Журнали

Новий бюджетний облік 26 вересня, 2022
9
Б

Благодійна та гуманітарна допомога: як відрізнити та обліковувати?

У повсякденному житті благодійну допомогу доволі часто асоціюємо з гуманітарною, оскільки надають обидві на умовах безповоротності та безоплатності. Та для бухгалтера такі надходження мають деякі принципові відмінності. Які саме — пропонуємо розібратися.

-A
A+

Законодавчі нюанси

Благодійна допомога ≠ гуманітарна допомога Відмінність між благодійкою та гуманітаркою починається вже на законодавчому рівні, адже в кожної допомоги «свій» закон. Загальні засади благодійності визначає ЦКУ та Закон про благодійність, а порядок надання, оформлення, розподілення й контролю за цільовим використанням гуманітарної допомоги врегульовано Законом про гумдопомогу. Окрім вітчизняної нормативки, останнім часом в умовах воєнного стану доводиться звертатися й до міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана ВРУ.

Та, незважаючи на зазначене, слід зауважити, що гуманітарна допомога є різновидом благодійництва, але з певними особливостями як за сутністю, так і за порядком отримання. Зауважимо, що йдеться саме про благодійництво, а не про благодійну допомогу!

Профільний Закон про благодійність не дає визначення терміна «благодійна допомога», але наводить загальне визначення благодійної діяльності. Тоді як Закон про гумдопомогу детально розтлумачує, що саме слід вважати гуманітарною допомогою.

ЦИТАТА. «Благодійна діяльність — добровільна особиста та/або майнова допомога для досягнення визначених цим Законом цілей, що не передбачає одержання благодійником прибутку, а також сплати будь-якої винагороди або компенсації благодійнику від імені або за дорученням бенефіціара».

(п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону про благодійність)

ЦИТАТА. «Гуманітарна допомога — цільова адресна безоплатна допомога в грошовій або натуральній формі, у вигляді безповоротної фінансової допомоги або добровільних пожертвувань, або допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном, які потребують її у зв’язку з соціальною незахищеністю, матеріальною незабезпеченістю, важким фінансовим становищем, виникненням надзвичайного стану, зокрема внаслідок стихійного лиха, аварій, епідемій і епізоотій, екологічних, техногенних та інших катастроф, які створюють загрозу для життя і здоров’я населення, або тяжкою хворобою конкретних фізичних осіб, а також для підготовки до збройного захисту держави та її захисту у разі збройної агресії або збройного конфлікту. Гуманітарна допомога є різновидом благодійництва і має спрямовуватися відповідно до обставин, об’єктивних потреб, згоди її отримувачів та за умови дотримання вимог статті 3 Закону України Про благодійну діяльність та благодійні організації».

(ст. 1 Закону про гумдопомогу)

Попри те що гуманітарна допомога в багатьох випадках має закордонне походження, існує ще багато особливостей, які відрізняють її від благодійних надходжень. Ідемо далі.

Розмежування благодійної та гуманітарної допомоги спостерігаємо й під час їх визнання. Спеціально уповноважені державні органи з питань гуманітарної допомоги мають розміщати рішення про визнання товарів (предметівгуманітарною допомогою на своєму офіційному вебсайті та направляти його до митних органів, податкових органів та інших державних органів (ст. 5 Закону про гумдопомогу).

ЦИТАТА. «До спеціально уповноважених державних органів з питань гуманітарної допомоги належать:

центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту населення;

Рада міністрів Автономної Республіки Крим;

обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації».

(ст. 4 Закону про гумдопомогу)

Окрім того, для «іноземної» гуманітарки передбачено першочергове безкоштовне спрощене декларування митним органам відповідними установами та організаціями незалежно від форми власності та ще низку преференцій, у тому числі податкових, які поширюються тільки на гумдопомогу.

Відокремлено гуманітарну допомогу від благодійної й у звітності, а саме у звіті про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації. Так, у рядку 1.6 звіту узагальнено вид доходу як надходження у формі безповоротної фінансової допомоги, добровільних пожертвувань, милосердя тощо, але розділено за видами (рядок 1.6.1 «благодійна допомога» й рядок 1.6.2 ГД «гуманітарна допомога»). При цьому надходження мають не задвоїтися в рядку 1.3 як доходи, одержані бюджетною установою (організацією), що зараховані на рахунки спеціального фонду цієї установи (організації) згідно із затвердженим в установленому порядку кошторисом. До того ж додаток ГД до звіту обов’язково подають ті установи, які отримували протягом року гуманітарну допомогу, із зазначенням її цільового або нецільового використання.

