Практика МСФЗ 27.10.2025

Європейський регулятор розглянув ситуацію (рішення EECS/0126-07 — Principal vs. Agent), що викликала сумніви в багатьох компаній, які працюють за багаторівневими контрактами: чи є підприємство принципалом (principal) у постачанні товару або послуги, чи воно лише посередник (agent), який організовує продаж від імені іншої сторони?

Визнання відстрочених податкових активів (ВПА), які пов’язані з перенесенням на майбутні періоди невикористаних збитків, має низку нюансів.
І непоодинокими є випадки, коли регулятори не погоджуються із судженнями управлінського персоналу.

Минає третій рік від набуття чинності МСФЗ 17 «Страхові контракти».
Утім, питання коректного подання інформації у формах фінансової звітності залишаються актуальними для вітчизняного страхового ринку.
Розгляньмо, у чому унікальність «страхового» стандарту та яких типових помилок припускаються страховики, коли формують власні звіти про фінансовий стан і про прибутки-збитки.

Контрагент подав позов до суду щодо сплати компанією санкцій за невиконання договірних зобов’язань (штрафи, пеня, інфляційні, 3 % річних).
Як відобразити цю подію у фінансовій звітності компанії?
Які податкові наслідки матиме компанія?

Компанія випустила й розмістила облігації.
Відповідно до умов емісії в перший строк зворотного викупу (до закінчення строку обігу облігацій) компанія-емітент викупила власні облігації.
Надалі розглядають можливість продати їх.
Як у бухгалтерському та податковому обліку емітента слід відображати ці операції?

У бухгалтерському середовищі не дуже люблять МСБО 12 «Податки на прибуток», який для багатьох є складним стандартом, тому що необхідно зіставити МСБО 12, податкове законодавство (у нашому випадку — розділ III «Податок на прибуток підприємств» ПКУ) та МСФЗ 18 «Подання та розкриття інформації у фінансовій звітності» 1у розрізі звіту про прибутки та збитки підприємств.