Версія для друку

Любов Крута, 
експерт газети «Місцева рада»

Правова природа трансфертів

Види трансфертів У загальному випадку фінансування бюджетних установ має здійснюватися з одного бюджету — чи то місцевого, чи то державного. Проте, якщо для утримання установи чи реалізації бюджетної програми недостатньо коштів одного бюджету, з іншого можна надати грошову допомогу — трансферт. Це, зокрема, зазначав Мінфін у листі від 03.04.2017 р. № 05230-04-2/8718.

Підставою для надання такого міжбюджетного трансферту є положення закону про держбюджет (ч. 1 ст. 40 БКУ) та/або рішення про місцевий бюджет (ч. 2 ст. 76, ст. 93 БКУ). В розписі бюджету-донора на відповідний рік мають бути зазначені видатки на надання трансфертів, а в розписі бюджету-реципієнта — аналогічні доходи.

Відповідно до ст. 96 БКУ міжбюджетними трансфертами можуть бути дотації та субвенції. Загальні правила їх перерахування визначені Порядком № 1132, а більш детальні — можуть бути обумовлені додатково. Як правило, уточнень потребують субвенції, адже, на відміну від дотацій, вони мають цільовий характер і в разі порушення умов використання коштів субвенції фінансування припиняють. Порядок надання субвенцій з держбюджету місцевим бюджетам визначаються Кабміном, а з одного місцевого бюджету в інший — врегульовують договором.

Механізм перерахування Незважаючи на те, що трансферт може бути адресований певній установі, безпосередньо на її реєстраційний рахунок кошти одразу не надійдуть від надавача трансферту. Адже трансферт отримує не сама установа, а бюджет, з якого вона фінансується, загалом.

Так, ланцюжок руху коштів буде виглядати таким чином: головний розпорядник коштів (далі — ГРК), який має повноваження здійснити міжбюджетний трансферт, отримує фінансування з бюджету → кошти він перераховує на котловий рахунок бюджету, який є отримувачем трансферту → для здійснення видатків ГРК бюджету-отримувача відкриває асигнування й отримує на свій рахунок кошти → якщо видатки має здійснювати не безпосередньо ГРК бюджету-отримувача, а його підвідомча установа чи підприємство, то цей ГРК перерозподіляє асигнування на її користь.

Порядок виділення асигнувань у цьому випадку нічим не відрізняється від загального порядку. Такий механізм руху коштів передбачає п. 8.1 Порядку № 1407, пп. 14.2–14.3 Порядку № 938, Порядок № 1132.

Зауважимо, що у випадку надання трансфертів з держбюджету місцевим бюджетам пп. 5, 6 Порядку № 1132 і п.п. 8.1.1 Порядку № 1407 передбачено додаткову ланку у ланцюжку руху коштів — розпорядники бюджетних коштів (далі — РБК) на рівні областей і районів. Вочевидь, це зумовлено значним обсягом робіт з перерозподілу коштів. Схема руху коштів у разі здійснення трансферту з державного бюджету місцевому наведена на рис. 1.

Бухоблікові нюанси

У фінансовій звітності, а отже, і в бухобліку, має бути відображена інформація про всі господарські операції і події, які можуть вплинути на прийняття рішень на підставі фінанасової звітності. Підставою для бухобліку госпоперацій є первинні документи. Тож всю первинку щодо надходження і вибуття коштів трансфертів необхідно відображати в бухобліку.

Облік коштів Для обліку інформації про наявність та рух грошових коштів, отриманих як трансферти, можна використовувати один із двох субрахунків:

• 2313 «Реєстраційні рахунки»;
• 2314 «Інші рахунки в Казначействі».

Порядок застосування Плану рахунків рекомендує обирати субрахунок 2314 для обліку коштів, виділених з бюджету РБК для подальшого їх розподілу та перерахування на реєстраційні рахунки. Тобто якщо установа є проміжною ланкою у трансфертному ланцюжку, то отримане фінансування варто відображати на субрахунку 2314. А якщо їй надійшли на реєстраційні рахунки кошти для здійснення видатків, то в обліку доцільно використовувати субрахунок 2313.

Облік доходів і витрат Субрахунки доходів і витрат обирають відповідно до економічної сутності здійсненої операції. Як ми вже визначили, через одних учасників трансфертного ланцюжка кошти трансферту можуть пройти транзитом, а для інших — стати ресурсом для реалізації бюджетних програм. Тому пропонуємо облік кожного учасника розглядати окремо.

1. ГРК-надавач. Для обліку надходжень, пов’язаних з перерахуванням сум трансфертів, та коштів, отриманих для виконання цільових заходів, Порядком застосування Плану рахунків передбачено субрахунок 7512 «Трансферти». А облік видатків, пов’язаних із наданням субсидій, дотацій юридичним особам, передбачено вести на субрахунку 8511 «Витрати за необмінними операціями».