А ось фінансова звітність не вирізняє гуманітарну та благодійну допомогу — відображаємо їх у складі доходів за необмінними операціями та окремо надходження в натуральній формі у відповідних рядках звітів форм № 1-дс, № 2-дс, № 3-дс і № 5-дс.

А тепер перейдемо до учасників процесу.

Надавачі, набувачі, отримувачі Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону про благодійність набувачем (бенефіціаром) благодійної допомоги може бути будь-яка юридична особа (надходження від благодійних організацій), неприбуткова організація або територіальна громада, отже, йдеться, між іншим, і про суб’єктів державного сектору, які отримують таку допомогу для досягнення певних цілей. Цілями є сприяння законним інтересам, розвиток і підтримка певних сфер діяльності.

ЦИТАТА. «Сферами благодійної діяльності є:

1) освіта;

2) охорона здоров’я;

3) екологія, охорона довкілля та захист тварин;

4) запобігання природним і техногенним катастрофам та ліквідація їх наслідків, допомога постраждалим внаслідок катастроф, збройних конфліктів і нещасних випадків, а також біженцям та особам, які перебувають у складних життєвих обставинах;

5) опіка і піклування, законне представництво та правова допомога;

6) соціальний захист, соціальне забезпечення, соціальні послуги і подолання бідності;

7) культура та мистецтво, охорона культурної спадщини;

8) наука і наукові дослідження;

9) спорт і фізична культура;

10) права людини і громадянина та основоположні свободи;

11) розвиток територіальних громад;

12) розвиток міжнародної співпраці України;

13) стимулювання економічного росту і розвитку економіки України та її окремих регіонів та підвищення конкурентоспроможності України;

14) сприяння здійсненню державних, регіональних, місцевих та міжнародних програм, спрямованих на поліпшення соціально-економічного становища в Україні;

15) сприяння обороноздатності та мобілізаційній готовності країни, захисту населення у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного стану».

(ч. 2 ст. 3 Закону про благодійність)

Перелічені сфери благодійної діяльності перегукуються з визначеними Порядком № 1222. Нагадаємо, що механізм отримання, використання та обліку благодійних внесків та пожертв установлено Порядком № 1222, у якому, зокрема, визначено набувачів. До них належать бюджетні установи, заклади освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, культури, наукиспорту та фізичного виховання. Ці набувачі мають право отримувати допомогу від юридичних і фізичних осіб — резидентів і нерезидентів як у грошовій формі, так і в натуральній (п. 2 Порядку № 1222).

Набувачами гуманітарної допомоги можуть бути, зокрема, підприємства, установи та організаціїщо утримуються за рахунок бюджетів, уповноважені ними державні установи та органи місцевого самоврядування (абз. 7 ст. 1 Закону про гумдопомогу).

Та, окрім набувачів, у Законі про гумдопомогу йдеться ще й про отримувачів — юридичних осіб, яких зареєстровано в установленому КМУ порядку в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги. До них належать, зокрема, підприємства, установи та організації, що утримуються за рахунок бюджетів, уповноважені ними державні установи та органи місцевого самоврядування (абз. 7 ст. 1 Закону про гумдопомогу).

Благодійником є дієздатна фізична особа або юридична особа приватного права (у тому числі благодійна організація), яка добровільно здійснює один чи декілька видів благодійної діяльності (п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону про благодійність). А Закон про гумдопомогу благодійників іменує інакше — донорами, але по суті це також надавачі допомоги.

ВАЖЛИВО! Відносити до благодійників суб’єктів державного сектору не можна, оскільки вони не є юридичними особами приватного права.

Безоплатне передання благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певних, наперед обумовлених цілей благодійної діяльності називається відповідно до Закону про благодійність благодійною пожертвою (ч. 1 ст. 6 Закону про благодійність). Про пожертву також ідеться в ЦКУ, який є основним документом, що регулює майнові й немайнові відносини, зокрема, між пожертвувачем та отримувачем.

Дарування за ЦКУ Яким же чином ЦКУ визначає основні благодійні догми, адже в ньому ані слова про благодійну допомогу? У розумінні ЦКУ благодійна допомога є пожертвою.

ЦИТАТА. «Пожертвою є дарування нерухомих та рухомих речей, зокрема грошей та цінних паперів, особам, встановленим частиною першою статті 720 цього Кодексу, для досягнення ними певної, наперед обумовленої мети».

