Версія для друку

Антимонопольний комітет України, розглянувши подання Департаменту моніторингу і контролю державної допомоги від 14 квітня 2022 року № 500-01/65-п, відповідно до абзацу третього пункту 4 частини другої статті 8 Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» встановив:

У зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який згідно з Указом Президента України від 14.03.2022 р. № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15.03.2022 р. № 2119-IX, продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан — це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Частиною другою статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» встановлено, що Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» (далі — Закон) до повноважень Уповноваженого органу належить:

1) отримання та розгляд повідомлень про нову державну допомогу від надавачів такої допомоги у порядку, встановленому цим Законом;

2) визначення належності до державної допомоги заходів з підтримки суб’єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, оцінювання допустимості державної допомоги для конкуренції, прийняття рішень, передбачених цим Законом;

3) збирання та проведення аналізу інформації про заходи з підтримки суб’єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, вимагання від надавачів та отримувачів державної допомоги, їх посадових осіб інформації, у тому числі з обмеженим доступом, необхідної для прийняття рішень, передбачених цим Законом;

4) надання:

надавачам державної допомоги обов’язкових для розгляду рекомендацій про внесення змін до умов надання такої допомоги з метою усунення або мінімізації негативного впливу державної допомоги на конкуренцію;

роз’яснень з питань застосування законодавства у сфері державної допомоги;

5) прийняття рішень про:

тимчасове припинення надання незаконної державної допомоги відповідно до цього Закону;

припинення та повернення незаконної державної допомоги, визнаної недопустимою для конкуренції;

6) визначення порядку:

подання та оформлення повідомлень про нову державну допомогу та про внесення змін до умов чинної державної допомоги;

розгляду справ про державну допомогу;

відкликання рішень, визначених частиною шостою статті 10 або частиною сьомою статті 11 цього Закону;

проведення моніторингу державної допомоги;

ведення та доступу до реєстру державної допомоги;

7) визначення:

форм та вимог щодо подання інформації про чинну державну допомогу;

методик формування карти регіонального розподілу державної допомоги, підготовки та оприлюднення офіційної звітності України у сфері державної допомоги;

8) розроблення та внесення в установленому порядку Кабінету Міністрів України пропозицій щодо прийняття нормативно-правових актів з питань державної допомоги;

9) здійснення заходів міжнародного співробітництва;

10) обмін інформацією з міжнародними організаціями, державними органами, неурядовими організаціями з питань державної допомоги в інших державах.

У зв’язку з прийняттям Закону України від 01.04.2022 р. № 2175-IX «Про внесення зміни до пункту 52 розділу 9 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» щодо застосування його положень в період дії воєнного стану» Антимонопольний комітет України (далі — Комітет) надає такі роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері державної допомоги під час дії воєнного стану.

I. Відповідно до абзацу першого пункту 52 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» під час воєнного стану норми статей 6, 7, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 цього Закону та інші норми законодавства, що випливають із зазначених статей цього Закону, не застосовуються.

Отже, враховуючи, що під час воєнного стану норми статей 6, 7, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 Закону не застосовуються, Комітет призупиняє:

• збирання та проведення аналізу інформації про державну допомогу суб’єктам господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, у тому числі з обмеженим доступом, необхідної для прийняття рішень, передбачених Законом;
• розгляд повідомлення про нову державну допомогу, порядок розгляду яких встановлено статтею 10 Закону та Порядком подання та оформлення повідомлень про нову державну допомогу та про внесення змін до умов чинної державної допомоги, затвердженим розпорядженням Комітету від 04.03.2016 р. № 2-рп, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 04.04.2016 р. № 501/28631;
• розгляд справ про державну допомогу, порядок розгляду яких встановлено статтею 11 Закону та Порядком розгляду справ про державну допомогу суб’єктам господарювання, затвердженим розпорядженням Комітету від 12.04.2016 р. № 8-рп, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.05.2016 р. за № 686/28816 (далі — Порядок розгляду справ);
• перевірку інформації про незаконну державну допомогу, порядок перевірки якої встановлено статтею 12 Закону та розділом X Порядку розгляду справ;
• проведення перевірки інформації про неналежне використання державної допомоги, порядок проведення якої встановлено статтею 13 Закону та розділом X Порядку розгляду справ;
• прийняття рішень про повернення незаконної державної допомоги в разі визнання її недопустимою для конкуренції, порядок прийняття яких передбачений статтею 14 Закону та Порядком повернення незаконної державної допомоги, недопустимої для конкуренції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2017 р. № 468;
• перегляд чинної державної допомоги, що передбачено статтею 15 Закону;
• ведення реєстру державної допомоги, що передбачено частинами першою, третьою, четвертою статті 16 Закону та Порядком проведення моніторингу державної допомоги суб’єктам господарювання, затвердженим розпорядженням Комітету від 28.12.2015 р. № 43-рп «Деякі питання реалізації Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 січня 2016 за № 140/28270 (далі — Порядок проведення моніторингу державної допомоги).

Враховуючи, що під час дії воєнного стану норми статті 9 Закону не застосовуються, надавачі державної допомоги не подають повідомлення про нову державну допомогу з пропозиціями щодо підготовки проектів законів, інших нормативно-правових та розпорядчих актів, спрямованих на підтримку суб’єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, внесення змін до умов чинної державної допомоги та у разі внесення до чинних програм державної допомоги змін, що передбачають збільшення фінансування більш як на 20 відсотків бюджету відповідної програми.

Відповідно до частини другої та третьої статті 16 Закону:

• реєстр державної допомоги оновлюється, зокрема, даними про нову державну допомогу, що набрала чинності протягом звітного року, у тому числі про ту, надавачі якої підлягають звільненню від обов’язку повідомлення про нову державну допомогу відповідно до статті 7 цього Закону;
• надавачі державної допомоги зобов’язані щороку, до 1 квітня наступного року, подавати Уповноваженому органові у визначеному ним порядку інформацію про чинну державну допомогу, її мету, форми, джерела, отримувачів та їхні частки у загальному обсязі наданої протягом минулого фінансового року державної допомоги у межах відповідної програми або інформацію про те, що протягом звітного року державна допомога не надавалася.

Відповідно до пункту 5 Порядку проведення моніторингу державної допомоги надавачі державної допомоги щороку, до 01 квітня наступного року, зобов’язані подавати Уповноваженому органу інформацію про чинну державну допомогу, а саме: інформацію про державну допомогу, щодо якої Уповноважений орган прийняв рішення про допустимість такої допомоги для конкуренції та строк якої ще не завершився, за такими формами:

• для надання інформації про державну допомогу, надану у 2021 році;
• для надання інформації про державну допомогу, надану у 2021 році, надавач якої звільнений від обов’язку повідомлення Уповноваженого органу;
• для надання інформації про незначну державну допомогу, надану у 2021 році.

Отже, враховуючи, що норми статті 16 Закону під час дії воєнного стану не застосовуються, надавачі державної допомоги не подають інформацію про чинну державну допомогу, а саме:

• про державну допомогу, надану у 2021 році;
• про державну допомогу, надану у 2021 році, надавач якої звільнений від обов’язку повідомлення Уповноваженого органу;
• про незначну державну допомогу, надану у 2021 році.

Інформацію про чинну державну допомогу надавачі державної допомоги повинні подати до 1 квітня року, наступного після року, в якому припиняється чи скасовується воєнний стан.

II. Відповідно до абзацу другого пункту 52 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» державна допомога, що надається під час дії воєнного стану, є допустимою.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1 Закону державна допомога суб’єктам господарювання — підтримка у будь-якій формі суб’єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, що спотворює або загрожує спотворенням економічної конкуренції, створюючи переваги для виробництва окремих видів товарів чи провадження окремих видів господарської діяльності.

Відповідно до статті 264 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі — Угода), сторони домовились, що вони застосовуватимуть статті 262, 263 (3) або 263 (4) Угоди з використанням як джерела тлумачення критеріїв, що випливають із застосування статей 106, 107 та 93 Договору про функціонування Європейського Союзу, зокрема відповідну судову практику Суду Європейського Союзу, а також відповідне вторинне законодавство, рамкові положення, керівні принципи та інші чинні адміністративні акти Європейського Союзу.

Згідно з пунктом «е» частини третьої статті 262 Угоди може вважатися сумісною з належним виконанням Угоди, зокрема, допомога для досягнення цілей, дозволених відповідно до правил ЄС щодо горизонтальних блоків виключень та правил щодо горизонтальної і галузевої державної допомоги, яка надається відповідно до викладених у них умов.

