Ви входите до складу Комітету з питань кращих практик організації системи контролю якості аудиторських послуг. Які проблеми якості українського аудиту є, на вашу думку, найсерйознішими?

А. Є.: Якщо дотримуватися європейського досвіду, то передусім варто відзначити, що висока якість надання аудиторських послуг безпосередньо пов’язана з активністю та кваліфікацією регулятора аудиторської діяльності, який здійснює нагляд за аудиторською діяльністю та забезпечує перевірку контролю якості. З 2018 року із запуском аудиторської реформи аудиторський ринок в Україні став на шлях побудови ефективної системи регулювання аудиторської діяльності, яка має забезпечити підвищення якості аудиту фінансової звітності в інтересах суспільства. Так, Комітет з питань кращих практик організації системи контролю якості аудиторських послуг при Органі суспільного нагляду за аудиторською діяльністю (регулятор) включає представників регулятора аудиторської діяльності та провідних міжнародних та українських аудиторських компаній. Комітет проводить як регулярні зустрічі, так і зустрічі в міру потреби, коли з’являється актуальне критичне питання, реакцію на яке швидко очікують усі учасники ринку. Наприклад, сьогодні актуальним питанням є питання необхідності подавати звітність в електронному форматі XBRL. Регулятор та Комітет працюють над подальшою гармонізацією законодавства у сфері аудиту, щоб наблизити його до європейських стандартів, та побудовою ефективної системи регулювання аудиторської діяльності, яка має забезпечити насамперед підвищення якості аудиту, оскільки це питання є одним з актуальних та ключових.

Відповідаючи на ваше запитання, скажу, що найсерйознішими, на мій погляд, проблемами якості українського аудиту все ще є такі:

1. різна якість надання аудиторських послуг суб’єктами аудиторської діяльності нашого ринку, особливо під час здійснення обов’язкових аудитів фінансової звітності, що пояснюється недосконалістю або відсутністю в низки аудиторських фірм єдиної методології, системи внутрішнього контролю якості та недостатньою кількістю методичних розробок з аудиторського контролю, технологій, єдиної soft-програми для виконання аудиторського завдання, практичного досвіду та необхідних якісних ресурсів для проведення аудиторського завдання якісно та вчасно;
2. формування справедливої ціни аудиторських послуг — надзвичайно важливо коректно оцінювати ресурси та час для забезпечення проведення якісного аудиту з дотриманням усіх необхідних вимог законодавства та міжнародних стандартів аудиту. Ця оцінка часу прямо впливає на формування ціни аудиторських послуг, що особливо важливо для аудитів підприємств суспільного значення. У моїй практиці були випадки, коли ціна відрізнялась до 10 разів, що не мало економічного обґрунтування, оскільки рівень трудовитрат за таких цін просто не може відповідати рівню складності аудиту компанії. Також як мінімум потрібно враховувати те, що процес підготовки кваліфікованих спеціалістів досить дорогий, ми витрачаємо в середньому 60–80 годин на людину за рік на обов’язкові програми підвищення кваліфікації, не враховуючи отримання професійної кваліфікації на кшталт АССА, проходження сертифікації аудиторів України тощо. Я вважаю, що питання формування справедливої ціни суттєво впливає на якість та довіру до самого продукту, який отримує суспільство за результатами аудиту, на можливість користувачів фінансової звітності робити коректні висновки;
3. дотримання вимог законодавства та міжнародних стандартів аудиту щодо незалежності та надання неаудиторських послуг аудиторським клієнтам.

Я сподіваюся, що такі дії регулятора, як контроль за якістю, відкриті дискусії щодо проблемних питань та розроблення методичних рекомендацій, інспекції та дисциплінарні провадження, якісна атестація аудиторів, стануть рушійною силою та мотиватором зміни й підвищення якості аудиту в Україні, адже фундамент для майбутніх змін уже було закладено. Окрім того, з 2022 року набувають чинності нові міжнародні стандарти управління якістю, які мають підняти планку в управлінні якістю надання послуг аудиторських фірм. Сподіваюся, це стане також додатковим поштовхом для аудиторських фірм у нашій країні прислухатись та переглянути свою систему контролю якості.

Аудит підприємств державного сектору. На які особливості слід зважати? Держава як власник — це дуже складний клієнт для аудиторів?

А. Є.: Наша компанія дотримується політики та процедур для просування внутрішньої культури якості на основі визнання того, що якість і проведення якісного аудиту — це пріоритет номер один. Не має значення, чи належить наш клієнт до державного сектору, чи є компанією публічною або приватною, ми зосереджуємо нашу увагу передусім на професійній досконалості як фундаменту для досягнення якості аудиту на постійній основі та для всіх наших клієнтів. Разом із тим, буде нечесно сказати, що аудит підприємств державного сектору не має своєї окремої специфіки та особливостей. Це такі:

1. тендерні процедури та підписання контрактів — з підприємствами державного сектору ці процеси займають значно більше часу, ніж із приватними компаніями;
2. робота з конфіденційною інформацією та більш «бюрократизовані» правила доступу й отримання інформації, необхідної для проведення аудиту. Це, своєю чергою, вимагає більш високого рівня управління та планування проєктної роботи, має вплив на період проведення аудиту та на залучення лише старших і ключових працівників аудиторської команди для роботи з конфіденційною інформацією;
3. аналіз потенційних ризиків шахрайства щодо продажів та закупівель — за потреби залучають спеціалістів з розслідування шахрайства (форензик) з метою оцінювання потенційних ризиків шахрайства та дизайну процедур, що адресують можливі ризики;
4. підприємства державного сектору можуть підпадати під окремі законодавчі вимоги та регулювання контролюючих і фіскальних органів, вимоги яких не завжди збігаються з вимогами МСФЗ (наприклад, розрахунок очікуваних кредитних збитків, списання чи уцінка основних засобів, створення резервів, виплата дивідендів), що потребує окремого аналізу, діалогу та пояснення, оскільки для державної компанії це може спричинити окремі податкові ризики чи ризики невідповідності вимогам контролюючих органів;
5. специфіка в ідентифікації, аналізі та проведенні аудиторських процедур щодо пов’язаних сторін, адже для державних компаній кількість пов’язаних сторін значно більша. Проте МСФЗ надають опцію спрощеного розкриття інформації щодо пов’язаних сторін.

Складність аудиту підприємств державного сектору, як на мене, залежить від того, наскільки компетентною та досвідченою є управлінська команда підприємства, наскільки вона обізнана в питаннях МСФЗ, може ефективно та вчасно ухвалювати рішення та реагувати на нагальні питання. Дуже важливо проводити якісний аудит підприємств державного сектору, оскільки суспільство приділяє значну увагу таким підприємствам і має розуміти реальний стан речей.

Про перспективи професії. Міжнародна федерація бухгалтерів нещодавно закликала аудиторів готуватися до майбутнього запровадження підтвердження звітної ESG-інформації. Чи має наша аудиторська спільнота відповідний потенціал?

А. Є.: Нова реальність настала як на глобальному рівні, так і в Україні: нові нагальні виклики наростають, але суспільство очікує більшої уваги до основного завдання — побудови безпечного та стійкого майбутнього. Якість і послідовність розкриття ESG-інформації підвищує прозорість, імовірність ухвалення рішення щодо інвестування та потенційну винагороду для бізнесу. З 2018 року «Делойт» в Україні публікує звіт відповідно до вимог GRI (Global Reporting Initiatives — стандарти розкриття нефінансової звітності), допомагає готувати та завіряти звіти іншим компаніям. З нашого досвіду, компанії значно нарощують свій потенціал, розкриваючи нефінансову звітність, а їх значущість та цінність зростає в рази після публікації підтвердженої звітної ESG-інформації. Зростає також і потенціал країни: профільні міністерства готують звіти про сталий розвиток індустрій, різноманітні дослідження в цій сфері, міста розкривають свій внесок для досягнення цілей сталого розвитку ООН, що визначені в Глобальному договорі. Підхід до розкриття нефінансової інформації має бути свідомим та відкритим, а завдання аудиторської спільноти — допомогти з наданням достовірної інформації.