Журнали

Місцева рада 21 листопада, 2022
11
Д

Допомога на оздоровлення посадовим особам ОМС: оклад чи середньомісячна?

Спеціалісти кожної місцевої ради хоч раз запитували себе при підготовці проєкту розпорядження чи рішення про надання відпустки посадовій особі органів місцевого самоврядування (далі — ОМС): який допустимий розмір допомоги на оздоровлення при наданні посадовій особі щорічної основної відпустки? Закон визначає що посадовий оклад, а оплатна постанова дозволяє середньомісячну зарплату. Держаудитслужба та НАДС дотримуються розмірів, визначених Законом, а Мінекономіки (до цього — Мінсоцполітики) вбачає у нормі Закону лише мінімальну межу. Тим часом чи не кожна перевірка місцевих рад аудиторами щодо цих виплат приводить їх до суду. А що ж вирішує суд? Розглянемо на прикладі однієї справи.
(лист Мінекономіки від 06.04.2020 р. № 3511-06/22904-09)

-A
A+

Суть справи

У вересні 2020 року за планом та з відома сільського голови й у присутності начальника відділу фінансово-господарського забезпечення — головного бухгалтера виконавчого комітету сільської ради фахівцями Південного офісу Держаудитслужби проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності однієї з сільських рад за період з 01 січня 2018 року по 31 серпня 2020 року.

За результатами контрольного заходу складено акт ревізії, який підписано посадовими особами об’єкта контролю із запереченнями. Висновки на заперечення направлені об’єкту контролю листом від 20.11.2020 р.

Ревізією встановлено, що на порушення ч. 5 ст. 21 Закону про службу в ОМС1 сільському голові та посадовим особам сільської ради за 2018, 2019 роки та січень-серпень 2020 року виплачувалась матеріальна допомога на оздоровлення при наданні щорічної основної відпустки в розмірі середньомісячної зарплати, що призвело до необґрунтованих видатків на зарплату (КПКВК 0110150) в загальній сумі 1358004,49 грн.

Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 р. № 2493-III.

На підставі акта ревізії було направлено вимогу щодо усунення виявлених порушень, якою Південний офіс Держаудитслужби вимагав:

1) забезпечити відшкодування відповідно до норм ст. 130-136 КЗпП2 на користь сільської ради шкоди, заподіяної внаслідок неправильного нарахування і виплати матеріальної допомоги на оздоровлення при надані щорічної основної відпустки, у загальній сумі 1358004,49 грн, врахувавши право працівників відшкодувати заподіяну шкоду відповідно до ч. 5 ст. 130 КЗпП та право осіб, які безпідставно отримали зазначені вище виплати, добровільно відшкодувати кошти на підставі їхніх письмових заяв;

Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р.

2) провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо надмірно перерахованих сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та зарахувати в рахунок майбутніх платежів зайво сплачені кошти в сумі 287,41 тис. грн.

Сільська рада не погодилась з цією вимогою, оскільки вважає, що матеріальна допомога була нарахована та виплачена в розмірі середньомісячної зарплати посадовим особам органів місцевого самоврядування згідно з чинним законодавством та Положенням про преміювання, і звернулась до суду з позовом про визнання неправомірною та скасування вимоги Держаудитслужби.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.02.2021 р. у справі № 420/14480/203 (залишене без змін П’ятим апеляційним адміністративним судом4позов сільської ради задоволено.

Відомостей про завершення касаційного розгляду в Єдиному реєстрі судових рішень немає. Тож розглянемо мотиви судів першої та апеляційної інстанцій.

Позиція суду

Частиною 5 ст. 21 Закону про службу в ОМС визначено, що посадовим особам місцевого самоврядування надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законами України не передбачено тривалішої відпустки, з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Своєю чергою, ч. 3 та 4 ст. 21 Закону про службу в ОМС визначено, що умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються КМУ. Джерелом формування фонду оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування є місцевий бюджет.

Питання оплати праці, преміювання та надання матеріальної допомоги працівникам органів місцевого самоврядування унормовуються постановою № 2685.

Постанова КМУ «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» від 09.03.2006 р. № 268.

Пунктом 2 постанови № 268 керівникам органів надано право у межах затвердженого фонду оплати праці виплачувати працівникам допомогу для оздоровлення при наданні щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної зарплати працівника.

Держаудитслужба ж у справі посилалась на роз’яснення НАДС від 03.08.2020 р. № 111-р/з, у якому зазначено, що при наданні допомоги на оздоровлення при виході посадової особи в оплачувану щорічну основну відпустку потрібно керуватися саме Законом про службу в ОМС та виплачувати її у розмірі посадового окладу.

