Зараз важко уявити сучасний електронний документообіг без цифрових підписів. Подання звітності, заповнення реєстраційних форм на спеціальних платформах вимагає підписання, а деколи — й печатки установи. Для забезпечення звітування, здійснення електронних розрахунків у системі «клієнт-банк», листування, проведення електронних торгів тощо бюджетні установи всіх рівнів придбавають захищені носії електронного цифрового підпису, або, як прийнято їх називати серед користувачів, токени. Про законодавче регулювання використання, відмінності токенів від звичайних USB-накопичувачів та про їх облік поговоримо в матеріалі.
Стаття доступна лише для зареєстрованих користувачів
