А ви розглядаєте акти приймання-передачі робіт із ремонтів?» — «Ні, це справа інженерів». Тому головбухи відходять на другий план.

Наведу низку прикладів із практики. На майстер-класі з головними бухгалтерами підприємств я поставив запитання, на яке не відповів жоден головбух. Згідно з договором, ваша компанія закупила перевантажувальну техніку в США, готову до експлуатації 20 грудня 2021 року, на умовах FOB (Free Оn Board) — франко-борт (назва порту відвантаження), див. Інкотермс. Постачання відбулося в момент, коли товар потрапив на борт судна в названому порту відвантаження. Перехід ризиків від продавця до покупця — з моменту постачання (на борту судна). Покупець оплачує фрахт (витрати на перевезення), страхування техніки, митні формальності в портах України та розвантаження. Перевантажувальна техніка надійшла в порт України 10 січня 2022 року. Запитання: коли ви поставите її на баланс і почнете нараховувати амортизацію?

Усі відповіді були такі: «Коли отримаємо техніку та введемо в експлуатацію, тобто після 10 січня 2022 року».

Ну як так? Ризики, та й права власності згідно з договором перейшли 20 грудня 2021 року. У відповідь: «А що скаже податкова?». Однак важливо зауважити, що Інкотермс — це стандартні міжнародні правила, розроблені Міжнародною торговою палатою (ICC). В Україні посилання на положення Інкотермс у контрактах мають юридичну силу. Щодо бухгалтерського обліку, то відповідно до параграфа 4.3 Концептоснови актив — це економічний ресурс, контрольований організацією. Контроль перейшов 20 грудня 2021 року — якщо податковій це не подобається, ідіть до суду!

То чи має бухгалтер розглядати договори та знати основні поняття Інкотермс? Адже юристи не думатимуть, як відобразити в обліку цю операцію 1.

На цей час на Інкотермс посилаються не лише в зовнішньоторговельних договорах, а й у договорах постачання всередині України.

Або ще один приклад із практики. На підприємстві вирішили розмістити на фасаді адміністративної будівлі вже зареєстровану торговельну марку, вбудувавши в сам фасад (вартість робіт — 42 тис. грн), і закупили підсвічування будівлі більш ніж на 200 тис. грн. Я запитав, чи одноразове підсвічування, у відповідь — ні, на 5 років вистачить.

Витрати віднесли на витрати (звичайно, це до першої перевірки податкової). Насамперед торговельна марка на фасаді — компонент будівлі, який збільшить її вартість та амортизуватиметься разом із будівлею або матиме свій термін експлуатації як компонент. Щодо підсвічування, бухгалтер мені пояснив, що це також не основні засоби, оскільки немає економічної складової (немає доходу). Але в цьому випадку підсвічування слугує інтер’єром, який створює певну обстановку для працівників, як і меблі. Такі об’єкти необхідно обліковувати як основні засоби згідно з МСБО 16 «Основні засоби» з урахуванням вартості (200 тис. грн), а термін експлуатації мають визначити технічні служби підприємства. Ці приклади стосуються судження.

У попередньому інтерв’ю ви казали, що поділяєте працівників, які пов’язані з бухгалтерським обліком, на 2 категорії: рахівники та бухгалтери. Рахівники відображають операції в обліку, а бухгалтери працюють більше з методологією. Тоді ми дійшли висновку, що не всі фахівці готові давати відповіді на складні питання і, можливо, їм легше бути рахівниками. Війна в України ставить неабиякі виклики, зокрема, і перед бухгалтерами.
Як думаєте, які додаткові навички потрібні як ніколи?

М. М.: Насамперед розширювати свої знання не лише в галузі фінансового та податкового обліку. Треба знати аналіз фінансової звітності, управління підприємствами (стратегічні й тактичні питання), бізнес-адміністрування. Можу висловити свою думку: МВА — це теорія, яка відстала від практичних питань, особливо в період війни, і не варто витрачати великі гроші, щоб отримати сертифікацію МВА, краще самостійно розглянути питання, які стосуються вашого підприємства.

Бухгалтери скажуть, що аналізувати фінансову звітність мають економісти. Але економісти переважно займаються управлінським обліком, складають бізнес-плани. Вони не складають фінансову звітність, часто не розуміють філософію бухгалтерського обліку. А як же без цього проаналізувати фінансову звітність?

Свого часу, будучи головним бухгалтером великих підприємств, за потреби призначити серед звичайних бухгалтерів начальника відділу бухгалтерії я робив «провокацію» — давав бухгалтерам первинні документи для відображення в обліку. Одні відповідно до первинних документів відображали операції, інші розглядали й супутні документи (договори, додатки до них, якщо треба — Інкотермс тощо) та приходили з іншою думкою щодо відображення операцій. Я «не погоджувався», і вони наводили докази на підставі законодавчих і нормативних документів для підтвердження своєї правоти. Якщо такий працівник сперечався з головним бухгалтером — своїм безпосереднім начальником, то й перевіряльникам він доведе свою правоту — ось вам начальник відділу.

Багато моїх бухгалтерів очолило фінансові служби та бухгалтерію на інших підприємствах.

Якось на базі «Асоціації портів України» ми проводили майстер-клас із відображення основних засобів в обліку. Я наполягав, щоби були присутні інженерні служби портів. Коли я сказав, що інженери, які надають акти виконаних робіт із ремонтів, повинні вказати, ці роботи йдуть на збільшення вартості основних засобів чи на витрати, інженери обурилися: «Це робота бухгалтерів!». Тоді запитання: а як бухгалтер, який не має технічної освіти, може відповісти, ці ремонти збільшили терміни експлуатації об’єкта або поліпшили технічні характеристики (збільшення вартості об’єкта) чи підтримали об’єкт у робочому стані (витрати)? Найчастіше бухгалтери тягнуть ковдру, що призводить до негативних актів під час перевірок.

Це питання просте і складне водночас. За що ви любите свою професію? Чи не шкодуєте, що вибрали саме цей професійний шлях?

М. М.: Головним бухгалтером я працював понад 26 років, був головним бухгалтером пасажирського судна закордонного плавання, ЧМП, порту «Південний», Одеського морського торговельного порту. Мені подобається в цій професії творчий підхід у роботі бухгалтерії, математичні методи, прогнозування та широкий спектр охоплення діяльності підприємств, який непосильний окремим його підрозділам.

Ми з вами останнім часом багато спілкувалися про кризовий менеджмент. Як, на вашу думку, пов’язано це з бухгалтерією? Чи має бухгалтер опанувати хоча б ази?

М. М.: Кризовий менеджмент найбільше пов’язаний з фінансовою звітністю. Будь-яку діяльність підприємства (постачання, випуск продукції, маркетинг тощо…), управлінські рішення (правильні та неправильні) видно саме у фінансовій звітності підприємств. За допомогою фінзвітності є можливість прогнозувати діяльність підприємства, розроблювати стратегії та тактики для ухвалення рішень. Головний бухгалтер повинен знати кризовий менеджмент, а не лише освоювати ази. Останнє запитання до бухгалтерів: кому ближчий фінансовий менеджмент — бухгалтерам, які доки у фінансовій звітності, чи економістам, які займаються управлінським обліком і не складають фінансової звітності? Порада: вивчайте фінансовий і кризовий менеджмент!

Нещодавно провів майстер-клас із кризового менеджменту для студентів-економістів магістратури Одеського національного морського університету. І ці питання їх дуже зацікавили 2.

Який ваш прогноз щодо подальшого розвитку професії?

М. М.: Розвиток бухгалтерської професії передусім пов’язаний з розширенням знань і світогляду бухгалтера, освоєнням азів управління підприємством, вирішенням стратегічних і тактичних питань менеджменту та впливом на вирішення цих питань загалом для всього підприємства. Коли головний бухгалтер відійде від стереотипів вузького мислення ведення обліку та складання фінансової звітності, тоді й буде розвиток цієї професії — іншого не дано, інакше це просто рахівник.