Відповідно пункту 28 статті 2 Регламенту Комісії (ЄС) № 651/2014 від 17.06.2014 р. щодо оголошення деяких категорій допомоги сумісними з внутрішнім ринком під час застосування статей 107 і 108 ДФЄС «дата надання допомоги» означає дату, коли законне право на отримання допомоги надається бенефіціару відповідно до застосовного національного правового режиму.

Отже, у разі затвердження надавачем державної допомоги під час дії воєнного стану нормативно-правового акта, на підставі якого надається або може надаватися державна допомога, така державна допомога є допустимою для конкуренції.

Відповідно до пункту 6 розпорядження Антимонопольного комітету України від 03.03.2022 р. № 1-рп (далі — Розпорядження) до припинення чи скасування воєнного стану зупиняється розгляд повідомлень про нову державну допомогу від надавачів такої допомоги, про внесення змін до умов чинної державної допомоги, справ про державну допомогу, заяв про незаконну державну допомогу, виконання умов допустимості, визначених в рішенні, прийнятих за результатами розгляду справ про державну допомогу та іншого відповідно до законодавства, поданих до Антимонопольного комітету України та рішення щодо яких не були прийняті на 25 лютого 2022 року.

Отже, з моменту введення в дію воєнного стану всі терміни щодо розгляду повідомлень про нову державну допомогу, справ про державну допомогу, крім тих, щодо яких у період дії воєнного стану надавачем затверджено нормативно-правовий акт, на підставі якого надається або може надаватися державна допомога, виконання умов допустимості, визначених у рішеннях за результатами розгляду справ, заяв про незаконну державну допомогу, які були на розгляді в Комітеті та щодо яких на 25 лютого 2022 року не були прийняті відповідні рішення, зупиняються, а їх перебіг продовжиться після скасування воєнного стану.

Відповідно до пункту 10 розпорядження до припинення чи скасування воєнного стану зупинити перебіг строків надання інформації на вимоги та інші запити державних уповноважених Антимонопольного комітету України, строки надання відповідей щодо яких припадали на 25 лютого 2022 року та пізніше.

Отже, з моменту введення в дію воєнного стану всі терміни, вказані в листах Комітету до надавачів державної допомоги про залишення без руху повідомлення про нову державну допомогу та листах Комітету до надавачів та/або отримувачів державної допомоги про надання інформації, необхідної для розгляду повідомлення, та справи про державну допомогу, які були отримані надавачами та/або отримувачами державної допомоги станом до дати запровадження воєнного стану та щодо яких на 25 лютого 2022 року не були прийняті відповідні рішення, зупиняються, а їх перебіг продовжиться після припинення чи скасування воєнного стану.

Згідно з пунктом 7 розпорядження до припинення чи скасування воєнного стану зупиняється розгляд листів про надання роз’яснень з питань застосування законодавства у сфері державної допомоги, поданих до Антимонопольного комітету України та щодо яких не надано роз’яснення на 25 лютого 2022 року.

Отже, з моменту введення в дію воєнного стану всі терміни щодо розгляду листів про надання роз’яснень із питань застосування законодавства у сфері державної допомоги, які були на розгляді в Комітеті, станом до дати запровадження воєнного стану та щодо яких не надано роз’яснення на 25 лютого 2022 року, зупиняються, а їх перебіг продовжиться після припинення чи скасування дії воєнного стану.

III. Відповідно до абзацу четвертого пункту 52 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» надавачі державної допомоги звільняються від обов’язку повідомлення про нову державну допомогу та про пропозиції щодо внесення змін до умов чинної державної допомоги, якщо така державна допомога надається під час дії воєнного стану та протягом одного року після його припинення або скасування.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону надавачі державної допомоги подають повідомлення про нову державну допомогу з пропозиціями щодо підготовки проектів законів, інших нормативно-правових та розпорядчих актів, спрямованих на підтримку суб’єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, внесення змін до умов чинної державної допомоги.

Частиною другою статті 9 Закону встановлено, що пропозиції щодо внесення змін до умов чинної державної допомоги підлягають повідомленню, якщо вони можуть істотно вплинути на рішення Уповноваженого органу про допустимість державної допомоги для конкуренції, зокрема у разі, якщо вони стосуються мети, строків, обсягу, джерел фінансування та отримувачів державної допомоги.