Суд звернув увагу, що ч. 1 ст. 58 Конституції6 передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституція України від 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР.

Також ч. 3 ст. 7 Закону про службу в ОМС передбачено, що на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Своєю чергою як Закон про службу в ОМС, так і Закон про оплату праці7 мали відсилання до повноважень КМУ у цій сфері. Тож суд дійшов висновку що позивач при нарахуванні матеріальної допомоги на оздоровлення діяв відповідно до ст. 13 Закону про оплату праці, якою встановлено, що оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі актів КМУ в межах бюджетних асигнувань.

Закон України «Про оплату праці» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР.

Крім того, відповідно до ч. 1, 2, 5 ст. 59 Закону про МС8 рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Частиною 1 ст. 73 вказаного Закону встановлено, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР.

Закон про оплату праці встановлює, що заробітна плата — це винагорода, що обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу (ст. 1), та з чого вона складається — основна заробітна плата; додаткова заробітна плата; інші заохочувальні та компенсаційні виплати (ст. 2). Також цей Закон визначає, що обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом (ч. 2 ст. 13).

Судом встановлено, що питання преміювання працівників сільської ради визначено локальними актами — рішеннями сільської ради про затвердження положень про преміювання та надання матеріальної допомоги, колективним договором.

Отже, за висновком суду, розмір «оздоровчих» для посадових осіб ОМС обмежений мінімальною і максимальною межами: допомога на оздоровлення обов’язково виплачується у розмірі посадового окладу, а за наявності коштів — у розмірі, що не перевищує середньомісячну зарплату. Це свого часу підтвердили фахівці Мінсоцполітики в листах від 16.10.2009 р. № 620/13/84-09, від 19.07.2010 р. № 671/13-84-10, від 11.09.2013 р. № 10212/0/14-13/13.

Тож рада, керуючись законодавчими, підзаконними та власними локальними актами, виданими на їх виконання, діяла в межах повноважень.

Думка редакції

Зауважимо, що питання розміру «оздоровчих» постійно виникає з дня набуття чинності постановою № 268 та обросло численними роз’ясненнями фахівців міністерств і відомств. Що загалом бачимо і за кількістю наведених листів при розгляді справи. Неодноразово його розглядали і ми на сторінках газет «Бухгалтерія: бюджет» (наприклад, № 26/2022, с. 16) та «Місцева рада» (наприклад, № 3/2022, с. 5).

Фахівці НАДС у листі від 23.04.2020 р. № 3242/13-20 (див. газету «Бухгалтерія: бюджет», № 22/2020, с. 22) в описаній ситуації вбачають існування суперечностей між нормативно-правовими актами. У зв’язку з чим, посилаючись на лист Мін’юсту від 26.12.2008 р. № 758-0-2-08-19 щодо вирішення суперечності між актами, ухваленими різними за місцем в ієрархічній структурі органами (вищим та нижчим), вважають за необхідне застосовувати акт, ухвалений вищим органом, як такий, що має більшу юридичну силуЗакон про службу в ОМС має вищу юридичну силу, ніж постанова № 268, тому, на думку НАДС, при наданні посадовій особі ОМС щорічної основної відпустки виплачується допомога в розмірі, передбаченому ст. 21 Закону про службу в ОМС, тобто в розмірі посадового окладу.

Тим часом, як зазначено вище, Закон про службу в ОМС відсилає в оплатних гарантіях до постанови № 268, віддаючи врегулювання деталей на розсуд КМУ. Співзвучна така позиція і з рішенням суду у справі, і з думкою фахівців Мінекономіки в листі від 06.04.2020 р. № 3511-06/22904-09.

Втім, як бачимо, представники Держаудитслужби взяли на озброєння саме позицію НАДС. Тому, якщо ви не бажаєте з ними сперечатися, то виплачуйте допомогу на оздоровлення в розмірі посадового окладу. Якщо ж схильні дотримуватися позиції Мінекономіки і виплачувати середньомісячну зарплату — будьте готові відстоювати таку позицію в суді. Втім, практика тут переважно позитивна. А ще ви вже знаєте, де шукати .

№ 11, 2022  (с. 30)
Вверх
Закрыть
Замовити зворотній дзвінок
Буде виконано оформлення передплати на обране видання
Телефон
Оформити
Повернутися
Закрыть
Вибачте, на обраний вами період передплата не здійснюється. Для того щоб задати своє питання телефонуйте на наші контактні телефони або скористайтеся формою зворотного зв'язку