Практика МСФЗ 22.04.2019

(коментар до роз’яснення ФПБАУ від 20.03.2019 р. № 4)

(коментар до ІПК ДФСУ від 16.01.2019 р. № 170/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

(коментар до ІПК ДФСУ від 16.01.2019 р. № 171/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

(коментар до ІПК ДФСУ від 21.01.2019 р. № 229/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

Нещодавно Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у своїй заяві (текст заяви ми навели на с. 21) щодо якості фінансової звітності учасників фондового ринку зробила невтішні висновки.
Прокоментувати ситуацію, що склалася, ми попросили Тимура Хромаєва — Голову НКЦПФР.

Комітет з тлумачень міжнародної фінансової звітності в березні ухвалив вісім рішень з порядку денного (agenda decisions). Фактично це відповіді на ті питання, які фахівці Комітету вирішили не вносити у програму змін до чинних стандартів. Стисло проаналізуємо ті питання, щодо яких Комітет дав пояснення.

Сьогодні ми спілкуємося з Кричуном Петром Михайловичем, президентом найавторитетнішої вітчизняної фахової спільноти — Федерації професійних бухгалтерів та аудиторів України. Петро Михайлович — знаний спеціаліст та майстерний керівник, впливовість якого важко переоцінити.
Ми певні, що його думки будуть цікавими для більшості наших читачів.

Андрій Твердомед двадцять років тому був одним із першопрохідців національної стандартизації. Він відомий бухгалтерській спільноті цікавими публікаціями в провідних професійних виданнях, промовами на громадських заходах та популярними виступами на бухгалтерських тренінгах. Його підходи до вирішення фахових завдань завжди вирізняються оригінальністю та сміливістю. Яскравий діяч плеяди видатних фахівців, які власним ентузіазмом та фаховою щирістю допомогли пострадянському поколінню бухгалтерів переправитися з берега командо-інструктивного рахівництва на берег стандартизованого професіоналізму.
Ми були дуже раді, коли Андрій Григорович погодився відповісти на наші запитання. Певні, що його позиція буде цікавою не тільки тим, хто почав усвідомлювати себе Бухгалтером у 90-ті роки минулого століття.

Бухоблік, як і будь-яка людська діяльність, може відчувати вплив моди. З часом смаки та уподобання споживачів бухгалтерської продукції (фінзвітності) змінюються. Тому бухгалтеру, який прагне мати пристойний вигляд в очах вимогливої інвесторської спільноти, слід брати до уваги настрої, які панують у колах сучасних та обізнаних користувачів фінзвітності.
Ми розкажемо про деякі модні фішки звітності, які можуть стати у пригоді тим практикам, яким небайдуже, якою є їхня звітність в очах сторонніх експертів.

Підприємство, що має інвестицію в асоційоване підприємство, як відомо, зазвичай використовує метод участі в капіталі для того, щоби «втягнути» у свій звіт належну частину чистих активів об’єкта інвестування. Об’єкт інвестування може придбати частку капіталу підприємства-інвестора, яка дозволить ідентифікувати інвестора як асоційоване підприємство. Тоді матимемо двох інвесторів, що пов’язані взаємним інвестуванням.
Яким чином обліковувати такі перехресні інвестиції?

Про те, що вітчизняний Мінфін самоусунувся від тлумачення правил застосування МСФЗ, ми вже писали1. Спеціалісти цього держоргану запропонували українським головбухам звертатися до Комітету з тлумачень міжнародної фінансової звітності (далі — Комітет), який є уповноваженим органом Ради з МСБО. Комітет, дійсно, опрацьовує конкретні запити щодо проблем застосування МСФЗ. Після аналізу цих запитів він може вирішити затвердити окреме Тлумачення щодо певного питання2. Також Комітет може звернутися до Ради з пропозицією внести зміни до чинних стандартів з метою уточнення чи пояснення тих чи інших питань. Якщо ж члени Комітету вирішать, що відповідь на питання, порушене в запиті, вже міститься в чинних стандартах, вони ухвалюють так звані рішення з порядку денного3(РПД), які фактично є офіційними роз’ясненнями суті чинних МСФЗ.  Як головбуху слід ставитись до таких РПД?

На проведених зустрічах були присутні представники відомих вітчизняних та іноземних компаній. Фахівці KPMG розповіли про різні аспекти операцій, пов’язаних із реструктуризацією підприємств у ситуації пошуку іноземного інвестора, та запропонували огляд сучасного стану у сфері злиття та поглинань (M&A1).
Компанія KPMG почала 2019 рік із туру найбільшими містами України, під час якого презентувала аналіз глобальних ризиків та підсумки участі України у Всесвітньому економічному форумі.

Українське законодавство рясніє правовими феноменами, зміст яких інколи важко осягнути здоровим глуздом. Чільне місце в переліку таких явищ займають земельні паї. Іноземним партнерам складно пояснити сутність цього «досягнення» української цивілістики. Ще складніше з’ясувати, як саме слід тлумачити його зміст з точки зору міжнародних стандартів фінансової звітності. Поки не набув чинності МСФЗ 16 «Оренда», ці питання не мали для українських компаній принципового значення. Тепер ситуація кардинально змінилася.

Відповідно до вимог МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами» суму наданої контрагенту ретрознижки відображаємо у складі кредиторської заборгованості. Податкові зобов’язання (далі —ПЗ) з ПДВ визначаємо на дату «першої події» (відвантаження) на основі повної вартості товару. Чи правильно це та як провести коригування зобов’язань у періоді фактичного надання знижки?

Материнське підприємство складає консолідовану звітність групи підконтрольних підприємств. Чи слід подавати таку звітність до органів ДФС?

Підприємство звітує щокварталу. Чи слід на кожну дату складання кожної проміжної звітності тестувати активи на зменшення корисності?

Дисконтування сум отриманих довгострокових авансів збільшує суму доходу. Чи слід класифікувати суму такого збільшення саме як фінансовий дохід підприємства?

Наше підприємство вперше складає звітність за МСФЗ у 2019 році. Чи слід нам подавати примітки до фінзвітності разом із Декларацією з податку на прибуток за перший квартал?

Останнім часом деякі податкові оптимізатори стали вважати схеми з використанням компаній з управління активами (КУА) ледве не токсичними. Річ у тім, що в українських КУА, вочевидь, — смуга суцільних негараздів. Ці внутрішньо узаконені офшори опинилися під атакою «всієї королівської кінноти». Тепер до податківців та «ціннопаперових» комісарів приєднався суддівський корпус. Проаналізуємо одне з недавніх резонансних судових рішень.

Постанова Верховного Суду України від 19.03.2019 р. у справі № 809/1718/15 збентежила багатьох фахівців. І проблема тут не в конкретній суперечці, а в узагальненнях, до яких вдався Верховний Суд. Проаналізуємо деякі тези зазначеного вердикту та подивимося, як вони можуть вплинути на практику обліку та звітування.

У «Практиці МСФЗ», № 1/2018 було опубліковано матеріал, в якому розглянуто десять ключових відмінностей між обліком основних засобів за національними та міжнародними стандартами1. Тепер у такому ж форматі проаналізуємо систему обліку фінансових інструментів2.

Наприкінці березня Голова Ради з МСБО Ганс Гугерворст (Hans Hoogervorst) та його заступниця Сью Ллойд (Sue Lloyd) у новому подкасті, розміщеному на сайті Ради, обговорили деякі рішення, ухвалені під час березневого засідання. Серед тем, що плануються до розгляду, — проект з чергового комплексного перегляду МСФЗ для МСП1(IFRS for SMEs2). Ганс Гугерворст повідомив, що вже у квітні Рада знову повернеться до цього питання. МСФЗ для МСП стали однією з тем розгляду також на EEG3 Meeting (Буенос-Айрес, 25–27 березня), де йшлося про пропозиції щодо удосконалення МСФЗ для МСП.
Судячи з усього, цього року увага міжнародної бухгалтерської спільноти буде прикута до МСФЗ для МСП. І це ще цікавіше, адже один з обговорюваних напрямів перегляду стандарту — розширення сфери його дії. А от у нашій країні приділяють незаслужено мало уваги МСФЗ для МСП. Отже, спробуємо відновити справедливість — з’ясуємо, чим цікавий цей стандарт, яке місце він займає в системі МСФЗ і, врешті, кому він може стати в пригоді.

На початку року1ми вже згадували про Баруха Лева (Baruch Lev), який своєю скандальною книгою «Кінець бухобліку» струсонув професійну спільноту. Один із докорів професора Лева, який він закидає сучасним стандартизаторам, полягає в тому, що чинна модель визнання та обліку НМА застаріла і не відповідає ринковим реаліям. У фінзвітності заборонено відображати та/або адекватно оцінювати ключові НМА підприємств, які фактично формують його ринкову вартість. Таким чином, обмеженість стандартів знижує корисність звітів.
Ці гучні претензії спонукали провідників сучасної бухгалтерії до критичного аналізу та роздумів над необхідністю радикально удосконалити прийняту ідеологію звітування про НМА.

Федерація професійних бухгалтерів та аудиторів України
Роз’яснення від 20.03.2019 р. № 4

Державна фіскальна служба України
Індивідуальна податкова консультація від 16.01.2019 р. № 170/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України
Індивідуальна податкова консультація від 16.01.2019 р. № 171/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України
Індивідуальна податкова консультація від 21.01.2019 р. № 229/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку
Заява від 12.03.2019 р.