Отже, у разі надання державної допомоги під час дії воєнного стану така державна допомога відповідно до абзацу другого пункту 52 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» є допустимою та відповідно до абзацу першого 52 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» надавачі державної допомоги не подають повідомлення до Комітету.

Згідно із частиною четвертою статті 9 Закону нова державна допомога, що підлягає повідомленню, може бути надана лише після отримання відповідного рішення Уповноваженого органу, передбаченого пунктами 1 і 2 частини шостої статті 10 або пунктами 1–3 частини сьомої статті 11 цього Закону.

Пунктами 1 і 2 частини шостої статті 10 Закону передбачено, що за результатами розгляду повідомлення про нову державну допомогу Уповноважений орган у встановленому ним порядку приймає рішення про:

1) допустимість нової державної допомоги для конкуренції;

2) визнання підтримки суб’єкта господарювання, зазначеної у повідомленні, такою, що не є державною допомогою відповідно до цього Закону;

3) початок розгляду справи про державну допомогу.

Пунктами 1–3 частини сьомої статті 11 Закону встановлено, що за результатами розгляду справи про державну допомогу Уповноважений орган приймає рішення щодо:

1) визнання підтримки суб’єкта господарювання, зазначеної у повідомленні про нову державну допомогу, такою, що не є державною допомогою відповідно до цього Закону, у тому числі внаслідок внесення надавачем державної допомоги змін до умов її надання;

2) допустимості нової державної допомоги для конкуренції, у тому числі внаслідок внесення надавачем державної допомоги змін до умов її надання;

3) допустимості нової державної допомоги для конкуренції за умови виконання надавачем та отримувачами державної допомоги встановлених Уповноваженим органом зобов’язань;

4) визнання нової державної допомоги недопустимою для конкуренції;

5) припинення та повернення незаконної державної допомоги, визнаної недопустимою для конкуренції.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону державна допомога є допустимою, якщо:

1) допомога має соціальний характер, кінцевими вигодонабувачами якої є споживачі, за умови, що така допомога надається без дискримінації, пов’язаної з походженням товарів;

2) надається з метою відшкодування збитків, завданих надзвичайними ситуаціями техногенного чи природного характеру.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону державна допомога може бути визнана допустимою, якщо вона надається для таких цілей:

1) сприяння соціально-економічному розвитку регіонів, рівень життя в яких є низьким або рівень безробіття є високим;

2) виконання загальнодержавних програм розвитку або розв’язання соціальних та економічних проблем загальнонаціонального характеру;

3) сприяння окремим видам господарської діяльності або окремих економічних сфер, або суб’єктам господарювання в окремих економічних зонах, за умови, що це не суперечить міжнародним договорам України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України;

4) підтримки культури, креативних індустрій, туризму та збереження культурної спадщини, якщо вплив такої державної допомоги на конкуренцію є неістотним.

Отже, протягом року після припинення або скасування воєнного стану надавачі звільнені від обов’язку повідомлення про нову державну допомогу та про пропозиції щодо внесення змін до умов чинної державної допомоги.

При цьому така державна допомога повинна відповідати цілям, які встановлені частиною першою статті 5 Закону та частиною першою статті 6 Закону.

IV. Відповідно до абзацу п’ятого пункту 52 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» надавачі державної допомоги звільняються від обов’язку подання інформації про чинну державну допомогу, надану під час дії воєнного стану та протягом одного року після його припинення або скасування.

Отже, враховуючи, що надавачі державної допомоги звільнені від обов’язку протягом року після припинення або скасування воєнного стану повідомлення про нову державну допомогу та про пропозиції щодо внесення змін до умов чинної державної допомоги, інформація про чинну державну допомогу, надану в період дії воєнного стану та протягом року після припинення або скасування воєнного стану, подається до 1 квітня наступного року після року, в якому припиняється або скасовується воєнний стан.

Разом із тим відповідно до частини першої статті 15 Закону, зокрема, якщо Уповноважений орган за результатами моніторингу державної допомоги відповідно до розділу 8 цього Закону виявив ознаки того, що чинна державна допомога не є або більше не може вважатися допустимою для конкуренції, він надсилає надавачеві такої допомоги письмову вимогу щодо подання протягом 30 днів інформації та підтверджуючих документів про надання такої допомоги.

Частиною другою статті 15 Закону встановлено, якщо за результатами проведення аналізу інформації, отриманої від надавача державної допомоги, Уповноважений орган отримає підтвердження того, що чинна державна допомога не є або не може більше вважатися допустимою для конкуренції, він надсилає відповідному надавачеві державної допомоги рекомендації щодо:

1) внесення змін до програми державної допомоги;

2) запровадження додаткової процедури виконання програми державної допомоги;

3) припинення виконання програми державної допомоги.

Враховуючи наведене, з урахуванням норм законодавства Європейського Союзу, керуючись статтею 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та статтею 8 Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», Антимонопольний комітет України надає такі роз’яснення:

Відповідно до пункту 52 «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» та пунктів 6, 7, 10 розпорядження Антимонопольного комітету України від 03.03.2022 р. № 1-рп:

1. Під час дії воєнного стану, а саме з 25.02.2022 р., норми статей 6, 7, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16 цього Закону та інші норми законодавства, що випливають із зазначених статей цього Закону, не застосовуються.

2. Під час дії воєнного стану, а саме з 25.02.2022 р., надавачі державної допомоги не подають повідомлення про нову державну допомогу з пропозиціями щодо підготовки проектів законів, інших нормативно-правових та розпорядчих актів, спрямованих на підтримку суб’єктів господарювання за рахунок ресурсів держави чи місцевих ресурсів, внесення змін до умов чинної державної допомоги та в разі внесення до чинних програм державної допомоги змін, що передбачають збільшення фінансування більш як на 20 відсотків бюджету відповідної програми.

3. У разі затвердження надавачем державної допомоги під час дії воєнного стану нормативно-правового акта, на підставі якого надається або може надаватися державна допомога, така державна допомога є допустимою для конкуренції.

4. Під час дії воєнного стану надавачі державної допомоги не подають інформації про чинну державну допомогу, а саме:

• про державну допомогу, надану у 2021 році;
• про державну допомогу, надану у 2021 році, надавач якої звільнений від обов’язку повідомлення Уповноваженого органу;
• про незначну державну допомогу, надану у 2021 році.

Інформацію про чинну державну допомогу надавачі державної допомоги повинні подати до 1 квітня року наступного після року, в якому припиняється чи скасовується воєнний стан.

5. З моменту введення в дію воєнного стану всі терміни щодо розгляду повідомлень про нову державну допомогу, справ про державну допомогу, крім тих, щодо яких у період дії воєнного стану надавачем затверджено нормативно-правовий акт, на підставі якого надається або може надаватися державна допомога, виконання умов допустимості, визначених у рішеннях за результатами розгляду справ, заяв про незаконну державну допомогу, які були на розгляді в Комітеті та за якими на 25 лютого 2022 року не були прийняті відповідні рішення, зупиняються, а їх перебіг продовжиться після скасування воєнного стану.

6. З моменту введення в дію воєнного стану всі терміни, вказані в листах Комітету до надавачів державної допомоги про залишення без руху повідомлення про нову державну допомогу та листах Комітету до надавачів та/або отримувачів державної допомоги про надання інформації, необхідної для розгляду повідомлення, та справи про державну допомогу, які були отримані надавачами та/або отримувачами державної допомоги станом до дати запровадження воєнного стану та щодо яких на 25 лютого 2022 року не були прийняті відповідні рішення, зупиняються, а їх перебіг продовжиться після припинення чи скасування воєнного стану.

7. З моменту введення в дію воєнного стану всі терміни щодо розгляду листів про надання роз’яснень із питань застосування законодавства у сфері державної допомоги, які були на розгляді в Комітеті станом до дати запровадження воєнного стану та щодо яких не надано роз’яснення на 25 лютого 2022 року, зупиняються, а їх перебіг продовжиться після припинення чи скасування дії воєнного стану.

8. Протягом року після припинення або скасування воєнного стану надавачі звільнені від обов’язку повідомлення про нову державну допомогу та про пропозиції щодо внесення змін до умов чинної державної допомоги. Така державна допомога повинна відповідати цілям, встановленим частиною першою статті 5 Закону та частиною першою статті 6 Закону.

9. Інформація про чинну державну допомогу, надану в період дії воєнного стану та протягом року після припинення або скасування воєнного стану, подається до 1 квітня наступного року після року, в якому припиняється або скасовується воєнний стан.

Голова Комітету Ольга ПІЩАНСЬКА