(ч. 1 ст. 729 ЦКУ)

Договір про пожертву є документом, який укладають сторони, між якими виникають правові відносини за фактом безоплатного отримання майна. Такий договір може бути укладений як у двосторонньому, так і в тристоронньому порядку — залежно від учасників.

Відповідно до ч. 3 ст. 729 ЦКУ до договору про пожертву застосовують положення про договір дарування, якщо інше не встановлено законом. Звернімось до гл. 55 ЦКУ, де йдеться про дарування, адже по суті предметом відносин між надавачем та отримувачем є дарунок.

Предметом договору дарування можуть бути (ст. 718 ЦКУ):

  • рухомі речі, у тому числі гроші та цінні папери;
  • нерухомість;
  • майнові права, якими дарувальник володіє або які можуть виникнути в нього в майбутньому.

Договір дарування можна укладати як у письмовій, так і в усній формі — залежно від предмета дарування (ст. 719 ЦКУ). Якщо предметом дарування є цінна рухома річ або майнове право, договір укладають обов’язково в письмовій формі, а в разі передання нерухомості договір має бути ще й нотаріально посвідчений. Зазвичай такий документ бухгалтерською мовою іменують договором про надання благодійної допомоги.

Але все-таки за можливості радимо оформляти договір письмово, щоб уникнути в майбутньому неприємностей від контролюючих органів. Саме в ньому й слід зазначити напрям витрачання благодійної допомоги. Зверніть увагу, що в договорі про пожертву можна передбачити порядок перевірки цільового використання благодійної допомоги отримувачем. Тож будьте готові, що благодійник зажадає підтвердних документів, що пожертву спрямовано на визначену ним мету.

Бюджетне законодавство Отримувати благодійну допомогу суб’єктам державного сектору дозволено бюджетним законодавством. У ст. 13 БКУ прописано, що благодійні внески, гранти та дарунки належать до першої підгрупи другої групи власних надходжень бюджетних установ, які отримуються додатково до коштів загального фонду. Така допомога через її незапланованість зумовлює внесення змін до спецфонду кошторису установи. Отримані на спецрахунок кошти можна витрачати на організацію основної діяльності, що також передбачено цією ж статтею БКУ.

НАГАДАЄМО. Згідно зі ст. 119 БКУ нецільовим використанням бюджетних коштів є, зокрема, витрачання їх на мету, яка не відповідає бюджетним призначенням, установленим законом про держбюджет або рішенням про місцевий бюджет.

Водночас у ст. 54 Закону № 1700 заборонено державним органам та органам місцевого самоврядування отримувати безоплатно грошові кошти або інше майно, нематеріальні активи, майнові переваги, пільги чи послуги. Але така заборона не поширюється на випадки, передбачені законами або чинними міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано ВРУ. Більш детальні роз’яснення щодо цього надав, зокрема, Мін’юст у листі від 15.02.2018 № 5512/100-2-18/7.3.1, де наголошено про можливість зазначених суб’єктів отримати благодійку за умови таких правових ознак, як безкорисливість, добровільність і цільова спрямованість. Тож дотримуємося умов, які, власне, визначені Законом про благодійність, щоб мати впевненість у можливості отримувати благодійну допомогу.

Окрім Порядку № 1222, існує ще один порядок передання дарунків територіальним громадам, державі, державним або комунальним установам та організаціям, яким мають керуватися бюджетники, — Порядок № 1195. У цьому документі наведено механізм передання отриманої посадовою особою допомоги відповідному органу складанням акта приймання-передачі дарунка, адже таку вимогу містить ч. 3 ст. 23 Закону № 1700.

До речі, нацстандарти взагалі не згадують про благодійне передання активів — лише про безоплатне отримання від фізичних та юридичних осіб. Та МР з обліку ОЗМР з обліку НА та МР з обліку запасів рекомендують отримання суб’єктами державного сектору активів як гуманітарної допомоги проводити відповідно до Закону про гумдопомогу та інших нормативно-правових актів (п. 5 розд. III МР з обліку ОЗ, п. 10 розд. II МР з обліку НА, п. 1 розд. V МР з обліку запасів). Але поняття «благодійні внески» та «гуманітарна (благодійна) допомога» використовуються в Порядку № 1219 і Типовій кореспонденції. Та в контексті безоплатного отримання активів, про яке йдеться у згаданих методрекомендаціях, слід розуміти і благодійну діяльність, з огляду на сутність та визначення, що наведені у ст. 5 Закону про благодійність. Так, безоплатне передання коштів, майна, майнових прав та прав користування майном, а також надання послуг і виконання робіт є різновидами благодійної діяльності, що визначені в пп. 1, 2, 4 п. 1 ст. 5 Закону про благодійність.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Згідно з постановою № 202 в умовах воєнного стану не поширюються встановлені законодавством вимоги щодо отримання, використання, обліку та звітності благодійної допомоги від юридичних та фізичних осіб — резидентів і нерезидентів. Слід зауважити, що, по-перше, йдеться саме про благодійну допомогу — не про гуманітарну, а по-друге, у листі МФУ від 27.04.2022 № 41020-06-5/8479 (див. на с. 11) зазначено нормативно-правові акти, яких мають дотримуватися, зокрема, суб’єкти державного сектору стосовно обліку благодійної та гуманітарної допомоги. Так, у листі згадано Закон про благодійність, Закон про гумдопомогу, Закон про бухоблік, НС 124 «Доходи», Порядок № 419 тощо. Наприклад, у ст. 11 Закону про гумдопомогу зазначено, що спеціально уповноважені державні органи з питань гуманітарної допомоги ведуть облік, статистичну звітність гуманітарної допомоги, а бухгалтерський облік та відповідну звітність здійснюють отримувачі та набувачі гуманітарної допомоги. Якщо немає обліку щодо отримання та цільового використання гуманітарної допомоги, вона вважається використаною не за цільовим призначенням, за що передбачено відповідальність. Тож, щоб мати достовірну інформацію щодо окресленого питання, все ж таки найкраще не нехтувати раніше встановленими законодавством вимогами, принаймні тим суб’єктам держсектору, які розташовані на території, де не ведуться бойові дії та які не окуповані, а також тим, які отримують допомогу не як посередники.

Облік допомоги

Підстава для оприбуткування Після складання первинних документів про надходження благодійної допомоги (про це більш детально див. газету «Новий бюджетний облік», № 8/2022, с. 18), власне, слід оприбуткувати активи або відобразити в обліку надані послуги чи виконані роботи. Загальні моменти оприбуткування гуманітарної допомоги загалом будуть схожими з оприбуткуванням благодійки, хіба що різнитимуться паперові нюанси та схема оприбуткування.

Як уже зазначено, учасниками «гуманітарних» відносин є донор, отримувач і набувач. Отримувач може бути набувачем, якщо таке визначив донор. Підставами для надання гуманітарної допомоги в Україні є наявність певних документів.

ЦИТАТА. «Підставою для започаткування процедури визнання допомоги гуманітарною є письмова пропозиція донора про її надання.

Підставою для здійснення гуманітарної допомоги в Україні є письмова згода отримувача гуманітарної допомоги на її одержання. Отримувач гуманітарної допомоги має такі самі права на її використання, що і набувач гуманітарної допомоги».

(ст. 3 Закону про гумдопомогу)

Окрім того, отримувач і набувач гуманітарної допомоги щомісяця звітують відповідному спеціально уповноваженому державному органу з питань гуманітарної допомоги про наявність і розподіл гуманітарної допомоги до повного її використання.

Тож, підсумовуючи, зауважимо, що є певні загальні умови для оприбуткування благодійної та гуманітарної допомоги бюджетною установою, а саме:

  • наявність правових ознак допомоги (безкорисливість, добровільність і цільова спрямованість);
  • визначення цільового спрямування допомоги керівником бюджетної установи за умови, що благодійник цього не зробив;
  • наявність відповідних первинних документів, які є підставою оприбуткувати допомогу (передати далі);
  • комісійне приймання та оцінка майна.

Форма допомоги Допомога може надходити як від вітчизняних надавачів, так і від закордонних у різній формі: грошовій чи натуральній, — надаватися з рук у руки або через посередників. Наприклад, залежно від форми благодійної допомоги різнитиметься й відображення її в обліку, а саме:

  • отриману у грошовій формі допомогу обліковують як фінансові активи установи, що мають (або не мають) цільове призначення;
  • отримані матеріальні чи нематеріальні цінності — як нефінансові активи відповідно до НС 123 «Запаси»НС 121 «Основні засоби», НС 122 «Нематеріальні активи»;
  • отримані послуги чи роботи — як витрати установи або капітальні інвестиції.

Якщо ж отримувач допомоги виконує транзитну функцію, як то часто буває з гуманітаркою, то передані цінності також мають бути відображені в обліку, але вже іншим способом, про що поговоримо далі. Почнемо з надходження товарно-матеріальних цінностей до суб’єкта державного сектору.