Тож ГРК-надавач має:

• кошти, отримані для перерахування трансферту, відобразити проводкою Дт 2314 — Кт 7512;
• за фактом надання трансферту зробити запис Дт 8511 — Кт 2314.

2. РБК бюджету-отримувача. Зауважимо, що отримувачем трансферту є саме бюджет. Кошти, які перераховують з котлових рахунків бюджету на рахунки розпорядників для здійснення видатків, вже фактично є не трансфертом, а бюджетними асигнуваннями. Значить, в обліку цих установ доходи слід відображати на одному з двох субрахунків:

• 7011 «Бюджетні асигнування» — якщо за рахунок трансферту планується покриття поточних витрат;
• 5411 «Цільове фінансування» — якщо за рахунок трансферту планується покриття капітальних витрат.

Витрати ж мають бути нараховані в бухобліку за фактом їх понесення (тобто не касовим методом, а методом нарахування). Для обліку варто обирати той із субрахунків класу 8, що відповідає сутності здійсненої операції за кошти трансферту:

• 8011 «Витрати на оплату праці», 8012 «Відрахування на соціальні заходи» — нарахування зарплати і прирівняних до неї виплат та, відповідно, ЄСВ;
• 8013 «Матеріальні витрати» — нарахування зобов’язань з оплати отриманих послуг;
• 8014 «Амортизація» — якщо кошти використані на придбання необоротних активів, то при нарахуванні амортизації вони потраплять на цей субрахунок;
• 8411 «Інші витрати за обмінними операціями» — нарахування витрат на відрядження;
• 8511 «Витрати за необмінними операціями» — якщо кошти використані на надання трансфертів населенню, підприємствам, інші необмінні операції.

Якщо освоювати кошти трансферту довелося ГРК, то в нього в обліку будуть відображені доходи та відповідні витрати. І на цьому все.

Якщо ж видатки має здійснювати не ГРК, а розпорядники нижчого рівня, ці асигнування з бюджету перерозподіляють їм. Тобто ГРК відображає надходження асигнувань (Дт 2314 — Кт 7011), а потім їх перерахунок шляхом зменшення залишку бюджетних асигнувань і грошових коштів на рахунках (Дт 7011 — Кт 2314). Чому в цьому випадку зменшують доходи, а не показують витрати? Тому, що перерозподіл асигнувань не є видатками бюджету. При цьому РБК нижчого рівня відображає отримання асигнувань (Дт 2313 — Кт 7011). І за фактом їх освоєння нараховує видатки на рахунки 80, 84, 85.

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ! Якщо освоювати кошти трансферту буде не розпорядник бюджетних коштів, а одержувач, який не подає фінансову звітність РБК, до мережі якого він включений, то витрати має показати саме цей РБК. Наприклад, видатки, проведені за КЕКВ 2610 «Субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям)», орган місцевого самоврядування (далі — ОМС) у формі № 2-дс «Звіт про фінансові результати» відображатиме у витратах за необмінними операціями.

Приклад 1. Надано базову дотацію місцевому бюджету у сумі 1000000,00 грн (умовно). З них було профінансовано придбання основних засобів на суму 700000,00 грн, запасів на суму 100000,00 грн і оплачено поточних послуг на суму 200000,00 грн для РБК нижчого рівня.

Порядок бухобліку див. у табл. 1.

Приклад 2. Місцевий бюджет надав реверсну дотацію державному бюджету у сумі 1000000,00 грн (умовно).

Порядок бухобліку місцевих трансфертів див. у табл. 2 .

Таблиця 1. Облік трансферту з державного бюджету в місцевий

Таблиця 2. Облік трансферту з місцевого бюджету в державний

Приклад 3. Сільрада зі свого бюджету надала субвенцію районному бюджету для організації перевезень учнів до школи, що фінансуються з райбюджету, в сумі 70000,00 грн. Школи використали кошти субвенції для поліпшення автобуса, задіяного в перевезенні школярів (20000,00 грн) і для придбання пально-мастильних матеріалів (50000,00 грн). Суми умовні.

Таблиця 3. Облік трансферту з місцевого бюджету в інший місцевий

Використані документи

БКУ — Бюджетний кодекс України від 08.07.2010 р. № 2456-VI.

Порядок застосування Плану рахунків — Порядок застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку в державному секторі, затверджений наказом МФУ від 29.12.2015 р. № 1219.

Порядок № 938 — Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затверджений наказом МФУ від 23.08.2012 р. № 938.

Порядок № 1407 — Порядок казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затверджений наказом МФУ від 24.12.2012 р. № 1407.

Порядок № 1132 — Порядок перерахування міжбюджетних трансфертів, затверджений постановою КМУ від 15.12.2010 р. № 1132.