Пані Людмило, ви власниця бізнесу, який продовжує діяльність на Харківщині. Які виклики щодо безперервності діяльності ви мали?

Л. Р.: 24 лютого 2022 року — чорний день у календарі кожного українця.

Війна, яку розв’язала путінська росія на території суверенної України, стала для колективу ТОВ «Аудиторська фірма «Харків», як і для всього народу України, випробуванням на міцність.

Протягом перших двох тижнів повномасштабної війни з Харкова виїхало 3/4 кадрового складу ТОВ «Аудиторська фірма «Харків». Ті, хто залишився в місті, не мали можливості займатися професійними справами. Виконання замовлень повністю призупинили.

Щоб відновити роботу, установили контакти з працівниками фірми, які на той час перебували на Львівщині, Волині, Тернопільщині, Хмельниччині, Дніпропетровщині, Київщині, Полтавщині, Вінниччині та в Польщі, Болгарії, Німеччині, Франції, Великій Британії.

До початку повномасштабного вторгнення путінських агресорів в Україну у фірми був сформований повний пакет замовлень на проведення аудиту фінансової звітності компаній за 2021 рік.

Наприкінці березня ключові партнери завдань з аудиту почали встановлювати контакти з бухгалтерськими службами клієнтів з аудиту, щоб з’ясувати їхнє перебування й ознайомитись із ситуацією на кожному підприємстві.

Серед замовників обов’язкового аудиту були підприємства, які розташовані в західних регіонах України: Тернопільській, Львівській, Рівненській, Волинській областях — і вони одразу виявили бажання продовжувати співпрацю.

З підприємствами, які були в Харківській, Сумській, Запорізькій, Київській, Дніпропетровській, Одеській областях, погодили перенести строки виконання договорів.

На жаль, одне суспільно значуще підприємство в Луганській області — Сєвєродонецьке науково-виробниче об’єднання «Імпульс» — було повністю зруйноване ворогом і припинило свою діяльність.

Оскільки працівники аудиторської фірми екстрено евакуювалися з Харкова, деякі фахівці в місця свого тимчасового переселення не забрали з робочих місць у харківському офісі навіть ноутбуки.

На той час «Нова пошта» в Харкові ще не працювала, тому ми звернулися до своїх клієнтів у західних областях України з проханням надати нашим фахівцям у тимчасове користування ноутбуки й надіслати їх у місця нового мешкання працівників АФ «Харків». Наше прохання задовольнили.

З клієнтами з аудиту узгодили умови дистанційного доступу членів аудиторських груп до ІТ-систем бухгалтерського обліку підприємств і канали обміну інформацією.

Основною проблемою, з якою ми зіткнулися, коли завершували роботу над першими аудиторськими звітами у квітні – травні 2022 року, був аналіз подій після дати балансу загалом у нашій державі й окремо за кожним клієнтом з аудиту та їхнього впливу на безперервність діяльності підприємств.

Першим публічним обміном професійними судженнями щодо цього питання в аудиторській спільноті стала вебдискусія, яку організувала АПУ 27 квітня 2022 року.

До того ми встигли видати один звіт незалежного аудитора, у якому використали рекомендації міжнародної аудиторської спільноти з оцінювання безперервності діяльності підприємств під час пандемії, що була спричинена COVID-19.

Це аудиторський звіт стосовно фінансової звітності підприємства, що розташоване в Рівненській області, який видано вже після звільнення Київської області від окупантів, і ключовий партнер з аудиту разом зі мною — консультанткою зі складних питань — упевнилися, що суттєву невизначеність щодо загрози руйнування державності України вже подолано.

До кінця вересня 90 % діяльності АФ «Харків» тривало дистанційно, тому що ворог стояв від Харкова на відстані, яка дозволяла йому обстрілювати місто зі стрілецької зброї, і було небезпечно перебувати в приміщеннях без укриттів.

На початку жовтня почали частково повертатися до роботи в офлайн-режимі у власному офісному приміщенні. Ми також надали притулок фахівцям інших харківських аудиторських фірм, офіси яких було зруйновано ворожими ракетами.

Але в жовтні почалася нова проблема: ворог руйнував критичну інфраструктуру, спочатку Харкова й інших прикордонних міст ракетами С-300, а потім і всієї України крилатими ракетами.

Перебої електропостачання та неодноразове різке підвищення напруги в електричних мережах призвели до того, що не витримала подвійна захисна система й було пошкоджено центральний сервер, який забезпечував внутрішньофірмовий регламент роботи з аудиторською документацією.

У якийсь момент мені здалося, що повернутися на вихідні позиції вже неможливо. Але, як кажуть, негативний досвід робить нас набагато сильнішими.

Негативний досвід провадження аудиторської діяльності в умовах пандемії та режиму самоізоляції надав нам перші навички організації дистанційної роботи ключового персоналу.

Негативний досвід наслідків глобального комп’ютерного вірусу, який у нас отримав прізвисько Петя, навчив нас переносити сформовані документи для збереження на диски та флешки.

Але втрата частини інформації все ж таки відбулася. Був потрібен час і додаткові зусилля фахівців, щоб розробити й виконати процедури з легалізації збереженої та відновлення втраченої інформації.

У той час на очі мені трапилася цитата Генрі Форда: «Ви можете забрати мої заводи, мої гроші, спалити мої будинки, але залиште мені моїх людей, і, перш ніж ви оговтаєтеся, я все відновлю і знову буду попереду вас…»

Я зрозуміла, що колектив АФ «Харків» поборе всі негаразди, бо за час війни зменшився лише на одного аудитора. Майже в повному складі ми продовжували аудиторську діяльність завдяки поєднанню звичайного режиму роботи персоналу з дистанційною формою роботи.

Які напрями у вашій діяльності нині визначаєте як пріоритетні?

Л. Р.: Крім усіх перелічених проблем, воєнною зимою набрали чинності нові аудиторські стандарти МСУЯ та новації в Законі України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність».

Наш колектив розробив на основі власного розуміння й обміну досвідом подібних розробок із колегами нові підходи до системи управління якістю аудиторських послуг.

Внутрішньофірмовий «усенавч» із запровадження нових підходів відбувається дистанційно на численних нарадах із головним персоналом у Zoom, на онлайн- та офлайн-зустрічах з ІТ-фахівцями, щоб набути практичних навичок застосування удосконалених стандартів.

Ми ще не досягли повноцінного запровадження МСУЯ. Після першого практичного досвіду застосування нового внутрішньофірмового положення його визнали загальним і таким, що потребує деталізації. Оновлене положення «Про управління якістю» запроваджено в АФ «Харків» з 01.07.2023.

Але наша фірма, як і всі немережеві аудиторські фірми України, потребують методологічної допомоги в удосконаленні самотужки розроблених внутрішньофірмових систем управління якістю аудиторських послуг.

На цьогорічному звітно-виборчому З’їзді аудиторів України мене обрали членом Ради АПУ. Майже весь заново обраний склад Ради АПУ в передвиборчих програмах обстоював надання методологічної допомоги українським аудиторським фірмам у цьому напрямі удосконалення їхньої діяльності. Тепер це стало нашим обов’язком.

Крім того, якраз тепер ТОВ «Аудиторська фірма «Харків» проходить перевірку щодо контролю якості аудиторських послуг з боку Інспекції ОСНАД. На нашому прикладі тестують нові підходи до перевірки діяльності аудиторських фірм на підставі проєкту Рекомендацій щодо проведення перевірок з контролю якості аудиторських послуг та інших перевірок. Після тестування вони будуть затверджені для загального застосування. Тож наш приклад будуть аналізувати й надалі використовувати інспектори й колеги, тому це дуже відповідальна місія, якій повністю підпорядкований наш колектив.

У вересні відбувся інвестиційний форум #RestartKharkiv. Які перспективи розвитку регіону матиме та яку роль у відбудові Харківщини може відіграти бухгалтерська спільнота?

Л. Р.: Що стосується майбутнього Харкова, то, на мій погляд, він не перетвориться на маленьке містечко, як вважають деякі скептики. Наведу декілька основних аргументів «за»:

1. Усі війни рано чи пізно завершуються. Треба думати про вступ України до наявних або створення нових воєнно-політичних об’єднань, які зможуть забезпечити недоторканність українських територій. Кордони з путінською росією має не лише Україна. Фінляндія, Латвія, Естонія, Литва, Польща також межують із державою-агресором, але ж їхні прикордонні міста не називають «тупиковими».

2. Місто залишиться студентським передусім завдяки харківським випускникам шкіл і переселенцям з окупованих і зруйнованих частин східних і південних областей України. Сьогодні вже забезпечено повноцінну реалізацію права на освіту в прифронтовому Харкові в умовах воєнного стану. Щоб залучити студентів з інших областей України, треба на першому етапі збільшити в Харкові бюджетні замовлення на підготовку фахівців, перекроївши їх на території країни, та запровадити дещо спрощений вступ для окремих категорій абітурієнтів.

3. Місто залишиться науковим і промисловим центром. Залишаться навіть великі підприємства, бо, по-перше, будуть людські ресурси, а по-друге, Харків отримає міжнародну допомогу на відновлення зруйнованих виробництв і репарації від країни-агресора. Уже зараз у Харкові перебуває до 500 тис. переселенців, які замінять тих, хто не повернеться до міста після війни. Щоб розмістити цих людей і забезпечити повернення в місто харків’ян, які втратили житло, міська влада разом з іноземними фахівцями планує створювати сучасні житлові квартали. Наша держава інвестуватиме у воєнно-промисловий комплекс, який завжди мав і матиме провідне місце у промисловості Харківщини.
Для розвитку науки головною умовою є підготовлені дослідники й розробники, більшість яких залишилася в місті або вже повертається, бо не дуже хочуть бути таксистами в Європі.

4. Важливу роль для відновлення й розвитку товарного виробництва в Харкові відіграє внутрішньоміське транспортне сполучення, бо дистанційна праця на виробничих підприємствах неможлива.
Голова представництва Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) в Україні Жан-Ерік де Загон під час свого виступу на форумі розповів про кілька транспортних програм, що вже фінансуються в Харківській області:

• Продовження Олексіївської гілки Харківського метрополітену на дві станції в бік вулиці Одеської. Програма також включає побудову Олексіївського метродепо, вісім нових потягів по п’ять вагонів кожен.
• Закупівля 30 електробусів на суму 15 мільйонів євро.
• Відновлення трамвайної інфраструктури Харкова — колій, контактної мережі й депо, а також закупівля нового рухомого складу.
• Закупівля парку низькопідлогових тролейбусів на суму 10 мільйонів євро.
• Створення розумної системи контролю дорожнього руху — теж на 10 мільйонів євро. У підсумку представник ЄІБ окремо наголосив на важливості підтримки з боку ЄС саме інфраструктурних проєктів, оскільки навіть у воєнний час потрібно, щоби працювали міста та їхня економіка.

5. Якщо ж незабаром запровадять страхування внутрішніх інвестицій у східні регіони України, як обіцяли представники Верховної Ради на інвестфорумі (відповідний законопроєкт уже пішов на друге читання), то ризики втрати вкладень на території Харкова значно зменшаться.

6. Бажаним і необхідним є введення тимчасових податкових преференцій на прикордонних територіях із країною-агресором. Вони можуть бути різної цілеспрямованості, і вже зараз підприємницькі об’єднання разом із фахівцями повинні напрацьовувати відповідні пропозиції та лобіювати їх на всіх рівнях влади.

7. Харків залишиться культурним центром країни. У нашому місті готують фахівців візуальних жанрів мистецтва, музичного й театрального напрямів мистецтва, інших творчих професій. Театри й музеї, бібліотеки й галереї, видавництва й творчі майстерні, об’єднання митців і культурна спадщина, яку створювали не одне покоління харків’ян-харківців, сильні своїми традиціями й будуть продовжувати свою діяльність, але в дещо модернізованій формі не тільки через війну, а й завдяки зміні світових тенденцій.

Що стосується бухгалтерської спільноти, то за нами, як за фахівцями, два суттєві напрями роботи: напрацювання пропозицій, що стимулюють розвиток виробництва, для коригування податкового законодавства й організація суспільного контролю за цільовим використанням інвестицій і міжнародної допомоги Україні.

На моє велике переконання, усі капіталомісткі виробництва в Україні (а це більшість товаровиробників) незалежно від місця їхнього розташування потребують нових підходів для цілей оподаткування щодо амортизації основних засобів, які будуть створюватися за рахунок внутрішніх і зовнішніх інвестицій на території нашої країни.

За пропозицією Федерації роботодавців України я приєднуюся до роботи в групі фахівців для запровадження в Податковому кодексі України 100 % амортизації основних засобів, що їх будуть створювати або придбавати в період відновлення економіки України. Щоби переконати українських законотворців і наших закордонних партнерів у виправданості такої пропозиції, ми з бухгалтерсько-економічними підрозділами підприємств різних галузей повинні виконати обґрунтовані прогнозні розрахунки.

Що стосується контролю за цільовим використанням інвестицій і міжнародної допомоги, то виконання цього завдання буде залежати від якості роботи аудиторської спільноти, про що ми вже говорили вище.

Як ви вважаєте, чи стане Харків більш сучасним із погляду сталого розвитку?

Л. Р.: Я в цьому впевнена. На цей час фахівці Фонду Нормана Фостера, який фінансується Німецьким Федеральним Міністерством з економічного співробітництва та розвитку (BMZ) за підтримки Федеральної німецької компанії міжнародного співробітництва (GIZ), розробляють концепцію генерального плану Харкова.

«Ми працюємо з місцевими жителями, людьми, які розуміють територію, щоб відтворити найкраще з минулого та спроєктувати Харків як місто майбутнього», — заявив Фостер під час виступу в ООН. Тож будемо сподіватися, що створена концепція виправдає наші очікування.

На інвестиційному форумі RestartKharkiv було представлено поки що ескізи виокремлених об’єктів із плану відродження та сталого розвитку Харкова, який у процесі розроблення. Мене особисто зацікавив проєкт «Приміський вокзал “Левада”», якому одночасно притаманні функції транспортного хабу, що поєднує пасажиропотоки метро, залізниці й міжміського автобусного перевезення, торгово-розважального й культурного центру із зонами для прогулянок і відпочинку. Дуже важливо, що і цей, і інші об’єкти проєктують з урахуванням нових запитів щодо безпеки.

А ще мене дуже обнадіює, що Харківський міський голова Ігор Терехов став першим українським мером, якого обрали членом комітету міського розвитку, житлового будівництва та землеустрою Європейської економічної комісії ООН — вищого директивного органу ЄЕК ООН у відповідній галузі.

Меценатство й культурне просвітництво вашої родини викликає повагу. Чи можете поділитися, чим опікуєтеся нині?

Л. Р.: На жаль, мій чоловік Леонід Рубаненко пішов у засвіти 3 жовтня 2023 року через тяжку хворобу. У нас із ним і друзями-однодумцями було багато планів щодо пропагування українського Харкова в культурному середовищі України. Ці плани ми обов’язково реалізуємо.

Уже йде підготовка до відкриття документально-художньої виставки «Великі земляки: Григорій Квітка-Основ’яненко» в Києві, у Національній академії мистецтв України, до 245-річчя з дня народження одного зі стовпів української літературної мови, життя якого було нерозривно пов’язане з Харковом. Цю виставку вже показали до Дня Незалежності України та Дня міста-героя Харкова в рідному для Григорія Квітки-Основ’яненка місті. Також на 2023 рік було видано однойменну книжку-календар із серії «Великі земляки».

2024 рік ювілейний для Харкова. Нашому місту виповнюється 370 років. Це також ювілейний рік для двох рідних для мене колективів. Будемо відзначати 30 років із дня створення ТОВ «Аудиторська фірма «Харків» — першого підприємства Корпорації «Консалтингова група «Рубаненко і партнери» — та 20 років із дня заснування харківського громадського об’єднання всіх можливих художників «Гостинна на Дворянській», творчу діяльність якого активно підтримує Корпорація.

У «Гостинній на Дворянській» художниками вважають усіх, хто має високі здобутки в основній професії та одночасно просуває культуру й мистецтво в сучасному українському суспільстві й за межами нашої країни.

У ювілейний рік ми плануємо видати книжку-календар і провести документально-художні виставки на честь 370-річчя залізобетонного Харкова, присвятивши їх знаковим подіям і видатним особистостям, які залишили по собі пам’ять у кожному столітті існування нашого міста. Готуємося також відновити перерваний війною проєкт «Харківські династії», який представляє загалу сімейні династії, що наслідують ту саму професію не менш ніж у трьох поколіннях.

На завершення хочу навести слова знаної харківської поетеси Ірини Євси, яка перебуває зараз у Німеччині зі старенькою мамою і з якою нашу родину пов’язує багаторічна дружба:

«Щодня із завзятістю, гідною найкращого застосування, незважаючи на тривожні події, чекаю на гарні, і тільки гарні звістки з Харкова. І коли в очах уже темно від недосипання, а надія майже зникла, вони раптом приходять від давнього друга, змушуючи усміхнутися й повірити, що вихід є і місто житиме разом з усіма його мешканцями...»