Товари Отримані цінності можуть бути передані як із підтвердними документами, так і без них, від чого, власне, залежить визначення первісної вартості активів під час оприбуткування. І нацстандарти в цьому питанні дають чітке визначення.

Первісною вартістю активів, отриманих безоплатно від фізичних та юридичних осіб (крім суб’єктів державного сектору), визнають їхню справедливу вартість на дату отримання з урахуванням додаткових витрат, які безпосередньо пов’язані з придбанням активів і доведенням їх до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою. Первісною вартістю активів може бути вартість, щодо якої є достовірна інформація, зокрема згідно з отриманими відповідними первинними документами (п. 7 розд. II НС 121 «Основні засоби», п. 10 розд. II НС 122 «Нематеріальні активи», п. 5 розд. II НС 123 «Запаси»).

НАГАДАЄМО. Комісія, що визначає справедливу вартість під час оприбуткування благодійної допомоги, орієнтується на суму, за якою можна продати актив або оплатити зобов’язання за звичайних умов на певну дату (абз. 20 п. 4 розд. І НС 121 «Основні засоби»). Якщо таку суму встановити неможливо, тоді відповідно до п. 2 МСФЗ 13 «Оцінка справедливої вартості» слід визначити можливу ціну придбання в аналогічному технічному стані. Факт визначення справедливої вартості активу фіксують в акті оцінки майна, складеному в довільній формі.

Благодійну допомогу в бухобліку розглядають як дохід від необмінної операції, і тому відображають на субрахунку 7511 «Доходи від необмінних операцій» (див. таблицю на с. 8). Амортизують необоротні активи, отримані як благодійна допомога, за загальними правилами, але пам’ятаючи про один специфічний нюанс: під час нарахування зносу відображають одночасно й дохід. Під час так званого першого відображення вартість активу вилучають із доходу та відносять на капітал, оскільки йдеться про необоротні матеріальні активи (Дт 7511 — Кт 5111), а під час повторного відображення показують дохід технічно, щоби збалансувати витрати за певний період часу, протягом якого об’єкт використовували (Дт 5111 — Кт 7511), і цей дохід дорівнюватиме сумі амортизаційного нарахування.

Оприбутковують запаси, отримані як благодійна (гуманітарна) допомога, відповідно до пп. 3.9, 5.7 Типової кореспонденції .

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Якщо установа — отримувач благодійної допомоги — є її набувачем, а предметом дарування — необоротний актив довгострокового користування, то для подальшого достовірного відображення інформації найкраще такий актив за можливості зарахувати на баланс, незважаючи на вказівку постанови № 202.

Оприбуткування як рухомого, так і нерухомого майна, що надійшло до бюджетної установи як благодійна (гуманітарна) допомога, супроводжується поданням до Казначейства довідки про надходження в натуральній формі до кінця звітного місяця. Необхідно також унести зміни до кошторису в частині спеціального фонду за власними надходженнями.

НЮАНС. З огляду на саму назву довідки про надходження в натуральній формі та встановлені законодавчі норми, складати такий документ не потрібно, якщо предметом дарування є грошові кошти.

Одним із прав дарувальника, згідно зі ст. 725 ЦКУ, є право вчинення на користь третьої особи (передати грошову суму чи інше майно у власність). Тож у договорі дарування має бути зазначено, що набувачами допомоги є конкретні установи чи заклади або ті, які найбільше її потребують, тощо. Отже, у розумінні правових відносин отримувач є посередником, через якого благодійник (донор) передає матеріальні цінності набувачам, зазначеним у договорі, або за власним розподілом отримувача. І тут є важливий момент. Спочатку розберемося з обліком за умови, що розподіл відбувається на розсуд отримувача.

За своєю сутністю передання за актом приймання-передачі натуральної благодійної (гуманітарної) допомоги є безоплатним переданням активів від фізичних або юридичних осіб. У бухобліку отримувача таке передання покажемо як оприбуткування матеріальних цінностей на субрахунку 1815 «Активи для розподілу, передачі, продажу» та виникнення доходу за субрахунком 7511 «Доходи за необмінними операціями».

Разом із тим, посередник (територіальна громада, держорган тощо), як уже зазначено вище, має подати довідку про надходження в натуральній формі до казначейства.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Незалежно від того, які саме активи отримує суб’єкт державного сектору, — запаси, основні засоби чи нематеріальні активи, — все одно застосовуємо субрахунок 1815, тим самим підтверджуємо спрямування благодійки — розподілення між набувачами. При цьому на дату балансу такі запаси відображають за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або відновлювальною вартістю (п. 16 розд. II МР з обліку запасів).

Якщо передання відбувається за розподілом отримувача між населенням (видача одягу внутрішньо переміщеним особам тощо) чи допомогу передають за потреби, наприклад, теробороні (передання транспортного засобу тощо), тоді списуємо активи за фактом вибуття, використовуючи субрахунок 8511 «Витрати за необмінними операціями».

Якщо ж розподіляють допомогу між підпорядкованими суб’єктами, визначеними отримувачем, то цілком можна оформити внутрішньовідомче передання. Та знов-таки не буде порушенням відсутність обліку за умов транзитного передання від отримувача набувачеві відповідно до постанови № 202, коли перший виконує роль координатора.

Й останнє. Надходження допомоги конкретномувизначеному донором набувачу через отримувача. У такому випадку найкраще відразу зарахувати об’єкт на баланс набувача (наприклад, отримання апарата штучної вентиляції легень територіальною громадою для конкретного медзакладу з наданням права оперативного управління майном). І тоді вже установа-набувач подає довідку про надходження в натуральній формі до казначейства й показує в обліку дохід від необмінної операції.

Варіанти обліку благодійної (гуманітарної) допомоги

Зміст операції

Кореспонденція рахунків

Меморіальний ордер

дебет

кредит

Надходження на реєстраційний рахунок установи-набувача та витрачання благодійного внеску

1. Зараховано на реєстраційний рахунок благодійний внесок ​1

2313

7511

№ 3 та № 14

2. Витрачено благодійний внесок

2117, 6211, 6415

2313

№ 3 та № 4 або № 6

Надходження благодійного внеску до каси установи-набувача та його використання

1. Прийнято благодійний внесок до каси установи 1

2211

7511

№ 1 та № 14

2. Зараховано на реєстраційний рахунок

2313

2211

№ 1 та № 3

3. Витрачено благодійний внесок

2117, 6211, 6415

2313

№ 3 та № 4 або № 6

Надходження до установи-отримувача та передання набувачам гуманітарної допомоги у формі грошових коштів

1. Отримано гуманітарну допомогу у формі грошових коштів 2

2313

7511

№ 3 та № 14

2. Передано кошти набувачам

8511

2313

№ 3

Надходження грошової гуманітарної допомоги та придбання матеріальних цінностей для подальшого передання набувачам

1. Отримано гуманітарну допомогу у формі грошових коштів 1

2313

7511

№ 3 та № 14

2. Придбано активи для подальшого передання або розподілення між набувачами

1815

2117, 6211, 6415

№ 4 або № 6

3. Перераховано кошти постачальнику

2117, 6211, 6415

2313

№ 3 та № 4 або № 6

4. Списано передані або розподілені активи

8511

1815

№ 17

Надходження та витрачання благодійної (гуманітарної) допомоги у формі запасів

1. Оприбутковано запаси

15, 18

2117, 6211, 6415

№ 4 або № 6

2. Відображено дохід 1

2313

7511

№ 3 та № 14

3. Відображено касові видатки

2117, 6211, 6415

2313

№ 4 або № 6 та № 3

4. Списано використані запаси за результатами основної діяльності

8013

15, 18

№ 17

Надходження та користування благодійною (гуманітарною) допомогою у формі основних засобів

1. Відображено вартість отриманого основного засобу

10, 11

2117, 6211, 6415

№ 4 або № 6

2. Відображено дохід 1

2313

7511

№ 3 та № 14

3. Відображено касові видатки

2117, 6211, 6415

2313

№ 3 та № 4 або № 6

4. Збільшено внесений капітал

7511

5111

№ 14

5. Нараховано амортизацію

8014

1411, 1412

№ 17

6. Одночасно збільшено доходи на суму нарахованої амортизації

5111

7511

№ 14

7. Списано витрати на фінрезультат

5511

8014

№ 17

8. Списано доходи на суму нарахованої амортизації

7511

5511

№ 14

Надходження гуманітарної допомоги у формі запасів та основних засобів для подальшого передання набувачам (населенню)

1. Отримано активи

1815

2117, 6211, 6415

№ 4 або № 6

2. Відображено дохід 2

2313

7511

№ 3 та № 14

3. Відображено касові видатки

2117, 6211, 6415

2313

№ 3 та № 4 або № 6

4. Передано активи набувачам

8511

1815

№ 17

Виконання робіт і надання послуг благодійником (без збільшення первісної вартості основних засобів)

1. Відображено надходження благодійної допомоги у формі послуг чи робіт 1

2313

7511

№ 3 та № 14

2. Відображено касові видатки

2117, 6211, 6415

2313

№ 3 та № 4 або № 6

3. Списано вартість виконаних робіт, наданих послуг

8013

2117, 6211, 6415

№ 4 або № 6

1. Благодійні внески, гранти та дарунки належать до першої підгрупи другої групи власних надходжень бюджетних установ (ч. 4 ст. 13 БКУ). Відповідно, такі надходження слід відображати за кодом класифікації доходів бюджету 25020100 «Благодійні внески, гранти та дарунки», якщо установа-отримувач планує використовувати кошти на організацію своєї основної діяльності.

2. Якщо установа-отримувач (територіальна громада, військова адміністрація тощо) одержує благодійну допомогу, яку надалі планують передавати іншим підлеглим установам, населенню, то найкраще буде зарахувати її до складу другої підгрупи другої групи власних надходжень. При цьому застосовуємо код доходів 25020200 «Надходження, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів, у тому числі заходів з відчуження для суспільних потреб земельних ділянок та розміщених на них інших об’єктів нерухомого майна, що перебувають у приватній власності фізичних або юридичних осіб».

Роботи та послуги Один із видів благодійної діяльності згідно з п. 4 ч. 1 ст. 5 Закону про благодійність — це безоплатне надання послуг і виконання робіт на користь бенефіціарів. Те саме й у ст. 1 Закону про гумдопомогу, але зі своїм відтінком: «допомога у вигляді виконання робіт, надання послуг, що надається іноземними та вітчизняними донорами із гуманних мотивів отримувачам гуманітарної допомоги в Україні або за кордоном». Порядок № 1222 також не проти допомоги не в натуральній формі, а як надання послуг або виконання робіт для визначених суб’єктів державного сектору.

У такому випадку укладають тристоронній договір між підрядником та благодійником на користь третьої особи — набувача допомоги. Про те, що роботи виконані, а послуги надані, підрядник звітує перед благодійником актом виконаних робіт (це може бути акт приймання виконаних будівельних робіт ф. № КБ-2в) чи актом наданих послуг. При цьому реквізити документів мають відповідати вимогам п. 2.4 Положення № 88. А вже благодійник передає допомогу в натуральній формі за фактом виконання, склавши акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

Отриману допомогу зараховують до власних надходжень з унесенням змін до кошторису в частині спецфонду з обов’язковим поданням довідки про надходження в натуральній формі до казначейства. Дохід відображаємо, як і в разі натурального надходження активів, на субрахунку 7511 «Доходи від необмінних операцій». А ось із витратами складніше, адже вони можуть бути списані, а можуть збільшити капітал бюджетної установи.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Коли матеріали благодійник надає окремо від виконаних ним робіт, то і в бухобліку буде окреме оприбуткування активів і їх списання та окремо відображення ремонтних робіт і їх списання на витрати. Таким чином, зарахування на баланс та подальше списання активів (витрат) залежатиме від того, яким договором (договорами) буде оформлене надання благодійної допомоги.

Якщо в договорі зазначено, що благодійник виконує роботи із власного матеріалу, оприбуткування буде за актом приймання-передачі виконаних робіт із відображенням доходу та списання саме виконаних робіт, що включатимуть вартість активів.

Гроші Благодійні внески у грошовій формі бюджетники отримують доволі часто, але обов’язковою умовою при цьому є цільова спрямованість коштів, яку визначає благодійник зазвичай у договорі. Та Порядок № 1222 дозволяє бюджетним установам та закладам освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, культури, науки, спорту та фізичного виховання самостійно визначати мету використання отриманих коштів, але за певних умов. Якщо благодійник не визначив конкретної мети, то ця місія покладається на керівника установи відповідно до першочергових потреб, пов’язаних тільки з основною діяльністю закладу (наприклад, закупівля обладнання, ремонт приміщень чи придбання меблів). Надходження коштів супроводжується внесенням змін до кошторису бюджетної установи.

Безоплатно передані грошові кошти ст. 6 Закону про благодійність визнає благодійною пожертвою або благодійним грантом. Причому отримання благодійного гранту надається за умови використання протягом строку, визначеного благодійником.

Свої організаційні нюанси існують під час отримання міжнародної фінансової допомоги, яка у воєнні часи набула актуальності. Закордонні донори перераховують кошти в іноземній валюті, для чого отримувач відкриває валютний рахунок у банку (п. 13.1 Порядку № 1407 та п. 11.1 Порядку № 938), адже казначейство не має таких рахунків.

