Журнали

Новий бюджетний облік 28 лютого, 2022
2
З

Запаси в обліковій політиці установи

У цьому матеріалі розглянемо деякі аспекти облікової політики суб’єкта державного сектору, а саме яку інформацію стосовно методичних прийомів ведення обліку запасів потрібно включити до облікової політики установи.

-A
A+

Лідія Безкоровайна, експертка газети

Облікова політика Як зазначено в п. 5 ст. 8 розд. ІІІ Закону про бухоблік, установа самостійно визначає за погодженням із власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику установи.

Облікова політика — сукупність принципів, методів і процедур, які суб’єкт державного сектору використовує для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності (абз. 22 п. 4 розд. І НС 101 «Подання фінансової звітності»).

На обов’язковості затвердження облікової політики наголошує НС 125 «Зміни облікових оцінок та виправлення помилок», відповідно до п. 4 розд. І якого облікову політику суб’єкта держсектору визначають у розпорядчому документі, у якому мають бути встановлені методи оцінки, обліку, процедури, які має застосовувати суб’єкт держсектору та щодо яких нормативно-правовими актами з бухгалтерського обліку передбачено більше ніж один варіант.

Бюджетна установа повинна послідовно застосовувати облікову політику таким чином, щоб фінансова звітність відповідала всім вимогам національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку в державному секторі.

Основним документом, що регламентує порядок формування облікової політики установи, є МР щодо облікової політики. А от правила розкриття інформації про зміни в обліковій політиці та виправлення суттєвих помилок визначає НС 125 «Зміни облікових оцінок та виправлення помилок».

Формуючи облікову політику, бюджетна установа повинна взяти за основу вимоги головного розпорядника бюджетних коштів, щоб в усіх підлеглих установ одного розпорядника бюджетних коштів діяли єдині підходи до облікової політики.

Затверджують облікову політику розпорядчим документом.

Запаси Стосовно запасів установа має визначитися з одиницею їх аналітичного обліку, якою може бути найменування або однорідна група (вид). Причому для різних груп запасів можуть бути визначені різні одиниці обліку запасів.

Метод оцінки вибуття запасів визначають згідно з рішенням головного розпорядника бюджетних коштів. Це може бути один із методів, наведених у п. 4 розд. IV НС 123 «Запаси» та п. 4 розд. ІІ МР щодо облікової політики:

  • ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;
  • середньозваженої собівартості;
  • собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО).

Варто мати на увазі, що для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, слід застосовувати тільки один із наведених методів.

Якщо установа обирає метод оцінки вибуття запасів за середньозваженою собівартістю, то варто зазначити періодичність її визначення:

  • щомісячно;
  • на дату здійснення операції з вибуття.

Визначають середньозважену собівартість щодо кожної одиниці запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця і вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця й одержаних у звітному місяці запасів. Тож установа має визначитись, установлювати середньозважену собівартість одиниці запасів за звітний місяць чи на дату операції списання.

Також головний розпорядник бюджетних коштів визначає порядок обліку й розподілу транспортно-заготівельних витрат (далі — ТЗВ). Він визначений у п. 10 розд. IV НС 123 «Запаси», пп. 8, 9 розд. ІІ МР з обліку запасів та п. 6 розд. ІІ МР щодо облікової політики. Нагадаємо, що транспортно-заготівельні витрати — це затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів. Тобто тільки ті витрати, які покупець здійснив за доставку таких запасів від постачальників до установи.

Облік ТЗВ можуть вести:

  • із застосуванням окремого субрахунку обліку ТЗВ;
  • із застосуванням окремого аналітичного субрахунку за окремими групами запасів. Докладніше про облік і розподіл ТЗВ читайте на с. 5 цього номера.

А ось щодо використання первинних документів, якими оформлюють господарські операції з надходження, руху та вибуття запасів, — за відсутності затверджених типових форм для оформлення окремих господарських операцій із запасами суб’єкт державного сектору може розробляти їх самостійно. Відповідні форми необхідних первинних документів затверджують у розпорядчому документі про організацію бухгалтерського обліку.

№ 2, 2022  (с. 30)

Архiв номерiв

Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку