Журнали

Практика МСФЗ 29 серпня, 2022
8
«

«Тиск на бізнес, підвищена відповідальність за недотримання вимог і токсичність асоціації з країною-агресором — усе це змушує компанії переглядати свої комплаєнс-програми…»

-A
A+

Катерина Сафроненко, заступниця директорки, форензік KPMG в Україні

 

Відповідно до даних досліджень KPMG в Україні у 2020 році комплаєнс-підрозділ відіграє роль узгоджувача для таких ризикових бізнес-процесів, як укладення договорів з контрагентами (66 % респондентів). Чи входить зараз до комплаєнс-адженди, окрім звичних питань, ще перевірка клієнтів щодо ведення бізнесу з рф?

К. С.: Однозначно так. При цьому наявність зв’язків з рф (чи то з корпоративного погляду, чи то суто з огляду на операційну діяльність компанії) наразі є одним із ключових комплаєнс-ризиків під час перевірки третіх осіб. Окрім того, міжнародний бізнес стикається з постійним оновленням і розширенням санкційних списків, включаючи як фізичних, так і юридичних осіб, уведенням нових заборон, жорстким експортним контролем. Тиск на бізнес, підвищена відповідальність за недотримання вимог і токсичність асоціації з країною-агресором — усе це змушує компанії переглядати свої комплаєнс-програми з огляду на ризики взаємодії з третіми особами.

У результаті компанії проводять не просто стандартний скринінг третіх осіб, а постійний рескринінг компаній — оцінюють ризики третіх осіб, особливо щодо того, звідки товари поставляються та куди спрямовуються, переглядають контракти, додаючи пункт про право провести аудит третьої особи та стягнути штрафи в разі порушень, тощо.

Чи пом’якшилися у зв’язку з воєнними діями вимоги щодо уникнення / управління конфліктом інтересів?

К. С.: Глобальних змін для бізнесу не відбулося. Певні нормативні акти, які регулюють антикорупційну діяльність, включаючи управління конфліктом інтересів, були ухвалені або змінені з фокусом на публічних службовців. Так, наприклад, у березні 2022 року НАЗК випустило Роз’яснення № 6 щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII, відповідно до якого «публічні службовці, які зараз обороняють Батьківщину та проходять військову службу та службу у складі Сил територіальної оборони Збройних Сил України (ЗСУ) чи добровольчих формувань територіальних громад жодним чином не порушують обмеження щодо сумісництва і суміщення з іншими видами діяльності».

Крім того, в липні НАЗК нагадало про заборону посадовцям призначати собі премії самостійно.

У червні 2022 року Верховна Рада ухвалила Антикорупційну стратегію на 2021–2025 роки, у тому числі з урегулювання конфлікту інтересів, дотримання загальних обмежень і заборон, правил етичної поведінки. Концептуально жодного пом’якшення щодо уникнення / управління конфліктом інтересів не відбулося. Операційний ризик в умовах війни досі залишається пріоритетним.

Водночас ризики, які можуть бути спричинені конфліктом інтересів у поточних турбулентних умовах, залишаються високими — ігнорувати або не застосовувати процедури щодо запобігання / управління не варто.

Які зараз, з огляду на кризові умови, основні напрями діяльності комплаєнс в Україні?

К. С.: На мою думку, російська агресія стала каталізатором масштабного операційного ризику для більшості компаній, який включає в себе, зокрема:

  • ризик продовження діяльності (збитки, пов’язані із завданням матеріальної шкоди, збитки, пов’язані з нематеріальними активами, втрати, пов’язані з персоналом, утрачений дохід (прибуток) або упущена вигода, збитки, пов’язані з утратою інвестиційних можливостей);
  • ризик взаємодії з третіми особами, що ставить під загрозу контракти, строки постачання, кібербезпеку компаній; у разі реалізації такий ризик може спричинити як утрату послуг / товарів, так і дефолт;
  • кіберризик, який в умовах війни став ще актуальнішим у зв’язку з ідеологічними мотивами, а отже, стало важче відстежувати об’єкт атаки;
  • ризик фінансового злочину з огляду на експортні контролі та заборони, прискіпливе ставлення регуляторів; цей ризик особливо стосується фінансового сектору.

Якщо підсумувати, комплаєнс відіграє важливу роль на всіх трьох етапах: запобігання, фіксації / реагування та моніторингу.

Які поради ви могли б дати щодо оптимізації функції комплаєнс у компаніях зараз? На чому найкраще зосередитися?

К. С.: Оскільки ситуація змінюється погодинно, комплаєнс має бути максимально гнучким і швидким у реагуванні на зміни, допомагати бізнесу справлятися із загрозами в часи турбулентності.

Напрями, на яких потрібно зосередитися функції комплаєнс, залежатимуть від сфери діяльності компанії. Проте зазначені вище ризики слід урахувати всім компаніям незалежно від галузі.

Актуальним залишається ризик корпоративного шахрайства в компаніях, тому що в будь-якій кризі є особи, які захочуть скористатися ситуацією та нажитися. Компаніям варто й далі перевіряти свої процеси, які, наприклад, пов’язані з благодійними внесками, наданням фінансової допомоги, закупівлями тощо.

Мабуть, стандартне для всіх наших респондентів запитання. Яка роль фахівців з комплаєнсу, на вашу думку, у післявоєнній відбудові України?

К. С.: Наразі важко оцінити потенційний внесок функції комплаєнс у повоєнній відбудові України, принаймні в перші місяці після перемоги. На противагу я би порадила сконцентруватися на тому, що комплаєнс може зробити для підтримки бізнесу в поточних умовах, не обтяжуючи його зайвими процедурами та допомагаючи досягнути основних цілей і завдань під час війни.

№ 8, 2022  (с. 9)
Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку