Земля є національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Таке правило закріплене ст. 13 Конституції України. За часи незалежності, напевне, кожній раді хоч раз довелося скористатись цією нормою при зверненні з претензією чи позовом до землекористувачів. Як і нормами ст. 203 ЗКУ, де зазначено, що користування землею в Україні є платним. І дійсно, чималий відсоток доходів місцевих бюджетів становить плата за землю. Тому місцеві ради так трепетно ставляться до використання землі. Як і законодавець. Наприклад, за самовільне зайняття земель передбачено і цивільну, і адміністративну, і, навіть, кримінальну відповідальність. Однак порушники у цій сфері є завжди. Та чи все так категорично? І чи завжди відсутність документів на землекористування є самовільним зайняттям землі та підставою для притягнення до відповідальності? У справі № 910/10932/17 ВС/КГС висловив свою думку щодо обставин та/або фактів, які свідчать про самовільне зайняття земельної ділянки суб’єктом господарювання. Про висновки у цій справі, дії ради щодо звільнення земель чи стягнення збитків за їх використання розповімо далі детальніше.