Версія для друку
Ви проводите МСФЗ-лекції та допомагаєте клієнтам з їхніми МСФЗ-проблемами. Які найбільш складні ділянки обліку для бухгалтерів?
С. M.: Я отримала тисячі імейлів та повідомлень з усіх куточків світу від моїх читачів, і, дійсно, кілька ділянок обліку з’являється в запитаннях знову і знову. До ковіду-19 фінансові інструменти, визнання доходу та оренда лягли важким тягарем на багато компаній, і причиною цього було те, що РМСБО переглянула стандарти саме в цих трьох сферах. Проте, після того як почався ковід-19, бухгалтери намагалися зрозуміти, як відобразити вплив пандемії на їхній бізнес у фінансовій звітності. Чи мають вони тестувати всі активи на знецінення? Як вони повинні включити наслідки ковід-19 у свій розрахунок очікуваних кредитних збитків, оскільки для цього потрібна інформація про перспективу? У наші дні, коли у світі все ще панує хаос, дуже складно покладатися на будь-які прогнози економічного майбутнього, але ми маємо грати тими картами, які в нас на руках.
Ви створили дуже корисний ресурс для вивчення МСФЗ, який дуже популярний серед бухгалтерів та навіть студентів. Як народилася така ідея?
С. M.: Я працювала як консультантка у сфері бухгалтерського обліку та асистентка аудитора кілька років, перш ніж вирішила присвятити себе створенню сім’ї. Мій син народився у 2007 році, і після двох років, коли я насолоджувалася моєю новою роллю матері (дуже сильно), я просто відчула потребу повернутися до моїх улюблених цифр та обліку. Одного вечора я подивилася через плече свого чоловіка, що він переглядає, і була вражена. Він читав підручник із програмування, який мені сподобався. Інформацію було подано в дуже цікавій ілюстративній формі, яку зрозуміла навіть я — повний новачок у програмуванні. Це було основним натхненням для моїх відео, тому я почала розробляти щось подібне для бухгалтерів, а також продовжувала бути мамою. Почалося як хобі, і, чесно кажучи, перші відео були дуже незграбними, але кожен вдосконалюється, коли докладає достатньо праці та зусиль до своїх намірів. Я постійно створювала статті, відео та інші ресурси, і мій вебсайт поступово зріс до понад 100 000 відвідувачів на місяць. Те, що починалося як хобі, переросло в постійний бізнес, за що я дуже вдячна. Підтримка та реакція, яку я отримую від моїх послідовників, дають мені змогу продовжувати й запевняють, що моя робота допомагає.
Нещодавно IASB обговорила майбутнє гудвілу в консолідованій фінансовій звітності. Поки що IASB віддає перевагу моделі знецінення гудвілу. Як ви гадаєте? Чи варто дати шанс моделі амортизації?
С. M.: Ситуація з гудвілом нагадує мені одну стару приказку: «Добрими намірами вимощена дорога до пекла». На початку я цілком розуміла, чому РМСБО відмовилася від концепції амортизації гудвілу й замість цього ввела щорічне тестування на знецінення. Так, це правда, що неможливо передбачити термін корисного використання гудвілу і, як наслідок, прямолінійна амортизація гудвілу протягом певного періоду є лише теоретичним відображенням споживання гудвілу в прибутку або збитку та має небагато спільного з реальністю. Однак я дуже прагматична людина, і практика показує, що щорічні тести на знецінення дорогі, складні, передбачають значні судження та оцінки, а якість інформації, яку надає щорічне тестування на знецінення, щонайменше викликає сумнів (як показує практика) — жодну із цих речей бухгалтери не цінують. Отже, тут нам залишається оцінити баланс між практичністю вимог із погляду вартості та зусиль, з одного боку, і покращенням якості інформації у фінансовій звітності, з другого боку. Поки що я більше за те, щоби повернутися до амортизації через практичні причини та економію витрат. Крім того, після кількох років створення об’єднання бізнесу важко сказати, яка частина гудвілу все ще може бути віднесена до синергії, очікуваної на дату придбання, і яка частина була створена на шляху після об’єднання бізнесу як результат фактичної спільної роботи як однієї групи.