Однією з операцій, які здійснює Нацбанк для забезпечення виконання покладених на нього функцій, є ведення під час особливого періоду у визначеному ним (Нацбанком) порядку рахунків державних органів, призначених для забезпечення потреб держави у відсічі збройної агресії проти України або ліквідації збройного конфлікту й ліквідації їх наслідків, а також для благодійних пожертв і гуманітарної допомоги (п. 16 1 ст. 42 Закону про НБУ).

Кабмін розробив Порядок № 220, у якому визначено механізм надання гуманітарної та іншої допомоги цивільному населенню в умовах воєнного стану в Україні за кошти, що надійшли в національній та іноземній валюті на поточний рахунок Мінсоцполітики. Такий рахунок відкривають у Нацбанку для отримання грошових надходжень від фізичних та юридичних осіб, резидентів і нерезидентів як благодійної пожертви, гуманітарної допомоги, грантів та дарунків. Одержувачами таких коштів є:

  • обласні та Київська міська військові адміністрації;
  • районні військові адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських рад;
  • заклади, санаторії, підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, благодійні організації та громадські об’єднання;
  • АТ «Укрпошта».

На бюджетні рахунки, відкриті в органах Казначейства, за кодом бюджетної класифікації 25020200 «Надходження, що отримують бюджетні установи від підприємств, організацій, фізичних осіб та від інших бюджетних установ для виконання цільових заходів, у тому числі заходів з відчуження для суспільних потреб земельних ділянок та розміщених на них інших об’єктів нерухомого майна, що перебувають у приватній власності фізичних або юридичних осіб» перераховує кошти Мінсоцполітики в національній валюті. Одержувачі, своєю чергою, розподіляють перераховані на поточні рахунки кошти між набувачами або на їх забезпечення медикаментами, продуктами харчування, одягом тощо.

ЦИТАТА. «Кошти спрямовуються на:

грошову допомогу цивільному населенню — разову виплату готівкових коштів особам, які проживають у деокупованих населених пунктах, не мають і не мали статусу внутрішньо переміщених осіб (не зареєстровані та не були зареєстровані як внутрішньо переміщені особи відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 Про облік внутрішньо переміщених осіб <…>, та особам, які евакуюються із населених пунктів, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій (можливих бойових дій), у безпечні райони відповідно до Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 р. № 841 <…>;

задоволення продовольчих потреб — закупівлю продуктів харчування, зокрема дитячого харчування, питної води та їх доставку до місць призначення;

забезпечення одягом та взуттям, товарами першої необхідності, гігієнічними засобами — закупівлю одягу, взуття, товарів першої необхідності, гігієнічних засобів та їх доставку до місць призначення;

забезпечення медичними засобами — закупівлю лікарських засобів, імунобіологічних препаратів (вакцин), медичних виробів, допоміжних засобів до них, медичного обладнання та їх доставку до місць призначення;

евакуацію/вивезення/переміщення цивільного населення із районів проведення воєнних (бойових) дій та небезпечних територій у безпечні місця, зокрема на оплату транспортних послуг, пально-мастильних матеріалів;

забезпечення гуманітарною допомогою — оплату транспортування гуманітарних вантажів, послуг для зберігання гуманітарної та іншої допомоги на території України;

облаштування місць розміщення громадян, які у зв’язку з проведенням воєнних (бойових) дій залишили місце проживання/перебування (вимушеним переселенцям);

оплату інших заходів, спрямованих на підтримку цивільного населення в умовах воєнного стану».

(п. 4 Порядку № 220)

У бухобліку бюджетної установи такі надходження відображають за субрахунком 7511 «Доходи від необмінних операцій» (див. таблицю на с. 8). І якщо суми внутрішньої безоплатної допомоги визнають активом і доходом того звітного періоду, коли вони були отримані, то суми зовнішньої безоплатної допомоги визнають активом (дебіторською заборгованістю) та доходом на момент набрання чинності договором (пп. 3.7, 3.8 розд. II НС 124 «Доходи»). Тож навіть не отримані на визначену договором дату кошти все одно визнають доходом і показують дебіторку.

Передані грошові кошти набувачам відображають як витрати за необмінними операціями за субрахунком 8511 або як матеріальні витрати за субрахунком 8013 відповідно до затвердженої бюджетної програми.

№ 9, 2022  (с. 3)

Архiв номерiв

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку