Наскільки нам відомо, у Казахстані разом із міжнародними використовують і національні стандарти. Чи мають підприємства право вибору? Якщо так, то чи поширене добровільне застосування МСФЗ?

Р. С.: У Республіці Казахстан застосовують три стандарти фінансової звітності:

1. Національний стандарт фінансової звітності (НСФЗ).
2. Міжнародний стандарт фінансової звітності для малого та середнього бізнесу (МСФЗ для МСБ).
3. Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ).

Підприємницьким кодексом залежно від середньорічної чисельності працівників і середньорічного доходу поділяють усі компанії на суб’єкти малого, середнього та великого підприємництва. На підставі поділу компаній за суб’єктами підприємництва Законом «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» установлено такі вимоги щодо складання фінансової звітності:

• суб’єкти малого підприємництва та обмінні пункти складають фінансову звітність відповідно до НСФЗ або за рішенням керівництва згідно з МСФЗ для МСБ чи МСФЗ;
• суб’єкти середнього підприємництва та казенні підприємства складають фінансову звітність відповідно до МСФЗ для МСБ або за рішенням керівництва згідно з МСФЗ;
• суб’єкти великого підприємництва та організації публічного інтересу зобов’язані складати фінансову звітність відповідно до МСФЗ.

Незважаючи на те що суб’єкти малого та середнього підприємництва мають право добровільно застосовувати МСФЗ, таким правом користується незначна частина компаній. Це пов’язано насамперед із тим, що впровадження МСФЗ вимагає великих фінансових витрат, які малий і середній бізнес не завжди може собі дозволити. Добровільний перехід на МСФЗ малих і середніх компаній найчастіше пов’язаний з пошуками іноземних інвесторів або з вимогами вже наявних інвесторів та засновників.

У чому ще ви бачите труднощі з імплементацією МСФЗ в Казахстані?

Р. С.: Казахстан почав поетапний перехід на МСФЗ у 2003 році, остаточний перехід на МСФЗ всіх суб’єктів великого підприємництва завершився у 2007 році. За цей час Міністерство фінансів провело ґрунтовну роботу з реформування системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності:

• укладено з Радою з МСБО безстрокову угоду «Про відмову від авторських прав на обмежених територіях», згідно з якою Міністерство фінансів отримало право перекладати МСФЗ казахською мовою та публікувати переклад на території Казахстану;
• укладено з Радою з МСБО угоду «Про відмову від авторських прав на обмежених територіях», згідно з якою Міністерство фінансів має право публікувати переклад МСФЗ російською мовою, отриманий від Ради;
• упроваджено систему професійної сертифікації бухгалтерів, що передбачає отримання сертифіката професійного бухгалтера особами, які відповідають кваліфікаційним вимогам (вища освіта, стаж роботи не менше ніж 3 роки) та успішно склали 3 іспити: «Бухгалтерський облік відповідно до МСФЗ», «Податки та оподаткування», «Цивільне право». Сертифікацію мають право проводити тільки організації, які отримали акредитацію в Міністерстві фінансів;
• для здійснення моніторингу фінансової звітності створено Депозитарій фінансової звітності, де кожен охочий може ознайомитися з аудитованою фінансовою звітністю публічних компаній;
• введено систему саморегулювання через створення професійних організацій бухгалтерів;
• створено консультативно-дорадчий орган, який бере участь у розвитку системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності, куди входять представники державних органів, некомерційних організацій, суб’єктів приватного підприємництва, організацій з часткою участі держави, державних підприємств;
• до податкового кодексу внесено зміни з метою узгодження з вимогами МСФЗ.

Проте, незважаючи на виконану роботу, користувачі досі не задоволені якістю фінансової звітності, яку складають казахстанські компанії. Наприклад, за підсумками 2019 року в рейтингу Глобального індексу конкурентоспроможності Всесвітнього економічного форуму Казахстан займає 55-те місце зі 140 країн, будучи другим серед країн СНД, але якщо взяти окремий індикатор ГІК «Досконалість стандартів аудиту та звітності», то ми за ним займаємо лише 101-ше місце.

У відповідь на невдоволення користувачів фінансової звітності та з метою вдосконалити практику застосування МСФЗ й поліпшити якість фінансової звітності Міністерство фінансів запропонувало такі нововведення:

1. збільшити кількість досліджуваних предметів із сертифікації професійного бухгалтера та іспитів з 3 до 6, у тому числі ввести такі іспити, як «Етика», «Фінансовий менеджмент» та «Управлінський облік»;
2. створити незалежний наглядовий орган у галузі аудиту та єдину кваліфікаційну комісію для професійних бухгалтерів та аудиторів;
3. ввести єдиний кодекс корпоративного управління.

Загалом можна відзначити, що Казахстан уже завершив перехід на МСФЗ і всі поточні реформи спрямовані на побудову ефективної системи контролю за дотриманням МСФЗ, на поліпшення та гармонізацію практики складання фінансової звітності казахстанськими компаніями.

Наскільки популярний МСФЗ для МСБ серед компаній?

Р. С.: За даними Бюро національної статистики, на 1 травня 2021 року в Казахстані 6 050 робочих юридичних осіб, які є суб’єктами середнього підприємництва. З огляду на загальну кількість робочих юридичних осіб можна зробити висновок, що близько 2 % усіх юридичних осіб у Казахстані зобов’язані складати фінансову звітність відповідно до МСФЗ для МСБ. Фактично ця цифра може бути трохи більшою з урахуванням суб’єктів малого підприємництва, які добровільно ухвалили рішення про застосування МСФЗ для МСБ.

Мінфін України часто запізнюється з офіційним перекладом стандартів. Чи встигає ваше профільне відомство забезпечувати актуальною інформацією? Як ви оцінюєте якість перекладу?

Р. С.: Законом «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» установлено, що фінансову звітність складають згідно з МСФЗ або МСФЗ для МСБ. Міністерство фінансів при цьому має право, але не зобов’язане публікувати переклади стандартів казахською та російською мовами.

Відповідно до угоди з Радою з МСБО Міністерство фінансів щорічно отримує тексти МСФЗ англійською мовою не пізніше травня кожного року. Потім Мінфін оголошує тендер на державну закупівлю послуг із перекладу стандартів казахською мовою в термін не пізніше кінця поточного року. У зв’язку з тим, що переклад МСФЗ казахською мовою має бути додатково перевірений і підтверджений незалежним експертом-лінгвістом, вдається зберігати якість перекладу на належному рівні. Переклад МСФЗ російською мовою в Казахстані не здійснюють: готові тексти МСФЗ російською мовою Міністерству фінансів надає Рада з МСБО.

На практиці фахівці, дійсно, стикаються з відсутністю оперативної інформації та актуальних перекладів казахською та російською мовами змін, які ухвалила Рада з МСБО. Однак, оскільки офіційного опублікування перекладів у Казахстані не вимагають, усі зміни набувають чинності з дати, затвердженої Радою з МСБО, і найчастіше фахівці використовують для отримання актуальної інформації офіційний сайт Фонду МСФЗ.

На сьогодні інвестори дедалі більше схиляються до того, що для ухвалення рішень недостатньо тільки фінансової звітності, складеної відповідно до МСФЗ. Особливий інтерес почали викликати ESG-показники. Міжнародні організації, наприклад GRI і SASB, активно обговорюють впровадження єдиного комплекту стандартів зі сталої звітності. Залучили до діалогу й Раду з МСБО. Як вважаєте, чи виправдані такі кроки? Чи готові підприємства, зокрема в Казахстані, охоче розширювати перелік показників до розкриття?

Р. С.: Світова економічна криза та скандальні крахи великих міжнародних компаній у другій половині 2000-х дали інвесторам зрозуміти, що компанія повинна бути готова не лише до фінансових та операційних ризиків, але й до ризиків зі сфери екології, соціуму, управління. Саме ESG-показники можуть бути найбільш корисними для оцінки довгострокової стратегії компанії та її політики управління.

Першопрохідцем у сфері впровадження принципів сталого розвитку та розкриття інформації, цілком логічно, стала Казахстанська фондова біржа (KASE). У 2015 році KASE приєдналася до Ініціативи ООН «Сталі фондові біржі», у 2016 році розробила Методику зі складання звітності за критеріями екологічності, соціальної відповідальності та корпоративного управління для лістингових компаній.

У цей час розкриття інформації із соціальної відповідальності, екологічності та корпоративного управління в річних звітах має рекомендаційний характер, однак KASE найближчим часом планує впровадити методику розкриття ESG-інформації для лістингових компаній на обов’язковій основі. У 2019 році річні звіти з розкриттям ESG або основних його елементів надали 86 лістингових компаній KASE зі 150. Як бачимо з наданих даних, щонайменше половина компаній готова добровільно розкривати розширений перелік ESG-показників.

На мою думку, необхідність у розкритті інформації про сталий розвиток буде тільки підвищуватися, а в разі прямої участі держави цей процес може значно прискоритися. Наприклад, наприкінці 2020 року Голова Агентства Республіки Казахстан з регулювання та розвитку фінансового ринку у своїй доповіді повідомила, що незабаром будуть установлені мінімальні стандарти корпоративного управління та розкриття інформації. Додатково будуть установлені стимули до впровадження підприємствами стандартів управління ризиками, принципів екологічності, соціальної відповідальності ESG, а також принципів сталого розвитку GRI.